Крижані хмари, що плавали в повітрі, раптом розкололися і обернулися на льодовик, який обрушився на ліс.
Оскільки дерева вже були заморожені, вага льодовика остаточно зруйнувала їх, розбиваючи на шматки. Уламки льоду розсипалися по землі.
На замерзлій землі стояли мовчазні крижані статуї, наче живі. Їхні обличчя були застиглі в жаху. Дехто з них був заморожений у процесі формування зоряних візерунків.
Ніхто й подумати не міг, що маг середнього рівня зі стихією льоду здатний викликати магічну зброю у вигляді Крижаного Луку з такою приголомшливою силою. Так само ніхто не очікував, що студентка Імперського Університету зможе керувати Льодовим Насінням рівня Душі в її віці. Її область домінування самостійно придушила весь їхній загін, включно з магом просунутого рівня!
Стріла була справді приголомшливою. Навіть Мо Фань, який нещодавно бачив її в дії, не очікував, що її справжня сила буде настільки жахаючою.
Але як? Чому Му Нінсюе мала в собі таку силу, яка, здавалося, їй не належала?
Її довге сріблясте волосся розтріпалося. Її імператорський, величний вираз обличчя поступився місцем вигляду повного виснаження, ніби її душу повністю висмоктали.
Крижаний Кристалічний Лук тріснув із м'яким звуком і розсипався на шматки, випадаючи з її рук.
Му Нінсюе більше не могла триматися на ногах. Вона повільно впала назад.
Мо Фань миттєво підхопив її. Її тіло було надзвичайно холодним, немов у мертвої. Жодного натяку на тепло.
Мо Фань швидко перевірив пульс і з полегшенням зітхнув, переконавшись, що вона жива. Якби вона померла тут, він ніколи б не пробачив того божевільного Лу Няня і його абсурдних амбіцій!
— Швидше, тікайте! — вигукнув Мо Фань, поглянувши на студентів.
Му НуЦзяо, Бай Тінтін, Сун Ся, Чжао Ман'янь і решта все ще були приголомшені, побачивши силу стріли. Вони нарешті отямилися, коли Мо Фань крикнув на них.
З’ясувалося, що Мо Фань вигравав час для Му Нінсюе, щоб вона змогла випустити стрілу. Вони кинули швидкі погляди на Му Нінсюе, чиє життя тепер висіло на волосині, не знаючи, як висловити свою вдячність.
— Зачекайте, заберіть Му Нінсюе з собою. Вони прийшли за мною. Чжао Ман'янь, добре подбай про них і... — Мо Фань кинув погляд на Му Нінсюе, яка могла впасти в вічний сон будь-якої миті. Його голос був твердим: — Що б не сталося, не дайте їй померти.
Чжао Ман'янь кивнув і забрав студентів із собою.
Мо Фань більше не зволікав. Він глянув на Лу Няня, який майже вирвався з льоду, і на решту солдатів, які ще не повністю замерзли…
Стиснувши зуби, він обернувся і побіг у напрямку до спустошеного міста Цзіньлін, яке все ще кишіло монстрами.
Стріла Му Нінсюе не могла знищити весь загін ворогів. Вона лише виграла трохи часу, щоб вони могли втекти.
Знаючи, що його переслідують, Мо Фань мав обмежені варіанти.
Вороги мали Небесних Орлів і мага просунутого рівня. Його обов’язково піймали б, якби він тікав без плану.
Єдиним місцем, яке могло б підвищити його шанси на виживання, були спустошені руїни Цзіньліна.
Місто було переповнене демонами. Вони були достатньо сильними, щоб миттєво вбити мага, не кажучи вже про те, щоб змусити їх ворогів вступити в сутичку. Він мав скористатися ними, щоб позбутися переслідувачів!
— Мо Фань прямує в місто.
— І що це змінює?
— Нам доведеться розділитися. Вони хочуть змусити нас замовкнути. Якщо залишимося разом, нас зітруть на порох.
— Тоді... ми підемо першими, — Шень Мінсяо і Ло Сун мало не замочили штани.
Вони не мали жодного стосунку до цього хаосу. Тепер, коли у них з’явився шанс втекти, вони навіть не думали про інших. Якщо ці злі бойові маги їх наздоженуть, їм буде кінець. Вони ще молоді, і не хотіли вмирати!
— Тоді... я заберу Сун Ся із собою, — пробурмотів Пен Лянь.
Сун Ся була абсолютно виснажена. Вона просто не могла втекти самостійно. На щастя, Пен Лянь погодився подбати про неї.
Чжао Ман'янь подивився на напівживу Му Нінсюе, поранену Бай Тінтін і, нарешті, на Мо Фаня, який тікав у руїни міста Цзіньлін…
— Ви троє, йдіть зі мною! — прийняв рішення Чжао Ман'янь.
Він трохи жалкував, що пообіцяв Мо Фаню подбати про трьох дівчат. Йому теж було страшно померти. Він хотів втекти, як безчесний боягуз, подібно до Ло Суна і Шень Мінсяо. Але коли він згадав, як Му Нінсюе ризикувала своїм життям, щоб врятувати їх, і як Мо Фань пішов сам, щоб не втягувати інших у цю халепу, він просто не зміг залишити дівчат напризволяще.
Через деякий час після того, як студенти втекли, крижані кристали під яскравим сонцем нарешті почали тріскатися.
Командир Лу Нянь був першим, хто звільнився з криги. Йому вдалося створити навколо себе шар захисту. Мороз був надзвичайно сильним, але недостатньо, щоб завдати серйозної шкоди магу просунутого рівня.
Його обличчя посиніло від холоду, а лють, що вирувала на його обличчі, була очевидною!
Їх обвів навколо пальця гурт студентів!
Однак як для командира, знищити їх було так само легко, як убити зв'язаного птаха...
Невже вони справді думали, що зможуть утекти?
Ми справжні ветерани, ми пили свіжу кров демонічних звірів і знищували їхні лігва. Вони вважають, що ми не зможемо впоратися з групою студентів, які лише проходять першу тренувальну місію?
— Ви, наздоганяйте тих, хто намагається втекти. Я хочу щоб ви привели їх живими! — наказав Лу Нянь солдатам, які першими вибралися з льоду.
— Слухаємось! — солдати теж були не слабкими. Вони швидко підготувалися і кинулися в напрямку, куди побігли Чжао Ман'янь та інші.
— Решта, за мною. Як ми могли втратити наш найважливіший тестовий об’єкт? — Лу Нянь кинув погляд на спустошене місто і віддав наказ солдатам, які відновили свої сили.
— Командире, боюся, деяких уже неможливо буде розбудити, — зауважила жінка-радниця.
— Тоді знищте їх.
Решта крижаних статуй було розбито на шматки. Дрібні осколки змішалися з кров’ю та плоттю солдатів, які були всередині. Коли лід розтане, буде неможливо визначити, кому належать ці залишки тіл.
(ПП: про днк тест схоже тут не чули)
Усього було знищено сім статуй, що означало, що одна-єдина стріла Му Нінсюе миттєво вбила сімох здібних магів середнього рівня.
Командир Лу Нянь продовжував зберігати незворушний вираз обличчя, але це була безперечно принизлива поразка для них.
Лід під ногами тріщав, поки вони рухалися вперед. Ці демони, які вже давно позбулися своєї уявної святості, не думали здаватися.
Тепер справа була не лише у знищенні студентів. Їхньою головною метою стало захоплення хлопця з Подвійними Вродженими Елементами.
Він був їхньою надією на винайдення нового елементу!
Коли цей час настане, він стане їхнім козирем у боротьбі з усім, включно з демонічними звірами, які панували у світі вже тисячоліттями!
