Дорожнє випробування

Хммммм.

Битва проти Каармодо закінчилась. Що ж, я кажу битва, але це скоріше була сутичка. Вони, напевно, помітили, що я поводжусь дивно, і подумали, що вони також можуть спробувати мене вбити. Скористатись моєю очевидною слабкістю.

Мені вдалось швидко переконати їх, що я просто чудовий і незрівнянний, тому вони пішли, не зробивши майже нічого. Якби я був хоч трохи розумнішим, я міг би ще трохи попритворятись та справді заманити їх.

Принаймні мої нові мутації добре пройшли дорожнє випробування, я не можу на них скаржитись. Резонансні властивості мого панцира та внутрішнього покриття були повністю показані, реагуючи на мою гравітаційну магію та надаючи мені сили, створюючи гармонійний цикл, який робив мою солодку фіолетову ману дуже ефективною у використанні.

Я можу створити колодязь, щоб підняти себе в повітря, і частина енергії повертається назад у гравітаційну залозу, частина зміцнює мій панцир, частина допомагає регенерувати його, і, на довершення всього, вона трохи зменшується та безкоштовно конденсується на виході.

Мені це підійде!

Моя мрія стати всемогутньою гравітаційною мурахою вже на шляху до здійснення, і це надзвичайно мене радує.

У мене все ще є кілька проблем, які потрібно вирішити, деякі хиби, які потрібно виправити. Необхідно ретельно подумати, перш ніж-

[Слухай, ти припиниш сміятися?! Я намагаюсь думати!]

Неподалік Сара, легендарна люта ведмедиця, впала на землю, хрипить і сміється на все своє величезне ведмеже серце.

[Ха-ха! Я маю на увазі… ноги… я не можу!]

Її опушені ноги підіймаються та безпорадно брикаються.

[Це не настільки вже й смішно! Подивись, ніхто з моїх родичів не сміється!]

Однак вони продовжують не дивитись на мене прямо.

[Те... як ти опустився... Я-ха!]

Від ведмедя долинають нові пориви сміху, поки я стою неподалік і обурююсь. Я знав, що це виглядає не чудово, але мені потрібно було випробувати цю техніку проти ящірок, коли у мене була нагода! Зрештою, така можливість випадає не щодня.

Судячи з реакції, я, ймовірно, мав почекати, доки не знайду спосіб досягти більш витонченої висячої пози. Зрештою Сарі вдається стриматись достатньо довго, щоб підвестись на ноги.

[Я так не сміялась… боже, не пам’ятаю з яких пір. Коли ти взагалі навчився так літати?]

Вона знову ледь не починає сміятись, коли згадує про те, як я літав, але їй ледь вдається стриматись.

[Я зміг придбати навичку спорідненості магії гравітації після еволюції. За допомогою неї я можу створювати локалізовані гравітаційні колодязі, які я використовую, щоб підхопити себе, скасовуючи гравітацію планети.]

[А-ах. Ц-це… супер круто. Дійсно. Я просто…]

Вона робить великий вдих.

[Спробуй попрацювати над... розподілом... сили тяжіння... по всьому... по всьому т-тілу. Таким чином ти будеш... стояти трішки пряміше.]

Вона сказала все це, не засміявшись. Мені майже хочеться їй аплодувати. Судячи з того, як її шерсть встає дибки, і виразу її обличчя, наче в її горлі застряг жирний лосось, вона наполегливо працює, щоб стримати свій сміх. Я ціную її зусилля.

[Я знаю, що це виглядає тупо, ясно! Я просто хотів випробувати це, коли мав нагоду. Боже.]

[Вибач. Це просто було так несподівано!]

Я можу уявити. Мені потрібно спробувати повернути цю розмову до більш серйозних тем. Чим швидше ми залишимо цю подію в минулому, тим краще.

[Отже, чи були Каармодо нещодавно активні вздовж кордону? Перевіряючі атаки, щось подібне?]

[Не останнім часом,] каже вона, намагаючись відповідати моєму тону. [З тих пір, як ми отримали повідомлення про хвилю, вони стали набагато тихішими. Якби ти запитав мене про це тиждень тому, у мене була б інша відповідь. Зіткнення між патрулями, невеликі вторгнення на територію Колонії, завжди щось відбувалося.]

Це має сенс. Напруженість тут лише зростала, відколи я пішов в четвертий шар, і нічого не сталось, щоб її охолодити. Втягнення Колонії в маленьку проксі-війну, яку вони вели з Материнським Деревом, було явною ескалацією.

[Тепер, коли наближається хвиля, всі, мабуть, будуть заварювати люки,] Я передбачаю. [Ми будемо робити те ж саме. Зрештою, ми можемо отримати вибухове зростання під час хвилі, якщо будемо правильно керувати нашими ресурсами. Ми не хочемо потрапляти в зовнішні конфлікти, якщо можемо їх уникнути.]

І завдяки Блискучій ми дізнались про цю хвилю швидше, ніж будь-коли раніше. Це величезний виграш! У нас має бути достатньо часу, щоб підготувати наші ферми та оборону до майбутнього божевілля, хоча воно, швидше за все, вже близько.

[Тоді я залишу тебе до твоїх справ, Сара. Успіхів тобі у всьому тут. Не соромся прийти і знайти мене, якщо я буду тобі потрібен.]

[Дякую, Ентоні,] каже вона. [Зі мною все добре. Я не була рада тому, як все закінчилось, але я знаю, що у нас немає кого в цьому звинувачувати. Зараз я... щасливіша, ніж була протягом вже тривалого часу. Я просто хочу, щоб усе залишалось таким на деякий час.]

[Звучить чудово, як на мене.]

Я дружньо махаю їй, а також решті патруля, перш ніж продовжити свій шлях. У цьому місці є маса речей, і я не можу самостійно визначити, де Колонія хоче, щоб я був.

Все дуже ускладнює поклик. Можна подумати, що біль з часом зменшиться, або я звикну до нього, але це не так. Стає навіть гірше.

Поклик настільки наполегливий, що він просто ніколи не припиняється.

Кожного разу, коли мені вдається викинути його з пам’яті, він повертається, коли я його найменше очікую, вимагаючи від мене спуститись глибше в Підземелля. Якщо я не буду обережний, я бачу, що мої ноги вже рухаються, перш ніж я встигаю про це подумати, і я біжу, щоб кинутись в тунель і спуститись.

Я ненавиджу це.

Ми з бандою повертаємось до Роклу, центру території Колонії в третьому шарі, і я намагаюсь поговорити зі Слоун про наші плани щодо майбутньої хвилі.

[Це буде складна ситуація], каже вона мені, коли я знаходжу хвилину, щоб поговорити з нею. [Насамперед ми хочемо вирощувати монстрів у другому та третьому шарах, але проблема з демонами справді сплутує нам ноги.]

[Чому це?]

[Оскільки ми не вважаємо, що бої вщухнуть під час хвилі, ми очікуємо, що стане лише гірше. З усіх розвідувальних даних, які ми змогли зібрати, швидкість появи демонів вибухає під час хвилі, що означає, що на рівнинах з’явиться набагато більше демонів четвертого та п’ятого рангів. Саме з цих демонів бродячі військові загони набирають найбільше новобранців, підбираючи їх до того, як вони досягнуть міста. Ми вважаємо, що демони нижчого рангу більш сприйнятливі до руйнівного впливу.]

[Отже, ці шалені групи демонів ставатимуть більшими та сильнішими.]

На чолі з тими восьмими рангами, це буде проблема. Однак у мене є ще одне запитання.

[А як щодо четвертого шару? Які наші плани там?]

Маленький генерал знизує вусиками.

[Ми мало що можемо там зробити. Ми недостатньо сильні, щоб кинути виклик четвертому шару, особливо не під час хвилі. Ми закріпимось та будемо захищатись, як зможемо.]

Я зітхаю.

[Схоже, що я буду найбільш потрібний тут в третьому шарі.]

Це відстій. Гачок у моїх кишках наполегливо смикає мене у стабільному ритмі.

Спускайся. Спускайся. Спускайся. Спускайся. Спускайся. Спускайся!