Піски, що піднімаються, частина 2

Рассан'теп дивився на зібрані маси комах-монстрів і смакував повітря язиком. По зв’язку він відчував, як розуми його слуг коливаються від трепету. Вони не очікували побачити стільки. На чолі рядів комах стояв величезний представник, більший навіть за Каармодо, а його сяючий панцир відбивав світло, що тріпотіло в повітрі в цьому шарі. Загалом видовище було вражаючим

[Позич мені свої очі,] наказав він, [давай розглянемо їх разом.]

Сецула, очолюваний Аммонсілом, об’єднав їхні думки і дозволив їхній мані стікати разом, перш ніж вони спільно сплели своє закляття та використали його. З накладенням своїх почуттів, Каармодо сприймав інформацію, яку надавало заклинання, і повертав її колективу. Миттєво, кожен з них поворухнувся на місці, коли армія мурах перед ними спалахнула такою енергією, яку вони не очікували побачити. Більше того, були припливи та відливи, яких не повинно було бути. Великий спереду, в ньому було щось… дивне. Рассан'теп пильно зосередився, і навіть тоді він ледь міг ухопитись за межі цього дивного виру, дивної хвилі на тканині.

[Відпускай.]

Чарам дозволили розплутатись, і семеро з них розмірковували над тим, що побачили.

[Висловіть свої думки], запросив він своїх кабальних слуг. [Не церемоньтесь.]

Аммон’сіл заговорив першим, як і було його право.

[Їх більше, ніж ми очікували побачити, і вони є більш розвиненими, ніж очікувалося. Цю силу не можна недооцінювати.]

[Шостий ранг має ядро, переповнене енергією. Якщо він знову еволюціонує, він може навіть розвинутися до міфічної стадії,] Далі заговорила Рапсеп, дружина Аммона.

[Існує ймовірність того, що ми не зможемо їх подолати,] наступним заговорив Чахан'сеп, з подивом, очевидним у русі його думок. [У цій колонії є більше, ніж ми, можливо, очікували.]

[Інші можуть не бачити так чітко, як ми. Я вірю, що вони все ще можуть вважати нас значно вищою силою. Можливо, було б мудро подумати про відступ,] сказала молодша Ювансіль, що змусило інших обернутись та витріщитись на неї за її нахабство.

[Спокійно,] могутній розум Рассан'тепа загуркотів, [Я просив вас висловити свої думки, чи не так?]

[Так, Старий,] відповів Аммонсіл.

[Молода Юван цілком може бути правою. Є ймовірність того, що ми тут слабша сторона, чого я не передбачав. Існує також велика ймовірність того, що інші не дійдуть до цієї оцінки або проігнорують її, навіть якщо і побачать це. Вони зухвала молодь, і це не повинно нас дивувати. Як ми можемо очікувати, що вони будуть знати краще? Вони прожили лише одне століття.]

Старий Каармодо деякий час роздумував.

Для сторонньої особи відсутність дій між двома силами, які все ще знаходяться на відстані понад кілометр, виглядало б дивним. Жодна сторона не рухалась. Ні м'яза, ні посмикування. Комахи, як і було, стояли цілими рядами, нерухомі, наче висічені з каменю. Подібним чином, Каармодо, з терпінням, породженим їхньою довговічною природою та рептилійним походженням, теж не ворушилися, чекаючи та спостерігаючи в цілковитій тиші, поки їхній старійшина обмірковує свій курс дій.

[Махаан дала нам завдання, тому ми його виконаємо,] нарешті заявив він. [Я поговорю з іншими і дізнаюсь, який у них апетит.]

Він відвернув свої думки від зв’язку, яким ділився зі своїми слугами, і розгорнув міст до іншого Каармодо, який швидко вхопився за плетіння мани. На щастя, спілкування за допомогою думки було набагато швидшим за інші методи, вони могли дозволити собі аналізувати свого ворога та водночас координувати себе.

[Ми виміряли суперника. Вони стоять між нами та садом, який нам наказали знищити, і, схоже, що вони не пропустять нас так просто. Які ваші думки?]

Як правило, далі виступав би наступний за віком, але враховуючи те, що ця військова група була сформована з підлітків і молоді, ієрархія була нечіткою. У результаті десятки розумів відразу кинулись вперед, створюючи галас, змагаючись один з одним.

[Ці слабкі монстри будуть зметені!]

[Як вони можуть навіть подумати конкурувати з нами?!]

[Ми повинні стерти їх, щоб надіслати повідомлення!]

[Я вважаю, що може знадобитись певна обережність…]

Останній голос, молоду жінку, відразу ж помітили, і засудили її за боягузтво та відсутність рішучості.

[Ці монстри-комахи тижнями ходили перед нами. Тепер, коли ми прибули з силою, вони вважають, що зможуть протистояти нам? Вони будуть розчавлені нашими пазурами, а їхні напади відлетять від моєї луски, наче піщинки. Ми повинні негайно напасти на них і розбити їх, перш ніж підпалити сад.]

Старий повільно кліпав очима. Такий спосіб дій призведе до гучної поразки. Каармодо були великими та могутніми істотами, кожна з яких важила тонни, але вони погано підходили для масових боїв. У коротких сутичках вони могли користуватися своєю вагою та використовувати свої отруйні укуси з великим ефектом, але проти більш ніж у сто разів їхньої кількості? Їх оточать і роздеруть, відкидаючи їхню найбільшу перевагу, а саме магічну силу. Рассан'тепу захотілось показати зуби з презирством, але він стримався. Він уже не молодий, таку показуху краще залишити для запальних і дурних.

І все-таки ця позиція здобула велику кількість підтримки серед молоді, і вони заворушились, наче збираючись кинутись вперед у цю ж мить, не чекаючи його наказу. Неприпустимий курс подій.

[Ви надто гарячі,] дорікнув він їм і відчув, як молоді уми відсахнулись від цієї гострої образи.

Сказати таке рептилії… але вони це заслужили. Кинутись на ворога? Яка дурість.

[Ми тут не для того, щоб боротись з мурахами, ми тут, щоб знищити сад. Дистанційне бомбардування. Сформуйте команди з п’яти осіб і приготуйтесь закидувати заклинання за комах. У вас є дві хвилини, починайте вже.]

Окремо він звернувся до бідолашної жінки, яку інші відкинули за її обережність.

[Ти права. Я похвалю твою проникливість, коли ми повернемось.]

Він не намагався виправити інших у їхній неправильній оцінці. Вони не хотіли його слухати, незважаючи на його становище чи вік, лише досвід навчить їх, тому саме його він їм і дасть.