Атака на Райлі, частина 7

Присягаюся, я на мить щось відчув, ті кляті мерехтіння, які з’являються в моєму Вестибюлі на кілька секунд, перш ніж знову зникнути. Мої підозри з цього приводу починають зміцнюватися, і я незадоволений. Я поговорю з радою, коли цей безлад закінчиться, але зараз я не можу відволікатися на цих... спостерігачів. Ми з Королевою влаштували неабияке шоу, мати зруйнувала ще кілька будівель (я не думав, що в неї є така руйнівна сторона), але поки нічого не з’явилося, щоб кинути нам виклик, доки ми рухаємося глибше в місто. З такою швидкістю, з якою ми рухаємося, людям вдалося триматися значно попереду нас, поки вони відступають до обгородженої стіною площі вдалині, але я очікував, що хтось вийде сюди і накинеться на нас!

БАМ!

О! Ось вони!

З будинків навколо нас виходить образливо маленька група воїнів і магів, які стріляють стрілами, що виблискують світлом навичок, хвилями світла мечів і дрібкою стихійних заклинань. І все це стикається з моїм потужним і привабливим діамантовим панциром.

«Мамо! Схоже, що хтось вирішив вийти пограти!»

«Це не гра, дитино, — пихкає вона, — давай усунемо цю загрозу і продовжимо рухатися далі. Чим швидше ми виконаємо це завдання, тим безпечнішою буде Колонія».

«З цим складно сперечатися».

З моїми надприродними відчуттями та швидкими нервами, ці жахливі маленькі удари мені ні до чого. Я біжу уздовж будинків і повертаюся під найкращим кутом, щоб отримати удари, скорочуючи дистанцію ривком. Коли я нависаю над своєю першою ціллю, м’язистою людиною зі стандартним мечем і щитом, я майже відчуваю жалість до нього. І все-таки краще, щоб він упав від моїх щелеп, ніж Королеви. Я кинувся попереду неї, але навіть звідси я чую, як вона скрегоче щелепами, кидаючись вперед, готова розірвати цих бідолашних людей на більш нешкідливі форми. Краще, щоб я розібрався з ними, перш ніж вона отримає шанс!

Моя майбутня жертва дивиться на мене з усмішкою і б’є щитом мені в обличчя. Він вибухає яскравим світлом, повністю засліплюючи мене! З тріумфальним ревом інший стрибає з сусіднього даху, а могутній молот палає від сили, поки він готується обрушити його на мою голову. Але я... відходжу назад, завдаючи потужного удару з величезною силою на бруковану вулицю під нашими ногами. Осліпити мене було розумним кроком, жалюгідні люди! Але мої відчуття це не лише зір! Моє відчуття мани та мої вусики, що виявляють тепло, змогли повідомити мені про небезпеку, що наближається.

Я винагороджу вашу кмітливість, дозволивши вам скуштувати найкращі продукти в усіх шарах, прямо з джерела!

БАМ! БАМ! БАМ! БАМ! БАМ!

Стрімкий вогняний дощ з товарів і справедливості падає на бійців, що скупчилися, змушуючи їх кричати від шоку або бігти в укриття. Кислота обпікає їхні обладунки та склеює їхні кінцівки, обмежуючи їхні рухи, поки вона згорає на щитах мага. Гвехехех. Яка багатоцільова річ, що підходить для будь-яких ситуацій! Оскільки мої очі ще засліплені, я не можу працювати надто точно, тому вдаюся до широких змахів щелепою, щоб змусити моїх супротивників спіткнутися, коли мій підмозок простягає ману та розриває нитки магії, що летять на моєму шляху. На диво, заклинання створені краще, ніж я очікував, очевидно, що деякі з них попрацювали над своїми навичками, але після того, як я зрозумів їх, те, що залишилося від їхніх вогняних куль, крижаних списів і лопатей вітру, не дорівнює багато чому.

Якщо все так піде і далі, я зможу завершити бійку з мінімальними травмами!

[ЯК ТИ СМІЄШ НАПАДАТИ НА МОГО ГОСПОДАРЯ?!]

Ах.

Я не взяв до уваги почуття Крініс. А якщо подумати, де Крихітка?

«УУУУААААААА?»

БУМ!

Ось він. У той момент, коли десятки щупалець вириваються з моєї спини, коли Крініс знову демонструє свою жахливу присутність, Крихітка та Інвідія вступають в бій у вибуху кулаків і заклинань. Зіткнувшись з такою концентрацією монстрів високого рівня, супротивники, що вишикувалися перед нами, починають коливатися. Мене це все трохи збентежило, вони бачили, як ми заходили! У них не було плану? Можливо, ці мерехтіння якось пов’язані з цією ситуацією. У всякому разі, вони, здається, не знають, що робити в цю мить, оскільки ми вчотирьох наводимо хаос серед них. З Інвідією в сутичці його магічна майстерність майже повністю пригнічує місцевих магів, а його щити захищають нас з Крихіткою від найгірших атак, які зустрічаються на нашому шляху.

До моменту прибуття Королеви нам вдалося придушити або вивести з ладу майже всіх. Я намагаюся відвести погляд від долі, яка чекала на тих нещасних бідолах. Королева, здається, не в настрої відкладати завершення подій дня. Це досить неприємно. Члени Колонії вже майже догнали нас, і вони беруть на себе зобов’язання прибирати за нами, спостерігаючи за переможеними та гарантуючи, що вони більше не зможуть наробити жодних бід.

«Схоже, що нас може чекати чиста дорога до площі, мамо», — зауважую я.

«Тоді, можливо, ми зможемо закінчити це швидко», — відповідає вона і цілеспрямовано починає повзти вперед.

«Зачекайте секунду! Не забувайте про мовців, нам потрібно трохи почекати».

«Ох, добре».

Вона точно відчуває нетерпіння. Проте це наш план. Загнані в кут, налякані та зневірені, люди цього міста знаходяться саме там, де ми хочемо, але водночас на межі та небезпечні. Якщо ми їх спровокуємо, хто знає, яку шкоду вони завдадуть собі, нам та всьому, до чого доберуться? Ми подумали, що було б розумніше спробувати надіслати наших фахівців з людського спілкування, щоб спробувати відкрити діалог і швидко завершити цю кампанію. Дійсно, нам довелося лише хвилину почекати, перш ніж прибуло кілька коричневих мантій, до яких приєднується мій найвідданіший однорукий священик.

[Будь ласка, не кричи на мене], — зітхаю я, простягаючи руку, щоб з’єднати міст з людьми.

[Ми щасливі бути у вашій присутності, Великий] відповідає Бейн.

Його розум настільки неймовірно зосереджений на тому, щоб утримати «гучність» своїх думок, що ментальний зв’язок тремтить від придушеної енергії. Це відволікає майже стільки ж, як і просто крик. «Майже» ключове слово.

[Це буде небезпечний момент для вас. Будьте обережні, але не дозволяйте їм зупинити нас. Нам потрібно знайти та закрити будь-які магічні ворота, і нам потрібно зробити це вчора.]

[Не турбуйтеся, Великий. Ми будемо служити всім серцем, небезпека для нас ніщо.]

Дивлячись на фанатичний запал в їхніх очах, я справді в це вірю.

Перекладач: Крисаліс перейшов показник 1000 переглядів, тому сьогодні подвійний день з 8 розділами, а не з 4, дякую вам, що читаєте та залишаєте коментарі.