«Ти дурепа Королева демонів! Дурний герой!»

Том 1. Розділ 8 - «Ми розпочинаємо другу операцію висадки, щоб повернути Острів полярного сяйва!»

Друга операція Острів полярного сяйва, зимовий польовий табір. Солдат-доброволець «Хо-йі!» Доброволець збройних сил «По черзі! Я приніс вам щось смачненьке.» Солдат «Дякую, що це?» Солдат-доброволець «Це чорний хліб з горіхами та беконом.» Доброволець збройних сил «Як багато їжі!» Солдат «Це залишки з новорічного застілля.» Солдат-доброволець «Справді? На святі було багато їжі.» Доброволець збройних сил «Я ніколи не був на таких святкуваннях.» Солдат «Так цього року було дуже жваво.» Солдат-доброволець «Справді?» Солдат «Так. Наша країна, здається, стає трохи кращою. Агов, справді! Пане офіцере.» Офіцер «Мм, так, це так. ...Так, ми повинні бути на сторожі!» Солдат-доброволець «Так!» Дзень! Солдат «Так!» Дзень! Офіцер «Ну, я поки що не бачу ніяких ворожих військ.» Солдат-доброволець «Чи будуть вони атакувати землю з цього боку?» Офіцер «У минулому не було жодної згадки про широкомасштабні вторгнення, але я впевнений, що вони знають, що людська армія отаборилася. Ми повинні бути на сторожі.» Солдат-доброволець «Навіть якщо так...» Доброволець збройних сил «М?» Солдат-доброволець «Це нормально. Ми тут вже два тижні стоїмо.» Доброволець збройних сил «Так, вірно.» Солдат-доброволець «Так, вони змушують нас важко тренуватися на морозі, але цього не достатньо, щоб перемогти в битві, чи не так? Цікаво чи можна так просто їсти?» Доброволець збройних сил «Думаю, що у важливих хлопців є свої ідеї.» Солдат «Здається у нас закінчуються човни?» Солдат-доброволець «Хм.» Доброволець збройних сил «Справді?». Солдат «Кораблі, які у нас тут є, не можуть вмістити й половини з нас. Вони, мабуть, чекають, поки прибудуть кораблі.» Лицарка «Молодець вартовий!» Офіцер «Віддати честь.» Клац. Лицарка «Тут треба виправити. Не здавайся.» Солдат-доброволець «Так!» Лицарка «Як проходять твої тренування?» Доброволець збройних сил «Вони навчили мене користуватися мечем!» Лицарка «На полі бою завжди виживаєш тільки ти сам. Я теж не можу тебе захистити. Відшліфуй свої навички! Друга операція вторгнення на острів Полярного сяйва, тимчасовий оперативний центр. Король Зимовий Смуток «...А як щодо поставок?» Хм.» Дворецький «Розвідники повернулися. Поки що жодного руху.» Лицарка «Досить поспішно.» Король Зимовий Смуток «Навіть генерал?» Лицарка «Попрошу не називати мене генералом. Це тимчасове звання.» Дворецький «Йохо-хо. Хоча це груди, яких нікому не потрібно соромитися.» Лицарка (витріщившись)«Хочеш, щоб тебе постригли?» Офіцер «Можна!» Дворецький «Хм, заходьте.» Офіцер «До вас прийшов гість.» Король Зимовий Смуток «Гість?» Офіцер «Він називає себе Багряним Бакалавром.» Він з почтом фургонів.» Лицарка «Вельми шановна Бакалавр. Я рада, що ти прийшла.» Дворецький «Ох.» Король Зимовий Смуток «Це той самий геніальний вчений, про якого я так багато чув? Я давно хотів з вами познайомитися, але що привело вас на поле бою?» Лицарка (приглушено)«Не вважайте її вченою, королю.» Королева демонів «Я називаю себе Багряна вчена. Приємно познайомитися.» Дворецький «Ц-це... Незвично.» Лицарка (Тільки не кажи, що помітив присутність демона.) Дворецький «Ого. У неї дуже вражаючі груди!» Лицарка клацнула щелепою. Дворецький «~У!» Король Зимовий Смуток «Вітаю. Я король Зимовий Смуток з Країни Зими. Я лише юнак, який щойно зійшов на престол.» Королева демонів «Ні, здібності короля лунають навіть у зимовому селі.» Король Зимовий Смуток «Оскільки немає жодного послужного списку, є лише відчуття очікування.» Дворецький «Заварити вам чаю?» Королева демонів «Дякую.» Король Зимовий Смуток «До речі, чи можу вам допомогти? Я чув, що ви людина, яка підтримує сільське господарство нашої країни. Я дуже хотів зустрітися з вами хоч раз, але був завалений нездійсненними завданнями. І у мене не було можливості привітатися з вами. Прошу вибачення.» «Королева демонів «Ви дуже добрі. Перепрошую. До речі, ваша високосте.» Король Зимовий Смуток «Що таке?» Королева демонів «Ви маєте намір перемогти, чи не так?» Король Зимовий Смуток «Звичайно.» Королева демонів «За будь-яку ціну?» Король Зимовий Смуток «Південним королівствам необхідно повернути цей острів.» Королева демонів «В якому сенсі?» Король Зимовий Смуток «Щоб відновити гордість Південних Королівств.» Королева демонів «Хмм.» Король Зимовий Смуток «Нинішні Південні Королівства — не більше ніж хлопчик на побігеньках, країни, які роблять, що їм накажуть, і воюють, як їм накажуть.... Країни, які навіть не можна назвати країнами.» Повернення острова має стабілізувати деякі, якщо не всі, торгові шляхи.» Королева демонів «...Ха-ха.» Король Зимовий Смуток «Ви можете насміхатися над ідеєю ризикувати життям своїх генералів заради золота.» Королева демонів «Ні, добре. Досить добре.» Лицарка «Боже...» Дворецький «Грубо стосовно юнака!» Лицарка «Лучник. Це не наша справа.» Королева демонів «Перепрошую за свою грубість.» Лицарка «Це чорний порох? Навіть без нього, я не була б переможеною, хіба ні?» Королева демонів «Ні, ні. Я привезла сіль.» Король Зимовий Смуток «..У!» Лицарка «Сіль...» Дворецький «Звідки вона у вас...» Королева демонів «У мене її десь шість возів. Я подумала, що вона може стати в пригоді.» Король Зимовий Смуток «Ви...» Королева демонів «...» Король Зимовий Смуток «За сто ліг від мене, а ви читаєте мої думки?» Лицарка «Ти як завжди.» Дворецький «Бакалавр — це.... Як далеко.» Королева демонів «Я лише подумала, що якщо ви маєте намір перемогти, або можливо...» Король Зимовий Смуток «Чого ви хочете від цієї війни? Яка ціна вашої солі?» Дворецький «Винагороду? Посаду в палаці?» Королева демонів «Статус, на цей час, здається... Якщо у вас є титул, достатній для того, щоб піднятися до палацу, проблем не має.» Король Зимовий Смуток «Гаразд, я дозволяю. Але не думаю, що це все.» Королева демонів «Мені потрібен час.» Король Зимовий Смуток «Час?..» Королева демонів «Або, можливо, він коштує більше, ніж золото на полі бою.» Король Зимовий Смуток «...» Королева демонів «Я ніколи не прагнула перемогти. Тому, я буду займатися тим, чого бракує для перемоги. Для цього мені потрібен час. День і ніч, не більше.» Король Зимовий Смуток «Неможливо. Раптовий напад не спрацює.» Королева демонів «Навіть якщо так, у мене є план. Якщо це шановна лицарка.» Дворецький кинув різкий погляд. Лицарка «Що ж, якщо пані Бакалавр так каже, значить, повинен бути спосіб.» Світ демонів, місто Відкритих воріт, центральна фортеця. Експедиційний офіцер «Знову?!» Експедиційний офіцер «І тут, і тут!» Експедиційний офіцер «Це прокляття, ми проклятті!» Експедиційний офіцер «Це не прокляття, це вбивця!» Експедиційний офіцер «Це лише за п’ять хвилин? Всього п’ять хвилин, я відвернувся, а цілий взвод був...» Експедиційний офіцер «Ц-це...» Експедиційний офіцер «Висохлий і померлий.» Експедиційний офіцер «А цей обвуглився.» Експедиційний офіцер «Ха-ха-га-га-га-га.» Експедиційний офіцер «Ти з глузду з’їхав?!» Експедиційний офіцер «Ха-ха-га-га! Ніч, ніч наближається! Місяць, місяць спалахує і сміється блакиттю. Він іде, він іде!» Ха-ха-га-га! Ха-ха-га-га!» Експедиційний офіцер «Що за чортівня?!» Гуа-а-а-а-а-а! Експедиційний офіцер «Цього разу це третя сторожова вежа. Швидше!» Да-да-да! Експедиційний офіцер «Щ-що це в біса таке?» Експедиційний офіцер «Чому тут весь цей бруд і слякоть... Ік! Хіі!» Експедиційний офіцер «Це-це.» Експедиційний офіцер «Це прокляття. Це не людських рук справа.» Герой «...Хе-хе-хе. Хе-хе-хе-ха-ха.» Експедиційний офіцер «Хто, ти.» Експедиційний офіцер «В-виходь! Ми найсильніша експедиція Святого ключа на землі! В-виходь!» Герой «...Навіть якщо у вас немає рук, ви можете говорити, чи не так?» Дзень! Дзан! Зон! Експедиційний офіцер «Гія, гья!» Експедиційний офіцер «Це чорний, чорний злий дух! Лицар привид!» Експедиційний офіцер «Відступаємо!» Експедиційний офіцер «Відступаємо, це злі духи! З’явилося прокляття!» Експедиційний офіцер «Ха-га-ха-га!» Експедиційний офіцер «А-а-а-а! Безліч мертвих?! Це демон!» Герой «Хм. Всі боягузи.» Крилата фея «Шановний Чорний лицар! Круто!» Герой «Вони просто слабкі. Але все одно, це чудове обличчя.» Крилата фея «Ха-ха-ха! Я добре володію магією фей! Кхм!» Герой «Ах, це добре! Продовжуй в тому ж дусі, розлетіться і розкидайте ілюзії на всі боки.» Крилаті феї ««««Так!»»»» Герой «Ми покажемо найстрашнішу ілюзію, яку коли-небудь бачили, гаразд?» Крилата фея «Страшну?» Крилата фея «Страшну!» Крилата фея «Стра...шну♪» Герой «Тоді, чи є Дрізд снів?» Дрізд снів «Це тіло створене для вас. Поряд з вами.» Герой «Створи коридор снів навколо командного центру. Щоночі надсилай кошмари пихатим вельможам.» Дрізд снів «Як накажете.» Світ демонів, місто Відкритих воріт, розкішні спальні вельможі. Комендант «Гіяяя!» Комендант «Ха... Ха...ха.... Со-сон? Сон, це?..» Комендант «Який ...сон. Скільки рук... Мертві це... Це лише плем’я демонів. Справедливість Духа Світла за нами. Скільки б ми не вбили тієї худоби... Ал-алкоголь! Випивки! Демон-раб «Вино, ваше вино... пане...» Комендант «Не чіпай мене своїми звірячими руками, виродку!» Бабах! Демон-раб «К’яа!» Комендант «О-ось чому це мені не подобається!» Клац! Комендант «Таке глухе місце! Місто в пеклі! Яка окупована земля! Яка слава! Це місце виправна колонія! У мене кров із Царства Туману, що в родоводі Святих царів. Чому я повинен залишатися в цьому звірячому демонічному місті! Та-так. Мої досягнення не мають собі рівних у світі. Якщо я повернуся до Святого Королівства, моя слава і процвітання будуть у моєму розпорядженні.» Демон-раб «Зупиніться! Не будьте жорстким.» Комендант «Замовкни! Ти другосортне демонічне плем’я, ти — тварина! Ви не люди! Через вас я не можу повернутися додому! Ніяких елегантних вечірок, ніяких гарно вбраних дам. Я не дозволю собі провести решту життя в цьому запорошеному, похмурому місті в глибинці!» Бум-бум-бум! Експедиційний офіцер «Коменданте!» Комендант «Що таке?» Експедиційний офіцер «Знову! Ще один лицар смерті!» Комендант «Що.» Експедиційний офіцер «Цього разу, деякі офіцери у відпустці, які опинилися на вулиці, були...» Комендант «Доповідай, інакше!» Експедиційний офіцер «Втопилися в калюжі...» Комендант «...!» Експедиційний офіцер «Це-це, все. ...Офіцери.» Комендант «Як це?» Експедиційний офіцер «Кажуть, що це прокляття демонічного племені. Деякі навіть подали заяви на повернення додому.» Комендант «Е-е! Про що ви говорите? Вони ще не наїлися за цей час! Якщо вони хочуть додому, дайте їм демонічну дівку! Візьміть вина і грошей!» Експедиційний офіцер «Ну, а де їх взяти...» Комендант «Візьми з міста! Мешканці такого проклятого міста не мають потреби в товарах!» Друга операція висадки на Острів Полярного сяйва, узбережжя, північ. Рибалка «Вони тут, королю!» Король Зимовий Смуток «Хм, бачу.» Дворецький «Вони тут!» Король Зимовий Смуток «Час також точний. Молодець.» Рибалка «Що ж, це звичайна справа для тутешніх рибалок.» Король Зимовий Смуток «Десь за тиждень, після нового року, так?» Цивільний поселенець «Ого це щось неймовірне!» Цивільний поселенець «Це чудово!» Рибалка «Саме так. Шановний король, ми називаємо їх. Дрейфуючий лід(※).» Король Зимовий Смуток «Гаразд, не підходьте до них безпечно на човні.» Вас розчавить! Забийте анкер(※)! Зачепіть мотузки! Тягніть їх до берега! З’єднавши шматки криги разом, натягніть мотузки й полийте місця з’єднання морською водою! З’єднайте крижини!» Цивільний поселенець «Так, мій король!» Цивільний поселенець «Гей! Гей!» Рибалка «Що ж, я візьму маленький човен, щоб оглянути інші крижини.» Король Зимовий Смуток «Будь ласка.» Дворецький «Я теж пошлю розвідників.» (※)Дрейфуючий лід. Крига, що дрейфує по морю. Лід який приплив до суші й не рухається називається припаєм. Дата появи дрейфуючого люду значно варіюється з року в рік, з різницею приблизно в один місяць (※)Анкер Тут не якір, а металевий стрижень, який забивається у гірську породу, щоб закріпитися, наприклад при підйомі на гору. Анкер (※)Сіль Коли вносять сіль, морська вода тане, оскільки має низьку температуру замерзання. Однак, якщо після цього температура води залишається нижче нуля, вона замерзає. Що дозволяє розрізненим крижинам з’єднатися разом. (※)Важкоозброєна піхота Піхота, що носить броньовані шоломи та щити. Вони б’ються в щільних лавах зі списами і мечами. Важкоозброєна піхота в правильному шикуванні має велику наступальну міць і сильні оборонні можливості, але їй бракує мобільності. З розвитком вогнепальної зброї, обладунки стали не потрібними й головна роль перейшла до легкої піхоти. (※)Плацдарм Тимчасовий опорний пункт, збудований для компенсації невигідного становища під час маршу на території противника. Спочатку оборонявся солдатами, а потім окопами та іншими польовими укріпленнями (тимчасовими фортами з дощок, колод тощо). Цивільний поселенець «Гей! Майже припливли! Тягніть мотузку.» Молодий найманець «Хо-хо! Гей!» Солдат «Повільно! Повільно!» Лицарка «Залийте стик морською водою! Організуйте загони! Пильнуйте околиці, арбалетники слідкуйте за повітрям!» Король Зимовий Смуток «Після заливки морською водою, посипте сіллю(※)! Через годину вона замерзне! Не забувайте про рукавиці! Кожні дві години робіть перерву.» Цивільний поселенець «Ми в порядку, мій королю.» Цивільний поселенець «Залишайтеся в теплі у своєму наметі, шановний королю.» Король Зимовий Смуток «Я молодший за вас! Ха-ха-ха.» Цивільний поселенець «Справді! Ха-ха-ха. Я теж не можу програти шановному королю.» Цивільний поселенець «Гей! Добре! Тягніть за мотузку.» Король Зимовий Смуток «Ми збудуємо міст. Міст з дрейфуючої криги. Ні не міст. Зробимо цю протоку полем битви... для кавалерії.» Друга атака на острів Полярного сяйва, біля узбережжя острова, ранній ранок. Лицарка «Важкоозброєні піхотинці(※), шикуйсь!» Дзень-дзень. Солдати королівської армії ««««Так!»»»» Лицарка «Відтепер ми розпочнемо другу операцію висадки з повернення острова Полярного Сяйва! Важкі піхотинці прорвіться через центр і створіть плацдарм(※) на березі Острова Полярного Сяйва! Край крижин крихкий. Використовуйте відстань у п’ятсот кроків у центрі як орієнтир для шикування!» Солдати королівської армії ««««Так!»»»» Лицарка «Командувач, після висадки очольте групу, щоб зайняти скелясті пагорби на захід від затоки! Я хочу використати їх як сторожову вежу і протиповітряну оборону.» Командувач Королівської армії «Я отримав ваш наказ, леді!» Лицарка «Далі, арбалетники, будьте пильними та стежте за повітрям і водою.» Ця крижина не тоне так легко, як корабель, але не варто недооцінювати великих демонів! Якщо вони з’являться, поступово відступайте, стріляючи та чекайте наступного! Не пропустіть звук свистка.» Командувач Королівської армії «Звук свистка?» Лицарка «Про це повідомляли, чи не так? Це техніка повелителя монстрів.» Командувач Королівської армії «?!» Лицарка «Якщо переможете повелителя монстрів, кількість нападів великих монстрів також зменшиться. До всього підходьте з обережністю!» Найманці арбалетники ««««Так!»»»» Лицарка «Усі солдати-добровольці!» Солдати-добровольці ««««О!»»»» Лицарка «Я б хотіла, щоб кожен з вас захищав сани та захищав транспорт. Ці сани міцні. Навіть середні сани мають довжину кількох возів, і укріплені залізними пластинами. Окрім перевезення запасних обладунків і коней, сани призначені для того, щоб слугувати простим оборонним бар’єром, а точніше, не великими укріпленнями! Коли з’являться великі монстри та інші демони, використовуйте сани, як щити. Якщо добровольці-списоносці(※) і арбалетники об’єднаються, то цілком здатні впоратися навіть з великими або літаючими демонами. Повторюю ще раз. Це не морська битва! Це сухопутна битва, в якій ми, люди, переможемо! Немає потреби битися індивідуальною силою! Змінюйте солдатів. Покладайтеся на своїх друзів. Довіра — наша сила! Солдати ««««О-о-о!»»»» (※)Добровольці-списоносці Воїни озброєні списами. Добровольчі війська - це ті, хто не є військовими за походженням, але приєдналися до армії, з власної волі та не носять хороших обладунків. Однак, якщо вони стоять щільно, виставивши в перед свої списи, до них рідко хто наближається. (※)Легкоброньована піхота. Піхота без великої кількості броні. Завдяки цьому вони дуже мобільні. Її основне завдання - за допомогою арбалетів та іншої зброї, прикривати фланги важкоозброєної піхоти, але вони також можуть використовувати свою легкість для обходу ворожих флангів. Лицарка «Перша ціль — затока! Побудуємо плацдарм і забезпечимо шляхи постання та позиції. Цього разу ми залишимо раптову атаку позаду! Ми переможемо тоді, коли маємо перемогти! Покажемо їм міць королівської армії!» Друга атака на острів Полярного сяйва, дивізія висадки на острів Полярного сяйва. Солдат королівської армії «Штовхай! Штовхай!» Солдат королівської армії «Третій загін вперед!» Гінець «На задньому, правому фланзі помічено велику істоту! Це гігантський кальмар!» Генерал «Залиште це добровольцям і легкій піхоті(※)! Якщо захистимо це місце до останнього, прийде підкріплення! Не відступати! Заради королівства!» Солдати королівської армії ««За короля Зимовий Смуток!»» Солдати королівської армії ««За перемогу нашої принцеси, головнокомадувачки-лицарки!»» А-а-а-а?! Гінець «Лівий фланг відступаймо! Звірі демони, близько тисячі!» Генерал «Виставте четвертий загін важких піхотинців! Зупиніть атаку!» Солдат королівської армії «Вперед! Покажіть дух доблесті четвертого загону!» Солдат королівської армії «Великий спис готуйсь! Вогонь!» Гінець «Чути звук свистка! На півночі!» Генерал «З тилу четвертого загону важкоозброєної піхоти відстрілюєтеся з луків!!» Друга операція висадки на Острів Полярного сяйва, спрощений командний пункт. Лицарка «Ха...Ха... Хтось! Там хтось є!» Солдат «Так!» Лицарка «Наказ вислати двадцять розплідників! Плацдарм захоплено. Налагодити зв’язок. Навіть якщо нічого не буде, висилайте гінця кожні двадцять хвилин!» Солдат «Так!» Лицарка «Дайте мені нового коня. Обітри його. Він багато разів рятував мені життя.» Кінь Фррр. Король Зимовий Смуток «Головнокомандувач Лицарка! Як проходить битва?» Дворецький «Ось ваш рушник.» Лицарка «Висадка десанту пройшла успішно, плацдарм захоплено. Що стосується скелястих пагорбів, то сили опору майже повністю підкорили та зайняли секретні гори. Було переможено двадцять великих демонів.» Король Зимовий Смуток «Дванадцять... Це майже те число, яке ми бачили минулого разу.» Лицарка «Ми не знаємо, скільки сил у них зашилося. Це не число, про яке можна подбати. ...Думаю, ми перемогли більшу групу приборкувачів монстрів. Як і очікувалося, їх було небагато, вони ховалися то тут, то там.» Король Зимовий Смуток «А які втрати?» Лицарка «На перший погляд, менше п’ятсот.» Дворецький «Боже!» Король Зимовий Смуток «Це великий успіх, чи не так?» Лицарка «Але це все, що у нас є.» Король Зимовий Смуток «...» (※) Взаємодія родів військ Вдало об’єднавши війська з різними сильними й слабкими сторонами, можна перекрити їхні недоліки і діяти як потужна армія. З давніх часів і до наших днів, генерали, які успішно це використовували, вигравали битви. Лицарка «Поки що нам вдалося зменшити втрати та просунути лінію фронту, за допомогою нашої центральної проривної групи та взаємодії родів військ(※). Ми успішно забезпечили плацдарм на острові Полярного сяйва, і зараз інженери розбирають сани й замінюють їх оборонними огорожами... На острові полярного сяйва багато природних печер, а гірський замок є міцною фортецею. Якщо там є демонічні воїни, генерал Південний лід, ймовірно обере стратегію облоги. Звичайно в облозі ми. Ми переможемо, але відтепер це буде тривала облога. Якщо це стане війною на виснаження, то не можна буде ігнорувати завдану нам шкоду. По-перше, в таких битвах перевагу мають демони, здатні пірнати у воду, і розчинятися в темряві. Але, що ж...» Дворецький «Ну?» Королева демонів «Битву виграно. Перемога вже визначена, чи не так?» Лицарка «Приблизно.» Королева демонів «Після цього моя черга.» Король Зимовий Смуток «Вельмишановна Бакалавр.» Королевою демонів «Що ж, з давніх-давен атака замку справа не проста. Для того, щоб розв’язати проблему силою, кажуть, що стороні, яка здійснює облогу, потрібно втричі більше військ, ніж стороні, яка захищається. З того, що я бачила, сили, що залишилися у демонічного племені, становлять близько восьми тисяч. Це на чотири тисячі менше ніж у нас, але це не вдвічі більше. Ми можемо перемогти, але обидві сторони будуть сильно виснажені.» Лицарка «Я не думаю, що це наївне бачення.» Королева демонів «Які проблеми?» Лицарка «Хоч ми дали їм якомога більше тренувань, різниця в рівні майстерності наших солдатів досить велика. Тим більше ми не хочемо, щоб солдати-добровольці стояли віч-на-віч з ворогом. І, як я вже згадувала раніше, мене також турбує війна на виснаження. Якщо вони будуть використовувати нічні рейди або збурення, ми опинимося в невигідному становищі.» Дворецький «Ну, що ж..» Лицарка «Можна сказати, що демони користуються цією ситуацією, бо думають, що можуть повернути все назад.» Король Зимовий Смуток «Я не думаю, що це легка ситуація, навіть не чувши цього.» Лицарка «Звісно. Якщо усе так і є, то тут все починається. Це відправна точка. Тут починається битва нервів, від якої вивертає шлунок.» Дворецький «У шановної бакалавра є план.» Королева демонів «Мм.» Король Зимовий Смуток «Який?» Лицарка «....» Королевою демонів «Я вже подбала про це.» Король Зимовий Смуток «?» Бах! Гінець «Це гінець! Це повідомлення!» Король Зимовий Смуток «Неважливо! Доповідай!» Гінець «З континенту, на південь від острова Полярного сяйва у Світі демонів з’явилася армія! Їх кількість перевищує десть тисяч! Вони на нашому боці!» Королевою демонів «Тут немає ніякого підступу. Підкріплення. Під тиском цієї кількості генерал Південний Лід не здасться... Але втече.» Царство демонів, місто Відкритих воріт, оперативна конференц-зала. Комендант «Боже, я на межі!» Генерал «...» Командувач Східної фортеці «Не треба так підвищувати голос.» Комендант «Ви не розумієте, бо перебуваєте у зовнішніх фортецях! Це місто суцільний кошмар. Щоночі духи мертвих... Прокляття злих мерців лютує в місті!» Командувач Східної фортеці «Навіть якщо ви так кажете, це ви, королівські гвардійці, залишаєтеся в місті та пихтите на дівчатах демонах.» Комендант «Ви найманці.» Командувач Східної фортеці «Хе-хе, ми найманці. І що з того?» Командувач «Ковть!» Командувач Східної фортеці «Крім того, як ви можете бути великою людиною, якщо боїтеся сну?» Комендант «Бойовий дух на межі. Ми відступаємо!» Генерал «Шановний комендант!» Командувач Східної фортеці «О, як це?! Це місто — важлива стратегічна база у світі демонів, яку ми відвоювали спільними зусиллями всього людського світу. Для коменданта кинути його і втекти — це, звичайно, порушення військової дисципліни.» Комендант «~у!» Генерал «Ти теж, слідкуй за своїми словами! Що ти знаєш про коменданта!» Командувач Східної фортеці «Хе-хе-хе. Але військова дисципліна, є військова дисципліна.» Комендант «Ех, ех, ех... Підкріплення!» Генерал/Командувач Східної фортеці «Що?» Комендант «Підкріплення.» Командувач Східної фортеці «Звідки підкріплення? Ви надіслали запит на підкріплення? Не можливо? Ви навіть не воювали?» Комендант «Ні! Я чув, що нещодавно Король Опівнічне Сонце провів операцію з повернення острова Полярного сяйва! Король Опівнічне Сонце вів доблесну битву під чудовим керівництвом, але зазнав гіркої поразки, бо його стримали некомпетентні князі Південних королівств.» Командувач Східної фортеці «О, я теж чув про це.» Генерал «Я чув, що король Опівнічне Сонце доводиться двоюрідним дядьком коменданту.» Командувач Східної фортеці «А!» Комендант «Так, так! Це не має до цього жодного відношення! Це важлива справа, яка зачіпає добре ім’я всього людства! Наш експедиційний загін не може сидіти склавши руки, перед обличчям такої вирішальної битви. Ми підемо на острів Полярного сяйва всіма силами, щоб укріпити його!» Командувач Східної фортеці «Ти, ти що ідіот?!» (※) Маршал У військовій справі, звання вище звання генерала, в основному найвище звання у збройних силах, і в рідкісних випадках може бути старшим головнокомандувачем, таким як Великий маршал (Імператор Японської імперії є великим маршалом). Однак у багатьох випадках це також почесне звання.. Генерал «Ші...» Комендант «Е-е! Замовкни! Це наказ від мене, головнокомандувача! Мої накази — це накази Святого Королівства, а отже, і Духа Світла! Я наказую вам виконувати мої накази з командним складом, я отримав його від свого молодшого брата маршала(※)!» Командувач Східної фортеці «Це не означає, що ви можете полишити місто. У місті ж багато невійськових торговців людей, які займаються постачанням армії!? Що ви робитимете з їхньою безпекою!» Комендант «Замовкни, замовкни! Ці люди зрадники! Як ми можемо проливати кров дорогоцінного експедиційного війська, щоб захистити нижчий народ, який має справу з демонічним племенем!» Командувач Східної фортеці (незадоволено) «...» Комендант «Ці люди прийшли сюди за власним бажанням, чому б їм не померти за власним бажанням?» Ні, давайте просто спалимо місто. Ми не повинні віддавати місто демонам!» Командувач Східної фортеці Батц! Комендант «Хі.» Командувач Східної фортеці (витріщившись) «...» Комендант «Ш-що? Маєте якісь скарги!? Ти! Тобі, тобі. тобі! Так?! Вірно! Якщо у тебе стільки скарг, чому б тобі не зробити це самому!» Командувач Східної фортеці «Га?!» Комендант «Ти комендант! Ти повинен захистити місто! Ти ж можеш керувати цим містом, якщо так голосно говориш, чи не так? А? Ти ж ветеран-найманців.» Командувач Східної фортеці «....Зрозумів.» Комендант «О, добре, якщо ти збираєшся дати обіцянку, то я можу сміливо вислати підкріплення!» Аха-ха-ха. Якщо в майбутньому це місто знову захоплять демони, це буде на твоїй совісті. Я знаю!» Командувач Східної фортеці «Серед солдатів і офіцерів моєї фортеці немає жодної людини, яка б пошкодувала своє життя заради мирного населення.» Комендант «Ні, я чув, що на острові Полярного сяйва є найлютіший генерал демонічного племені, генерал Південного льоду.» Я збираюся підкорити його всією своєю армією. Ніхто не буде настільки дурним, щоб зменшити кількість солдат і пересуватися такими незбагненними землями, як світ демонів!» Командувач Східної фортеці «~у!» Комендант «Ха-ха-ха! Як воїну тієї ж армії, я залишу тобі п’ятсот осіб. Ти можеш щось з цим зробити! Найманець!» Даш-даш-даш, бах! Командувач Східної фортеці (хрум-хрум)«А-а, ненавиджу.» Ад’ютант «Командувач, у вас великі проблеми.» Командувач Східної фортеці «Хм? Однозначно. Я не можу цього зробити.» Ад’ютант «Що ж нам тепер робити?» Командувач Східного фронту «Ми нічого не можемо зробити. У нас немає іншого вибору, як евакуювати всі фортеці з чотирьох сторін. У нас немає військ, щоб їх захистити. Відкличте їх назад до міста.» Ад’ютант «Так!» Командувач Східного фронту «Тоді запросіть впливових купців міста. Впливових членів демонічного племені, що мешкають у місті, скажімо, близько десяти осіб. Також відправте посланця до впливових демонічних кланів, що мешкають поблизу.» Ад’ютант «Що? Що ви збираєтеся робити!?» Командувач Східної фортеці «У нас немає війська, тому ми нічого не можемо зробити. Проситиму схиливши голову. Ми зараз тимчасова організація місцевого самоврядування. На сьогодняшній день це місто відкритих воріт не є людською територією. У нас немає іншого вибору, окрім як вижити, як місто обміну. Друга операція висадки на Острів Полярного сяйва, намет на плацдармі. Гінець «У мене звіт! Армія демонів висунулася з фортеці острова Полярного сяйва! Чисельністю приблизно сім з половиною тисяч!» Лицарка «Це уся армія.» Гінець «Армія демонів, на великій швидкості, просувається до таємничо підкріплення, що наближається південною лісовою смугою!» Лицарка «Дякую за роботу, гінцю!» Королева демонів «Це швидко.» Лицарка «Можливо вони не хотіли, щоб підкріплення і ми об’єднали зусилля і діяли скоординовано. Якщо ми хочемо прорватися, то це наш останній шанс.» Королева демонів «Це сміливе рішення, але в межах очікуваного діапазону.» Лицарка «Сім тисяч п’ятсот демонів менш ніж десять тисяч підкріплення?» Королева демонів «Подивимось, що з цього вийде.» Лицарка «Це підкріплення — експедиційні сили Святого ключа, чи не так? Якщо так, то їхня майстерність і спорядження повинні бути найкращими в людському світі.» Шюх! Герой «Невже? Вони можуть бути набагато недбалішими, ніж ти думаєш.» Королева демонів «Герой!» Лицарка (обіймає)«Ти повернувся!» Королева демонів (стримуючись)«...Кх-кх-кх.» Герой «Е-е-е! Начебто! Я вчасно?» Лицарка «Так ідеально. Але як ти викликав армію Святого ключа?» Герой «Що ж, так вийшло. ...Мало того, я змусив їх заблукати та затримав їх, щоб правильно розрахувати час, тому вони дуже втомилися.» Королева демонів «Тоді сили можуть бути рівними.» Бах! Гінець «Таємниче підкріплення і передова лінія демонів зійшлися! Армія підкріплення розтягнулися вертикально, і лише кілька з них йдуть попереду! Їх рвуть на шматки!» Герой «Що?» Лицарка «Експедиційний корпус жалюгідний.» Королева демонів «Буде погано, якщо ми не підемо їм на допомогу.» Лицарка «Однак, ми на іншій стороні острова, це займе час.» Королева демонів «Матимете стільки, скільки знадобиться.» Го-о-н-н. Герой «Що?» Бах! Гінець «Це гінець! Гінець! До нашого табору наближається величезний демон! Він називає себе генералом Південного льоду! Загін легкої піхоти був знищений!» Лицарка «Накажіть їм відступати!» Гінець «Так!» Королева демонів «Він сама збирається взяти на себе роль оборони?» Герой «Занадто розпалився.» Лицарка «Це, мабуть, гордість, як командувача.» Королева демонів «Але щоб піти, потрібно перемогти його, так. ...Якщо можливо, хотілося б дати їм втекти, не завдавши шкоди демонічному племені.» Герой «Нічого не поробиш. Він має переконання. Піду швидко побалакаю.» Лицарка «...Ні.» Герой «А?» Лицарка «Це моя роль. Можеш залишити це на мене? Герой. Можливо, це останнє бажання воїна. Мені, як генералу, потрібно відповісти.» Друга операція вторгнення на острів Полярного сяйва, поле бою в сутінках Генерал південного льоду «Ха-а-а-а!» Лицарка «Ха!» Дзень! Гах! Генерал південного льоду «Ха-ха-ха! Я такий щасливий! Дякую, що погодилися на цей матч!» Лицарка «Я не збираюся відмовлятися від виграшного поєдинку!» Солдат королівської армії «Ди-дивовижно!» Командувач кавалерії «Земля розсипається, коли він занурюється в землю...» Генерал південного льоду «Ти багато говориш, а я що до цього!» Дзон! Лицарка «Занадто пізно!» Шух! Генерал південного льоду «Я найнеперевершеніший воїн у світі! Така атака не пройде.» Лицарка «Я ніколи не чула, про найнезрівнянішого воїна в усьому світі!» Генерал південного льоду «Що?» Лицарка (посміхнулася)«У мене наказ не переслідувати, якщо ви відступите. Відпущу, якщо втечеш?» Генерал південного льоду «У! Ти смієш мене дражнити!» Дзень! Гах! Генерал південного льоду «Генерал південного льоду не той, хто милує своїх ворогів! З’їж цю “Крижану хуртовину”!» Шу-у-у-шю! Лицарка «Прямо метод героя! Повернись до коріння природи!» Зудан! Да-да-да! Солдат королівської армії «Чу-чу-чудовисько!» Командувач кавалеристів «Але як мило!» Генерал південного льоду «Ха-ха-ха-ха! Чудово, ось так!» Лицарка «Дуже добре. Віддамо тобі ініціативу!» Генерал південного льоду «Ти така легка! Ти всього лише жінка, ухиляйся!» Лицарка «Дуже мило, що ти ставишся до мене як до жінки але....» Гон-н! Солдат королівської армії «Зчепилися?!» Командувач кавалерії «Між ними п’ятнадцятиразова різниця у вазі...» Ку-у-ур-р. Генерал південного льоду «Ти зробила це.» Лицарка «Коли навколо тебе божевільні, ти цього... Давай! За-ра-з! Хеяааа!» Зан-н! Генерал південного льоду «У?!» Лицарка «Ще ні, ще ні!» Шах! Шушах! Ху-бах! Солдат королівської армії «Як, як швидко!» Командувач кавалерії «Я не знав, що принцеса така сильна!» Лицарка «І-е-е-е-е!» Генерал південного льоду «...Хаф. Яка швидка... Техніка блискуча....» Дзант! Солдати королівської армії «Перемогла...» Командувач кавалерії «Ми перемогли!» Солдат королівської армії «Ми перемогли!» Лицарка «Ще рано радіти! Почніть зачистку решти ворогів! Обстежте цей острів!!» Зимове село, рання весна Маленький селянин «Ти впевнений?» Селянин середнього віку «Це правда.» Мисливець «Ну, що ж тріумфальне повернення!» Маленький селянин «Що таке трі-ум-фаль-не?» Селянин середнього віку «Дурень. Це означає повернення після перемоги в битві.» Мисливець «Це означає, що шановна лицарка та шановна бакалавр теж повертаються!» Покоївка молодша сестра «До-бри-день.〜♪» Покоївка старша сестра «Добрий день.» Маленький селянин «Гей, Боже. Це ж сестри з особняка.» Селянин середнього віку «Вітаю!» Мисливець «Вітаю!» Покоївка Молодша сестра «Так.» Покоївка старша сестра «Дуже дякую.» Маленький селянин «Коли ви повернулися?» Селянин середнього віку «Війна вже закінчилася, так?» Мисливець «Дурень. Війна не закінчиться, доки не знищать демонів Цього разу ми говоримо, про повернення острова під назвою Полярне сяйво.» Маленький Селянин (пригнічено зітхаючи) «Правда?» Селянин середнього віку «Але я чув, що пані лицарка стала головнокомандувачем у війську і відіграла активну роль, як героїня цієї історії.» Покоївка молодша сестра «Це правда♪» Маленький селянин «Менестрель відразу ж склав пісню! Це так здорово~» Селянин середнього віку «Ви до корчми?» Мисливець «Корчма стала набагато більшою, бо в ній тепер два шинкваси11.» Покоївка молодша сестра «Знаєте, знаєте!» Покоївка старша сестра «Моя пані, разом з родиною їдуть до зимового палацу.» Маленький селянин «Це там, де живе король?» Селянин середнього віку «О, я впевнений, що вона отримає винагороду.» Покоївка молодша сестра (пускає слину) «Я впевнена... Буде бенкет!» Покоївка старша сестра «Знову… Чому ти стала такою ненажерою...» Покоївка молодша сестра «Е-хе-хе.〜♪» Маленький селянин «У будь-якому разі, цього року знову весна! Навесні овочів і здобичі стає більше. У ці дні сутичок стало менше. Ох, це село стало гарним, вірно?〜» Зимовий королівський палац, церемонія посвячення в лицарі Духовий оркестр 〜♪〜〜♪ Король Зимовий Смуток «Вибачте, мені шкода, що змушую вас проходити через цей ритуал.» Лицарка «Ні.» Королева демонів «Не зважайте.» Король Зимовий Смуток «Я знаю, що ви не любите хизуватися, але це один з обов’язків королівської родини.» Лицарка «Я розумію.» Королева демонів «Це також ваш обов’язок — показати свою велич усім людям.» Дворецький «Все готово.» Король Зимовий Смуток «Ну ж бо, ходімо.» Скрип! Відвідувачі О-о-о-х! О-о-о-х! Духовий оркестр ~тихо~~♪ Король Зимовий Смуток «Мій народ, країна моя!» Відвідувачі О-о-о-х! О-о-о-х! Король Зимовий Смуток «Дякую всім вам за вашу роботу. Відбиття острова Полярного сяйва! Ми знаємо, що це сталося завдяки вашій вірності та щирості. Після цього буде ще один складний план захисту острова Полярного сяйва, і для цього нам ймовірного знадобиться допомога сотні цивільних і військових чиновників. Ми також повинні провести реконструкцію після нещодавньої війни. Я, король Зимовий Смуток не залишу поза увагою тих, хто позичив нам свою силу.» Лицарка «Ми все ще бідна країна.» Королева демонів «Але ця, все ще бідна країна, на шляху до того, щоб стати кращою. Крім того, якого біса. Це може здатися грубим, але люди не залишаються, якщо ви торгуєтесь за прихильність лише тому, що ви бідні.» Дворецький «Це дуже абсурдна історія, чи не так?» Король Зимовий Смуток «Сьогодні я підготував бенкет, хоч і невеликий. Сподіваюся, вам сподобається! Випиймо!» Король Зимовий Смуток «Я хочу, щоб ви послухали з чашами в руках, у нас сьогодні, в цьому королівському палаці, гості. Як багато хто з вас знає, колись було три легендарні постаті, які в групі героя мандрували світом демонів і зробили великий внесок у світ людей, одна з них жінка-лицар.» Лицарка «Я та сама жінка-лицар, яку вам представили.» Король Зимовий Смуток «Лицарка взяла на себе дуже важливу роль командувача фронту у цій битві.» Мало того, вона зробила внесок, гідний героя, вбивши генерала Полярної криги, в поєдинку. Правду кажучи, я просив її стати нашим генералом, але вона мені відмовила.» Відвідувачі А-Ха-ха-ха! Король Зимовий Смуток «Ні, ні, звичайно, це частково пов’язано з бідністю Зимової країни! Однак, шановна лицарка займає відповідальну посаду, як лідер Озерного Ордену. Озерний Орден — незамінна організація для півдня. Прив’язати себе до однієї країни було б проти волі Духа! Однак, він все ще є благодійником нашої країни та всього людства. Я дарую шановній лицарці почесне лицарське звання нашої країни! Нехай кожен з вас пам’ятає про це!» Відвідувачі ««Слава Зимній країні!»» Король Зимовий Смуток «А це Багряний Бакалавр. Ви чули історії, чи не так? Це один з благодійників нашої країни, яка принесла на цю землю чудові плоди картоплі.» «А ці чутки...», «Я чув, що вона спроєктувала вітряки.», «Я чув що вона дала флоту компас?» «Вона геній...». «Я чув немає нічого, чого б не можна побачити». Королева демонів «Я та сама Багряний вчений, якого вам відрекомендували. Через свою вроджену невмілість, я не маю слів для виступу на такому зібранні, але я прийшла привітати вас з нещодавньою перемогою. Ця країна була дуже доброю до мене... Волоцюги. Її тепло, здається, розтоплює біль в моєму серці. Я ніколи не забуду лагідну посмішку людей цієї країни. Нехай чотири пори року і чотири сторони світу цієї країни принесуть мільярди тисяч благословень.» Король Зимовий Смуток «...» Дворецький «Юначе, юначе.» Король Зимовий Смуток «О, вибачте. Як очільник цієї країни, я радий чути ваші добрі слова. Якщо це можливо, я хотів би попросити вас позичити свою мудрість для подальшого розвитку цієї країни. Оскільки Бакалавр має власний шлях пізнання, я не зміг запросити її до цього палацу, але за свої досягнення вона, вона заслуговує на почесне лицарське звання! Відвідувачі О-о-о-х! Присутні «Будьмо!» «За стабільність Півдня!» «За перемогу короля» Лицарка «Вони не зробили це формальною церемонією нагородження, але були дуже обережними.» Королева демонів «Може й так.» Король Зимовий Смуток «Крім того, я маю дещо повідомити всім. У цій операції з повернення острова Полярного сяйва Південні Королівства стали ще більше згуртованими. Ми також дійшли висновку, що необхідно співпрацювати не лише у військових операціях, проти демонів, як ми це робили досі, але й у сферах торгівлі, науки та технологій. Протягом усієї своєї історії Південь був охолодною бідною територією, засипаною снігом третину року. Однак скарб цієї землі — це її люди. Я вірю, що люди Південних Королівств володіють духом молодого покоління, простотою, працьовитістю і теплом. Наше Зимове королівство підписало договір із Залізним королівством та Крижаним королівством. Це угода про базову співпрацю в галузі торгівлі та технологічного розвитку. Однак це не просто ініціатива, яка враховує майбутнє об’єднання держав. Ми воювали пліч-о-пліч. Ми віримо, що в майбутньому будемо просуватися разом у всіх сферах. Я прошу вас про співпрацю!» Відвідувачі О-о-о-х! Король Зимовий Смуток! Король Зимовий Смуток! Зимовий палац, бенкетна зала Духовий оркестр〜♪〜〜♪ (※)Закон порівняльних переваг Теорія яка заохочує міжнародний розподіл праці та стверджує, що якщо кожна країна веде бізнес у сфері, в якій вона досягла успіху, вона може виробляти більше товарів у всьому світі, таким чином роблячи усіх багатшими. Шляхтич зі скромним статком «Хо-хо, втричі більше!» Молодий лицар «Чудово! Ні, ні, має бути якесь слабке місце? Як щодо ваших методів збирання врожаю?» Королева демонів «Зараз насіннєвою картоплею опікується спільнота монастиря, але це не так вже й складно.» Насіннєва картопля продається, але якщо ви подумаєте про це як про технічну підтримку сільського господарства, то це не є дорогою покупкою. Насправді в Зимовому селі заробітки першопоселенців все ще зростають, навіть після виплати винагороди за їхню підтримку.» Король Зимовий Смуток «...Навіть так.» Лідер промислової гільдії «Ха! І це піднімає ціну на мідь?» Королева демонів «Так. Так це називається законом порівняльних переваг(※) у системі розподілу праці. У цій країні має бути ще багато корисних копалин. Можливо це не принесе негайного прибутку, але такі дослідження — це інвестиція в майбутнє.» Король Зимовий Смуток «Тож, “через свою вроджену невмілість, я не маю слів для виступу на такому зібранні”? Звідки цей спокій, ця прохолодна поведінка. Благородство і краса. Шляхетність... Ні, вона більше схожа на королівську особу, чи не так?» Шляхтич зі скромним статком «За вас, шановна Бакалавр!» Молодий лицар «Будьмо!» Король Зимовий Смуток «Яка людина. ...Вона теж героїчна? Як герой.. Чи вона якась інша? Ні, я не очікував побачити всі ці дивовижі, як тільки став королем! Світ — хитра штука!» Зимовий палац, бенкетна зала, порожній балкон Духовий оркестр〜♪〜〜♪ Герой «О! Я заважаю.» Дворецький «Боже, ти повернувся. Герой.» Герой «Ви не виглядаєте дуже здивованим.» Дворецький «Хо-ха-ха! Тільки чарівники помирають невідомими. Герой не може померти невідомим, чи не так?» Герой «О, чорт забирай, ні.» Дворецький «Дозвольте мені замінити вам.» Герой «О, дякую. ...Хм, це смачно.» Дворецький «Хо-ха-ха.» Кухар теж буде радий. Герой «Смачно! Хафу-хафу.» Духовий оркестр〜♪〜〜♪ Дворецький «...» Герой «Куаа!» Смачно.» Дворецький «...Ти затаїв образу, герой?» Герой «За що?» Дворецький «Бо я відпустив тебе одного.» Герой «Це я залишив усіх позаду і пішов сам. Ти ж розумієш старий, чи не так? Я не тримаю на тебе зла. Це образа.» Дворецький «Цілком вірно, пане. Хо-ха-ха.... Ну, я так ніколи не думав.» Герой «Гей, що це?» Дворецький «Ну це коктейль з великою кількістю лікеру?» Герой «О, дякую!» Дворецький «...» Герой «Хм, смачно. О... Я пам’ятаю, як мені його зробили в шинку міста демонів.» Дворецький «Це так.» Герой «Це ностальгія.» Дворецький «Так.» Герой «...» Дворецький «...Герой.» Герой «Хм?» Дворецький «Герой. Ти занадто сильний.» Герой «Так.» Дворецький «Як би ти захотів, ти міг би битися з Королем демонів або з тисячною армією.» Герой «Ну, так.» Дворецький «Ти ж покинув нас, бо ми тебе затримували? Звичайно затримували. Але враховуючи хоробрість героїв, вони могли б битися, прикриваючи тебе, чи не так?.. Як робили протягом усієї нашої подорожі.» Герой «...» Дворецький «Мені шкода цього героя, але мені не шкода, що я змусив його воювати наодинці. Це змусило людей почуватися самотніми. Я залишив героя одного. Ти сильний. Але чим більше ти будеш використовувати свою силу, тим більш самотнім ти будеш у цьому світі, чи не так? Люди не можуть прийняти таку силу. Своєю силою ти відокремлений від людей.» Герой «...» Дворецький «Ти залишив нас трьох тут, щоб ми не буди самотніми чи не так? Але ти людина. Повинен бути людиною. Те, що ми залишили цього героя на самоті. Це все ще здається мені нашим, людей, гріхом нас.» Герой «...Це не правда.» Дворецький «Вибачте, що змусив вас почуватися самотнім.» Герой «Ні, Ні, ні. Я багато чому навчився у тебе, старий!» Дворецький «Йохо-хо!» Герой «Типу груди! Сідниці й таке! Як, наприклад, визначити справжній жмак-жмак від несправжнього! Дворецький «Фальшивий жмак-жмак — м’язистий великий брат!» Клац-клац. Дворецький (наголошуючи) «...Прошу.» Герой «Хм! Смакота!» Дворецький «О, герой. Сьогодні гарна ніч! ...Герой, будь ласка, вислухай мене, якщо не проти.» 〜♪〜〜♪ Герой «Хм?» Дворецький «Навіть ми не покинуті. Ми теж можемо дійти до Місяця! Те, що ми не могли зробити два роки тому, ми можемо зробити потроху, розумієш? Після того, як ми покинули тебе, ми теж докладаємо зусиль.» Герой «?..» Дворецький «Чуєш цю музику? Бачиш світло в залі? Я виховував юнака. Герой, ти чуєш це? Цей сміх.» Герой «Так, чую...» Дворецький «Гарна країна чи не так?» Герой «Так, дуже.» Дворецький «Я більше не залишу героя самого. Навіть без надзвичайної бойової сили героя я впораюся. Звичайно, він ще пташеня, він ще шкутильгає, він ще небезпечний, але я все одно спробую це зробити. Герой. Це країна, яка не покладає покарання лише на героя. Напевно, є місце, де герой може бути менш самотнім.» Герой «Так.» «З поверненням, герой!» Герой «Так. Старий. Я повернувся!»   11 Шинквас - прилавок-стійка в шинку.