Минуле Тан’юе

Ханчжоу був зовсім близько до Шанхаю, або, можливо, краще сказати, що міська територія Шанхаю межувала з міською територією Ханчжоу.

Мо Фань, слідуючи вказівкам зрілої та привабливої пані Тан’юе, прибув у невелике містечко на півночі Ханчжоу, розташоване в районі Цзяннань.

Це містечко називалося Сішуй, і його назва звучала доволі цікаво. Однак, щойно Мо Фань прибув туди, він побачив навколо лише потріскані, занедбані поля, що контрастували з образом водних ландшафтів Цзяннаня, який він собі уявляв. Різниця була, наче між небом і землею.

Яка ще вода? Тут не те що річки — навіть струмочка годі було шукати. Маленький ставок і той став би рідкісною знахідкою.

Здавалося, що колись це містечко було непоганим туристичним місцем. Деякі будівлі нагадували класичні заїжджі двори. Скориставшись адресою, яку надіслала Тан’юе, Мо Фань знайшов «Готель під Зорями». Кинувши швидкий погляд, він одразу помітив витончену, чарівну та привабливу вчительку, що сиділа на балконі, й настрій у нього одразу покращився.

Її округлі стегна, величні та вражаючі груди... Пані Тан’юе, ви впевнені, що ваше прізвище не Цан?

Здавалося, Тан’юе відчула його присутність. Вона подивилася на юнака, що наближався, її волосся легенько майнуло, а в очах, що сяяли, немов осінні води, з’явилася радість.

— Пані Тан’юе все ще така ж прекрасна, як і раніше, — не втримався від компліменту Мо Фань.

— А ти теж непогано виглядаєш. Досягти середнього рівня в такому юному віці — навіть серед великих знатних родин та асоціацій тебе б визнали генієм, — усміхнулася Тан’юе.

— Пані Тан’юе теж не така вже й стара, правда? Та й мені ще не доводилося бачити вас у повну силу, — відповів Мо Фань.

— Гаразд, годі прикидатися дурником. Ти хотів запитати, де я була під час лиха в Місті Бо, так? — Тан’юе відразу перейшла до справи.

— Так, я справді хочу це знати, бо відчуваю, що пані Тан’юе не така проста, як звичайний маг середнього рівня... У вас точно незвичайне минуле. Єдине, чого я не розумію, так це чому ви прийшли викладати в нашу магічну школу Тянь Лань? Це через щось таке, про що не можна говорити, чи, можливо, ви насправді один з босів Чорної Церкви? — Мо Фань заговорив, як завжди, без зайвих церемоній.

Тан’юе лише закотила очі.

У цього учня надто вже багата уява.

— Ти чув про Союз Примусу при Магічній Асоціації? — запитала вона.

— Щось чув. Кажуть, що це група магів найвищого рівня, які спеціалізуються на упійманні магічних правопорушників? — відповів Мо Фань.

— Так, і я одна з них. Насправді, ми дещо знали про план Чорної Церкви щодо Міста Бо. На жаль, ми не змогли передбачити, що вони підготували настільки масштабну змову. Моєї сили вистачило б хіба що на те, щоб упіймати того, кого звали Саланом із Чорної Церкви. Решту довелося залишити Джанкуну та його людям... Це моя вина. Якби я раніше розгадала їхні наміри, то цього лиха могло б і не бути, — Тан’юе не стала приховувати правду й пояснила все прямо.

— Ви ж були в Місті Бо менше двох років, а ці люди плели свої інтриги понад десять років, розставляючи своїх людей і розробляючи план. Очевидно, що верхівка не надто серйозно поставилася до ситуації в Місті Бо, інакше як вони могли відправити туди лише одну шпигунку? — відповів Мо Фань.

Катастрофа в Місті Бо явно була змовою, що готувалася довго. Союз Примусу, схоже, мав про неї певні відомості, але якщо вони послали в місто лише одну Тан’юе, то це означало, що ситуацію або недооцінили, або в них не було достатніх ресурсів.

— Тепер новина про знищення Міста Бо розлетілася по всьому світу. Так само, як і про Чорну Церкву. Я вже передала всі свої відомості, і тепер цю справу взяли під контроль вищі чини Союзу. Вірю, що незабаром вони покарають винних і помстяться за Місто Бо, — сказала Тан’юе.

— Забудьмо про сумне. Краще скажіть, навіщо ви покликали мене сюди? Щось сталося в цьому містечку? Чому воно виглядає таким висохлим? — Мо Фань змінив тему.

— У тебе дуже гостре око. Все так, як ти кажеш. Водні ресурси містечка Сішуй висохли, і ситуація нагадує посуху на північному заході, — серйозно відповіла Тан’юе.

— Що тут відбувається? — Мо Фань запитав інстинктивно.

Після довгого часу в Міському загоні мисливців у Мо Фаня виробилася звичка пов’язувати подібні речі з діяльністю магічних звірів.

Якщо хтось думав, що у великих містах немає магічних звірів, то він був надто наївним. Чим більше місто, тим більше в ньому звірів — і тим більше жертв серед цивільних!

— Я не надто впевнена. Повідомляється, що подібні явища відбуваються в багатьох містах і селищах. Зараз у мене мало зачіпок, тому мені потрібна твоя допомога, — пояснила пані Тан’юе.

— Тоді ви звернулися за адресою! До того, як стати магом, я серйозно думав про кар’єру детектива. Я переглянув понад шістсот серій «Детектива Конана», тому чудово знаю всі... Гаразд, коротше кажучи, скажіть, що треба робити, — Мо Фань почав базікати, але вчасно зупинився.

— Моє походження дуже делікатне, і дізнатися про нього непросто. Якщо ми не помиляємося, то у того, кого розшукує наш Союз Примусу, може бути відповідь, — Тан’юе кивнула в бік чоловіка, що стояв за вікном.

— Що з ним не так? — запитав Мо Фань.

— Поки що не знаю. Але з досвіду скажу: зазвичай у таких випадках замішані демони. А демони — це часто маги з викривленою психікою. Чимало магів хитрі й підступні. Навіть якщо вони не приєдналися до Чорної Церкви, то все одно здійснили багато злочинів.

— Пані Тан’юе, ви хочете, щоб я допоміг упоратися з таким жорстоким і небезпечним магом? Я, мабуть, не потягну…

— Я хотіла покликати мага Блискавки середнього рівня, але він надто далеко. Якщо чекати його, той виродок може втекти, — серйозно відповіла Тан’юе.

— Пані Тан’юе, ваші справи — мої справи! Я простежу за ним, і навіть його реєстрацію місця проживання дістану!

— Хитрий ти хлопець! Не зробиш нічого без вигоди, так? — Тан’юе сердито, але граційно глянула на нього.