Розплідник равликів

Чал — це втрачений народ, і знання про його суспільство, манеру мови, навіть зовнішній вигляд — давно втрачені знання. На Пангері мало користі чіплятися за минуле. Незважаючи на те, що можуть думати заможні люди, які живуть у прикрашених коштовностями містах у межах четвертого шару, вони замкнені в нескінченній боротьбі за виживання разом з усіма іншими. Між Підземеллям і розумними расами ніколи не буде миру, і падіння чалів є лише одним з прикладів жахливої ціни невдачі.

У різних місцях можна знайти експертів з чалів, тих, хто присвятив своє життя збереженню тих крихт, що залишилися від їхньої колись могутньої імперії. Якби ви запитали їх, вони б описали чалів як мудрих, терплячих, миролюбних та неймовірно могутніх. Вони першими заснували могутню імперію в четвертому шарі, а потім ризикнули всім, виконуючи праведну місію, щоб позбавити світ від зарази, яка вразила п’ятий шар.

Очевидно, вони провалилися.

- Уривок із «Втрачені народи Підземелля» Лало

[Чал?] Кулант здивувалася. [Мушу зізнатися, я не так багато про них знаю. Це якісь монстри?]

Ратвін ледве міг говорити. Те, що він бачив перед своїми очима, просто не могло бути можливим. Це було неможливо! І все ж… равлик був поруч, мирний, спокійний, дивлячись на них з таким терпінням, яке здавалося майже сюрреалістичним для істоти, яка щойно народилася.

[Що ж... я бачу, що вам потрібна хвилинка, щоб зібратися,] зауважила Кулант, помітивши, що один з науковців, схоже, втратив свідомість. [Ми зберемо цих малюків і віднесемо їх до святилища, яке ми підготували. Ви можете піти з нами, якщо хочете.]

Інша мураха увійшла до кімнати з великим круглим блюдом, затиснутим у нижніх щелепах. Кулант і Пропелант наближалися до басейну, з якого вилазило все більше і більше равликів, і чомусь схилялися. Равлики звернули очі на пару, а потім усі без винятку вклонилися.

[Я не знаю чому, але їм, здається, подобається цей жест,] пояснила Кулант перед тим, як використати свої вусики, щоб підштовхнути равликів до тарілки.

Ратвін спостерігав, як усе відбувається в порожньому стані, досі не в змозі все це обробити. Наслідки цього були неймовірно недосяжними, скільки б разів він не тягнувся до них. Він обернувся, згадавши, що професор Енглеберт був добре начитаний на тему чалів, але побачив, що в того з рота йде піна, і він вібрує, сліпо дивлячись у простір.

З деякими труднощами маги Вежі підтримували один одного, щоб йти за блюдом, доки вони рухалися через кілька кімнат, подібних до тієї, з якої вони щойно вийшли. Весь цей час маленькі равлики залишалися спокійними, дивлячись на все, що відбувалося навколо них, з почуттям стриманої цікавості.

[Якщо ви щось знаєте про цих маленьких істот, це буде корисно для нас,] сказала Пропелант. [Ми знаємо недостатньо, щоб навчити їх чогось з їхньої власної історії чи культури. Сподіваюся, ви захочете поділитися.]

[З-звичайно,] відповів Ратвін, повернувши трохи свого звичайного стану. [Прошу вибачення за... відсутність ясності. Ми всі просто... досить здивовані.]

Це ще м'яко кажучи!

Нарешті вони прийшли в кімнату, яку мурахи створили для новонароджених равликів. Враховуючи, що вона могла бути побудованою протягом лише останніх кількох днів, вони були надзвичайно ретельними. Вона була більшою, ніж очікував Ратвін, двадцять квадратних метрів і наповнена усілякими речами, які Колонія припустила сподобаються молодим молюскам. Басейни з мілководдям, зеленим листям і яскравими рослинами, а також поверхнями різної текстури, які піднімалися й опускалися, дозволяючи молодим чалам ковзати і лазити всюди, якщо їм так захочеться.

Тарілка була поставлена вниз, і остання група чалів була введена в кімнату, зісковзнувши на підлогу. Цікаво, що щоразу, коли вони зустрічали іншого равлика, якого раніше не бачили, вони схиляли свої маленькі голівки, жест поваги, який, здавалося, був для них інстинктивним.

Дюжина різних мурах, яких Ратвін ніколи раніше не бачив, рухалися кімнатою, обережно ставлячи ноги, взаємодіючи з новонародженими равликами, чистячи їх, спонукаючи їх до їжі або збираючи шматки детритів із землі.

[Доглядачі виводку] Кулант відповіла на його невисловлене запитання. [Зазвичай ви ніколи не побачите їх за межами однієї з академій чи виводкової кімнати, але ми вважаємо, що їхній досвід буде потрібен, щоб належним чином доглядати за маленькими равликами. Ми привели їх сюди як тільки змогли. На щастя, равлики, здається, піддаються догляду мурах.]

[І що ви збираєтеся робити з цими чалами?] багатозначно запитала Неміс, або Кеті, якщо використовувати її фальшиве ім’я. [Яка причина у вас піклуватися про них?]

Кулант і Пропелант виглядали збентеженими цим запитанням, на трохи повернувшись один до одного і збентежено помахуючи вусиками.

[Що ж, у нас наразі немає жодних планів. Звідки б вони могли у нас бути? Ще кілька днів тому ми навіть не підозрювали, що вилупиться з яєць. Ми взагалі натрапили на них лише випадково. Оскільки вони народилися тут, у фортеці та під нашим доглядом, ми маємо намір піклуватися про них і якнайкраще виховувати їх. Чому б нам робити щось менше?]

[Я вважаю, що мій колега стурбований лише тим, щоб про молодих чалів піклувалися. Оскільки ви явно маєте намір піклуватися про них, все добре,] втрутився Ратвін, пильно дивлячись на «Кеті».

Невже вона справді думала, що Колонія планує зібрати якусь могутню армію чалів? У цій камері було кілька десятків равликів, і вони ще ледве вилупилися! Щоб відновити імперію чалів до будь-якої сили, була б потрібна робота сотень років!

[Давайте залишимо молодь відпочити,] запропонував Ратвін, [ми можемо піти деінде і розповісти вам усе, що знаємо про чалів.]

[Це було б чудово,] сказала Пропелант.