Ентоні в турі, частина 17

Народ є певною мірою замкнутою расою. Вони твердо вірять у досягнення своєї мети за допомогою власних сил, і тому не люблять вирішувати свої проблеми за допомогою грошей. Якщо їм не вистачає певного ресурсу, то, безумовно, більш почесним способом дій є піти та отримати його для себе, однак у складному світі такі прості рішення не завжди доступні.

З того часу, як була сформована Коаліція, тобто об’єднаний фронт усіх розрізнених кланів, які згодом стали відомі як Народ, вони часто незграбно і помилково підходили до дипломатії. Ранні союзи були створені з гілкастоподібними, але їх природа залишалась загалом войовничою та підозрілою.

Вплутавшись у битви, які вони не могли виграти, а саме проти Легіону та Імперії Піску, лідери Коаліції вирішили, що потрібно шукати інший підхід. З тих пір ми стали свідками поступового відкриття Фріхілла для торгівлі та більш теплого, хоча все ще дещо прохолодного підходу до дипломатії.

Уривок з «Історії Народу ззовні» Вассаля

[Чим ти займався?] Еран Туріс вимагала. [Я надсилала усілякі запити про «велетенського мурашиного монстра» замість того, щоб домовлятись про ціни, як я мала робити.]

Мене покликали назад до тимчасового гнізда деякі мурашині посланці під час мого дванадцятого бою. Здавалося б, нескінченна черга претендентів з’явилась протягом моїх перших боїв, і я хвилювався, що було б грубо відмовлятись від викликів, тож я застряг там на трохи часу.

На щастя, ніхто занадто сильний не з’явився, і гонець дав мені витончений спосіб відступити. Звичайно, коли я прибуваю сюди, я бачу досить роздратовану братіанську перемовницю, яка чекає зі своєю сім’єю та рештою делегації.

[Я просто боровся на арені], я захищаюсь, тримаючи дві передні ноги в русі, який означає «заспокойся». [Я не міг нікуди піти, щоб мені не кинула виклик зграя озброєних мечами народців. Я пройшов дванадцяту викликів вже сьогодні вранці, і у черзі було, мабуть, ще двадцять, коли я отримав твоє повідомлення.]

Вона роздратована, я можу зрозуміти, що вона роздратована, але я також можу сказати, що вона не хоче кричати на мене. Зрештою, я цінний діловий партнер.

[Я не маю бути здивована], зрештою бурмоче вона собі під ніс. [Народ завжди одержимий боротьбою, і шанс довести себе проти рідкісного міфічного монстра — це все одно, що кидати золото перед братіаном. Вони не можуть себе втримати.]

Це майже освіжає, наскільки її народ відкритий щодо власної жадібності. Вони точно знають, які вони, і їм байдуже, що про це думають інші. Звичайно, доки це не починає заважати бізнесу.

[Увесь ранок я намагалась налагодити ділові партнерства, але все, що мої сучасники хочуть обговорювати, це захоплюючий монстр, який прийшов з нами. Якщо ти перемагав високопоставлених фехтувальників у ямах, я не маю здивуватись.]

[Я переміг Філа та Піта.]

[Хто вони?]

[Мої охоронці. Що ж, вони ними були. Вони повернулись назад, куди вони там йдуть, щоб отримати сильнішу охорону.]

[Звичайно, що пішли.]

[Слухай, якщо це збуджує Народ, тоді я вважаю, що нам слід звернути до цього увагу. Приведи своїх торгових партнерів до ями і домовся з ними, поки я буду боротись. Якщо я буду продовжувати перемагати сильних воїнів, то це буде лише хорошою рекламою для товарів Колонії, хіба ні?]

Це змушує Еран глибоко задуматись, доки вона зрештою не киває.

[Це може бути дієва стратегія. Коли ти наступного разу будеш боротись?]

[Наскільки я розумію, у Фріхіллі наступний бій ніколи не за горами. Напевно, я міг би стати в чергу на будь-якій арені в місті і провести бій за п’ять хвилин. Однак я не можу нікуди піти, доки не прибуде мій наступний наряд охорони. Я не можу пересуватись без них.]

Можливість трохи поторгувати змушує Еран дзижчати від хвилювання, тож вона кидається готуватись. Її родич, Марзбан, залишається, щоб трохи поговорити.

[Ти боровся проти Народу?] запитує він. [Чи знаєш ти ранги тих, кого ти переміг?]

[Звичайно. Найвищим був восьмий. Я ще не бився з майстром клинка, але думаю, що до цього вже не довго. Все ще не зацікавлений у битві, Сірий?]

Вовк-народець хитає своєю пухнастою головою.

[Ні. Я не піднімаю свій клинок для розваги інших.]

[Ти, здається, єдиний у всьому цьому місті, хто дотримується цього правила?]

Він не зволив відповісти, і Марзбан постукав мене по одній нозі.

[Це вражає, що ти так добре боровся. Народ відомий своєю майстерністю в дуелях і здатністю вбивати монстрів. Якщо тобі все таки вдасться опинитись в ямі з майстром клинка, будь особливо обережним. У цьому місті вони мають особливий захист, якого у тебе немає.]

[У мене панцир, а у них хутро. Я майже впевнений, що я захищений набагато краще, ніж вони.]

Братіанський воїн закочує очі.

[Легальний захист. Можуть вбивати в ямах і не бути притягнутими до відповідальності. Поєдинки з майстрами клинків сприймаються дуже серйозно, і вони не люблять безкровних боїв. Подібно до твого друга, коли вони оголюють мечі, це серйозно.]

Що ж, про це варто подумати. Отже, якщо я потраплю на дуель з кимось з них, їм пробачать за вбивство мене, але не навпаки? Це навряд чи здається справедливим.

[Майстри клинка — це честь їхньої школи, родини та клану,] говорить Сірий. [Коли ми боремось, на кону стоїть багато чого. Гордість, престиж, гідність. З цієї причини дуелі між майстрами клинка часто відбуваються приватно, лише з кількома свідками. Для того, щоб леза були гострими, регулярні тренування є обов’язковими, але підірвати свій клан через кілька втрат поспіль – це не ідеально.]

Він посилає на мене різкий погляд.

[Щоб боротись з таким монстром, як ти, у Підземеллі, навіть майстри клинка вагалися б атакувати поодинці. Дуель один на один проти тебе на публічній арені — це величезний ризик.]

[Отже ось що ти мав на увазі, коли сказав, що не витягуєш меч для розваги.]

[Практика цінна, навіть необхідна. Громадські вистави - ні.]

Що ж, навіть якщо великі боси не вийдуть боротись, абсолютно ніщо не завадить мечникам восьмого і дев’ятого рангів спробувати. Якщо трохи пощастить, це також допоможе нашій торговій місії. Що може піти не так?