Небо вже затягнулося темрявою. Над відкритою ареною дуелей здійнялася зоряна ніч.
Стрімкий Зоряний Вовк повністю виправдовував своє ім’я, адже сила туманності елементу виклику дарувала йому неймовірні відновлювальні здібності.
Вовк, знаний своєю витривалістю й міццю, почав битися ще лютіше, щойно особливі руни на його тілі почали поглинати зоряну енергію. Хоч у сутичках проти численних супротивників йому довелося б важко, у двобоях один на один ті, хто мав ранг нижче сотого, не мали жодного шансу на перемогу.
Поки Стрімкий Зоряний Вовк невпинно нарощував свою статистику, Мо Фань скористався моментом, аби відновити власну енергію.
Він не застосовував жодного Закляття Середнього Рівня, оскільки його енергії вистачило б тільки на кілька таких. Але із Базовими Закляттями ситуація була зовсім іншою.
Ті, хто займав позиції трохи вище за соту, зазвичай мали непоганий бойовий досвід. Вони могли відтягувати Стрімкого Зоряного Вовка, змушуючи того витрачати сили, а подекуди навіть завдавали йому пошкоджень. Але щойно до бою вступав Мо Фань — зі своїм винятковим Полем Блискавки та Вогняним Вибухом, що сягав сили напівсереднього закляття, — опоненти за межами сотого місця просто не мали шансів.
Навіть коли на сцені був лише Мо Фань, студенти вже відчували себе безпомічно. А тепер, коли й викликаний звір приєднався до битви — ситуація для них стала зовсім безнадійною.
Мо Фань чітко усвідомлював, що ця битва буде довгою. Або ж… він просто мав забагато досвіду в «приниженні» інших. Він чудово знав, як економити сили, щоби зберегти їх на наступних супротивників.
Цифри зростали далі. Насправді, лише кілька двобоїв можна було назвати чесними й справедливими. Ті, хто займав позиції за межами чотирьохсотої, одразу здавались. Бійці, які були ближчі до двохсотої, не відрізнялись від звичайних манекенів для тренувань. Єдина надія лишалась на студентів із двома Насіннями Душі, які перебували в межах між сотим і сто сороковим місцем. Можливо, вони зможуть поставити крапку в битві, коли демонічний король і його звір бодай трохи втомляться.
— «Цей Мо Фань — справжній головний біль. Декан особисто просив його поводитись скромніше. А він, замість уникати проблем, викликає на бій увесь вогняний факультет. Це він так розуміє "триматися тихо"?!» — пробурмотів прибулий Гу Хань, масажуючи скроні.
«Він же в головному кампусі. То чому ж цей першокурсник не може поводитися трохи скромніше?..» — та попри його бурчання, коли Гу Хань побачив Мо Фаня на сцені, в його очах з’явився промінчик полегшення.
«Цей хлопець…»
«Добре, що ти живий.»
Якщо він усе ще може зчиняти галас у університеті— це вже добре. Для Гу Ханя цього було цілком достатньо.
Вей Жун більше не міг спокійно дивитися на ці дуелі. Якщо й був хтось, хто зараз страждав найбільше морально — то це безсумнівно він, Декан Елементального Факультету.
У цей момент він щиро шкодував, що йому взагалі спало на думку — починати тиснути на цього хлопця тільки через те, що Декан Сяо особисто займався його переведенням? В результаті він тільки накликав на себе сильний головний біль. Як тепер вогняний факультет збереже свою репутацію перед іншими елементальними факультетами?
— «Наступний, сто перший ранг — Чжао Цзі!» — вигукнув Вей Жун утомленим голосом.
Він викладав у цьому кампусі багато років, але це був перший раз, коли йому було настільки неприємно називати ім’я наступного учасника. Здавалося, ніби серце його повільно висихало…
Колись Вей Жун примушував схилити голову багатьох зарозумілих студентів. Але зараз — повністю втратив контроль перед одним-єдиним новоприбулим.
Щойно Чжао Цзі, що мав сто перший ранг, піднявся на арену — погляди глядачів одразу спалахнули. Особливо студентів факультету Вогню — це була мов остання іскра надії серед суцільної темряви.
— «Це Чжао Цзі! Він точно найсильніший серед усіх претендентів!»
Ті, хто мав ранг у межах сотні, не мали права викликати на дуель тих, хто стояв нижче за рангом, тому більшість із них лише зціплювали зуби, спостерігаючи, як Мо Фань привертає до себе всю увагу.
— «Я й раніше казав, що всі, хто нижче сотого місця — просто дурні. І сьогодні цей переведений студент нарешті довів мої слова. Якби я, Кунь Ле, вийшов проти нього — легко переміг би і його, і його тваринку!» — заявив глузливо один зі студентів із сотні найсильніших.
— «Та точно! Найсильнішим заборонено кидати йому виклик. А він, чорт забирай, робить що хоче. Просто нестерпно!»
— «Та скажіть уже правду — всі ви, так звані “експерти”, лицеміри. Спершу ніхто з вас навіть не сприймав його серйозно, а тепер от сидите і вихваляєтесь!» — устряла дівчина зі щирим характером.
Мо Фань, без сумніву, розлютив весь факультет Вогню. Але студенти з інших факультетів були вражені його сміливістю та силою. На відміну від тих, хто лише прикидався обдарованим, Мо Фань насправді показував результати. Вони дивилися на нього зверхньо, проте їхня тривога вже давно видала їх справжні наміри.
— «Сотий ранг — це як розділова лінія. Якби Вей Жун одразу поставив його хоча б на п’ятдесяте місце — цього приниження вдалося б уникнути. А тепер ми всі, разом із цими нікчемами з нижніх рангів, повинні терпіти це приниження. Подвійні Вроджені Елементи? Не так це вже й вражає. Він же не єдиний, у кого є талант. Правда ж, Дунфан Мін?» — сказала дівчина з круглим чубчиком.
Губи Дунфан Міна сіпнулися, але він не відповів.
Дівчина, очевидно, нічого не зрозуміла, й додала:
— «Дунфан Мін, чого мовчиш?»
Той тільки закотив очі. Йому не хотілося говорити ані слова.
Спершу в нього були всі шанси потрапити до Союзу Примусу після випуску. Він уже став стажером, але випадково зіткнувся з Мо Фанем — і той зруйнував йому весь шлях, прокладений родиною.
Дунфан Мін чудово пам’ятав: у тій битві Мо Фань навіть не викликав свого звіра.
У нього ще й був Артефакт Елементу Тіні, яким він досі жодного разу не скористався у дуелях.
Мо Фань лише раз використав свої Криваві Таби на самому початку. Хто знає, що в нього ще за розкішне спорядження? Людина, яка може підняти Базові Закляття до четвертого ступеня, точно має більше, ніж просто пару чобіт!
— «Його викликаний звір геть виснажений. У Чжао Цзі високі шанси на перемогу. Він, мабуть, найсильніший серед усіх, хто його викликав», — пролунало з натовпу.
І справді — Чжао Цзі отримав величезну перевагу. Стрімкий Зоряний Вовк уже не був таким швидким, а його атаки ослабли.
До того ж, він був вкритий ранами. Оскільки це був факультет Вогню, кожен претендент мав вогняний елемент, і багато з їхніх полум’їв мали ефект тривалого горіння. Коли поранення накопичувалися, вони починали сильно впливати на рухи звіра.
Мо Фань вирішив повернути Стрімкого Зоряного Вовка назад у рідний вимір — він хвилювався за його відновлення.
Коли Мо Фань забрав звіра, декани елементальних факультетів здригнулися.
— «Не кажіть, що в нього ще є Контрактний Звір?!» — Вей Жун залишився без слів.
Контрактний Виклик — це Закляття Середнього Рівня Елементу Виклику. Як правило, Контрактний Звір був у кілька разів сильніший за того, кого викликали через Просторовий Виклик.
Якщо Мо Фань уже досяг Середнього Рівня в Елементі Виклику й мав Контрактного Звіра, ще сильнішого за Стрімкого Зоряного Вовка… тоді факультет вогню чекало повне винищення!
