Розділ 77
Квон Че У стис зуби й продовжив:
— Але мені прикро. Мені здається, що я тільки-но починаю з чистого аркуша, а ти вже знаєш усе про моє минуле. І це минуле вже наздогнало мене — ще до того, як я мав шанс стати кимось іншим. Як ти хочеш, щоб я просто так це прийняв? — Його голос був сухий, безбарвний.
— Мені дуже шкода, — сказав він. — Думаю, я піду з тобою до кінця. Ось тут я і припиняю бути делікатним.
Його великі руки міцно обхопили її талію й притягли ближче. Вогонь в його очах лякав. Лі-йон схопилася за край його сорочки холодними пальцями.
— Ти не бив мене! — вигукнула вона. — Це… непорозуміння. Звідки ти взагалі взяв це?
— Не бив?
Лі-йон відкрила рота, ніби хотіла щось сказати, та знову замовкла. Вона згадала момент їхньої першої… зустрічі. Тоді він закопував тіло. Вона побачила. І її майже вбили.
Квон Че У взяв її за підборіддя, коли вона спробувала відвести погляд. Він повернув її обличчя до себе. Нахилився — так, ніби от-от увірветься в її простір. Вони були майже впритул.
— Тоді скажи мені, чому ти боїшся мене, — промовив він тихо. — Відтоді як я отямився — і до цієї миті. Чому ти здригаєшся від найменшого мого дотику? Чому постійно називаєш мене “пан Квон Че У”, ніби спеціально тримаєш дистанцію? Чому ти завжди тікаєш від мене? Я маю це почути. Скажи мені правду.
Його погляд був, мов уламок скла. Лі-йон хотіла втекти. Вона пошкодувала, що вийшла з того кафе. Дощові краплі били в обличчя так сильно, що аж пекло.
— Це тому що… я…
Він дивився на неї, не відводячи очей. Її спроба розділити страх і тремтіння в серці знову провалилась. Щоразу, як вона його бачила — серце калатало. І це плутало всі межі, які вона намагалася виставити. Вона боялася — і водночас раділа, що бачить його. Хотіла втекти — і водночас не могла без нього. Усе змішалось.
— Що ти намагаєшся приховати від мене? — запитав він. Її провина лише зростала.
— Я… я брехала тобі!
— Я знаю.
— Ні! Ми навіть ніколи не зареєстрували шлюб! — закричала вона, заплющивши очі. Це вперше вона вирвала з себе правду вголос. Не наважувалась подивитися на нього. Дощ зливався з її сліз.
Довгий час — лише тиша. Коли вона зрештою відкрила очі, то побачила, як Квон Че У… усміхається.
Її пробрало морозом. Це була не усмішка здивування чи шоку. Ні. Він дивився на неї так, ніби очікував чогось подібного. Ніби вона знову збрехала.
— Я справді не зможу бути добрим до тебе, так? — тихо мовив він.
***
Вона не знала, як вони дісталися додому. "Аххх!"
Його губи жорстоко врізалися в її. Його язик був у її роті і намагався поглинути її. Її губи безперервно кусали. Його вага розчавила її. Це було більше схоже на покарання, ніж на поцілунок.
Його поцілунок став несамовитим і ще більш агресивним. Вона штовхнула його з усієї сили, але Квон Че У лише міцніше обійняв її.
Зап'ястя, яке він схопив у таксі дорогою додому, боліло. Він дивився у вікно всю дорогу, поки Лі-йон крадькома обережно поглядала на нього.
Лі-йон раціоналізувала. Можливо, він почувається обманутим, тому що все, що він знав, тепер було брехнею. Можливо, правда сильно вдарила його. Лі-йон зрозуміла, що їй потрібно дати йому час, щоб усвідомити інформацію про їхній неіснуючий шлюб.
Але як тільки вони дісталися додому, він притиснув її до стіни і поцілував. "Квон...!"
Вона навіть не встигла вимовити його ім'я. Його товстий язик був у її роті. Вона штовхнула його гомілку пальцем ноги. Він нарешті відсторонився, сильно присмоктавшись до її губ.
Його очі були темними. Лі-йон намагалася відновити дихання. "Давай поговоримо про це непорозуміння".
Холодні очі були непохитними. Лі-йон почувалася такою маленькою перед цим поглядом. "Квон Че У, будь ласка..."
"Я намагаюся сказати, що є пари, які живуть разом навіть без підписання шлюбної ліцензії..."
Квон Че У зітхнув. "Хіба не краще було б, якби ти просто стулила рот?"
Лі-йон зневірено опустила голову. Квон Че У деякий час дивився на її опущену голову. Потім він розвернувся і зняв мокру сорочку. Лі-йон затремтіла від холоду. Вона інстинктивно знала, що збирався робити Квон Че У. Вона відчула, як повітря пронизало її шкіру.
"Вибач, що збрехала", - сказала вона.
В душі вона ненавиділа бути такою покірною. Але їй потрібно було розставити пріоритети. Замість того, щоб тягнути його на повідку, краще було трохи відпустити. Квон Че У був вражений її словами, тому їй потрібно було діяти обережно.
"Ти ж насолоджуєшся тим, що я не пам'ятаю свого минулого, так? Ти постійно брешеш мені про обурливі речі", - саркастично сказав він.
Ванна з перекладачем:
Ну нарешті! Бабця (тобто я) задоволена.
Че У, ти СЕКСІ.
Ось так треба було з самого початку, а не ходити, як загубл
ена флешка.
*******
Переклала: Nathaniel
Telegram-канал
Monobank
Ko-fi
