Оповідання Хорікіти Судзуне: Одного ранку в басейні

Це сталося одного ранку. Я почув глибокий вдих.

— Хах, плавати…

Всі хлопці були на сьомому небі від щастя, тільки Хондо був пригніченим.

— Що сталося?

— А? Ні, нічого…

Хондо виглядав так, ніби був чимось стурбований.

— До речі, ти постійно тільки дивишся. Невже ти не вмієш плавати?

— Я не те щоб експерт, а скоріше як і всі інші. От тільки, розумієш, багато чого сталося б, якби я поплив.

Я взагалі нічого не зрозумів з того, що Хондо намагався сказати.

— У мене немає такого ентузіазму. Плавання — нудна справа.

Він повернувся на своє місце надто рано.

— Що з ним таке?

Іке нахилив голову, не розуміючи про що він.

— А, он воно як. Ось у чому справа.

Схоже, Судо зрозумів хід думок Хондо й розсміявся.

— Що таке?

— Такі учні, як Хондо, у середній школі теж були. Він, напевно, турбується про своє інтимне місце.

 — Що?

Відповідь Судо була дійсно неочікуваною.

— Це ж не правда, так?

— Ні, такі хлопці, найімовірніше, поводяться так саме через це. Якби це було з іншої причини, то або через оголення живота, або густе волосся на тілі. Чи відповідає Хондо котромусь із цих двох критеріїв?

Дійсно, у Хондо було звичайне тіло, як і у решти.

— Чоловіки визначають переможця по розміру нижньої частини. Зазвичай, вона дуже велика у нестримних хлопців. Це як мініатюра себе для суспільства. Якщо у здорового чоловіка він невеличкий, то його оцінка така ж, чи не так?

— Пха-ха-ха-ха-ха! Значить, у нього й справді мініатюрний!

Тепер Іке, схоже, зрозумів хід думок Хондо й голосно засміявся. Ох, як же вони дратують.

— Той хлопець, напевно, лінується десь, придивіться.

Судо сказав це з повним впевненості обличчям.

Урок з плавання почався. Іке та Ямаучі були захоплені купальниками дівчат і сьогодні.

Судо подивився на Хондо, який, на його думку, байдикував, з посмішкою.

Саме через таких людей дорослі заборонили навіть змагання купальників. Також є тенденція зменшення їхньої відкритої області, чи не так?

— Агов, з чого Судо-кун сміється, сталось щось кумедне?

Не розуміючи причини, Кушіда, яка вже переодягнулася, подивилась на мене і запитала. Як і завжди, я не знав куди відвести очі.

— Це дріб'язкова справа.

— Що ти маєш на увазі під "дріб'язковою справою"?

Припини, такий милий погляд теж непокоїть. Дівчата в купальниках надзвичайно спокусливі, це мене збуджує, розумієш?

Якби я це сказав, то Кушіда, я певен, ніколи більше зі мною не заговорила б.

— Нумо плавати! Багато учнів відпочиває, — невиразно сказав я, спостерігаючи за тими, хто просто роздивлявся довкола. Кушіда також озирнулася разом зі мною на однокласників, які були на другому поверсі, зі згодою на обличчі.

— Дівчата мають різні причини, але й хлопці також мають немало. Чи не так? Плавання.

— Є ті, кому це просто не подобається, а є ті, кому не вдається.

— Хоч у них і не дуже виходить плавати, якщо вони здадуться через це на самому початку, то ніколи не зможуть плавати, незалежно від того, скільки часу мине.

Говорячи як учитель, прийшла Хорікіта. Ну, вигляд купальників аж надто заворожує.

Щоб не здавалось, ніби я дивлюся навмисно, я відвів свій погляд, не залишивши жодної зачіпки.

— Насправді я вважаю, що нам варто залишити їх у спокої. Як довести цінність плавання? Для тих, хто не вміє плавати, життя не дуже ускладниться. А для тих, хто живе в містах, потреба в плаванні взагалі відсутня, чи не так?

— А якщо щось трапиться? Якщо буде землетрус, то за ним буде і цунамі. Щоб підвищити шанс на виживання хоч на 1%, немає нічого кращого, ніж навчитися плавати заздалегідь.

Певна річ, не можна заперечити питання про виживання, якщо згадати про цей 1%.

— Аха-ха, ви, як і завжди, добре ладнаєте.

— Анітрохи.

Хорікіта не підтвердила і не спростувала. Вона просто ненавидить розмовляти з Кушідою.

— Кушідо-чян~! Давай теж постараємося!

Підстрибуючи, прийшов Іке, коли усвідомив, що Кушіда була тут.

Його рот багато говорив, але думав хлопець про те, щоб закарбувати зображення купальника Кушіди у своїй пам'яті.

Вона ж засміялася і почала балакати з Іке, не усвідомлюючи його хтивих думок.

— А й справді, з чого він сміється?

— Га?

Хорікіта подивилась на Судо, який насміхався з Хондо.

— А... Ні. Є різні ситуації й обставини. У чоловіків теж є свої турботи.

— Я не зовсім зрозуміла.

— Зробімо аналогію: є жінки у яких є неоднозначні думки про розмір свого бюста, так?

Вона подивилася на мене здивовано, ніби кажучи «Чого це ти раптом?». Її погляд наче катував мене.

— Іншими словами, у чоловіків теж є схожі хвилювання. Прошу, спробуй поставитись з розумінням у майбутньому.

Якщо говорити конкретніше, то це, безсумнівно, сексуальні домагання. Важко було сказати, чи відлупцює мене Хорікіта.

— …он воно як. Безглуздя.

— Твоя здатність сприймати думки дуже хороша.

— Почувши твої брудні слова проти своєї волі, я отримала достатньо, щоб уявити це.

— Якби мене попросили пояснити, я б просто навів факти. Не стався до мене як до злочинця.

— Гей, Аянокоджі-кун. З Іке все добре?

Кушіда, котра розмовляла з Іке, вже підійшла до нас і ми зрозуміли про що вона. Це щодо Іке: він сидів навпочіпки тримаючись живіт.

— Схоже, у нього болить живіт.

Кушіда збентежено подивилась на нього з відстані.

Іке, бувши занепокоєним, справді тримався за живіт, але не схоже, що йому було боляче.

Іншими словами, мабуть, він занадто довго дивився на Кушіду, і тепер розплачується за це.

Цей хлопець ніколи не навчиться, інстинкти завжди братимуть над ним гору.

Хорікіта глянула на Іке невблаганним поглядом, сповненим презирства.

Ех, молодість.

Я думав так, хоча й сам ще був молодим.