Підступи повсюди!

Пройшовши через ущелину й пробираючись крізь бур’яни, вищі за людський зріст, усі нарешті дісталися Долини Ста Трав!

Долина Ста Трав мала безліч входів. Щоб перетнути ущелину, доводилося йти вузькими звивистими стежками.

— Чому тут стільки ліан? Вони всі звисають згори, наче якась гидота, — почали перешіптуватися тендітні дівчата.

Гілки дерев і трав’яні батоги переплелися на вузькій стежці. Деякі здалеку нагадували величезних змій, інші ж, покручені на землі, створювали відчуття, ніби вони зайшли в лігво чорних пітонів. Не дивно, що боязкі учениці відчували справжній жах.

— Та це ж просто якісь гнилі ліани, чого їх боятися? Ходімо за мною! — нарешті настав момент для Ван Санпана показати свій героїзм. Він упевнено рушив уперед.

Його кремезне тіло проривалося крізь ліани завтовшки з зап’ястя, розчищаючи шлях для інших.

Справді, з такою статурою йому було ідеально відкривати стежку. Раз він зміг пройти, то інші теж зможуть.

Аж раптом…

— ААА! Що за чортівня, що відбувається?! Ой, чорт! Допоможіть! ДОПОМОЖІТЬ!!! — Ван Санпан заволав так, ніби його били палицею.

Учні мимоволі відсахнулися, тривожно оглядаючись навкруги. У всіх побігли мурахи по шкірі.

Ці ліани… вони ворушилися!

Закручені батоги швидко охопили Ван Санпана, щойно він ступив уперед. Його огрядне тіло миттєво перевернулося догори ногами!

Шипасті ліани щільно стислися навколо нього, роздираючи його товсту шкіру. Кров заюшила, і приголомшені дівчата на кшталт Чжан Їнлю тут же заверещали.

— Що за вереск?! Крім цього, ви ще щось можете?! — затремтівши, гаркнув на них Сюй Чжаотін.

Одразу після цих слів він зайняв бойову позицію. Перед його чолом з’явилася перша зірка, світячися примарним відблиском. Величний пурпурний блиск заворожував усіх присутніх.

Зірки одна за одною розгорнулися й злилися воєдино під вправним контролем Сюй Чжаотіна.

За мить зоряний шлях було завершено.

— Удар блискавки – Шрам Пітона!

Бойова магія Блискавки спрацювала миттєво — навколо нього спалахнула пекуча електрична дуга!

Заряджені розряди блискавок кинулися у вузький прохід за командою Сюй Чжаотіна, немов батоги, хльостаючи демонічні ліани, що тягнули тіло Ван Санпана.

БЗЗЗТ!

Удар Блискавки залишив кілька обвуглених смуг на Демонічних Ліанах. Хоча магічні звірі рослинного типу не боялися ударів блискавки, ця атака змусила їх трохи відступити. Проте вони не припинили тягнути Ван Саньпана, не виявляючи ані найменшого страху.

«Рятуйте, допоможіть…» — у голосі Ван Саньпана вже чулося схлипування. Проте його крик раптово урвався — одна з ліан закрила йому рот, заглушивши благання про допомогу.

Серед учнів миттєво запанував хаос.

Удар Блискавки Сюй Чжаотіна не мав жодного ефекту! Як же вони могли зупинити ці Демонічні Ліани зараз?

«А-а-а!!!»

Пролунав ще один пронизливий крик. Виявилося, що Демонічні Ліани не збиралися зупинятися лише на Ван Саньпанові — тепер вони обрали собі нову жертву. Струнку й тендітну дівчину на ім’я Чжен Юнься вже схопили за щиколотки.

Чжен Юнься була магом Води. Проблема була в тому, що вона надто перелякалася, щоб навіть почати з’єднувати свої зорі, не кажучи вже про використання заклинання.

«Без паніки, я з ними розберуся!» — вигукнула староста класу, Чжоу Мінь.

Поруч із її тілом швидко почала формуватися вогняна зоряна стежка. Від цього хоробра та рішуча Чжоу Мінь здавалася ще більш гарячою й нестримною.

«Вибух Вогню!»

Вогненна куля спалахнула в її долоні, після чого Чжоу Мінь різко метнула її в бік Демонічних Ліан. Полум’я з тріском охопило середину ліан, змушуючи їх скручуватися від спеки.

Вогонь поширювався дуже швидко. Вже за мить він охопив значну частину Демонічних Ліан, пожираючи їх палючим полум’ям.

Демонічні Ліани були надзвичайно чутливі до вогню. Щойно Чжоу Мінь застосувала «Вибух Вогню», вони стрімко відступили, немов побачили щось жахливе.

Вони миттєво відпустили Ван Саньпана, який важко гепнувся на землю. На щастя, він впав прямо на свій круглий, жирний живіт. Інакше його обличчя точно б постраждало.

«Це було просто чудово, старосто!»

«Стихія Вогню — це сила! Ліани одразу втекли в паніці!»

«Так, староста Чжоу Мінь — неймовірна!»

Коли учні побачили, як більшість Демонічних Ліан відступили, вони один за одним почали висловлювати своє захоплення.

Сюй Чжаотін, гордий маг Блискавки, стояв осторонь із похмурим виразом обличчя.

Рослинні магічні звірі мали природний опір до блискавок. І він нічого не міг із цим вдіяти.

Мо Фань також стояв збоку, спостерігаючи; він зовсім не використовував заклинань Вогню.

У будь-якому разі, староста класу Чжоу Мін чудово справлялася з Демонічними Ліанами, і не було потреби, щоб він втручався.

Більше того...

Вибух Вогню Чжоу Мін все ще знаходився на першому рівні, тоді як його власний Вибух Вогню зазнав змін з того дня, як вони вирушили на Практику!

«Для такої дрібниці, як Демонічна Ліана, цьому таткові нічого робити. А ще й трохи ману зекономлю!»

Чжоу Мін потужно розвивала свої сили, змушуючи всіх Демонічних Ліан, які намагалися напасти на дівчат, відступити. У такі моменти сила Вогняного елементу проявлялася у повній мірі. Ефективність Вибуху Вогню була значно більша за заклинання інших елементів.

---

«Чжоу Мін, дівчина з Вогненним елементом. Хм, ця пані мені точно до вподоби», — промовив головний військовий інструктор Джанкун, погладжуючи свої вуса у наметі.

«На даний момент перша група повинна бути найшвидшою. Серед першої групи багато винятково талановитих студентів», — вставив Чжан Цзяньго.

«Вогняний маг першої групи — невдаха. Він не зміг використати жодного заклинання проти Демонічних Ліан. У підсумку саме той студент на ім’я Му Бай заморозив Демонічні Ліани. Вони найшвидше дійдуть до Долини Ста Трав. Незабаром вони зіткнуться з призваним Вовком-звіром! Справжнє випробування для них тільки починається!»

«Призваний Вовк-звір не поранить студентів, так?»

«Травми неминучі. Переломи — також звична справа. Проте наш Маг-Призиватель і його Вовк-звір поводитимуться відповідно», — сказала Пан Ліцзюнь.

«У такому разі, може, подзвонимо йому, щоб нагадати? Якщо студенти отримають занадто важкі травми, це може вплинути на їхній вступ до університету».

«У долині немає сигналу. Не хвилюйтеся, Байян знає міру», — заспокоїв Ло Юньбо.

«Байян? Хіба це не загиблий маг Світла?» — Таньюе була здивована.

Джанкун засміявся: «Це вигадка. Він — призиватель нашої станції Сніжної Вершини, що залишається у лігві Одноокого Вовка. Проте Синій Браслет дійсно існує, він знаходиться в тому лігві».

Таньюе замовкла. Цей головний військовий інструктор розставив пастки всюди! Вона не була впевнена, чи зможуть ті студенти благополучно пройти всі випробування.