Прибиральника до п'ятого ряду!

Очистити ману п'ятого шару - абсурдна ідея, комічна пропозиція. Це неможливо, всі знають, що це неможливо, і не тому, що ми не намагались чи робили половинчасті спроби. Сотні й тисячі загинули, достатньо ресурсів, щоб збанкрутувати імперію, було витрачено протягом кількох спроб, деякі з боку окремих імперій, деякі з боку конгломератів кількох великих держав.

Усі вони були невдалими. Не лише невдалими, але й повними катастрофами. Навіть коли цим зусиллям вдалось закріпитись, вони врешті-решт були придушені, оскільки вони не могли втриматись проти невблаганного тиску, який чинив на них п’ятий шар. Місцеві монстри не терплять жодних змін у навколишньому середовищі, яке саме по собі є жахливим випробуванням, яке потрібно подолати.

Крім того, є племена Кратів, мандрівні банди вбивць-садистів, які завдадуть невимовних мук усім, кого схоплять, ламаючи волю потенційних загарбників і змушуючи їх тікати назад у безпечний простір четвертого шару. Зважаючи на ці фактори, очищення п’ятого шару стало нічим іншим, як мрією у мрії.

Але коли велика мураха заговорила про це, я не міг не підняти свої надії.

- З особистих нотаток Ратвіна Верілоса, Мага Вежі

Ви знаєте, тепер, коли я тут і все в процесі, я мушу сказати, що п’ятий шар, незважаючи на все, що я чув про нього… справді відстій. Я ненавиджу його. Я не можу повірити, що навіть слизові равлики справді люблять тут жити. Візьміть відпустку в четвертому шарі, а не намагайтесь розтопити моє обличчя, можливо тоді ви навчитесь розслаблятись!

Коли периметр… певною мірою захищено, різьбярі починають укріплювати та прокладати експериментальну «доріжку», якою ми збираємось годувати вуферів. Зрештою, вони безпорадні маленькі істоти, які взагалі не здатні боротись, оскільки кожна крапля їх еволюційного потенціалу та енергії була потрібна для створення неймовірно унікального набору органів і мутацій, необхідних не лише для перенесення токсичної мани, але й для її очищення. Таким чином, вони мусять залишатись захищеними, розташовані в центрі наших рядів.

Щоб зберегти їх у безпеці, але дозволити їм працювати, нам потрібно створити постійний обмежений потік «мулу», відомого як мана п’ятого шару, щоб годувати наших щасливо пихкаючих вуферів. Рішенням, яке придумали різьбярі, стала крутезна система доріжок. Кожна секція вставляється в наступну та активується, розширюючи охоплення та втягуючи більше енергії, повертаючи її для очищення.

Вона проста у роботі та достатньо універсальна, тому потрібно лише невелике формування підлоги, щоб вирівняти землю, перш ніж ми зможемо прокласти доріжку. Кінцевим результатом є те, що ми можемо легко розширювати наші ряди, а чиста мана простягається все далі назовні.

Узріть неймовірну інженерію родини!

Однак це нічого не варте, якщо ми не можемо захистити це все. Захищати нашу територію з кожною секундою стає все складніше і складніше, оскільки все більше й більше місцевих монстрів відчувають, що ми задумали. Щойно вони розуміють, вони з криком виходять з тіні, скривлені від люті, і кидаються в нашу оборону, не дбаючи про власну безпеку. Поки вони зможуть поширювати отруту та відштовхувати нас назад, їм навіть байдуже, чи стануть вони біомасою.

На даний момент ми маємо переважаючу силу. Зі мною та трьома моїми друзями ми запросто здатні перевершити місцевих слабаків. Що ускладнює все, так це атмосфера п’ятого шару. Я можу терпіти її трохи часу, але я трохи відрізняюсь від інших. Наявність екзоскелета є серйозною перевагою, оскільки кислотному ефекту потрібно набагато більше часу, щоб проїсти його, ніж шкіру та м’язи. Мої суглоби, як завжди, вразливі, але порівняно з іншими, мені ще просто.

Крихітка має густу шерсть, але це не захист від всюдисущої кислоти. Кожного разу, коли він висовує навіть палець за межі бульбашки чистої мани, що повільно розширюється, йому доводиться забирати руку назад, коли вона починає шипіти. Навіть Крініс доводиться нелегко. Її плоть... тінь... я маю на увазі... це ще взагалі можна називати плоть? Що завгодно. Це багато речей, але вона не надто міцна, тому, якщо вона потрапляє у кислу атмосферу, вона починає швидко згорати. Що ще гірше для неї, їй складно відновити те, що було втрачено, використовуючи місцеву біомасу, оскільки кожен монстр є отруйним чи токсичним для споживання.

Інвідія… очевидно, очне яблуко з його маленькими тріпотливими крильцями та ручками-локшиною, є найслабшим з усіх нас фізично. Якби він потрапив у атмосферу навіть на кілька секунд, він міг би втратити кінцівку. На щастя, він найменше страждає, оскільки, як майстер-маг, йому не потрібно наближатись до своїх цілей, щоб підірвати їх.

Здебільшого я залишаюсь майже повністю за межами очищеної мани, намагаючись відштовхнути монстрів, перш ніж вони зможуть досягти решти моєї родини. Час від часу я занурююсь в безпечну зону, щоб трохи відпочити та пройти ретельне сканування, щоб переконатись, що я вільний від токсичного впливу.

Ми поступово розширюємо наш контроль, поки наша безпечна зона не покриває всю ширину тунелю і не починає розширюватись далі.

Саме в цей момент розширення починає сповільнюватись. Не тому, що на нас надто сильно тиснуть, а тому, що війна між очищеною маною та токсичною енергією п’ятого шару починає досягати рівноваги. Незважаючи на те, що енергія, яку очищають вуфери, призначена для самостійного поглинання енергії п’ятого шару, вона все ще сприйнятлива до пошкодження п’ятим шаром. Коли дві енергії зустрічаються, починається війна, оскільки обидві намагаються поглинути іншу, щоб поширюватись.

З нашим кластером з п’ятисот вуферів вони можуть зробити лише стільки, щоб протистояти величезній кількості наявної тут мани.

Не допомагає і місцева фауна. Жовчні жаби та слизові равлики здатні виконувати майже ті ж завдання тераформування, що й у четвертому шарі, викидаючи щільні хмари токсичної енергії, щоб проїстись в очищену зону. Навіть коли ми нарешті відкидаємо їх, у половині випадків вони вибухають у бруд, або маленькі слимаки вириваються з них, стрибають на нас, а потім вибухають у бруд.

Це місце просто не хоче бути чистим, в принципі. Це не проблема, ми не очікуємо успіху чи навіть швидкого запуску процесу. Це просто перший тест, пробний запуск, поки ми готуємось до повного вторгнення. Судячи з усього, поки що все йде досить успішно!