Щось відчутне, щось дивне

Провидці Підземелля вже давно є невід’ємною частиною всіх великих цивілізацій Пангери; їхня здатність виявляти деякі аспекти внутрішньої роботи Підземелля та його мани приносить неоціненну користь.

Це було непросто в ранні часи, коли дослідження різних шарів було ще більш небезпечним, ніж сьогодні. У міру того, як було досліджено все більше простору та стало зрозуміло більше, поступово з’ясувалось, що секретом Підземелля є мана.

Як вона працювала? Скільки її можна з нього почерпнути? Мана була всюди в Підземеллі, вона створювала рідкісні та цінні матеріали, які можна було знайти та видобувати, вона формувала кожного монстра, що з’являвся та помирав. Коли тіла монстрів залишались на землі, вони знову розчинялись в мані, поглинені Підземеллям для свого наступного творення. Все було маною, навіть біомаса. Якби існував спосіб «прочитати» ману, зрозуміти, звідки вона взялась або куди прямувала, чи можна було б зрозуміти саме Підземелля?

Саме ці запитання призвели до відкриття та широкого використання Провидців Підземелля. Можливість зазирнути у внутрішню роботу Підземелля. Прочитати потік мани складно, це вимагає досвіду та мудрості, але відомо, що наймогутніші представники цього класу здатні відчувати значні зміни енергії на сотні кілометрів.

- Уривок з «У нас під ногами: зрозуміти Підземелля» Елріка.

Крікло відкинувся на спинку крісла та знову звільнив свій розум. Шепіт, який постійно кружляв над ним, гризучи межі його свідомості, перетворився на крики, що гуркотіли йому прямо у вуха.

З відпрацьованою легкістю він відштовхнув їх і зосередився. Просто ще одне занурення, нічого, чого він не робив вже тисячу разів раніше. Він заспокоював себе, думаючи так, але багато хто загинув, роблячи те, що робив він. Вони зайшли занадто глибоко, пішли стежками занадто далеко. Там у темряві були звірі. Голодні та терплячі, вони були б дуже раді з’їсти Провидця Підземелля надто далеко від дому.

І все ж Крікло мав легку впевненість, яка дозволила йому досягти успіху в цій професії. Він знав свої межі. Він підходив аж до краю, озирався навколо, але ніколи, жодного разу він не ставив палець ноги з іншого боку.

Тому він був ще живий.

Занурення розуму в ману Підземелля було певним чином схоже на занурення в річку чи струмок. Було відчуття занурення, оточення, огортання. Існував також струмінь, потік енергії, що проходив через незліченну кількість вен, що вкривали цей світ зсередини.

Проте ця метафора була не зовсім влучною. Мана Підземелля була глибшою за будь-який океан, швидшою, ніж будь-яка річка, і жахливішою, ніж будь-яка водойма.

Бездонна, шалена, неосяжна і жива.

Крікло був впевнений, що вона жива. Він поділився цим переконанням лише з кількома обраними іншими, тими, хто не вирішив би здерти з нього шкіру за єресь, і вони всі відкинули його ідею.

Це було в певному сенсі захоплююче. Вони бачили те саме, що й він, але не могли зайти настільки ж глибоко, як він, і ніколи не могли досягти такої ж відстані. Вони бачили те саме, але він бачив більше. Його погляд був ширшим, достатньо широким, щоб у, здавалося б, хаотичних потоках мани почали проявлятись натяки на візерунок. Візерунок волі.

Він вигнав подібні думки зі своєї голови. Те, чи було Підземелля живою істотою, чи ні, не мало значення для його щоденної роботи. Він був Провидцем Підземелля, якому платили за те, щоб він відчував глибинний потік, а не розважався теоріями.

Він пішов униз, звиваючись по венах і рухаючись в тисячі різних напрямків. Поки його думки слідували за потоком мани, він дозволив інформації, що містилась всередині, торкнутись його, достатньо, щоб отримати те, що йому було потрібно.

Монстри, монстри і ще раз монстри. Дев'яносто дев'ять відсотків того, що він знайшов, стосувалось створення монстрів, енергії, що рухається до точок появи, щоб створити іншу істоту смерті та руйнування, або ще одну, що була вбита, а її останки зникнули назад у Підземелля та були зметені.

Там бійка, складно сказати між ким. Між сторонами літали заклинання, а енергія навколишнього середовища всмоктувалась, щоб розпалити насильство.

Новий вузол кристалів води? Це було близько до поверхні, відносно. Братіанці, мабуть, вже знайшли його, але був шанс, що їм це ще не вдалось. Він передасть звіт Церкві. Якщо йому трохи пощастить, вони можуть отримати прибутковий урожай.

Що ще, що ще?

Він годинами ковзав нескінченними стежками, смакуючи, перевіряючи, шукаючи. Багато разів він торкався межі своєї сили, і з дисципліною, породженою обережністю протягом усього свого життя, щоразу відступав. Завжди було так спокусливо піти трішки далі, відчуття, що велике відкриття лежить прямо за горизонтом, завжди було присутнім, але він опирався. Повернись, спробуй інший шлях, подивись, що можна знайти.

Почекай?

Щось змінилось….

Мана втягувалась, обережно на околиці, але коли Крікло заглибився, він виявив, що течія ставала все сильнішою, поки не ставала потоком. Скільки істот черпало там силу? Тисячі? Десятки тисяч? Що тут коїлось, заради Пангери?

Він сповільнився. Це було щось нове, і нове було небезпечним. Його розум стиснувся в щільний клубок, і він дозволив собі дрейфувати. Час від часу він з’являвся, щоб поглинути натяк на інформацію, а потім знову стискався, занурюючись глибше у коливання.

Він ще раз витягнувся, вдихнув ману та уважно оглянув її.

Цікаво….

Тут щось еволюціонувало. Щось велике. Він наважився наблизитись ще, сподіваючись дізнатись більше. Проте….

Крікло досягнув своєї межі. Він чітко відчував це в глибині свого розуму. Це була його межа, він не повинен йти далі. Він подумки зітхнув. Він спокусився. Більше ніж спокусився. Але він відступив, вийшовши з дивного виру енергії та по венах повернувся назад до себе.

Мить після того, як він відійшов, дві нематеріальні щелепи зачинились навколо місця, де знаходився зловмисник. Щелепи вагались, не знаючи, що сталось, коли вони не зустріли опору, яку очікували зустріти. Через мить вони зникнули, і Блискуча струснулась, щоб насторожитись всередині гнізда.

Вона махнула вусиками.

«Що ж, це не добре».

Переклад твору нарешті догнав автора на розділі 1400. 
Якщо тебе цікавить придбання всіх випущених автором розділів твору, а також усіх наступних по мірі написання, заходь у телеграм і замовляй всього за 300 грн. 
Там також з'являються повідомлення про нові розділи одразу при їх випуску.