Ентоні в турі - дев'ятнадцять – це настільки самотнє число

[Ти натякнув, що існують глибокі та потужні секрети, чи щось подібне. Щось, про що Гранін і його колеги не хочуть мені розповідати. Це справедливе твердження?]

[Слушне підсумовування] Каармодо киває. [Послідовники Ярума більш консервативні, коли йдеться про поширення певних істин. Відомо, що представники мого ордену більш відкриті.]

[Я припускаю, звідси й назва.]

[Так, Червона Правда, дарована засновнику мого культу самим Богом демонів тисячі років тому під час Катаклізму.]

[Отже усі різні культи знають про цю таємницю?]

[До певної міри. Як я вже сказав, деякі культи більш обережні, ділячись знаннями лише з декількома членами внутрішнього кола. Можливо, твій друг Гранін навіть не знає того, що я тобі скажу.]

Стародавні знання, якими не володіє Гранін? Я досі ніколи навіть не розглядав можливість того, що не всі сектанти однаково поінформовані. Очевидно, що наступного разу, коли я побачу його, мені доведеться поговорити про все це з великою головою, але зараз я хочу нарешті отримати деякі відповіді.

[Що ж, мабуть, у мене є два головних запитання. По-перше, чому древні так прагнуть отримати ще одного члена клубу. По-друге, хто конкретно відповідає за поклик. Я хочу їх вкусити.]

Сецула, Аммон'сіл, погано реагує на мої випадкові погрози древнім.

[Тобі краще показати трохи поваги]

Рассан'теп пирхає, і слуга в мантії завмирає на місці.

[Я перепрошую за таку поведінку, Ентоні. Я поговорю зі своїм сецулою про правильну поведінку пізніше.]

Мої вусики трохи незручно коливаються.

[Слухай, не будь суворим до хлопця. Древні для вас, по суті, боги, правильно? Мені, мабуть, не варто так багато відкривати рота. Я просто не дуже радий тому, що поклик застосовано до мене. Це досить боляче.]

І я маю ПОВНИЙ намір вкусити того, хто за це відповідальний.

[Ти маєш рацію, древні для нас є богоподібними істотами, і якщо ми прагнемо підштовхнути тебе до цього високого крісла, тоді ти теж гідний певної поваги. Погрожувати чи ображати їх для тебе — це зовсім інше, ніж якби я це зробив; зрештою, ти можеш стати їхнім ровесником.]

Маг-ящірка трохи струшує себе, від чого його коштовності тріщать. Коли він сідає, слуги навколо нього швидко рухаються, щоб переконатись, що всі гобелени, килими та коштовності, що звисають з нього, правильно вирівняні, перш ніж знову відійти.

[Хоча ми не в змозі запитати безпосередньо древніх, ми вважаємо, що лише один з них відповідає за застосування поклику до перспективних монстрів. Це Одрен, батько монстрів.]

Га. Настільки просто?

[Одрен, а? Чому його все-таки називають батьком монстрів?]

[Його культисти сказали б тобі, що він перший монстр, який коли-небудь народився в Підземеллі, хоча ніхто більше не поділяє такого переконання. Хоча він, звичайно, один з найстарших у вашому роді.]

[Він не мій рід. Якщо він не мураха. Він мураха?]

[Ні.]

Тоді до біса цього хлопця.

[Одрен опанував форму магії, тісно пов’язану з самим Підземеллям, перетворюючи чисту ману на монстрів. Використовуючи ці прийоми, він може посилати свою свідомість по спіралі через Підземелля, використовуючи жилки мани, які торкаються кожного каменю, кожної гальки та кожної піщинки, щоб спостерігати за монстрами, незалежно від того, де вони знаходяться.

[Які критерії він використовує, ми не знаємо, і я не можу детальніше пояснити задіяний метод, тому що, наскільки мені відомо, Одрен єдиний, хто на нього здатний. Щоб дізнатись більше, тобі доведеться знайти членів його культу, Культу Походження.]

Це якось моторошно. Він стежить за кожним монстром у Підземеллі? Сумніваюсь. У всякому разі, він, ймовірно, чіпляється за монстрів, які сильніші за тих, хто їх оточує, або щось у цьому роді. Я відмовляюсь вірити, що один монстр може обробити стільки інформації. Одних лише личинок демонів мільярди!

[Добре, це було досить безболісно. А як щодо іншого запитання?]

[Ця відповідь, сама Червона Правда, є небезпечним знанням. Ти впевнений, що хочеш знати?]

Ти питаєш мене про це зараз? Що ж, за звичайних обставин мені байдуже, чого хочуть древні, бо яка мені різниця? Але тепер, коли я тут? Питати про таке просто образливо!

[Кажи вже, Рассан'теп. Не намагайся тепер діяти моторошно і загадково.]

[Щоб повністю відповісти на твоє запитання, ми повинні обговорити формування самого Підземелля. Ми знаємо, що розумні раси жили на поверхні цього світу задовго до відкриття Підземелля. Наше розуміння того періоду історії ґрунтується лише на уривках знань, наданих самими древніми. Вони були єдиними істотами, які вижили з часів раннього формування Підземелля.

[Воно почалось в центрі Пангери, де мана найгустіша, і повільно поширювало свої вусики назовні. Монстри, народжені в ті часи, були могутніми, оскільки були створені з найгустішої мани на планеті, і вони швидко почали боротись між собою. Битви, які трясли континенти і валили гірські хребти, були звичайним явищем. Лише наймогутніші вижили та почали забирати собі територію.

[Так було багато-багато століть. Дуже рідко прибулець міг повстати і повалити одного з цих тиранів, ранніх древніх, але це траплялось. Підземелля повільно розширювалось назовні, додаючи нові шари, поки врешті не вийшло на поверхню.]

Я знаю все це, або принаймні майже. Древні застрягли в центрі світу, не маючи змоги піднятись, оскільки Підземелля повільно розширювалось, доки мана не зросла, і не почався Розрив.

[Це ж загальновідомо, правильно? Принаймні поширене серед тих, хто знаються на цьому.]

[Я просто надаю контекст. Для багатьох у цьому світі Розрив став часом початку всієї сучасної історії. Старі королівства були розірвані потоком монстрів, і почалась епоха Підземелля, з новими імперіями, що відроджуються з попелу. Однак на той час Істина вже була відкрита.]

Кожен з сецул виглядає урочисто, коли їхній господар говорить про Істину. Навіть Рассан'теп, з його безвиразним лускоподібним обличчям, має серйозний вигляд. Навіть мені хочеться стати серйозним.

[Червона Правда, яку нам передав Арконідем під час Розриву, проста. Цей світ - в'язниця. Незважаючи на всю свою величезну силу, древні не змогли пробити стіну, яка відокремлює це місце від решти існування. Вони тут у пастці, як і всі ми.

[Коли з’явиться інший, хто може зрівнятись з їх силою, древні вірять, що досягнуть успіху. Об’єднавши сили з двадцятим древнім, вони зруйнують стіни цієї в’язниці та втечуть у всесвіт за її межами.]