Ентоні в турі - ще одна цеглинка

Моя розмова з Рассан'тепом коротка, і невдовзі мені доводиться відкривати шлях і прослизнути назад у павільйон, поки моя голова гуде від того, що я дізнався. Ось це і є правда древніх? Їм недостатньо Пангери і вони хочуть покинути її?

Чому? Це місце здається чудовим!

Що ж, чи видалив би я багатоніжок з списку для відродження монстрів? Так, так, я б це зробив. І зроблю. Крім цього, всі, здається, добре ладнають.

І що станеться з Пангерою, коли ця межа вимірів буде зламана? Планета в порядку, а древні просто кудись підуть, чи вона вибухне!? З цього приводу Рассан'теп висловився досить розпливчасто, і я вважаю, що хотів би отримати більш точну відповідь, перш ніж вирішувати поклонятись Арконідему. Я маю на увазі, Бог демонів намагається підірвати Пангеру, чи ні? Це до біса принципове питання!

Знову оточений моєю сім’єю, спостерігаючи за тим, як вони бігають, встановлюють лавки, та акуратно розкладають плоди своєї праці, я, звичайно, хочу отримати відповідь на це запитання!

«Слоун! Чи можу я отримати хвилинку?»

«Звичайно, Найстарший! Дайте мені секунду».

Вона закінчує будь-яку розмову, яку проводила, і підходить до мене, люто махаючи вусиками.

«Я зараз дуже зайнята, Найстарший, сподіваюсь, що це не займе багато часу».

«Знаєш, це не битва. Це покупки».

«Чим довше ми в цій експедиції і чим більше я розмовляю з Еран Туріс, тим більше схожості я бачу. Можливо, було помилкою залишити Солант позаду, вона б багато чому навчилась».

Можливо, але у неї є багато справ там, де вона зараз.

«Тоді я буду коротким, мені потрібно поговорити з Блискучою. Терміново».

Поведінка Слоун стає серйозною.

«Вона може прийти до нас, я впевнена, як ви знаєте, але це може спричинити проблеми, якщо буде виявлено, що мураха стрибає в середину території Каармодо без воріт».

Вона правильно каже, і я на мить вагаюсь, але ні, це надто серйозно. Якщо ящірки-маги втратять свою голову, тоді я впораюсь з наслідками, коли це станеться.

«Це важливо, Слоун. Повідом їй. Мені потрібно поговорити з нею якомога швидше».

«Дуже добре, Найстарший. Я це зроблю».

Якщо хтось і зможе перевірити те, що сказав Рассан'теп, то це вона. Мені потрібне це підтвердження. Треба підкреслити, що те, що Арконідем, який є дурнем, сказав це дві тисячі років тому, не означає, що це дійсно правда. Справді, чому б це було правдою? Великий демон, мабуть, брехав крізь зуби, і древні мають на меті якийсь інший план, для якого їм потрібен ще один учасник.

«Гей, Найстарший. Це я! Блискуча!»

Гах!

«Дідько! Звідки ти взялась?!»

Маленька мураха дивиться на мене зверхньо, і я клянусь, що мій вусик рухається без мого свідомого контролю.

ТВАК!

«Ей! Це ще за що було?!»

«Е-е, дисциплінарний прочухан. Не зважай на це!»

«Але у мене тепер болить голова».

«Добре. У мене є важливе запитання. Більше ніж питання, завдання. Місія. Це напружить твій розум і випробує твої можливості до межі. Чи готова ти до невимовної істини, яку я збираюсь відкрити?»

Блискуча практично тремтить від хвилювання.

«Звичайно! Я народилась готовою! Ви забули, хто я? Я БЛИСКУЧА!»

«Я підключу розумовий міст, тому що це конфіденційна інформація, яку я не впевнений, що всі в Колонії повинні знати».

[Ти мене чуєш?]

[Голосно і чітко.]

[Добре. Я щойно дізнався від стародавнього ордену прихованих вчених, що цей світ є В’ЯЗНИЦЕЮ!]

.

.

Не дуже велика реакція. Я вирішую додати акцент.

[ДАН, ДАН, ДАННННН!]

Блискуча продовжує дивитись на мене з очікуванням.

[О-о-отже. Мабуть, якийсь вимірний бар’єр? Він відрізає Пангеру від решти всесвіту? Чи як там? І древні дуже хочуть його зламати, але не можуть?]

Вона все ще дивиться на мене і чекає.

[Я хочу, щоб ти з’ясувала, чи це правда.]

[Так.]

.

[Ага.]

Я відчуваю, що мені тут чогось не вистачає. Я впевнений, що розповів їй таємні істини світу. Де її реакція? Вона ж любить подібні речі?!

[То яка секретна місія, Найстарший? Не дражніть мене більше! Мій розум горить від цікавості! Скажіть мені! Скажіть мені вже!]

Вона настільки схвильована, що починає штовхати мою ногу одним зі своїх вусиків

[Зачекай, зупинись секунду. Що означає «так»? Ти вже знаєш, що цей світ - в'язниця?]

[Що ж, я знаю, що існує величезна вимірна стіна, яка від чогось закриває його. Вона присутня у кожному вимірі та утворює сферу навколо планети. Отже слово «в’язниця», звичайно, має сенс.]

Вона опускається.

[Зачекайте, це те, що ви хотіли, щоб я дізналась?]

[Так! Це велика таємниця, про яку мало хто знає!]

[О! Що ж, це одна з перших речей, які я дізналась, коли почала стрибати вимірами. Вдарилась головою в стіну і мало не померла! Хороша розвага.]

Я відчуваю, що в мене починає боліти голова.

[Якщо цього ніхто не знає, то як ти зрозуміла це настільки швидко?]

[Я БЛИ-]

ТВАК!

[-СКУЧА! Ай!]

Все-таки закінчила, га? Вона віддана.

[Однак серйозно. Я відмовляюсь вірити, що ніхто інший не зміг це зрозуміти за дві тисячі років, а ти зробила це приблизно за два місяці.]

[Що ж]

Я вже бачу, що вона просто хоче сказати, що вона набагато розумніша за всіх інших.

[У мене як у монстра є переваги, яких немає в інших. Фізично поринути в інший вимір не зовсім легко, не маючи наших унікальних переваг. Неможливо, насправді.]

Я припускаю, що вона каже, що у неї є мутації, які допомагають у цьому відношенні, і які, очевидно, звичайна особа не може отримати.

[Гаразд, тоді, можливо, у тебе не буде відповіді на це запитання. Якщо цей бар’єр буде зламано, що станеться з Пангерою?]

[О-о-о-о-о. Не впевнена. Бум? Можливо, а може й ні. Але може все-таки бум?]

[Дізнайся, чи можеш ти отримати відповідь, не підриваючи жодної частини гнізда. Або планети.]

[Так, Найстарший. Я відразу візьмусь за це!]