Штаб-квартира Ліньтуна...
Військовий інструктор Фей Цзяо, якого призначили для тренування солдатів із спецпідрозділу, сидів просто на тренувальному майданчику, під самісіньким прапором.
— Звідки надійшли ці новини?
— З одного села за межами безпечної зони. Здається, воно називається село Хуа. Селяни повідомили, що, проходячи повз удень, побачили розірвані на шматки тіла в пошматованому одязі. Судячи з одягу, можна припустити, що загін... було повністю знищено, — доповів солдат, який приніс звістку.
— Рятувальний загін, кажеш... Та це ж справжній загін самогубців! Який ідіот посмів відправити моїх людей туди!? — вибухнув лайкою Фей Цзяо, різко підхопившись на ноги.
— Інструкторе, заспокойтесь...
— Як я можу заспокоїтися!? Вони були моїми учнями, моїми студентами! Що я тепер скажу Джанкуну!? — вигукнув Фей Цзяо з люттю.
Він вказав на будівлі навколо і почав крити всіх підряд — від начальства до підлеглих — немов шалений.
Командири у залі для нарад не наважувалися навіть показатися. Фей Цзяо зривався на всіх без розбору.
— Іди, збери команду... Приведіть їх назад — живими чи мертвими! — наказав Фей Цзяо солдату.
— Інструкторе, заспокойтесь. Вони, швидше за все, натрапили на Темну Безодню. Інакше навіть зіткнення з Генералом-Зомбі не призвело б до повного знищення загону!
— Що... що ти сказав? — Фей Цзяо застиг.
— Темна Безодня. Їх переслідували, і вони якось опинилися біля Темної Безодні. Навіть ті, хто мав Елемент Вітру, не вижили!
— Темна... Темна Безодня... Чому ця штука з’явилася саме зараз? — пробурмотів інструктор, широко розплющивши очі й збліднівши.
Темна Безодня... Вона була немов саме Пекло. Навіть наймогутніший маг у всьому Стародавньому Місті не мав жодного шансу вижити, якщо впаде туди.
Фей Цзяо не завагався б ні на мить, якби йому довелося стрибнути хоч у драконове лігво, хоч у тигрячий барліг. Але Темна Безодня — це була не просто смерть. Це був прямий шлях у Пекло...
(ПП: "Драконове лігво, тигрячий барліг" — ідіома, що позначає надзвичайно небезпечне місце)
— Інструкторе, замість того щоб влаштовувати істерику тут, краще повідомте родичів загиблих. Я перевірив особисту справу — Чжан Сяохоу родом із міста Бо. Він виріс без батьків. Його виховувала бабуся. Хоч вона й вижила після катастрофи в місті Бо, але зараз уже на межі життя... Що ж до самого Чжана Сяохоу, то у нього є близький друг. Це, мабуть, єдина близька йому людина після бабусі. Повідомити йому?
— Джанкун зник... Як я його знайду? А бабусі поки нічого не кажи, вона вже стара... — зітхнув Фей Цзяо. — А щодо друга... спершу спробую знайти Джанкуна. Якщо не вдасться — повідомимо того друга.
— Інструкторе, тільки не робіть дурниць. Це ж Темна Безодня! Один Бог знає, скільки життів потрібно, щоб її заповнити...
— Я це знаю! Забирайся з моїх очей! Щоразу як ти з’являєшся — завжди якась біда!
Місто Магії...
Холодний вітер свистів над головами. Місто було наповнене кашлем — схоже, знову розгулявся якийсь новий грип.
— Чому ти не зачиняєш вікно, коли лягаєш спати? — запитала Ай Туту, зазираючи до кімнати Мо Фаня.
— Я ж Маг Вогню, та ще й маю при собі маленьку мобільну пічку. Мені подобається свіже повітря, коли вікно відчинене! — Мо Фань сидів за комп’ютером, переглядаючи сторінки в пошуках цікавих новин, пов’язаних зі Стародавнім Містом.
Світ був сповнений катастроф. У його колишньому світі це були стихійні лиха, а в цьому — здебільшого навали демонічних звірів.
Ай Туту не упустила нагоди посміятись з Мо Фаня, щойно помітила, що той раптом зацікавився справами в країні.
Мо Фань вимкнув комп’ютер і озирнувся до Ай Туту. Його погляд мимохіть ковзнув по її пишному бюсту, перш ніж він суворо запитав:
— Ти щойно сказала, що всі, хто входить до топ-20 кожного університету, мають шанс потрапити на Попередній Відбір до Світового Турніру Коледжів?
— Ага. Хіба ти не помітив, що Сестра Му вже давно закрилась у затворництві й невпинно культивує? — відповіла Ай Туту.
— Вона справді дуже швидко прогресує, — кивнув Мо Фань.
Мо Фань щиро захоплювався рішучістю Му Нудзяо. Останні кілька місяців він бачив її вкрай рідко, та кожна їхня зустріч закінчувалась викликом на поєдинок.
Схоже, могутній клан, що стоїть за спиною Му Нуцзяо, вирішив повністю зосередитись на тому, щоб вивести її на Світовий Турнір Коледжів. Вона мала не лише дві високоякісні Есенції Душі, але й уся її екіпіровка виглядала розкішною. Ай Туту також якось згадувала, що у Му Нуцзяо є ще один козир у рукаві — таємна карта, яку вона збирається використати саме під час Відбору.
Мо Фань із нетерпінням чекав, щоб побачити це.
Якщо подумати, клан Му був одним із чотирьох великих кланів у Місті Магії. Тож цілком природно, що вони прагнули здобути місце у складі збірної.
Так само і надзвичайно багатий клан Чжао опинився в подібній ситуації...
Навіть ловелас Чжао Ман'янь ніби став іншою людиною — постійно був зайнятий якимись таємними тренуваннями.
Хоча Чжао Ман’янь навряд чи намагався здобути місце через сам Університет, та все ж, навіть шукаючи інший шлях, він був змушений докладати величезних зусиль.
Попри підтримку впливових кланів, кількість кандидатів на відбір була просто колосальною. Без достатнього рівня сили вирізнитись серед усіх цих претендентів було неможливо...
По суті, кожен, хто планував змагатися за номінацію на Світовий Турнір Коледжів, перетворився на справжнього одержимого культивацією.
Що ж до Ай Туту...
Ця юна панянка з багатої родини мала величезний бюст, але майже повністю була позбавлена амбіцій. Вона продовжувала насолоджуватися життям. Але оскільки її найкраща подруга повністю присвятила себе культивації, їй стало смертельно нудно.
Мо Фань був кандидатом зі спеціальним статусом, тому теоретично міг пропустити Попередній Відбір.
Інші вже давно вирушили на тренування і тільки Мо Фань ще байдикував. Саме тому Ай Туту й оселилася поруч із ним, сподіваючись, що він знайде їй якусь цікаву розвагу.
— До речі, я б порадила тобі теж взяти участь у Відборі, — сказала Ай Туту. Хоч сама вона не збиралась брати в ньому участь, проте добре орієнтувалася в правилах.
— І чому ж? — спитав Мо Фань.
— У тебе вже є три голоси. Це майже як тимчасова кандидатура. Але тобі все одно потрібен ще один голос. Якщо ти отримаєш номінацію на відборі — це буде ще один голос. По-перше, ніхто вже не зможе завадити тобі закріпитися у збірній, а по-друге — ти заткнеш рота всім тим, хто сумнівається у твоїй кваліфікації, — заявила Ай Туту.
Мо Фань кивнув. Він погоджувався з її логікою.
Не всі знали, як саме він здобув ті три голоси, тож багато хто вважав, що за ним стоїть хтось впливовий. Відповідно, його не сприймали всерйоз.
А крім того, Мо Фань завжди любив битися. Попередній Відбір збирав найсильніших студентів з усього Університету. Якщо він не скористається можливістю й не розчавить кількох зухвалих ідіотів — хіба це не буде зрадою для його Броні Чорної Змії, яку він досі не використовував, і Полум’яної Белль, яка щойно досягла юнацького етапу?
Як каже приказка: дракон породжує драконів, фенікс — феніксів, а сини мишей — майстри копання нір. І хоч Мо Фань не народжував Полум’яну Белль, серед усіх його ресурсів вона була чи не найзапеклішим бешкетником!
Маленька Полум’яна Белль просто обожнювала влаштовувати бійки!
