Піщаний Ревучий Тигр виявився напрочуд кремезним. Навіть коли його лапи загрузли в сипучому піску, створеному завдяки Насінню Душі Чжан Сяохоу, він примудрився з силою вистрибнути в повітря й приземлитися просто на вершину Кам’яного Бар’єру...
Кам’яний Бар’єр здіймався на десять метрів угору, з нерівною й рваною поверхнею. Піщаний Ревучий Тигр стояв на ньому, не зводячи погляду з Чжан Сяохоу — того, хто був до нього найближче.
Звір знову стрибнув із висоти, його постать все ще огортала криваво-червона тінь. Мо Фань добре знав цю силу — він бачив подібну ауру на своїх Кривавих Табі. Це посилення дарувало тілу надлюдську міць.
Ця кривава тінь надавала Піщаному Ревучому Тигру страшної сили. Зазвичай істоти такого типу найефективніше воюють на твердій землі пустелі Гобі, тож ця істота, найімовірніше, помирала з голоду, якщо забрела аж до цих піщаних пагорбів у пошуках їжі.
Кам’яний Бар’єр став для нього ідеальною відправною точкою. Тигр рвонув уперед із шаленою швидкістю. І хоч Чжан Сяохоу вже був готовий, він знову недооцінив звіра!
Він уже накладав закляття, та ні Вітряний Слід, ні Земна Хвиля не встигали врятувати його від стрибка Тигра.
Тигр був уже зовсім поруч. Чжан Сяохоу бачив його роззявлену пащу з гострими іклами, і гнилий, тхучий сморід накрив його хвилею жаху…
— Захист Світла: Священний Щит! — пролунав голос.
Чжао Ман’янь, що стояв трохи осторонь, вчасно зреагував. Його світлове закляття миттєво створило навколо Чжан Сяохоу кілька надзвичайно міцних щитів.
Піщаний Тигр ударився об Священний Щит, наче врізався в металеву кулю. Від удару Чжан Сяохоу відкинуло назад, а сам тигр лишився на місці, похитуючи головою, ніби від струсу мозку.
Чжан Сяохоу був цілком неушкодженим. Він із вдячністю поглянув на Чжао Ман’яна, той у відповідь поплескав себе по грудях, даючи зрозуміти: дій як знаєш — я прикрию!
Чжан Сяохоу кивнув і з впевненістю усвідомив: усі, кого зібрав Мо Фань, — справжня еліти серед магів. Вони чудово взаємодіють без зайвих слів, що неабияк його потішило.
Насправді Чжан Сяохоу не мав великої атакувальної сили. У війську він грав роль передового — того, хто порушував ритм ворога.
Простіше кажучи, він тримав "агресію мобів" на собі.
Коли звірі зосереджуються на ньому, інші маги мають змогу вільно накладати закляття без перешкод.
З Чжан Сяохоу на передовій Мо Фань і Чень Ї одразу ж розпочали атаку закляттями Середнього рівня. Піщаний Ревучий Тигр, будучи ще оглушеним після зіткнення із щитом, у паніці намагався ухилитись від двох потужних атак.
Його ухилення справді було вражаючим. З двох заклять лише блискавка Мо Фаня, яка мала більшу швидкість, влучила в ціль, відкинувши Тигра назад — прямо в пастку з пливуном, яку раніше підготував Чжан Сяохоу. Половина тіла звіра миттєво занурилася в пісок ще до того, як він устиг опритомніти й вирватись назовні.
Цей пісок мав високу в’язкість, переважно завдяки Земному Насінню Душі, яке вони здобули в долині Сіжао.
Піщаний Ревучий Тигр не міг вільно рухатись — його лапи й тулуб загрузли. Він нагадував звіра, що потрапив у пастку мисливців: хоч би як не бився, все марно — що дужче смикався, то швидше груз у пісок.
— Колосальний Тіньовий Шип! — вигукнув Мо Фань, не маючи наміру приховувати свою силу, й одразу ж активував закляття Тіньового елементу.
Колосальний Тіньовий Шип вбився в тінь Піщаного Ревучого Тигра, що безнадійно борсався. Темна енергія перетворилася на гнітючу тіньову димку, закувавши тінь звіра в магічні кайдани.
Тигр більше не міг і поворухнутись — лише спостерігав, як його тіло поступово тоне в піску.
Комбінація пастки з піску та Колосального Тіньового Шипа виявилася ідеальною. Кремезний Піщаний Ревучий Тигр так і не зміг проявити свою міць — його швидко добили.
— Здається, цей прославлений Демонічний Тигр із Дуньхуана не такий уже й страшний, як я уявляв, — посміхнувся Чжан Сяохоу.
— Тут м’який пісок, тому сила твого Земного Насіння Душі значно підвищується. Піщаного Тигра просто закайтили до смерті, перш ніж він устиг щось показати, — погодилась Лінлін.
(ПП: кайтити - утримувати когось або щось на відстані від себе, не даючи наблизитися)
— Подивимось, чи немає в нього якихось рідкісних кісток або шкіри — саме це має цінність, — очі Мо Фаня загорілись.
Він уже вбив стільки демонічних звірів, що не розділяв захоплення Чжан Сяохоу після ліквідації звіра Воїнського рівня. Його більше цікавило — скільки за це можна виручити.
На жаль, у Піщаного Тигра не було нічого цінного. Навіть душа в нього виявилась лише звичайним Обривком Душі.
Мо Фань поклав її до Маленького Кулона-Вугора, вважаючи її сировиною для майбутнього очищення в повноцінну Есенцію Душі — він саме працював над підвищенням Базового Закляття Тіньового елементу до четвертого рівня.
— До речі, Мо Фань, а чого ти не спробуєш підняти свої Базові Закляття до п’ятого рівня? — раптом перепитав Чжао Ман’янь, піднявши брову.
Чень Ї, що стояла поруч, аж очі витріщила.
П’ятий рівень?..
— Це ж означає, що він уже покращив свої Базові Закляття до четвертого рівня?! — здивовано подумала вона.
Сім’я Чжао була дуже відомою в бізнесі родиною серед магічної спільноти. У більшості міст провінцій можна було знайти ринки, що належали до їхньої родини. Тому їх не дарма називали ТуХао — багатії, що бездумно розкидуються грошима.
(ПП: "ТуХао" — китайський сленг, що означає "нові багатії", "золота молодь", "безтолкові мажори")
Та навіть вона ще не бачила жодної знатної родини, яка б вкладалася в покращення Базових Заклять аж до четвертого рівня. Про п’ятий узагалі годі й мріяти — це ж фантастика!
— Та пішов ти, — вилаявся Мо Фань. — Щоб підняти Базове Закляття з четвертого до п’ятого рівня, треба сім Есенцій Душі Воїнського рівня! Даси мені стільки бабла — підніму хоч зараз!
Чжао Ман’янь сказав це так просто, ніби мова йшла про якусь дрібницю. Якби для підняття на вищі рівні вистачало б Есенцій з рядових звірів, то Мо Фань і сам подумав би про життя в лісі для збирання матеріалів. Але ресурси, потрібні для п’ятого рівня, були просто шалені. Сім Есенцій Воїнського рівня — це понад сотня мільйонів! За ці гроші він міг би купити Є Сінся магічне обладнання з крилами!
Та навіть якщо зібрати сотню Обривків Душі Воїнського рівня — цього не вистачить, щоб очистити бодай одну повноцінну Есенцію. Підняти Базове Закляття до п’ятого рівня — це надлюдський труд і шалена інвестиція.
— Рухаємось далі, годі вже гаяти час! — рішуче заявила Лінлін. На Плинній Піщаній Річці на вас чекає куди більше роботи!
Найнебезпечніша частина їхньої подорожі була саме попереду — Плинна Піщана Річка. І хоч вони й узяли з собою Менталіста — Є Сінся, це ще не означало, що вони зможуть перетнути те місце без втрат.
