Божевільні маги

Мати меншу мураху, що повзає по моєму панциру, це дещо лоскотливо, і я, чесно кажучи, був радий, коли Ковалянт нарешті закінчила свою роботу. Я відчував, що вона була на підйомі, вона практично випромінювала той самий рівень енергії, що і дитинча, коли вона закінчила. Навіть не кажучи «дякую, що зайшли», вона почала працювати, починаючи збирати злитки та видряпувати кігтями візерунки в землі ще до того, як ми вийшли з кімнати.

Ми розлучилися та опинилися біля відділу дослідження мани в кімнатах магів. Тут команда магів разом з видатними членами інших каст думали над великими проблемами епохи, наприклад, як, у біса, розблокувати просторову магію? Як ці довбані ворота працюють? Яка магія є найефективнішою для повністю навченої команди мурах, щоб знищувати їхніх ворогів? Серед інших речей. Інша ключова область для дослідження це зачарування, Колонія досягнула величезних успіхів у цьому відділі з перших днів. Доказом цього є те, свідком чого я був у цьому турі. Мене вражає величезна кількість і різноманітність чарів, які були використані.

Зрозуміло, що ті мурахи, які присвятили себе цій галузі дослідження, підвищували ранг своїх навичок як божевільні. Цікаво, що врешті-решт Ковалянт зможе для мене створити? Мої надії зростають, чим більше я про це думаю.

«Що це за місце?» — запитує дитинча, коли ми наближаємося до нової секції, і коли ми підходимо ближче, ніжний присмак вогню, льоду та інших елементів торкається моїх вусиків.

«Сюди приходять найрозумніші та найбожевільніші мурахи Колонії, щоб розкрити секрети мани!»

«Розумніші за мене?» вона виглядає сумнівно.

ТВАК!

«Очевидно, що вони розумніші за тебе, — докоряю я дитинчаті, поки вона потирає маківку одним кігтиком, — ти щойно вилупилася. Навіть Крихітка, мабуть, розумніший за тебе».

«Не правда!» вона спалахує.

«Він хоча б достатньо розумний, щоб слухати, а тепер мовчи. Ця частина гнізда призначена для досліджень, пов’язаних з магією. Тут знаходяться переважно мурахи-маги та різьбярі, хоча за потреби додається багато інших. Цілителі, наприклад, теж часті гості. Звичайно, ніхто не має більшого досвіду в магії зцілення, ніж вони, і їхні послуги часто потрібні, щоб допомогти відновити пошкодження від експериментів, які... не зовсім спрацьовують».

«Таке буває часто?»

«Щодня, принаймні мені так сказали. Ходімо!»

«Не можу дочекатися!»

Поспішаючи вниз по останній ділянці тунелю, дитинча зупиняється, коли вона повністю входить у першу кімнату. Центральна кімната з’єднана з багатьма меншими робочими кімнатами, що розколюються, наче спиці колеса. Магічна енергія, що кружляє тут в повітрі, настільки густа, що її можна відчути на смак. З однієї кімнати летять іскри, з іншої — ціле полум’я, з ще одної — крижаний вітер з уламками льоду. Сяйво рун виходить звідусіль навколо нас, створюючи бар’єри, світло, тепло, та спрямовуючи ману та всілякі речі.

Для мого відчуття мани ця кімната — це хаотичний танець енергії, що занурюється та крутиться всюди у крихітних вирах і величезних течіях. Величезна кількість мани, що рухається цим простором, приголомшлива, захоплюючи все, що може запропонувати хвиля. Якщо придивитися уважніше, стає зрозумілим, що деякі з цих зачарованих конструктів насправді сприяють потоку мани, приносячи більше енергії в цю кімнату зверху та знизу, щоб забезпечити живлення багатьох експериментів, що проводяться. Ми тепер можемо робити щось подібне? Ми можемо збирати ману з околиць за допомогою зачарувань? Складати їх разом, щоб створити потік мани?

За круглим… давайте скажемо… столом… в центрі кімнати сидить досить важлива мураха, яка діловито переглядає те, що я впізнаю як записи, на які накладено запах. Здається, вона... їх додає? Ми вже винайшли мурашиних секретарів?

«О! Найстарший!» вона здригається, коли бачить, що ми наближаємося, і поспішно відсуває всі документи вбік, перш ніж повернутися до нас. «Ласкаво просимо до дослідницького центру! Я не думаю, що ви були тут раніше. Чи шукаєте ви щось конкретне?»

Вона не єдина, хто помітив нашу присутність, чимало мурах висунули свої голови з багатьох кімнат навколо, дивлячись на мою появу з захопленою увагою. Це дивно, але я буквально відчуваю їхні очі на собі через Вестибюль, що дає мені доступ до їхніх вражень, поки я спостерігаю за їхньою реакцією на моє перебування тут. Чимало з них сподіваються, що я тут, щоб допомогти їм з їхнім проектом, або захоплюватися роботою, яку вони вже зробили. Я не думаю, що можу бути чимось їм корисним, враховуючи те, що коли справа доходить до реальних мета-знань про систему мани в цьому світі, я впевнений, що вони набагато більш розвинуті за мене, навіть якщо мої магічні навички та характеристики вищі за їхні.

«Я тут лише для того, щоб подивитися. Просунути мої вусики та подивитися, що відбувається. Я показую дитинчаті, чого досягнула Колонія - зачекай... куди вона поділася?!»

Дідько, мене відволікла уся ця увага, яку отримував, і не я звертав уваги на дитинча на частку секунди. Як, у біса, їй вдалося визначити цей момент і так точно ним скористатися? Сподіваюся, що вона не стане одною з безіменних, вона матиме божественні навички зненацька ловити інших. Я швидко шукаю та впізнаю її думки, що виходять з однієї з бічних кімнат.

«Знайшов її», — кажу я враженому адміністратору та кидаюся до одного з отворів.

Всередині я бачу велику команду з, можливо, сотні мурах, що люто працюють навколо одних з захоплених воріт, зібраних у всій своїй красі тут, щоб Колонія могла працювати над ними. Де вона, чорт візьми? Я знаю, що вона десь тут...

«Ах, проект воріт, — каже секретар позаду мене після того, як пішла за мною слідом, — боюся, що він продовжує збивати з пантелику найкращі розуми Колонії. Незважаючи на те, що ми знайшли правильну матрицю для залучення мани в сам механізм воріт, без будь-якого розуміння того, як правильно застосувати цю ману, вона просто з часом розсіюється, незалежно від того, що ми намагаємось з нею робити».

«Ти знаєш про нього?» — питаю я її трохи здивовано.

«Я знаю про всі проекти, — підтверджує вона, гордо клацаючи щелепою, — я маю це знати, щоб належним чином керувати цим дослідницьким підрозділом».

Вона не секретар... а, мабуть, найобізнаніший маг з усіх тут. Мені справді не варто так швидко судити про своїх родичів.

«Чи можеш ти розповісти мені трохи більше про цей проект?» — запитую я, оглядаючи кімнату кількома органами чуття в пошуках маленької втікачки.

«Як я впевнена ви знаєте, Найстарший, проект воріт залишається пріоритетним для Колонії. Є три команди такого ж розміру, які працюють над воротами, але прогрес йде дуже повільно. Частина проблеми полягає в тому, що ми просто не знаємо, як працюють просторові конструкції. Як ви можете собі уявити, створити конструкції з нуля, без будь-яких вказівок Системи, практично неможливо».

Я киваю. Конструкції мани схожі на витвори мистецтва зі складною архітектурою. Я навіть не можу бути впевнений, чи існує серія логічних законів, які лежать в основі їх побудови, чи вони просто зібрані випадковим чином і працюють завдяки... магії.

«Чи була зроблена спроба побудувати просторовий конструкт з нічого?»

Вона киває.

«Звичайно, ці зусилля тривають. Широке вивчення кожної відомої нам конструкції є нашим основним напрямком».

Я, напевно, мав би заскочити і створити зображення якоїсь частини  всеелементної конструкції, якщо це взагалі можливо. Я впевнений, що їм було б цікаво на неї подивитися.

«Що ж, важливо, щоб ми – ОСЬ ТИ ДЕ!»

На вершині воріт гордо стоїть крихітне дитинча.

«Це виглядає так круто!» вигукує вона.