Церемонія відкриття

Повернувшись додому, Мо Фан не міг перестати думати про слова Му Хе. Вони звучали щиро й переконливо, але презирство, з яким той ставився до сім’ї Мо та до нього самого, було очевидним.
(ПП: ну так ти ж сам себе так зарекомендував, типовий школяр з задньої парти)

Не зможу навіть стати магом Початкового рівня?

«Я змушу тебе проковтнути свої слова!»

Мо Фан визнавав, що в певний період він і Маленька Принцеса, Му Нінсюе, були дуже близькі. Проте тоді, будучи ще дитиною, він не розумів, яку катастрофу це принесе його збіднілій сім’ї. Саме з того дня Мо Фан усвідомив, що таке соціальна нерівність.

— Мо Фан, ха-ха-ха! Я вирішив твою проблему! — До будинку зайшов Мо Цзясін, його обличчя сяяло від радості. — Я зателефонував своєму старому другові, і виявилося, що зараз у нього все дуже добре. Він голова магічної школи Тянь Лань! Він сказав, що якщо ти будеш старанно вивчати магію, то зможеш вступити до школи Тянь Лань і пройти ритуал Пробудження! Такий шанс буває лише раз у житті, тож цього разу ти мусиш викластися на повну, гаразд?

Мо Фан подивився на радісну усмішку батька. Якби все було, як раніше, він би теж зрадів і відсвяткував це, випивши з ним келишок білого вина. Але після того, як він дізнався правду, він більше не міг вірити в цю чесну й світлу усмішку. Найгірше ж було те, що в їхньому суспільстві ніхто не поважав його батька.

— Справді? Це чудово! Оце мій батько — які б труднощі не трапилися, він усе вирішує! Ха-ха! — Нарешті Мо Фан вдягнув на себе усмішку й обійняв батька за плечі.

— Ще б пак! Ти ж знаєш, хто твій батько! — Мо Цзясін подумав, що син дуже добре підлизався, тож його усмішка стала ще ширшою.

Батько й син випили ще кілька чарок. Під час застілля Мо Цзясін ненав’язливо зауважив:

— Мо Фан, тобі краще жити в гуртожитку. Я планую здати наш будинок в оренду, щоб отримати трохи більше грошей.

Мо Фан уже знав, що цей будинок фактично був проданий Му Хе. Сам по собі він не мав великої цінності, але через розташування в центрі міста земля під ним коштувала дуже дорого.

— Добре, я так і зроблю. Я й так нечасто повертаюся додому. Тільки… що буде з Сінься? — Мо Фан удавав, ніби нічого не знає.

— Сінься житиме в тітки. Чесно кажучи, нам із тобою, двом чоловікам, важко було піклуватися про неї. До того ж вона розумна дівчина, тож нам не варто за неї хвилюватися, — відповів Мо Цзясін.

— Гаразд, зрозумів. Ти тільки навідуй мене частіше в школі, — сказав Мо Фан.

— Обов’язково. Ну, я втомився, піду спати. А ти завтра вирушай до школи, — сказав Мо Цзясін, осушив останню чарку білого вина й похитуючись попрямував до своєї кімнати.

Мо Фан дивився йому вслід. Його постать змусила Мо Фана згадати статтю Чжу Цзициня.

Я житиму в школі, Сінься залишиться в тітки. Ми знайшли собі місце. Але де житиме ця людина?

Зрештою, Мо Фань не порушував цього питання.

Насправді, Мо Цзясін був готовий піти на такі жертви, бо вважав це обов’язком і честю батька. Він хотів, щоб його син навчався спокійно, знаючи, що він допоможе йому розв’язати будь-які проблеми, які той сам не зможе вирішити.

Крім того, Мо Фань також розумів, що якби він заговорив про це, то лише змусив би Мо Цзясіна відчути ще більший сум і сором. Адже який чоловік не хоче бути чудовим батьком, який може вирішити будь-яку проблему свого сина?

Мо Фань не міг це сказати. Інші можуть не поважати його батька, але він – ніколи!

Цей занедбаний будинок… Ну і що, якщо ми тут не житимемо? Щонайбільше через три роки, коли я досягну високого рівня у вивченні магії, я зможу отримати все, що захочу.

У цьому суспільстві Магія – це повага!

Я стану незламним Майстром Магії!

---

Два місяці літніх канікул пролетіли дуже швидко. Мо Фань відчував, ніби його кинули в море книжок.

У Тяньланській Магічній Школі було безліч книг. Більше того, книги, що стосувалися магії, були такими ж складними, численними й значущими, як і підручники з науки.

Проте Мо Фань отримав величезну користь. Принаймні, тепер він більше не був неписьменним… Ой, магічно неписьменним! Мо Фань практично засвоїв усі знання з дев’яти років обов’язкової магічної освіти. Його прихований потенціал розкрився, коли він опинився на межі відчаю.

Навчання розпочалося першого вересня. День відкриття мав величезне значення для всіх учнів Магії. Адже саме в цей день вони проходили найважливіший етап вступу до світу Магів – визначення, магом якої саме стихії вони стануть.

Пробудження, як і випливає з назви, полягало у пробудженні прихованих сил у своєму тілі.

«Малий! Бажаю тобі удачі. Краще за все, якщо ти пробудиш стихію Вогню. Це дасть тобі перевагу над іншими учнями Магії. Хоча інші стихії також непогані, серед Магів Початкового рівня Вогняна стихія є найкращою у бойових мистецтвах. О, стихія Землі теж непогана… як і стихія Вітру…» – сказав Старий Гу, Головний Охоронець Бібліотеки.

Мо Фань механічно погодився, не дуже розуміючи, що той каже. Коли цей Старий починав говорити, він просто не міг зупинитися.

Правда була в тому, що Мо Фань не міг заснути минулої ночі. Для нього сьогоднішнє пробудження було не просто зміною долі, а ще й безпрецедентною спробою. У його оригінальному світі таких речей, як Магія, просто не існувало. Однак сьогодні він нарешті зможе відчути це на власному досвіді.

Його маленьке серце калатало і підскакувало від хвилювання.

---

Мо Фань був розподілений у 8-й клас, отримавши студентський номер 48.

З цим нічого не поробиш — він фактично потрапив у школу через задні двері.

Чим вищий номер студента, тим вищий бал він набрав на випускних іспитах у Магічній Середній Школі. Говорили, що коли такі студенти пробуджують свою стихію, їхня швидкість у магічному культивуванні значно перевищує звичайний рівень. Це пояснювалося тим, що їхнє розуміння магії було глибшим, а отже, і процес навчання проходив швидше та ефективніше.

На біду Мо Фаня, найкращий учень 8-го класу виявився його старим знайомим — Му Байєм.

Му Бай теж був із сім'ї Му, хоча й не з головної гілки. Однак це не заважало йому зневажливо ставитися до Мо Фаня. Причина цього була очевидна: у маєтку Му він вважався молодим паном, тоді як Мо Фань був лише сином слуги, а отже, сам по собі слугою.

Щоправда, Му Бай був не з основної гілки роду. Він і близько не міг зрівнятися зі справжньою принцесою сім’ї Му — Му Нінсюе. Він використовував усі можливі способи, щоб привернути її увагу, але вона лише ігнорувала його.

Його магічні оцінки були чудовими. У сім'ї Му він отримував особливу увагу. Говорили, що якщо він пробудить стихію своєї родини — Лід, то швидкість його культивації виросте у кілька разів. Адже сім’я Му мала в своєму розпорядженні чимало ресурсів, які могли допомогти йому розвинути силу. Жодна інша сім’я не могла зрівнятися з тим, що Му могли запропонувати навіть членам побічних гілок свого роду.

---

“Клас, вітаю вас із вступом!”

На Великому Магічному Майданчику зібралося 1500 нових учнів, поділених на двадцять класів. Вони стояли рівним строєм, утворюючи величну картину.

“Учні, чи розумієте ви, що означає стати магом?”

“Незалежно від того, яким магом ви станете, не забувайте, що ми, маги, існуємо для того, щоб допомагати людству розвиватися. Ми виконуємо найважливішу місію людства! Не забувайте, що за межами цього безпечного міста нас підстерігають безліч магічних звірів, що чекають на слушний момент, щоб напасти!”

Директор виголосив палку промову, яка розбурхала серця новачків. А потім настав той момент, якого всі найбільше чекали.

“Гаразд, сьогодні ви пройдете церемонію пробудження. Я сподіваюся, що в майбутньому ви станете зірками магічного світу!”

Як тільки старий директор сказав ці слова, серед учнів майданчика неможливо було стримати радість та хвилювання.

Хто не мріє володіти полум’ям, що має силу знищувати ворогів?

Хто не хоче заморожувати цілий світ, керуючи могутньою крижаною магією?

Хто не хоче крокувати цим світом із непохитною впевненістю, сповнений сили й магічної могутності?

Хто не хоче володіти магією Землі, щоб витримувати будь-які атаки супротивника?

У безлічі історій, відео та фільмів були герої, якими захоплювалися всі. І ці герої надихали цих молодих магів, змушуючи їх прагнути стати такими ж.

Сьогодні був їхній перший крок у подорожі до того, щоб стати справжніми магами — тими, хто кидає виклик магічним звірам за межами міста, або ж тими, хто править містами магії, володіючи безмежною силою.