Царство міфів

Перший шар заповнений звірами всіх видів. Злісне гарчання і звуки бою постійно лунають у цій найслабшій зоні Підземелля.

Другий наповнений тінню, холодом і смертю. Це місце темряви, де створіння з тіні плавають і повзають нескінченним лабіринтом, де немає світла.

Третій — царство вогню, диму і попелу. Там багато демонів, і вони живуть чужим та диким життям.

Але в четвертому неможливе починає ставати можливим. Концентрація мани настільки висока, що правила світу, життя, існування, як ми його знаємо, спотворюються. Це царство Міфів. Увійти в цей шар Підземелля означає ступити до прірви іншого всесвіту.

Уривок з «Трактату про концентрацію мани та її вплив на закони фізики»

Витягнутий, наче риба з гачком у роті, я кидаюся в портал, і мене наздоганяє сліпуче світло, яке змиває мій зір і змушує мене бачити зірки. Текстура під моїми ногами змінюється, температура падає, і коли світло повільно гасне, я залишаюся дивитися на неможливе.

Переді мною височіє гора. Величезна, зубчаста та засніжена гора, яка піднімається з підніжжя настільки далекого, що я не можу її побачити, і піднімається на висоту, яка вражає розум. Туман і хмари закривають вершину, і я вражено розумію, що йде дощ, слабкий, але все ж дощ. Я прикриваю очі, як можу, оскільки в мене немає повік, щоб закрити їх, і дивлюся з роззявленими щелепами на неймовірний краєвид переді мною, не звертаючи уваги на мурах, які починають вибігати через ворота.

Між тим місцем, де я стою, і горою навпроти є величезний відкритий простір, наповнений тим, що спочатку мені здалося неймовірно щільними на вигляд хмарами, але я швидко усвідомлюю, що це щось зовсім інше. Це літаючі камені. Хоча камені — це не те слово, яке, на мою думку, підходить їм найкраще. Це не галька і навіть не валуни, це величезні, практично острови. Кожен з них мусить важити тисячі тонн, і бути достатньо великим, щоб вмістити маленьке село. Як, в ім’я того, хто на Пангері відповідає Ньютону, ці речі ЛІТАЮТЬ?!

З одного з них ллється постійний потік кришталево чистої води, що каскадом зливається з межі у вигляді водоспаду, який розсіюється в туман, коли він занурюється в бездонні глибини. Я настільки одержимий тим, що бачу перед собою, що майже не усвідомлюю, як мої очі говорять мені про те, що знаходиться наліво і направо від мене.

І відповідь: ще більше каменів, ще два, настільки ж колосальних, як і перший. Це основа четвертого шару? Неможливі гори, бездонні долини між ними та абсурдні плаваючі в небі острови? Це абсолютно безглуздо! А я ще й думав, що третій шар був дивним!

[Хмммм. Ласкаво просимо до четвертого шару. Я вважаю, що це твій перший візит?] потужний розум підключається до мого власного і шумить у моїй голові.

Я продовжую дивитися перед собою, занурюючись у цей неймовірний краєвид.

[Так, вперше. Хто б що тобі не розповідав, це насправді не може підготувати тебе до того, щоб побачити його, га?]

[Справді ні. Хоча, якщо ти дійсно хочеш бути враженим, тобі варто уважніше розглянути гору, що знаходиться під твоїми ногами.]

Я теж стою на горі, га? Я не можу точно сказати, яка вона заввишки, оскільки я не бачу ні низу, ні верху, але, я десь приблизно на третині висоти? Проте мені цікаво, що в ній такого особливого, що хранитель гаю звернув би на це мою увагу. Вниз — це єдиний напрямок, який я не бачу чітко. Звичайно, я бачу те, що поруч зі мною, але не те, що у мене під ногами. Тому я трохи нахиляюся вбік і розглядаю гору, на якій стою.

Проте це не гора.

«Що?» Я бурмочу собі під ніс.

Це не схоже на землю чи камінь, воно більш м’яке, ніж вони повинні бути, і колір не такий, як я очікував.

Я обертаюся.

«НЕ. МОЖЕ. БУТИ»

Це дерево. Дерево. Замість гори — це вузлуватий клубок коренів, настільки масивний, настільки товстий, що мені здалося, що я стою на рівному схилі. Сотні тисяч коренів піднімаються з глибини землі та збираються біля основи абсурдного стовбура, довжина якого повинна вимірюватися кілометрами, який піднімається вгору і зникає в хмарах і тумані над головою.

[Це Мати-Дерево?] Я дурно питаю.

[Звичайно,] думки хранителя гаю світяться гордістю.

Я на мить занурююсь у відчуття мани, перш ніж вимкнути його. Кількість енергії, що протікає через це дерево, вражаюча, просто вражаюча, вона протікає крізь коріння та стікається в серці дерева. Я й гадки не мав, що можна стати настільки сильним!

[Материнське Дерево одна з древніх?] Питаю я. Я відчуваю, що мушу перевірити!

Хранитель гаю здивовано дивиться на мене.

[Ні, звичайно, що ні. Вона може бути могутньою, але вона не може зрівнятися з тими створіннями.]

Клянусь кожним волокном святої білої бороди, що дерево сміється з мене своїм шорохом. Шорохом!

[Я прийшов сюди, щоб врятувати твою дупу], я відверто бурчу, ляскаючи ногою по корінню під собою, [не потрібно з мене сміятися!]

[Хммм. Якщо ти підеш зі мною, я скерую тебе і твоїх родичів до конфлікту. Терміти не атакували нас над поверхнею, вони атакують через тунелі біля підніжжя гір.]

Наразі вже тисячі мурах зібралися біля воріт, поглинаючи своє оточення у традиційній мурашиній тиші, хоча я не сумніваюся, що мої родичі настільки ж вражені, як і я сам. Поки ми рухаємося, щоб слідувати вказівкам хранителя гаю, мої вусики погойдуються в повітрі від певного звуку. Цей звук, безсумнівно, лунав згори і нагадував щось таке, чого я дійсно не хотів би бачити.

[Ей, хранитель, у вас усіх однакові імена? Неважливо, я просто хотів запитати, чи знаєш ти, що викликало цей звук?]

[Небесний змій.]

[Небесний змій? В сенсі дракон?!]

[Хмм, ні. В сенсі небесний змій. Я не знаю, що таке цей дракон, про якого ти говориш.]

Я нервово чищу вусики, дивлячись на небо вгорі. Мені небесний змій дуже нагадує дракона. Якщо він звучить як дракон, то цілком може також і виглядати як дракон, і в цей момент мене не надто хвилює, як він називається, я не хочу його зустрічати.

Кинувши вгору останній погляд, я слідкую за рештою групи, поки хранитель гаю впевнено веде нас вниз, зрештою пройшовши через щілину між корінням, а потім до клубку коріння. Те, від чого я очікував нічого більше, ніж тісного лабіринту коріння розміром з будівлю, насправді було напрочуд зеленою та добре освітленою печерою, в якій, очевидно, жили гілкастоподібні. Деревина їхньої мати була сформована у всілякі домівки, і дивний сяючий гриб наповнював все навколо теплим світлом. Тут були сотні деревних людей, які жили разом у тихій манері свого роду. То тут, то там прогулювалися більші хранителі, куди б вони не йшли, а рослини виблискували енергією та життям.

[Це Аруата, одне з наших поселень. Головний фронт тут недалеко. Мати хоче, щоб ви використовували це місце для розміщення своїх родичів, хоча ми просимо, щоб ви не копали і не використовували коріння як матеріал.]

[Що ж... очевидно.]

Як би нам не було боляче не копати, ми не збираємося їсти деревину, чим ми тобі будемо відрізнятися від термітних покидьків!?

Ім'я: Ентоні

Рівень: 41 (рідкісний) (VI)

Сила: 205

Міцність: 180

Хитрість: 145

Воля: 100

ОЗ: 360/360

ОМ: 530/530

Навички:

Загальні:

Майстрерна Розкопка (IV) Рівень 31; Експертна Хватка (III) рівень 20; Експертна Скритність (III) Рівень 10; Тунельний Компас (IV) Рівень 9; Залізний Розум (IV) Рівень 40; Майстерна Витривалість (IV) Рівень 14; Нерухома Медитація (IV) Рівень 21; Раптовий Ривок (IV) Рівень 31;

Мана:

Формування Мани (V) Рівень 56; Зжата Мана (IV) Рівень 40; Більш Тонка Зовнішня Маніпуляція Маною (IV) Рівень 31; Накопичуючий Ману (IV) Рівень 31; Спорідненість Багаторівневої Магії Розуму (V) Рівень 24; Спрямоване Відчуття Мани (IV) Рівень 36; Експертна Спорідненість Магії Зцілення (III) Рівень 20; Всеелементна Спорідненість (V) Рівень 80; Покращене Маскування Мани (III) Рівень 15; Спорідненість Магії Деревини (I) Рівень 1; Спорідненість Магії Металу (I) Рівень 1; Спорідненість Магії Блискавки (I) Рівень 1; Покращена Спорідненість Магії Сили (III) Рівень 16;

Домашні тварини:

Розширене Спілкування з Вихованцями (III) Рівень 20; Формування Ядер (IV) Рівень 18; Швидкість Росту Вихованців (I) Рівень 5;

Захисні:

Захист Екзоскелета Великого Майстра (V) Рівень 45; Майстерне Ухилення (IV) Рівень 40; Майстерне Терпіння (IV) Рівень 16; Експертна Грація (III) Рівень 20; Покращене Відбиття Щелепою (II) Рівень 10;

Атакуючі:

Безпомилковий Кислотний Постріл (IV) Рівень 26; Майстерна Влучна Стрільба (IV) Рівень 38; Укус Приречення (V) Рівень 55; Щелепний Спис (II) Рівень 8; Покращене Комбо Укусів (II) Рівень 10; Прорив (II) Рівень 6;

Мутації:

органи чуття:

Сфокусовані складні очі +30, вусики зору хвиль майбутнього +15 (сутінкова нитка);

Захист:

Потовщений повний діамантовий панцир +30, зміцнене підтримуюче регенеруюче внутрішнє покриття панцира, +30;

Фізичні:

Загартовані ноги швидкого поглинання +25, охоплені маною щелепи +30, прискорена залоза потужної регенерації +30, гучна красномовна феромонна залоза +25, розбірливий шлунок +30; гіпершвидка мускулатура зжимання +30, розподілена миттєва трансмісійна субнейронна мережа +30;

Кислота:

Розповсюджуючась бенкетуюча кислотна залоза зв’язування мани +25, керована насадка розсіювання кислоти під гіпервисоким тиском +25; залоза концентрації виснажливої кислоти +25, виснажлива кислотно-стимулююча залоза +25;

Психічні:

незламна координаційна кора +30;

Мана:

Потужна зжата бездонна гравітаційна магічна залоза +30, Посилюючий Вестибюль Колективної Волі +30; Високий Комунальний Духовний Неф +30;

Вид: Зрілий Взірець Колонії

Бали навичок: 52

Біомаса: 653