Завершення перемовин, частина 3

Як виявилось, це не «звучало добре» для братіан.

[Двадцять відсотків! Це здирництво,] категорично заявила вона.

[Хіба це не той відсоток, який ви нам щойно пропонували?] Ентоні зазначив.

[До цієї цифри ми дійшли після тривалого обговорення витрат і ризиків ведення бізнесу. Я була б рада розглянути їх разом з вами...]

Ентоні почухав свою голову, а Енід робила все можливе, щоб стримати усмішку, незважаючи на те, наскільки сильно вона загрожувала наповзти на її обличчя.

[Це ми все створюємо,] наполягав він. [Без нас у вас взагалі не буде торгівлі, з якої можна було б отримати прибуток, у вас не буде товарів. Усе, що вам потрібно зробити, це прийняти речі та віднести їх кудись, де ви зможете їх продати, що ви вже і так робите. Наскільки я розумію, у вас уже є мережа караванів, торговців, ринків і магазинів, тому вам не потрібно створювати нічого нового, це просто ще одне джерело товарів, яке ви можете підключити до свого конвеєра.]

Еран спробувала інший підхід.

[Це правда, у нас надзвичайно успішний бізнес, який розповсюджується на різні верстви, і потужна присутність на деяких найбільших ринках четвертого шару, включаючи Срібне Місто. Ми співпрацюємо з багатьма-багатьма постачальниками, а також створюємо власні вироби для продажу. Нам не потрібна ця торгівля,] вона говорила з належною часткою приниження, натякаючи, що робила їм послугу. [Доступ до нашого конгломерату вартий того, щоб заплатити високу ціну.]

На диво, Ентоні кивнув.

[Це переконливо, ви зробили багато роботи, і ми б від цього виграли. Ми не можемо дозволити, щоб важка праця залишилась без винагороди.]

Еран Туріс ледь-ледь вмостилась в кріслі. Очевидно, вона думала, що нарешті чогось досягла. Енід знала краще.

[О-о-отже… Ви можете взяти двадцять п’ять відсотків,] оголосила мураха з виглядом остаточності. [Це здається мені справедливим.]

Братіанка похитнулась, але через частку секунди зібралась. Енід була вражена. Ця жінка була жорсткою. Мати справу з Ентоні достатньо, щоб навіть підліток посивів.

[Ви додали п’ять відсотків на знак визнання нашого внеску?] — трохи холодно запитала вона.

[Звичайно, що ні,] розумно відповів Ентоні. [Раніше я давав вам двадцять відсотків, але п’ятнадцять з них лише тому, що я добрий. Тепер я вважаю, що ви справді заслуговуєте на двадцять п’ять. Це зовсім інший розрахунок.]

Тепер на обличчі переговорника було відверте збентеження. Її навички працювали не так, як мали б, і напрямок розмови пішов далеко від того, що вона мала на меті. Енід майже шкодувала її. Звідси можна було йти лише вниз.

Вона погрожувала відмовитись від угоди, якщо відсоток не стане кращим. Ентоні було байдуже.

Вона вимагала, щоб вони почали переговори про ціну від п’ятдесяти відсотків, не нижче. Ентоні погрожував вийти.

Вона намагалась знизити якість продукції і тим самим знизити її ціну. Ентоні не повірив їй, заявивши, що все, що виготовляють його родичі, або найкраще у світі, або незабаром таким стане.

Вона намагалась підкреслити силу конгломерату та вплив, який вони мали. Вона натякнула, що вони можуть заборонити Колонії будь-коли торгувати в четвертому шарі, якщо цього захочуть. І знову Ентоні було байдуже. Мурахи були цілком задоволені виготовленням речей лише для того, щоб прикрасити свої гнізда, і наполягали, що знайдуть інші способи добути необхідні їм ядра. Він чітко дав зрозуміти, що вважає цю угоду тим, що Колонія робить послугу конгломерату, а не навпаки.

Вона запротестувала. Він знизав вусиками.

Вона колола. Йому стало нудно.

Вона добирала свої слова та красномовно і злісно пішла в бій. Він припинив слухати.

Це тривало годинами, доки велетеньска мураха ставала все більш і більш роздратованою, а братіанська делегація ставала все більш і більш відчайдушною. Нарешті один з них тріснув.

[Добре! Ви можете отримати сорок відсотків, добре? Ми самі запакуємо та відправимо вам товар, і ви можете розташувати людей тут, у гнізді, щоб переконатись, що все зроблено так, як ви задоволені, а потім ви можете вирішити все звідти.]

Велика поступка з точки зору Ентоні, образлива пропозиція з точки зору його опонента. Рот Еран Туріс стиснувся до тонкої лінії. Перш ніж вона встигла щось сказати через розумовий міст, Ентоні обірвав її.

[Враховуючи те, що ми створюємо все, а ви лише продаєте, я вважаю, що сорок відсотків є ледве не грабунком. Я хочу наголосити на цьому. Беріть або залишайте. Умови не стануть кращими, ніж зараз. Насправді, якщо ви погодитесь протягом наступних тридцяти секунд, я збільшу тривалість цієї угоди до п’яти років перед переглядом та відправлю чудовий набір ножів прямо до ваших дверей. Якщо ви не погодитесь за тридцять секунд, ми потиснемо один одному руки і розійдемось, оскільки цьому не судилось статись.]

Нарешті терпіння мурахи закінчилось, і Енід зрозуміла, що він прогнувся настільки, наскільки хотів. Вона перехопила погляд свого опонента через стіл і ледь помітно кивнула їй. Він мав на увазі те, що сказав. Еран потрібно було думати, і думати швидко.

Вона посміхнулась і відпила чаю.

[Схоже, що у нас є угода,] сказала вона.

Братіани за столом і в кімнаті виглядали засмученими, наче їх щойно змусили перетравити щось справді неприємне, і, чесно кажучи, Ентоні випромінював таку саму енергію. Успішні переговори, ніхто не задоволений!

Все вийшло краще, ніж вона очікувала.