Останні приготування

Виявляється, що правила досить прості. Я надто довго розпитую бідолаху, змушуючи його пояснювати основи гри та те, як вона розвивалась з часом, а також запитую його про мого конкретного суперника.

Як і очікувалось від генерала-чемпіона, схоже, що Солант уже заслужила репутацію хитрого стратега з геніальними тактиками. Двадцять членів її тренувальної групи слідували за нею, утворюючи ядро її послідовників, і вони змінювали членів у команді та входили або виходили з неї залежно від суперника та способу гри.

Звісно, проти мене цього навряд чи буде достатньо, але їхня безпрограшна серія, безумовно, вражає. Навіть будучи кращими робітниками, які значно слабші за статистикою, ніж звичайні мурахи другого рангу, вони все одно не програють.

З точки зору правил....

[Ти впевнений, що дозволена лише елементальна магія?] Я питаю вдесяте.

Бідолаха втомлено киває.

[Гра бере свій початок як навчальна вправа для нових робітників. Колонія обмежує молодих магів лише базовими елементами, тому це все, що коли-небудь було дозволено...]

[Хмм.]

Я міг би миттєво завершити матч гравітаційним колодязем, приплюснувши Безкінечність до підлоги та пройшовши повз них, щоб забити на іншому кінці ями. Це було б славетно! Ці плани тепер йдуть з вікна.

[Враховуючи те, що я граю як команда з одної мурахи, вони справді повинні зробити поправку та дозволити мені використовувати все, що я хочу.]

Пітер лише знизує плечами.

[Я не міг про це нічого сказати, я не брав участі в організації матчу. Хоча ти у меншості, я вважаю розумним те, що у тебе одна рука за спиною...]

[Скоріше щелепа. У нас немає рук, пам'ятаєш?]

Я клацаю щелепою, щоб продемонструвати, і бідолашний чоловік здригається від різкого тріскоту, який з них лунає.

[Добре. Отже, якщо я атакую і впускаю м’яч або більше не можу просунути його вперед, моя черга закінчується, і я переходжу до захисту, правильно?]

[Так.]

[І якщо мені вдасться змусити м’яч торкнутись іншої стіни, я зароблю бал?]

[Це правильно.]

[Що станеться, якщо я розчавлю м'яч?]

Цілком реальний ризик, враховуючи мою силу.

[Ви втрачаєте свою чергу на напад. Ви повинні захистити м’яч від суперника, це частина гри.]

Тож я можу успішно захищатись, знищуючи м’яч, поки він у Безкінечності? Це повинно зробити все досить простим.

[Це було включено в навчальну вправу, щоб навчити магів керувати маною,] з ентузіазмом розповідає Пітер. [Якщо ви не можете контролювати ману навколо своєї власної команди, ви ризикуєте взагалі не бути в змозі просунутись вперед. Крім того, контроль над маною навколо твого опонента є потужною перевагою. Є кілька команд, які складаються з магів, що використовують це як свою основну стратегію. Насправді…]

Хммм. Що ж, якщо супротивник розумний, він візьме з собою принаймні чотирьох магів, якщо він захоче позмагатись зі мною. Фактично, якщо вони не приведуть принаймні стільки, я розіб’ю їх за допомогою чудового контролю над маною. Зрештою, я не слабак в елементальній магії.

[Крім цього, існують базові правила безпеки. Жодного вбивства, видалення ніг, осліплення чи будь-яких інших подібних махінацій.]

[Ах… так. Хоча в деяких тренувальних вправах мурахам дозволялось завдавати несмертельної шкоди, для тунельного м’яча була прийнята менш... жорстока версія гри.]

Справедливо.

[Чи є обмеження щодо того, наскільки я можу змінювати рельєф?]

[Не можна перевищувати висоту ями.]

[Хммм. Що ж, дякую за твій час. Якщо ти побачиш там священика Бейна, скажи йому, що я сказав йому заткнутись. Я знаю, що він там божеволіє і заважає людям.]

Пітер полегшено посміхається, а потім його обличчя набуває трохи зеленого відтінку. Гадаю, він щасливий, що може сказати однорукому ідіоту мовчати, але не надто щасливий, що саме він повинен нести новини.

[Попроси когось з Колонії передати повідомлення,] раджу я йому.

Він киває з полегшенням.

[Я так і зроблю. Дякую.]

[Ні-ні, дякую тобі.]

Коли старший фермер прощається, я простягаю руку волі та хапаюсь за нитку, яку шукаю. Тут, у гнізді, мій Вестибюль переповнений вхідною волею. Абсолютний океан речей вливається в мене щосекунди. Відрізнити одну мураху від іншої в цій припливній хвилі енергії непросто, але мої конструкції продовжували довго все переглядати, поки мені не вдалось схопити тих небагатьох, яких я шукав.

Безкінечність, очевидно. Це не зовсім обман, якщо я стежу за ними таким чином, правильно? Мені дозволено використовувати свої здібності, так само як їм дозволено використовувати свої. Зрештою, не те щоб вони не намагались шпигувати за мною прямо зараз.

Вона добре справляється. Розвіднику вдалось пробратись до кімнати, поки я розмовляв з Пітером, і зараз вона стоїть у тіні в одному кутку, докладаючи всіх зусиль, щоб залишатись якомога більш нерухомою, спостерігаючи за мною.

Я міг би спробувати передати купу неправдивої інформації, але навряд чи це мені необхідно.

«Леонідант».

…

«Леонідант...»

…

Жодної відповіді.

Роздратований, я повертаюсь прямо до неї.

«Ейй. Відповідай мені вже».

…

Все ще нічого. Невже вона думає, що сховалась?!

ТВАК!

«Ай!»

«Скільки разів я маю звернутись до тебе, перш ніж ти даси мені відповідь?» Я вимагаю. «Як щодо прояву поваги до свого старшого?»

«Я думала, що ви лише здогадувались...»

Маленький розвідник тре голову передньою ногою, а я пильно дивлюсь на неї.

«Мені не потрібно здогадуватись», — пихато кажу я. «Я знаю, де ти знаходишся і про що думаєш у будь-який час. Те саме стосується і кожного іншого члена Безкінечності. Я можу розповісти тобі, що планує Солант, до найдрібніших деталей».

Вона замовкає.

«Це… не повинно бути можливим», — повільно каже вона.

«Ти ледве вилупилась!» Я заявляю. «Те, що ти знаєш, не заповнить навіть мізинець! Оскільки жодна інша команда новонароджених робітників не може перемогти вас, ви вважаєте, що досягнули чогось особливого? Що вам є що мені показати?»

Я кепкую.

«Біжи назад до інших і готуйся до матчу. Мені потрібно спробувати наповнити своє ядро. Шу!»

Я підштовхую її до виходу одним вусиком і починаю маніпулювати маною навколо себе, активно втягуючи її всередину та заштовхуючи її в своє ядро.

___

«Ти кажеш, що Найстарший може читати наші наміри?» — зосереджено запитала Солант.

«Це те, що вони, здається, мали на увазі. Вони сказали, що точно знають, що ти плануєш».

«Це не обов’язково правда, — зауважила генерал, — те, що Найстарший знав, де ти знаходишся, не означає, що він може відчути твоє місцезнаходження та наміри по всьому гнізду. Одне не означає іншого. Можливо, Найстарший просто дуже добре виявляє прихованих монстрів».

«Це можливо», — нерішуче сказала Леонідант.

Для розвідника, який був так близько до величезної мурахи, було складно повірити, що настільки потужна істота має якісь обмеження. Солант наче відчула вагання розвідника.

«Не хвилюйся, — заспокоїла вона її, — Найстарший, звичайно, наймогутніший з усієї Колонії, але вони обмежені правилами гри. Значна частина їхньої сили обмежена».

«Це… правда».

«Питання в тому, які контрзаходи ми маємо вжити, якщо виявиться, що Найстарший говорив правду? Якщо вони справді можуть прочитати наші наміри, тоді нам потрібно буде підготувати плани в планах. Це може виявитись дуже цікавим відволіканням».