«ААА!!»
«Ай!»
«Боляче… легше, будь ласка, легше!»
Крики Мо Фаня, сповнені болю, лунали коридорами з медпункту.
Учитель Бай Мей ще раз перевірив рани Мо Фаня, аби нічого не пропустити, перш ніж дозволити йому вдягнутися.
— Сироватка, яку дала тобі Дін Юмянь, виявилась досить ефективною. Вона повністю вивела побічні ефекти з твого тіла. Хоча… опіки справді серйозні. Твоє тіло, схоже, добряче загартоване. Будь-який інший маг давно втратив би свідомість від болю, — сказав Бай Мей.
— Може, мій організм уже виробив стійкість — я ж стільки разів горів? — припустив Мо Фань.
— Можливо.
— Учителю Бай Мей, а можна ще вилікувати мого нікчемного слухняного пса? Він теж постраждав.
— Я тобі що, ветеринар?! — скривився Бай Мей.
Мо Фань почувався, ніби став одним із володарів цього університету — здобувши десяте місце. Усі студенти, як старші, так і молодші, впізнавали його. Дехто тримався від нього подалі, а дехто навпаки — підлизувався, аби хоч трохи наблизитися до нього.
Серед старшокурсників його вважали зарозумілим і самовпевненим. А серед новачків Мо Фань був чи не живою легендою, лідером. Адже саме він — їхній представник — зумів увійти до першої десятки!
Зазвичай старшокурсники пригнічували новачків — через незнання правил чи брак досвіду. Вони навіть відбирали в них ресурси. Але досягнення Мо Фаня цілком змінили розклад сил і стали потужною мотивацією для всіх новеньких.
Серед студентів існували фракції, та Мо Фань не приєднався до жодної. Тож чимало з них простягали йому «оливкову гілку» — надсилали своїх людей, аби схилити його до вступу.
На щастя, більшість фракцій уже зрозуміли, що Мо Фань не збирається ні до кого долучатися. Другорядні обмежувалися спостереженням, а ті, що мали вплив і репутацію, знали, що він мешкає в одному будинку з дочкою родини Му, тож не хотіли витрачати час марно.
Проте спокій тривав недовго. Сильніші фракції таки почали діяти. Хтось навіть скористався слушною нагодою й розголосив, що Мо Фаня таємно обрали як тимчасового кандидата для участі у Всесвітньому Турнірі Коледжів.
І це одразу ж знову поставило його в центр уваги.
Перша десятка факультету вогню зазвичай входила і в топ-100 усього Університету Перлини.
Експерти Університету Перлини визнавали: новачок Мо Фань має певний талант. Але між ним і тими, хто входить до вищого ешелону, ще була суттєва різниця.
Ті, хто уважно стежив за відбором до Всесвітнього Турніру Коледжів, добре розуміли: щоб представляти країну, кандидат мусить мати не лише силу, а й лідерські якості. Навіть ті, хто займав топ-3 на своєму факультеті, не проходили далі. То чим же заслужив це право першокурсник?!
Він щойно дістався лише десятого місця свого факультету. І ще незрозуміло, чи входить він у першу сотню загального рейтингу. А тим часом ніхто з топ-10 усієї академії не був обраний як тимчасовий кандидат. На якій підставі його взяли?
Невже він справді син самого Директора Департаменту Магічної Освіти?!
(ПП: натяк на кумівство)
— Ти чув? Цей Король Демонів Мо Фань — тимчасовий кандидат! Йому дали місце для участі у Всесвітньому Турнірі Коледжів!
— Яка дурниця! Кандидати, що представляють нашу країну, — це найсильніші з найсильніших, обрані з-поміж усіх відомих університетів, аби змагатися від імені нашої держави на світовій арені! І не треба навіть згадувати, що Мо Фань лише нещодавно увійшов до десятки найкращих на своєму вогняному факультеті. Навіть якщо він у десятці кращих всього університету, перші й другі номери з інших університетів теж претендують на це місце. Йому ще дуже далеко до потрапляння до списку!
— Я теж так думаю. Але кажуть, джерело надійне.
— Надійні джерела, експерти... саме їм і не варто вірити!..
По всьому університету ширилися чутки. Всі обговорювали, як Мо Фань увійшов до десятки найкращих, але новина про те, що він став резервним кандидатом на Світовий Турнір Коледжів, просто підірвала все.
Спочатку Мо Фань насолоджувався тим, що його поважають новачки й викладачі. Але щойно ця новина стала надбанням громадськості — кожен, хто дивився на нього, мав очі, повні ненависті, наче по університету раптово поширилася якась чума!
— Злетів так високо на чужих підлабузництвах — от і гепнешся з гуркотом!
— Такий, як ти, і є резервним кандидатом? Тебе і наші поб’ють, що вже казати про інші університети!
— То це й є той кандидат? А виглядає цілком звичайним...
Мо Фань був страшенно роздратований усіма цими балачками навколо. Його аж розривало від бажання знайти того, хто злив цю інформацію, і відлупцювати його до напівсмерті!
Утім, усе це лиш зайвий раз доводило, наскільки важливою була ця позиція. І ті, хто справді мав шанси поборотися за місце, і ті, хто просто заздрив, навіть не маючи шансів, — усі шаленіли від самої згадки про Світовий Турнір Коледжів!
Якщо подумати, то все логічно. Світовий Турнір Коледжів організовувався спільно Магічними Асоціаціями з усіх п’яти континентів і найвідомішими магічними університетами світу. І хоча викладачі не бажали оцінювати досягнення країн лише за підсумками турніру, молоді маги були надзвичайно амбітними й змагальними, тому щороку цей турнір привертав увагу цілого світу!
Студенти з видатних родин могли здобути славу у своїх університетах, та жодне досягнення не зрівняється з участю в Турнірі. Навіть резервний учасник приносив престиж своїй родині!
Спочатку фракції лише звертали увагу на Мо Фаня, бо він проявив себе в навчанні. Але після того, як стало відомо, що він став резервним кандидатом, він раптом перетворився на гарячий товар. Усі фракції намагалися його залучити, навіть не переконавшись у правдивості чуток.
У підсумку, в університеті йому заздрили, а фракції поза його межами надсилали запрошення. Сам же Мо Фань просто хотів залишатися тихим, вродливим чоловіком.
Згодом Мо Фань дізнався, що Тан Чжун, глава Магічного Суду, був одним з тих, хто мав право голосу при відборі кандидатів. Тан’юе вже згадувала, що приготувала для нього "подарунок" — виявилося, що її дідусь віддав свій голос саме за Мо Фаня.
Більше того, один з представників із Магічного Палацу, який мав право голосу, вийшов у відставку й передав свій голос члену ради Чжу Мену. А сам Чжу Мен, як член ради, мав ще один голос. У підсумку, та сама людина, яку Мо Фань кілька разів лаяв у вічі, отримала два голоси.
Загалом, студент, який набирав чотири голоси, майже гарантовано потрапляв до списку.
Тан Чжун проголосував за Мо Фаня. Чжу Мен, який почував провину за те, що колись намагався убити Чорного Тотемного Змія, вирішив спокутувати провину, й віддав обидва свої голоси Мо Фаню. У результаті, Мо Фань мав три голоси — а це вже практично означало, що він де-факто став резервним кандидатом!
Коли розпочався офіційний відбір на Турнір, а найкращі студенти з усіх відомих університетів люто боролися за місце в команді, годі й уявити вираз їхніх облич, коли вони дізнавалися, що хтось уже заздалегідь пройшов внутрішній відбір!
Наприклад, Дунфан Лє, перший у рейтингу факультету вогню, все ще боровся за своє висунення!
