Майстер-Мисливець

— Вибачте, але хоча ми й дуже хочемо допомогти, у вашій ситуації вам слід звернутися до поліції, — м'яко відмовив старий.

— Але звернення до поліції не дасть ніякого результату… Чи не могли б ви призначити мага мисливця для мого захисту цієї ночі? Я можу заплатити вам просто зараз, — наполягала молода жінка.

— У нас зараз немає вільних мисливців, всі вони на важливих завданнях, — відповів старий.

Обличчя молодої жінки ставало дедалі похмурішим. Вона й гадки не мала, що, прийшовши особисто до мисливського агентства «Чисте Небо», отримає відмову. Навіть коли вона була готова заплатити, вони залишалися байдужими.

— Ви… як ви можете бути такими безсердечними? Якщо… якщо з моєю сім’єю щось трапиться, я ніколи вам цього не пробачу, навіть якщо стану примарою! — її обличчя відбивало глибокий біль, а голос тремтів від розпачу.

Сказавши це, вона різко розвернулася й вибігла з агентства, перебуваючи в пригніченому стані.

Мо Фань відчував, як вона втрачає останню надію, і йому стало її шкода. Він не втримався й запитав:

— Чому ви не допомогли їй?

Неважливо, чи її чоловік справді перетворився на магічного звіра, чи просто вбив когось, але, судячи з її слів, вона справді була в небезпеці. Вона навіть була готова негайно заплатити, то чому ж старий відмовив?

— Малий, не можна оцінювати все лише за зовнішніми ознаками, — старий постукав по своїй люльці.

— Що ви маєте на увазі? Це якийсь підступ? — Мо Фань потер підборіддя, намагаючись розгадати таємницю, наче детектив.

— Подивись-но на цю заявку, — старий витягнув з-під прилавка контракт і кинув його Мо Фаню.

Той здивовано розгорнув документ.

Контракт був коротким. Клієнт просив про охорону на ніч, бо підозрював, що йому загрожує велика небезпека, яка може зачепити і його дитину.

Дата охорони — сьогодні ввечері. Дата підписання контракту — сьогодні зранку, приблизно о сьомій ранку.

— Що це означає? Невже в сім’ї цієї людини така ж ситуація, як у тієї жінки? — Мо Фань здивовано підняв голову.

Старий посміхнувся й вказав на адресу в контракті.

Мо Фань кинув на неї погляд — і його очі широко розкрилися від шоку.

— Це… це ж та сама адреса, що й у тієї жінки… Як таке можливо?!

Адреса вказувала на приватні садиби на південь від університетського району — це був квартал для багатіїв. Мо Фань проходив повз нього разом із сусідами по гуртожитку під час прогулянки, тому місце видалося йому знайомим.

Ще мить тому він розглядав можливість наздогнати жінку та розібратися в ситуації. Адже йому все одно довелося б проходити через той район дорогою до університету. Але тепер… що ж там коїться насправді?

— Цей контракт підписав зі мною чоловік тієї жінки. І його ситуація була точно такою ж, як вона щойно описала, — з посмішкою сказав старий.

У Мо Фаня по шкірі побігли мурашки!

“То ти кажеш… її чоловік прийшов сюди ще раніше і сказав, що ця жінка вночі виходить, щоб нападати на інших?” – Мо Фань і гадки не мав, що таке можливо.

“Так, останнім часом надходили лише доволі нудні замовлення. Те, що сталося сьогодні, можна вважати доволі рідкісним випадком. Хлопче, раз уже ти приєднався до нашого агентства мисливців «Чисте Небо», то це завдання доведеться виконати тобі,” – старий чоловік хитро всміхнувся.

“Добре, що для мене вже знайшлося якесь завдання. Але це дуже заплутана справа. Я взагалі не можу зрозуміти, хто з них двох каже правду,” – Мо Фань був у повному сум’ятті.

“Ось чому ми взяли лише одне замовлення. Ти уважно його прочитав? У ньому сказано, що, якщо із замовником не станеться нічого лихого, він не вимагатиме розслідування щодо другої сторони. Все, чого він хоче, – це захистити свою дитину. Якщо ти зможеш з’ясувати, хто з цієї пари становить небезпеку, – добре, але найголовніше – убезпечити дитину,” – пояснив старий.

“Я зрозумів,” – Мо Фань кивнув, а потім оглянув порожню крамницю. – “А що щодо моєї команди? Не кажіть мені, що я маю розбиратися з цим сам?”

“Звісно, ні. Твій напарник стоїть прямо біля тебе,” – відповів старий.

Мо Фань глянув ліворуч, але не побачив жодного напарника.

Повернувши підозрілий погляд до старого, він побачив, як той показав йому опустити погляд трохи нижче. І тільки тоді Мо Фань помітив маленьку дівчинку з двома хвостиками й дитячими рисами обличчя.

“Ця дитина?” – Мо Фань був ошелешений.

“Так. У нашому агентстві місії зазвичай виконуються однією людиною або в парі. Попередній напарник Лінлін загинув під час співпраці з Магічним Судом. Ось чому ми взяли нового члена команди,” – пояснив старий.

“Ви серйозно хочете, щоб я взяв із собою малу дитину на полювання на магічних звірів? Ви жартуєте?!” – вигукнув Мо Фань.

“Це я беру новачка на полювання на магічних звірів, гаразд?” – зневажливо відповіла Лінлін. Сказавши це, вона витягла з кишені значок, схожий на поліцейський, і поклала його перед Мо Фанем.

Мо Фань скептично глянув на значок. Уважно розглянувши вигравіюваний на ньому візерунок, він мало не впав зі стільця.

“Мисливець… Мисливець Майстер?!” – Мо Фань відчув, ніби в нього відмовляють очі.

Лолі, яку він міг би підняти двома пальцями, виявилася Майстром Мисливцем!

Мисливські значки, видані Мисливською спілкою, не можна було підробити, адже вони були прив’язані до посвідчення особи. Значок цієї дівчинки був справжнім. Але як Мо Фань міг повірити, що десятирічна дитина – це Майстер, який полював на численних магічних звірів?!

Треба ж! Будучи студентом Університету, сам Мо Фань мав звання Проміжного Мисливця, і це вже вважалося досягненням, яким можна було пишатися!

“Дідусю, я не хочу працювати з цим хлопцем. Він виглядає дурним і, найімовірніше, зіпсує завдання,” – Лінлін повернулася до старого.

“Ми його залишимо. Нам завжди було важко знайти нових людей в агентство «Чисте Небо». Зустріти когось, у кого вистачає сміливості прийти до нас, – справжня рідкість. Я бачу, що цей хлопець має непогані здібності. Якщо його правильно підготувати, він зможе досягти великих висот,” – з доброю посмішкою сказав старий.

Лінлін холодно фиркнула, взяла свою товсту книжку і, зберігаючи свою гордовиту поставу, зникла в кімнаті агентства.

Спостерігаючи, як ця мала леді віддаляється, Мо Фань відчув, як буря емоцій у його серці враз стихла. Він просто не знав, що сказати.

Якщо чесно, Мо Фань мріяв про те, як приєднається до якоїсь неймовірної мисливської команди, яка дозволить йому отримати новий досвід і рости. Проте його мрії розсипалися вщент, залишивши перед очима лише спину цієї маленької, але гордовитої дівчинки.