Шалене Полум'я Тан'юе!

Чжао Хе обернувся і побачив Тан'юе. Однак він навіть не здивувався. Навпаки, на його обличчі розпливлася підла усмішка.

— Гадаю, в мене вже дві нові статті звинувачення, і одна з них – убивство члена Магічного Суду, — Чжао Хе вп’явся поглядом у Тан'юе, немов намагався розірвати її м'який одяг своїм поглядом.

— З покидьками, як ти, нема про що розмовляти! — Тан'юе не стала витрачати слів. Під її ногами почала формуватися схема зірок Вогню.

— Думаєш, що так просто мене переможеш, міс Тан'юе? Невже ти така наївна? — посмішка Чжао Хе стала ще підступнішою.

Обличчя Тан'юе потемніло. Вона вже збиралася атакувати, як раптом помітила, що збоку швидко поширюється каламутна субстанція. Вона піднялася в небо над невеликим водосховищем і, згущуючись, утворила темну хмару, яка накрила всю місцевість.

Хмари були настільки щільними, що сонячні промені не могли пробитися крізь них. Навіть яскраве полум'я Насіння Вогняної Душі потьмяніло під цим мороком.

Усе навколо миттєво занурилося в пітьму.

Що ж до Чжао Хе, то його тінь теж зникла, ніби розчинилася в темряві. Або ж, іншими словами, в місці, де він стояв, більше не було жодної тіні.

Таки нехитрим чином Чжао Хе звільнився від закляття. Він потрусив головою і вибухнув зловісним сміхом.

— Забув тобі сказати, я знав, що ти за мною стежиш. У ті дні, коли ти вдавала з себе мандрівницю та обідала в ресторанах, я потайки підмішував у їжу дещо цікавеньке, — недбало мовив Чжао Хе. Його поведінка була зовсім не схожа на злочинця, що зіткнувся зі своїм суддею.

Обличчя Тан'юе знову напружилося. Вона підозрювала, що в цього виродка є ще якийсь козир у рукаві. Чжао Хе вже кілька разів утікав від Магічного Суду, тож його було не так легко схопити.

Якщо вірити його словам, він отруїв її їжу? Це просто смішно!

Як член Магічного Суду, якщо ти не помітила, що твою їжу отруїли, то ти просто ідіотка!

— Я знав, що ти не повіриш, але, мабуть, твої губи вже відчувають сухість? — Чжао Хе навіть не виглядав схвильованим.

Почувши це, Тан'юе машинально провела язиком по своїм ніжно-червоним губам. Насправді вона вже відчувала спрагу та сухість у роті, але не надала цьому значення, вважаючи, що це просто через сухий клімат.

— Неможливо змусити члена Магічного Суду з’їсти щось отруєне. Тому, навіть будучи алхіміком, я не додавав отруту у твою їжу. Натомість я підмішав щось, що лише корисне для твого тіла… — очі Чжао Хе звузилися, коли він жадібно оглянув її витончену фігуру, а потім зловісно посміхнувся. — Якщо сказати красивими словами, це покращує кровообіг. Але якщо говорити прямо… О, ти вже відчуваєш ефект.

Щойно він це сказав, Тан'юе відчула, як сухість у роті почала змінюватися на щось інше. Її обличчя несподівано спалахнуло рум’янцем.

Кров почала текти швидше, серцебиття пришвидшилося. Найгірше було те, що вона відчувала, ніби щось ніжно покусує її шкіру, заважаючи їй зосередитися.

Її дихання стало важчим, ніби вона намагалася видихнути спрагу з горла. Усе її тіло ослабло, ніби сили покидали її. Водночас у неї з’явилося непереборне бажання знайти опору…

— Негідник, мерзотник!!! — Тан'юе нарешті зрозуміла, що саме він додав у їжу. Її тіло тремтіло від люті й приниження.

— Магічний Суд хотів дізнатися у мене де знаходиться Люте Джерело, тому й відправив таку гарну суддю, як ти, щоб упіймати мене. Невже вони не розуміють, що я не лише маг, але й видатний алхімік?? У мене є безліч методів, як упоратися з жінками. О, я ж казав, що на мене буде ще два звинувачення: одне за вбивство судді, а друге… Тсс, ми ж дорослі люди, ти маєш розуміти, про що йдеться, — зловтішно прошепотів Чжао Хе.

Протягом усього переслідування Тан'юе була обережною. Вона не могла зрозуміти, як цей негідник дізнався, що за ним стежать.

До того ж вона була насторожі. Вона знала, що цей псих – алхімік, і остерігалася будь-яких підозрілих речей, зокрема їжі…

На жаль, вона весь час боялася лише шкідливих речовин, навіть не здогадуючись, що Чжао Хе не збирався її отруювати. Натомість він використав щось зовсім інше – речовини, що стимулюють тіло.

Ось чому, коли Мо Фань раніше ненавмисно притиснувся до неї в тіні дерев, вона відчула незрозумілий потяг. Це все було дією стимуляторів, що розпалювали її бажання…

— Цей виродок… цей жалюгідний покидьок! Як у світі може існувати така мерзота?! — у Тан'юе в очах палав вогонь ненависті.

---

Глибоко в лісі Мо Фань побачив цю халепу. Він теж був вражений. Він був дорослим, але як так сталося, що він не здогадався раніше?

У цю мить Мо Фань все ще не міг вирішити, чи варто йому втручатися, чи краще зачекати на зручний момент.

Мо Фань, безперечно, не міг просто стояти осторонь і дивитися, як його улюблену пані Тан'юе холоднокровно вбивають. Проблема була в тому, чи зможе він узагалі впоратися з цим божевільним?

— Ти покидьок! Я спопелю тебе до тла!!

Поки Мо Фань вагався, він почув, як Тан'юе люто закричала.

У ту ж мить могутня хвиля полум’я почала поширюватися в усі боки, з Тан'юе в самому центрі. Її довге волосся розвівалося в полум’ї, неначе величний і прекрасний фенікс, що виплескував свою лють.

— Вогонь Фенікса!

Тан'юе стояла гордовито і граційно серед цього вогняного пекла. Її очі випромінювали неймовірне кармінне світло, а на прекрасному обличчі з'явився відтінок невблаганної жаги до помсти.
(ПП: кармінний колір - криваво-червоний відтінок)

— Вогняний Кулак!

Полум'я піднялося ще вище!

— Дев'ять Палаців!

Ці останні слова пролунали урочисто. Мо Фань добре знав початкову стійку Тан'юе для активації проміжної магії стихії Вогню, але цього разу все виглядало інакше!

По-перше, полум'я, яке контролювала Тан'юе, було не звичайного червоного кольору, що зустрічається у більшості магів. Вона назвала його «Вогнем Фенікса», і цей вогонь випромінював могутнє кармінне сяйво, немов у ньому текла кров істоти благородного походження!

По-друге, її Вогненний Кулак не був першого рівня, Вибухом Небес. Він досяг третього рівня — Дев'яти Палаців!

Побачивши Вогонь Фенікса, Мо Фань навіть не міг уявити, наскільки він сильніший за звичайне полум'я.

Щодо Дев'яти Палаців, то коли Тан'юе сконцентрувала всі навколишні вогняні хвилі у своїй лівій руці та зі страшною силою врізала ними в землю, Мо Фань нарешті зрозумів, що таке справжній Вогненний Кулак: Дев’ять Палаців! Побачене просто приголомшило його!