Власноруч її вбити

Темний Звір, оповитий проклятою аурою, кинувся на одного з менших побратимів. Його швидкість значно перевищувала швидкість звичайних Темних Звірів. Перш ніж малий звір встиг відреагувати, проклятий звір вже вчепився йому в усі чотири лапи.

Та він був не лише швидшим — його сила теж була незрівнянною. Наповнений невідомою люттю, проклятий Темний Звір розірвав меншого навпіл!

М’ясо та кістки тріщали, ламаючись під жорстокою хваткою. Уламки тіла розліталися в різні боки, а чорна кров з огидним звуком плюскотіла об дах.

"Гугугу!"

Решта Темних Звірів скулили від жаху, їхні тіла тремтіли, ніби вони от-от кинуться навтьоки. Проклятий Темний Звір різко обернув свій погляд, і його гострі чорні кігті раптово перехрестилися...

Його лапа вп’ялася в стіну, роздряпавши її, а потім зірвалася з місця та наздогнала одного з тих, хто тікав занадто повільно.

Рух того Темного Звіра різко обірвався. Його тіло на мить застигло, а тоді на ньому проступив чіткий слід у формі літери "X". Наступної миті його розірвало на кілька частин…

Проклятий Темний Звір діяв з жахливою жорстокістю. Навіть коли решта спробувала втекти, він не мав наміру їх пощадити.

Це була різанина. І лише вбивство, здавалося, приносило йому хоч якесь полегшення в його муках.

Бах!!

Холодне місячне світло освітлювало дах. Один з Темних Звірів з глухим гупанням врізався у водонапірний резервуар прямо поряд із Чжан Лулу. Його мертве тіло впало у воду, і її хвилясті відблиски на місячному світлі лише підкреслювали моторошність цієї сцени.

Проклятий Темний Звір, розправившись з усіма, підняв голову і заревів. Його крик лунав по всій вулиці, змушуючи кількох пізніх гуляк похитнутися та впасти від страху.

Чжан Лулу ж… вона стояла біля резервуара, повністю спустошена.

Кривава бійня розгорнулася прямо перед її очима. Повсюди були рештки, розірвані тіла. Вона не сумнівалася — така ж доля чекала і на неї…

Її тіло змеркло від страху. Вона навіть не могла викликати Зоряний Шлях, у якому так вправно вправлялася. Про Зоряний Атлас і мови бути не могло.

Проклятий Темний Звір, закривавлений, наповнений силою та ненавистю, був надто сильним. Вона не мала жодного шансу проти нього.

Після свого жахливого реву він повільно розвернувся. Його морда була вся в чорній крові, а єдине, що можна було прочитати на його обличчі — це біль.

Цей біль повністю знищив усі інші емоції. У його очах залишилися тільки ненависть і жорстокість.

Чжан Лулу не наважувалася зустрітися з ним поглядом, а її ноги зрадницьки підкосилися.

Втім, проклятий Темний Звір не кинувся на неї так, як на своїх родичів. Він ступав повільно, ніби борючись із самим собою. Кожен крок супроводжувався хитанням, ніби він не був впевнений у своїх діях.

Чжан Лулу не розуміла, чому він так вагається. Адже з такою силою він міг убити її миттєво…

— Що, не хочеш зробити це? — пролунав голос.

На колись пустому даху раптом з’явився чоловік. Його силует виглядав вкрай підозріло.

Чжан Лулу різко повернула голову і побачила, що на краю даху, у місячному світлі, стоїть чоловік у напівмасці.

Коли він з’явився?

Чи, можливо, він був тут увесь цей час? До того, як він заговорив, вона взагалі не помічала його присутності!

— Ти мене справді здивував. Створити Проклятого Темного Звіра — завдання надзвичайно складне. Для цього потрібне не лише міцне тіло, але й душа, сповнена ненависті та злобної образи. Хто б міг подумати, що хтось на зразок тебе, студент простого Університету, накопичить у собі стільки ненависті! Ти ідеально підходиш для нашої Чорної Церкви. Можеш стати нашим рабом-убивцею… Якщо ти сподіваєшся втекти, то навіть не думай. Душевне Рабство Чорної Церкви не здатен зняти навіть Парфенон! — насмішкувато мовив чоловік у напівмасці.

— Гугугугу!!! — Проклятий Темний Звір гарчав і звивався, люто намагаючись звільнитися. Але його душу сковували невидимі кайдани, створені цим чоловіком. Якою б сильною не була його ненависть, він не міг завдати шкоди тому, хто його поневолив.

Чжан Лулу стояла нерухомо, не розуміючи сенсу їхніх слів.

— Спочатку твоя трансформація дуже мене потішила. Я навіть думав зробити тобі поблажку. Але ти вирішив утекти і повбивати стількох своїх побратимів. Отже, як покарання… — чоловік у напівмасці хижо посміхнувся, його очі дивилися на Чжан Лулу, ніби на худобу. Потім він повільно промовив: — Розірви її. Діти люблять розривати речі під час гри, а ти для мене зараз не більше ніж новонароджене дитя. Ця дівчина — твоя іграшка, можеш шматувати її як завгодно.

Лице Чжан Лулу смертельно зблідло. Вона вся затремтіла, щойно пролунав цей вирок.

— Гугугугу!!!! — Проклятий Темний Звір знову заревів, але цього разу його лють була спрямована на чоловіка в напівмасці.

— Ти ще й смієш на мене гарчати? Тобі вже набридло жити?! — холодно кинув чоловік. Він витягнув з-під плаща чорний батіг завтовшки з руку. Коли він хльоснув ним Проклятого Темного Звіра, той навіть не зміг ухилитися.

Хлисть!

Коли батіг впав на спину Темного Звіра, на його тілі миттєво з’явилася глибока кривава рана.

— Йди і вбий її! — крикнув чоловік у напівмасці.

Очі Проклятого Темного Звіра налилися червоним, і він почав наближатися до Чжан Лулу.

Проклята аура та моторошний сморід заполонили все навколо. Чжан Лулу від жаху впала на землю, а по її обличчю покотилися сльози.

— Я ж казав, що змушу тебе благати про смерть! — зловісно прошипів чоловік у напівмасці.

Проклятий Темний Звір підходив дедалі ближче, його кігті повільно здіймалися вгору…

Але його рука тремтіла. Його спотворене, гниюче обличчя раптом почало смикатися, неначе він боровся сам із собою.

І нарешті…

Його кіготь з усієї сили врізався в його ж плече! Глибока рана розпорола плоть, ніби він намагався відрубати собі руку. З його горла виривався глухий, задушений звук.

— Ти не можеш пручатися моїм наказам! Убий її, і твій біль зникне! Чим більше гріхів на собі несе Темний Звір, тим сильнішим він стає! Тим більше він зможе чинити опір катуванню Душевного Рабства! Швидше, вбий її! — чоловік у напівмасці кричав, але при цьому усміхався.

Вбити цю дівчину для Юй Ана було дрібницею. Але він хотів, щоб її вбив саме Сюй Чжаотін, якого він перетворив на Проклятого Темного Звіра!

(ПП: press F to pay respect)