Мо Фань ніколи не вважав себе особливо везучим. У більшості серіалів і романів головний герой після стрибка з обриву обов’язково знаходить секретний манускрипт неперевершеного бойового мистецтва, або ж з простого дикого фазана випадково добуває надзвичайно рідкісного золотого. Та, схоже, цього разу Богиня Удачі таки поглянула на нього прихильно.
Йому бракувало лише однієї Есенції Душі рядового класу, аби підняти закляття Тінь Ухилення до четвертого рівня — і яким же було його здивування, коли четвертий убитий Білий Піщаний Велетень випустив саме таку Есенцію!
Це був лише другий випадок у його житті, коли йому настільки пощастило. Зважаючи на кількість демонічних звірів, яких він винищив, випадання Есенції Душі — надзвичайна рідкість.
Зазвичай, натуральні Есенції Душі Мо Фань продавав, щоб заробити. Адже ті, які створював Маленький Кулон-Вугор, були вже нерозривно пов’язані з ним — він не міг їх витягти чи передати. Тому Кулонівські він використовував для покращення магії, а ті, що випадали, — продавав за гроші. Адже рештки душ він усе одно збирав поступово, тож із часом отримував достатньо власноруч очищених Есенцій.
Але зараз усе було інакше.
Йому лишалося добути лише одну Есенцію. І зважаючи на небезпеку ситуації, Мо Фань не став баритися: поліпшення закляття могло дати шанс вирватися з пастки!
Очевидно, Білі Піщані Велетні належали до більш чистої гілки рядового класу демонічних звірів, тож їхні Обривки Душі були вищої якості, і ймовірність добути Есенцію була вищою.
Мо Фань миттєво скористався Тінню Ухилення, щоби переміститися у безпечніше місце. Там, вигравши трохи часу, він одразу ж направив свою духовну силу на посилення останніх двох Базових Зірок елементу Тіні.
У Духовному Світі перетворення Зірок здавалося процесом тривалим, але насправді воно відбувалося майже миттєво. Поки Білі Піщані Велетні рубали своїми піщаними шаблями в його бік, тіло Мо Фаня знову розчинилося в тіні хмар…
Але Велетні не були безмозкими. Вони зрозуміли, що Мо Фань завжди зникає в тіні після застосування Тіні Ухилення, і почали переслідувати саму тінь. Злагоджено, вони навіть намагалися блокувати напрямки, куди він міг втекти.
Піднявши шаблі, Велетні рубанули ними вниз — здійнявши шалений пісочний вихор. Пісок крутився навколо шабель, подвоюючи силу удару!
Для магів Тіні це було смертельно небезпечно: якщо вразити їх у формі тіні, шкода зростає. А зараз Мо Фань, розчинений у тіні, не мав куди тікати.
Шаблі розрізали тінь, яка вибухнула на шматки і розлетілася від ударної хвилі. Якби там ховався хтось живий, йому був би кінець.
Білі Піщані Велетні з закам’янілими усмішками споглядали, як знищили настирного мага. Вони завжди отримували задоволення, коли чиєсь тіло зникало у піску разом з кров’ю.
— Трояндове Полум’я! Вогняний Кулак: Дев’ять Палаців!
Потужний голос раптом долинув із протилежного боку!
Велетні різко обернулися — і побачили Мо Фаня, який мав бути мертвим, але стояв цілком неушкодженим. Вони втупилися в нього з цілковитим здивуванням. Як? Як він утік, якщо вони переслідували тінь увесь цей час?
Його постать була охоплена яскравим трояндовим полум’ям. У сяйві вогню на його обличчі майнула самовдоволена посмішка.
Білі Піщані Велетні й подумати не могли, що просто посеред бою Мо Фань зумів підняти “Тінь Ухилення” до четвертого рівня!
Четвертий рівень закляття Тінь Ухилення виявився надзвичайно корисним. Воно дозволяло створити оманливу тінь, щоби відволікти ворога, тоді як справжній Мо Фань залишався на місці та непомітно зміщувався у сліпу зону супротивника.
Ця фальшива тінь і справді захопила увагу Велетнів, давши Мо Фаню достатньо часу, аби підготувати своє найпотужніше руйнівне закляття!
Полум’я навколо його тіла стрімко зібралося в руці, поки він зосереджено дивився на згуртовану групу Білих Піщаних Велетнів. Коли сила досягла межі, Мо Фань вдарив кулаком у землю!
Магма з ревом прорвалася крізь пісок і миттєво розлетілася на дев’ять потоків.
Білі Піщані Велетні, які щойно згуртувалися, щоби заблокувати його тінь, опинилися просто в центрі майбутнього вогняного пекла. Пісок під їхніми ногами зажарівся, наче розпечене вугілля.
Земля раптом вибухнула дев’ятьма розжареними стовпами — розпечене каміння з ревом здіймалося в небо. Вогонь, подібний до змій, шалено розповзався між стовпами. Спека, що вирувала, і владна аура полум’я перетворили це місце на Справжнє Пекло, де не могло вижити жодне створіння.
Незважаючи на величезні розміри Велетнів, їхні тіла все ж складалися з піску. Сила полум’яних стовпів була достатньо потужною, аби розірвати їх на шматки, а саме полум’я — випалити життєву силу дощенту.
Атака Вогняного Кулака: Дев’ять Палаців вражала. Якщо ворожі демонічні істоти гуртувалися, це закляття могло винищити їх усіх одним залпом!
Навіть Білі Піщані Велетні, чиє тіло було майже таке ж міцне, як у створінь класу Воїна, не витримали цієї стихійної сили. Усі, хто потрапив у зону дев’яти вогняних стовпів, були знищені. Двадцять Білих Піщаних Велетнів розсипалися в Обривки Душі, які одразу ж були поглинуті кулоном Мо Фаня!
Двадцять Обривків Душі Білих Велетнів прирівнювалися до шістдесяти обривків звичайний рядових істот — отже, Мо Фань уже був на пів шляху до наступної Есенції Душі рядового класу!
На цю мить він уже прокачав три свої Базові Закляття до четвертого рівня. Але якщо він зуміє зміцнити всі сорок дев’ять Зірок своєї Туманності, то і його Середній Рівень заклять досягне четвертого рівня!
“Вогняний Кулак: Дев’ять Палаців” уже мав таку нищівну силу — хто знає, що станеться, коли він стане ще сильнішим?
Наразі Мо Фань уже зміцнив сім із сорока дев’яти Зірок елементу Вогню. Тобто залишалося ще сорок дві. Це було чимале завдання — але він вже горів бажанням побачити результат!
Цей напад повністю переламав хід бою. Для мага, який має багато наступальних заклять, достатньо лише заволодіти ініціативою — і тоді він зможе безстрашно розгортати свої закляття середнього рівня. У такому випадку Білі Піщані Велетні просто не мають жодних шансів.
У цей час, приблизно за п’ятсот метрів від Мо Фаня, Чень Ї разом із Стрімким Зоряним Вовком усе ще не могли вирватися з оточення Білих Піщаних Велетнів. Їм було дуже важко, і вони знищили лише десять супротивників.
Краєм ока побачивши, як Мо Фань винищив усіх Велетнів у своїй зоні, Чень Ї була приголомшена.
— Як у нього може бути така страхітлива сила?! — подумала вона.
