Що було відомо, що було втрачено

«Енглберте, ти наш найкращий експерт із чалів, чи можеш ти вже взяти нарешті себе в руки?»

«Я… я просто… я… я думаю… я… я… ні?»

Ратвін швидко посміхнувся в бік Куланта та Пропеланта, а потім на мить задумався, чи вміють мурахи читати вирази людських облич. У них не було м’язів на зовнішній стороні голови… але вони проводили багато часу з людьми, які їх мали… тож… можливо?

[Вибачте, я боюся, що шок ще не зовсім пройшов. Я не впевнений, що ви усвідомлюєте, настільки важливою подією стане… повернення чалів.]

Говорячи це, він не міг не дивитися на Кеті. У свій час чали були однією з найбільш домінуючих сил на всій Пангері. Можливо, не настільки могутні, як Глибинний Легіон одразу після Катаклізму, але їхня імперія процвітала як жодна інша, коли почалася гонка за заселення Підземелля. Вона вже підозрювала, що мурахи використають равликів, щоб стати стратегічною загрозою, наче Срібному Місту було чого боятися!

[Ви всі дивні,] прямо сказала Пропелант. [Для нас це лише дитинчата равликів, за якими потрібно доглядати. Найцікавішим аспектом усього цього, який я бачу, є те, що Кратів можна «очистити».]

[Справді,] погодилася Кулант, [моя більш запальна сестра точно висловила нашу позицію. Крати, як виявилося, можуть бути продуктом їх власного процесу зараження. Ми точно знаємо, що безпосередній вплив на них очищеної мани вб’є їх, але може існувати спосіб повернути їх до того, чим вони були раніше.]

[Я сумніваюся, що вони цього захочуть,] сказав Ратвін після невеликого роздуму. [Крати насолоджуються тим, ким вони є, серед племен є хвора, спотворена гордість за їхній спосіб життя та те, що вони роблять іншим.]

Дві мурахи порозглядали одна одну, махаючи вусиками туди-сюди, перш ніж, здавалося, знизали вусиками.

[Це лише думка. А тепер розкажіть, що ви знаєте про цих равликів. Ми передамо цю інформацію доглядачам виводку, і вони зможуть розробити для малечі правильний навчальний план.]

Вони сиділи навколо столу, доки академіки оговтувалися й бурмотіли між собою, попиваючи гарячий чай і кусаючи печиво, залишивши Ратвіна зайняти двох магів-мурах. Однак комахи більше не хотіли, щоб їм відмовляли, тому він сподівався, що вони матимуть щось цінне, чим поділитися.

«Енглберте, тобі краще щось мати». — попередив Ратвін. «Вони вже хочуть почати розробляти навчальні програми».

«Вони щойно народилися!» — вигукнув Енглеберт. «Як їм уже почати вчитися?»

Це було непогане запитання.

[Чому б і ні?] Кулант відповіла після того, як він їх запитав. Вона звучала щиро збентеженою. [Мої родичі починають процес навчання з моменту свого народження. Навіть до того, технічно. Я розумію, що ми монстри, тож існує різниця, але ми не порушимо свій обов’язок перед цими равликами. Ми зробимо все можливе, починаючи з цього моменту.]

На це було мало що сказати.

Енглберт та інші кілька хвилин говорили між собою, обговорювали та зіставляли інформацію, яку вони мали, перш ніж лисий магіознавець став їхнім речником.

[Чали були відомі кількома речами, які все ще можна знайти в історичних записах,] сказав він. [Головною серед них є їхній розумовий потенціал. Як ви бачили у молоді, чали не мають рук, і ми також не вважаємо, що вони виростуть у майбутньому. Мені б хотілося, щоб у нас був відповідний експерт, щоб пояснити це краще, але існують записи, які описують чалів як здатних рухати світ лише своїми «думками та піснями».]

[Думки і пісні? Отже, вони були могутніми магами та… співаками?]

[Не зовсім,] сказав Енглберт, починаючи пітніти. [Будь-хто може рухати речі за допомогою магії сили, але те, що робили чали, здається, вважалося чимось зовсім іншим. Навіть не звертаючись до мани, вони могли використовувати свій розум, щоб маніпулювати світом.]

[Це дивно,] Пропелант задумливо клацнула щелепами. [Без мани? Як це взагалі працює?]

[А як щодо співу?] Запитала Кулант, повертаючись до інших. [Минуло кілька днів, відколи народилися перші равлики, але ми не чули від них ні звуку. Ми думали, що вони можуть бути німими.]

[Знову ж таки, мені хотілося б, щоб я міг розповісти вам більше,] сказав Енглберт, [але записи чітко свідчать, що в піснях чалів міститься величезна сила. Я не знаю, як і яку форму вони мали, але вони могли творити дива своїми піснями; кажуть, що багато могутніх творінь чалів, були створені за допомогою пісні.]

[Хм. Це може бути проблемою…] Пробурмотіла Кулант. [У нас навіть немає голосових зв’язок. Як ми маємо навчити когось співати?]

[Не кажучи вже про цю розумову… силу, про яку ми нічого не знаємо,] Пропелант погодилася. [Це може бути складніше, ніж ми думали.]

[Крім цього,] продовжив Енглберт, [ми знаємо, що чали були дуже орієнтовані на громаду. На руїнах їхніх міст було багато місць для збирання та відкритих просторів. Я вважаю, що тримати їх разом — хороший перший крок. Маючи час і доступ до наших ресурсів у Вежі, ми повинні отримати набагато більше, що ми можемо розповісти. На жаль, ніхто з нас не є експертом у цій сфері.]

[Все добре, дякую,] сказала Кулант. [Ви вже дали нам над чим подумати.]

Ратвін попрощався з ними і відвів науковців назад до їхніх кімнат, що відразу ж перетворилося в шалену дискусію, доки Неміс дихала їм у потилицю, вимагаючи дізнатися про військову важливість дітей чалів.

Усе, що він міг зробити, — це спробувати керувати очікуваннями інших, доки йому було цікаво, що, заради Пангери, ці мурахи покажуть йому далі.