Завершення перемовин, частина 2

Енід уже могла помітити слабкі ознаки напруги навколо очей Еран Туріс. Вона контролювала своє обличчя. Вона не хотіла виглядати самовдоволеною під час переговорів.

[Я просто повідомляю про численні труднощі, з якими ми зіткнемось, щоб сприяти цій операції,] терпляче пояснила Еран.

[Ей, якщо вам це надто складно, ми можемо просто все скасувати,] весело відповів Ентоні. [Ми не хочемо нав’язуватись. Не потрібно терпіти через нас жодних труднощів.]

Він уже вчетверте пропонував завершити переговори за три хвилини діалогу.

[Чи не буде прикро для вашої Колонії пропустити цю можливість отримати ядра? Я можу лише уявити, наскільки вони цінні для вас і вашої родини.]

[О, звичайно, нам потрібна приблизно нескінченна кількість ядер.] Велетенська мураха знизала вусиками. [Але якщо це не спрацює, ми придумаємо щось інше. Ми досить творчі та працьовиті. Ми мурахи, як ні як.]

[Але оскільки ця можливість є перед вами, чи не хочете ви використати її якнайкраще?]

Ентоні розгублено пошкрябав своїм вусиком по панциру.

[Що ж, звичайно? Я намагаюсь зрозуміти, чи хочете ви цього обміну чи ні, якщо чесно. Ви не припиняєте говорити про те, як складно вашій стороні це зробити та отримати компенсацію, тому я пропоную відмінити обмін, а тоді ви не припиняєте наполягати на тому, що Колонія втратить користь. Я вам уже кілька разів казав, що за нас не варто хвилюватись, у нас усе добре. Здається, допомога потрібна саме вашому конгломерату. Чи можемо ми щось для вас зробити? Вам потрібна їжа? Захист? Ми можемо розмістити п’ятдесят тисяч мурах за годину, якщо вони вам потрібні. Ми… е-е… лише не можемо спускатить під воду. Поки що.]

Енід розсміялась, а потім замаскувала це під кашель, поплескала себе по грудях і взяла чашку, щоб сьорбнути чаю. У цій суміші був легкий натяк на квіткові ноти з додаванням потрібної кількості цукру.

Одним махом Ентоні пробив розмови Еран про труднощі, поставивши під сумнів силу братіанського конгломерату, а потім пригрозив їм п’ятдесятитисячною армією, яка прибуде на їхню територію до того, як делегація повернеться додому. Найкраще те, що він навіть не мав цього на меті.

Можливо, тому, що він був монстром, а можливо тому, що це був Ентоні, він був шалено несприйнятливий до впливу соціальних навичок. Енід ніколи не помічала жодного ефекту на нього зі своєї сторони, і схоже, що навіть настільки талановитий і високопоставлений торговець, як Еран, не могла вплинути на нього. Почало наростати роздратування і Енід помітила легке потемніння луски на шиї братіанки.

[Що ж, можливо, нам варто переглянути деякі ціни, які ми з вашим переговорником встановили, щоб знайти спільну мову. Я вважаю, ви побачите, що вони дуже справедливі.]

[У тебе є список, чи щось подібне, Енід?]

[Так. Звичайно.]

Стара скривилась. Це був не той список, яким вона могла пишатись. Вона трималась, як могла, але це не применшувало величезних уступок, на які вона була вимушена погодитись.

[Спочатку розглянемо предмети побуту, починаючи з килимів. Природно, нам потрібно враховувати вагу та делікатність таких товарів під час їх транспортування, а також пошуку клієнтів для ваших… унікальних дизайнів.]

Еран почала детально пояснювати численні витрати, пов’язані зі збором, перевіркою, зберіганням і транспортуванням товарів, але через хвилину Ентоні незручно заворушився.

[Ми можемо зробити все це], сказав він, трохи роздратований. [Скажіть нам, як ви хочете його запакувати, і ми це зробимо. Ми можемо самі їх перевезти і забезпечити охорону, якщо це настільки складно. Скільки охоронців потрібно для каравану? Десять? Двадцять?]

Братіанка дозволила собі легку посмішку.

[Зазвичай ми використовуємо щонайменше дві сотні охоронців для каравану будь-якої вартості.]

Велетенська мураха збентежено похитала вусиками.

[Я говорив про тисячі. Десять тисяч або двадцять тисяч охоронців. Вам потрібно лише двісті? Це… не настільки багато?]

Еран закліпала очима.

[Давайте не хвилюватись про всі ці розмови про труднощі,] сказав Ентоні, плавно намагаючись відвести розмову від нудних подробиць. [Просто дайте мені відсотки. З огляду на те, за скільки ви продасте цей продукт, який відсоток отримає Колонія?]

[Така груба манера розгляду комерції не враховує багатьох нюансів, пов’язаних з нею…] Еран пробурчала.

Саме тому це і подобається Ентоні, самовдоволено подумала Енід.

[Я припустила, що тобі може знадобитись щось подібне, тому я взяла на себе сміливість запитати деякі цифри. Вони у мене тут, якщо ти хочеш їх почути.]

[О? Дякую, Енід! Вдар мене.]

[В-вдарити… тебе?]

[Назви мені цифри.]

[Ах. Що ж, за килими та доріжки Колонія отримає двадцять відсотків від кінцевої ціни продажу.]

Мурахи ніколи багато не рухались, коли їм цього не хотілось. Крім того, що вони старанно чистили свої вусики, вони не часто рухались під час цих переговорів, але зараз Ентоні стояв абсолютно нерухомо. Він взагалі не рухався протягом довгої, незручної миті.

[Двадцять?] сказав він, нарешті, на диво рівним тоном. [Ми збираємо сировину, виконуємо всю кваліфіковану працю, зачаровуємо продукт, опускаємо його до четвертого шару і отримуємо... двадцять відсотків?]

Величезна мураха просто встала, повернувшись прямо до братіанів, а його величезні та грізні щелепи вказували прямо на них. Лускаті охоронці не були задоволені таким розвитком подій, хоча сама Еран залишалась напрочуд холоднокровною.

[Може ви хочете нам ще й ноги зламати?] — запитала мураха.

Еран закліпала очима.

[Ні? Чому б нам хотіти зламати вам ноги? Ми зовсім не хочемо вас образити.]

[Тоді чому я зараз відчуваю настільки сильний біль?]

Він безпосередньо звернувся до Енід.

[Це не риби, це акули!]

[Я намагалась тебе попередити,] сказала вона. [Комерція — це їхнє життя. Вони люблять процес заробляння грошей настільки ж сильно, як і багатство, яке він створює. Вони будуть тиснути якомога сильніше.]

[Боже.]

Він знову відкрив зв'язок з Еран.

[Я вважаю, що ми отримаємо вісімдесят відсотків, оскільки ми виконуємо всю роботу, а ви можете зняти двадцятку зверху за свої клопоти. Звучить добре?]