Гігантський Тіньовий Шип!

Темні прозорі нитки заплутали чотирьох чоловіків з родини Дунфан. Їхні обличчя здавалися неживими, ніби їхні душі повільно висмоктувала якась зловісна сила.

Єдиний, хто ще мав сили чинити опір, був Дунфан Цзюнь. Він корчився від болю, люто кричачи:

— Якщо ти нас уб’єш, родина Дунфан ніколи не залишить тебе в живих!!

— Люди з відомих родів і справді дурні! Я навіть Магічного Суду не боюся. Невже я злякаюся якогось роду? — зловісно посміхнувся Чжао Хе.

Він зовсім не зважав на чоловіків, чиї душі повільно висмоктувала магія. Уся його увага була прикута до дна зруйнованого резервуара.

Насправді навіть для нього це було несподіванкою. Адже тут справді знаходилося джерело води! Як тут могла з’явитися Вогняна Душа? Хіба що… це Пекельне Полум’я?

Зазвичай Пекельне Полум’я народжується з підземного вогню, що гартувався тисячі років. Цей тип полум’я був відносно спокійним, тому його було досить легко підкорити й використати для власних потреб.

Такі Вогняні Душі вважалися ідеальним вибором для магів Вогню, адже були і могутніми, і слухняними. На аукціонах за них викладали величезні гроші.

Ціна однієї такої Душі могла сягати сотень мільйонів. Якщо ж її не вдасться підкорити, то про подальший розвиток у магії можна було забути!

— Чудово. Як тільки я підкорю це Пекельне Полум’я, моя сила виросте настільки, що я зможу робити все, що заманеться! — голосно засміявся Чжао Хе.

До рівня Вищого мага йому ще було дуже далеко. За звичайних обставин швидко зміцнити свою силу було майже неможливо. Однак із Пекельним Полум’ям його вогняна магія значно посилиться. Подивимося тоді, чи насмілиться загін мисливців і маги Суду полювати на нього!

БУМ!

Пролунав різкий звук, і висохлий резервуар вибухнув, утворивши обгорілу впадину.

Місце, де ховалася Вогняна Душа, було не надто глибоким. Зазвичай такі Елементальні Душі змінювали навколишнє середовище, а це означало, що скарб був уже зовсім близько!

Після вибуху з-під землі вирвався потужний потік жару, утворюючи стовп полум’я, що здавалося нарешті вирвалося з довгого ув’язнення.

Чжао Хе несамовито засміявся, побачивши це величне вогняне видовище.

Це справді Вогняна Душа!

Судячи з чистого, чарівного відтінку червоного, це було Пекельне Полум’я високої якості — Трояндове Полум’я!

Звичайне вогняне полум’я мало яскраво-червоний колір і вважалося найнижчим за рівнем. Кожен маг, що Пробудив стихію Вогню, міг керувати ним.

Але якщо полум’я мало духовну природу, воно називалося Палаючим Полум’ям. Його забарвлення було насичено-рожевим, і воно отримувало назву Трояндове Палаюче Полум’я. Його температура була набагато вищою, ніж у звичайних Вогняних Душ, і хоча воно виглядало вишуканим, його міць була справді люта!

Заради такого скарбу дійсно варто було ризикувати й убивати!

Чжао Хе тремтів від хвилювання, його обличчя світилося захватом, який разюче контрастував із виснаженими тілами чотирьох чоловіків з родини Дунфан, чиї душі були повністю висмоктані.

---

— Ти поки що залишайся тут і спостерігай. Я піду першою, — прошепотіла Тан'юе до Мо Фаня.

— Тобі не потрібна моя допомога? — Мо Фань здивовано вказав на себе.

— Противник — божевільний убивця. Я дозволила тобі піти лише як додатковий захист, а не для того, щоб битися з цим психом, — серйозним тоном відповіла Тан'юе.

Для Тан'юе Мо Фань усе ще залишався студентом. Якби будь-хто інший побачив, як загинули чотири маги середнього рівня з родини Дунфан, він би тремтів від страху. Тан'юе знала, що Мо Фань хоробрий, але це не означало, що вона дозволить йому безглуздо ризикувати.

Через те, що Магічний Суд займався катастрофою в Місті Бо, вони не могли відправити людей сюди. Інакше Тан'юе ніколи б не дозволила Мо Фаню брати участь у такій небезпечній місії.

Оскільки пані Тан'юе вже все вирішила, Мо Фань міг тільки залишатися на місці та спостерігати…

Тим часом Чжао Хе поклав руки просто на стовп Вогняної Троянди, що вирвався назовні. Було видно, як зачаровуюча червона енергія зливалася з його тілом. Він насолоджувався цією силою, що наповнювала його.

Тан'юе почекала кілька секунд, а потім нарешті рушила вперед.

Її витончена фігура плавно ковзнула між тінями дерев. Минуло всього кілька митей — і вона вже була позаду Чжао Хе.

Мо Фань, спостерігаючи, як Тан'юе чаклувала магію Тіні, мимоволі затримав подих. Йому здавалося, що навіть занадто гучне дихання могло видати їхнє місцезнаходження.

Все почалося з темного зоряного шляху, що спритно утворився під ногами пані Тан'юе, а потім швидко сформував таємничий зоряний атлас, сповнений похмурої енергії.

Як тільки зоряний атлас завершився, Тан'юе повільно витягнула руки вперед. У її витончених долонях почало проявлятися щось масивне — напівпрозорий гігантський шип!

Гігантський Тіньовий Шип ніби поглинав навколишню темряву. Його енергія була настільки щільною, що тіні навколо почали викривлятися, ніби підкоряючись невидимій силі.

І навіть коли Гігантський Тіньовий Шип раптово почав пронизувати простір уперед, робив він зовсім безшумно.

Мо Фань, побачивши це, був настільки вражений, що мимоволі опустив голову, поки цей потужний шип пролітав повз нього. Він зрозумів, що той щез, ніби зник у повітрі, залишивши лише стрімку тінь.

Це магія середнього рівня елемента Тіні???

Мо Фань не міг повірити, що ця техніка не мала форми, не створювала звуку й була абсолютно непомітною. Як узагалі можна захиститися від такого?

Гігантський Тіньовий Шип пронісся через ліс і раптово з’явився біля тіні Чжао Хе. Він не атакував його фізичне тіло — ціллю була саме тінь.

Попри яскраве полум’я, що освітлювало все довкола, тінь Чжао Хе чітко виділялася. Гігантський Тіньовий Шип, випущений Тан'юе, точно впився в його тінь, наче пройняв її наскрізь.

Тіло Чжао Хе здригнулося, а потім завмерло — його тінь була прибита, і він більше не міг рухатися. Здавалося, ніби й сам він фізично прикований до землі.

Тан'юе полегшено зітхнула, побачивши, що її магія спрацювала.

Гігантський Тіньовий Шип був одним із найсильніших заклинань ув’язнення серед магії середнього рівня. Він не завдавав шкоди живим істотам, але повністю сковував їх, немов паралізувавши їхню енергію. До того ж він блокував свідомість, тимчасово позбавляючи можливості чаклувати.

Його особливістю було те, що ціллю був саме зв’язок із тінню. Навіть магічне спорядження або броня не могли захистити від такого заклинання!

— Ще один прихований ворог? Це стає все цікавіше, — Чжао Хе важко повернув голову. Йому здавалося, що щось невидиме пронизало його груди, не даючи йому рухатися.

— Ти щойно забрав чотири життя, і всі вони були магами середнього рівня. Тебе чекає не лише смертна кара, але й вирок для твоєї душі! — холодним голосом промовила Тан'юе, виходячи з тіні дерев. У її очах палахкотіли гнів і рішучість виконавця правосуддя, коли вона вперла погляд у Чжао Хе!!