«Де ти досі був!»

Том 1. Розділ 4 - «Будь ласка, не залишайте свій народ»

Околиці села, маєток Королеви демонів, подвір’я. Лицарка «Що ж, це все, на що ви здатні, панове.» Молодший син шляхтича «...Хе, хе.» Молодший син купця «...Ууу. Помираю. Молодший син військового «...» Лицарка «Тепер дозвольте мені пояснити про зброю. У ваших руках, стандартна зброя, що використовується в арміях Південних Королівств, довгий меч(※). Ця зброя добре збалансована з погляду сили та часу, і має гарну якість, будучи продуктом Залізної нації. Розподіл ваги визначає зручність використання цього типу зброї, тому, будь ласка, використовуйте його як еталон, щоб оцінити, чи комфортно вам буде тримати його в руках.» Молодший син шляхтича «...» Молодший син купця «...» Молодший син військового «Д-дурість, якась.» Лицарка «Що ти сказав?». Молодший син шляхтича (в зажурі) «...» Молодший син військового «Дурня, що це таке. Чому володіти мечем мене повинна вчити жінка.» Лицарка «....» (※)Довгий меч Одноручний, прямий двосічний меч, який часто використовували лицарі в середньовіччі. Має довжину вісімдесят-дев’яносто сантиметрів і вагу близько півтора-два кілограми. Використовувався лицарями для нападу на ворогів, перебуваючи верхи на коні. Його робили достатньо міцним, щоб той не ламався навіть при ударі по обладунках. Молодший син військового «Я вчився володіти мечем у Білого мечника не для того, щоб стати учнем жінки. Жінка повинна сидіти вдома і пекти пироги, ось її робота.» Лицарка «Гей, ти товстун.» Молодший син купця «Гей, гей, я?» Лицарка «Тримай меч обома руками.» Молодший син купця «...Уу. Ось так..?» Лицарка (з різким поглядом)«Ха!» Молодший син шляхтича «?!» Молодший син військового «Ого!» Молодший син купця «Ме-ме-меч! На дві, на дві рівні частини.» Лицарка (з різким поглядом)«Ха!» Молодший син купця «Його вкоротили?!» Лицарка «Якби я захотіла, то могла б порізати його з кроком п’ять сантиметрів.» Молодший син військового «Й-йа-як?» Лицарка «Тут, якщо дозволите, скажу вам.» Лицарка «Я жінка-лицар Озерного краю. Жінка, яка колись пройшла тисячу битв у демонічному світі, разом з героєм.» Молодший син шляхтича «Ге-героєм, шановним героєм.» Молодший син купця «?!» Молодший син військового «Н-не може бути «Лицар у масці демона»?! «Принцеса монструозної сили»?! «Кам’яна стіна прес Якшині8»?!» Лицарка «Ти багато знаєш, шановний.» Молодший син військового (ковтнув) «...» Лицарка «Це не надлюдська сила. Це техніка. ...Техніка, яку можете використовувати навіть ви, якщо стабілізуєте свій клинок і сконцентруєте свою силу в менш напруженому місці. Герой... Ох. У білого мечника забагато таланту. Він непридатний у вчителі, бо все робить «просто так».» Молодший син купця «Чи може бути, що Білий мечник був учнем Лицарки?» Молодший син шляхтича «В-вірно!» Молодший син військового «Невже?..» Лицарка «Угу. Саме так... Так воно і є. Так чи інакше. Білий мечник відправляється у дослідницьку подорож, за королівським указом. Молодший син шляхтича «Королівським... Наказ від короля?» Молодший син військового «Дослідницька подорож! Це ж справжнє чоловіче прагнення!» Лицарка «Тому відтепер я відповідатиму за вашу бойову підготовку чотири рази на тиждень.» Молодший син купця «Т-т-так!» Лицарка «Що. На відміну від Білого мечника, я планую використовувати теоретичний, практичний, і базовий метод підготовки. Я неодмінно підніму ваші бойові навички до рівня практичного використання.» Молодший син шляхтича «Це велика честь навчатися меча у лицаря героя!» Молодший син військового «Якщо ви так кажете, то нічого не вдієш. Я теж оволодію мистецтвом володіння мечем, неодмінно оволодію.» Лицарка «Ну, для початку пробіжимо три кола навколо північного лісу. Після цього чіпляємо меч на пояс і йдемо по колу вправляючись в махах. Коли дійдемо до струмка, входимо у воду по пояс і змахуємо довгим мечем п’ятсот разів. Троє учнів «Геее?!» Особняк королеви демонів, її кабінет. Геее! Геее! Королева демонів «І сьогодні у гарному настрої.» Головна покоївка «Так справді. Але схоже, пані лицарці, весело штурхати їх, чи не так?» Королева демонів «Справді? Коли герой зник, вона виглядала розлюченою, наче борсук зі стрілою в дупі.» Головна покоївка «Вона людина, що починає діяти, коли на неї покладаються. Вона чудова людина.» Королева демонів «Хм» Головна покоївка «У неї більш підтягнуте тіло, ніж у шановної Королеви демонів.» Королева демонів «Хм» Головна покоївка «Ні, ні. Стиль шановної Королеви демонів теж не поганий, знаєш? Об’єм там, де він має виступати, це чудова річ. Це дуже еротичне тіло.» Королева демонів «У старшої покоївки краще, воно більш епатажне.» Головна покоївка «Однак, попри те, що фізичні показники є сексуальними або цілющого типу, але її особистість не має нічого спільного ні з сексуальністю, ні з цілющістю, вірно?» Королева демонів «Облиш це.» Кланк, лязг, дзень, дзень. Головна покоївка «Що? Це.» Королева демонів «Ум. Це прототип, який я замовила у запрошеного майстра. Я поекспериментую з ним і запишу інструкції, що саме потрібно змінити. Головна покоївка «А для чого він потрібен?» Королева демонів «Це називаються компас(※). Те, що ми зараз робимо, є його вдосконаленням. Ці двовісний вал і велика скляна куля використовуються для того, щоб тримати компас, всередині, у горизонтальному положенні.» Головна покоївка «Хм-хм. А як це робили до вдосконалення?» Королева демонів «Пускали магніт по воді. Розумієш, це та ж структура, яка плаває в середині цієї ємності.» Головна покоївка «Я майже зрозуміла. Але він став таким великим, хіба ні? Королева демонів «Нічого не поробиш. Це прототип. Як тільки він буде застосований на практиці, ми зможемо зробити його меншим.» Головна покоївка «Що це за покращення.» Королева демонів «Ну, компас — це те, що знає напрямок. Магніт, що плаває на воді всередині нього, обертається і вказує нам напрямок на північ... Щоб він працював, поверхня води повинна бути рівною і стабільною, так?» (※)Компас Стрілочний компас. Винайдений у Китаї близько одинадцятого століття. До Європи потрапив приблизно в тринадцятому. Підвісний компас, як повідомляється, був винайдений в Італії, в шістнадцятому столітті. Головна покоївка «Так.» Королева демонів «Напрямок потрібно знати морякам, вірно? На кораблі, що хитається, а тим паче під час шторму, надзвичайно важко стабілізувати напрямок магніту, що плаває на воді!» Головна покоївка «Ну і як це вдалося тоді?» Королева демонів «Сила волі?» Головна покоївка «...» Королева демонів «...» Головна покоївка «Люди дивовижні так?» Королева демонів «Ну, з цією системою вільного підвісу, навіть не зважаючи на деякі труднощі з розташуванням установки, рівень підтримується завдяки підвішеним вантажам внизу, навіть на кораблі, що розгойдується.» Головна покоївка «Хм. То це можна зробити, навіть якщо не має сили волі.» Королева демонів «Ні. Лицарка сказала, що сміливість необхідна для того, щоб бути людиною, тож сила духу, мабуть, необхідна. Покращення зменшить рівень навички. Поводження з компасом було особливим умінням. Тож цей спрощений пристрій збільшить кількість технічного персоналу.» Головна покоївка «Але ж у цьому селі немає моря, чи не так?» Королева демонів «Ум. Я продам цей пристрій.» Головна покоївка «Його куплять?» Королева демонів «Пристойний поціновувач, віддав би за нього золота на цілий будинок. За допомогою цього пристрою я зв’яжуся з Унією.» Головна покоївка «Це спеціалізація шановної Королеви демонів, тож залишу це вам.» Королева демонів «Залиш це мені.» Головна покоївка «До речі, як щодо картоплі на обід?» Королева демонів (посміхнулася) «Так, смажена картопля дуже смачна.» Світ демонів, плем’я Звіриного ікла, фортеця Чорного вовка. Демон-вовк «Уррр» Демон-вовк «Рррра!» Герой «Уо. Щось наближається.» Демон-вовк «Уррр! Гау! Гаугау!» Герой «Хлопці Якщо не хочете постраждати, не підходьте. Шух! Лязг! Демон-вовк «Гу!?» Демон-вовк «Гр...гр...гр...Аууу! Крилата фея «Шановний Чорний лицар. Там-там!» Герой «Ти розумієш?» Крилата фея «Шановна Королева, там-там.» Герой «Залиш це мені! Вибухове полум’я!» Крилата фея «Вгору~вгору~!» Демон-вовк «Я не можу тебе пропустити!» Герой «Демонічне полум’я. Геть з дороги!» Блиск! Блиск! Крилата фея «Плем’я чорних вовків. Є й важливіші речі.» Чорний вовк охоронець «Не хвилюйся, тобі вже кінець.» Герой «Я не хочу забирати багато життів. Хоач!» Добіш! Крилата фея «Помахом пальця?!!» Охоронець чорного вовка «Ммм, вибач!» Бабах. Герой «Немає кінця.» Крилата фея «Наповнюють і наповнюють.» Охоронець чорного вовка «Порушник!» Охоронець чорного вовка «Хто ти дивак?» Охоронець чорного вовка «Ми верхівка армії Короля демонів.» Охоронець чорного вовка «Ти знаєш, що це форт Чорного вовка, а ти нападаєш.» Герой «У вас проблеми, народ.» Крилата фея «Н-ні! Не руйнуй форт!» Герой «Хм, зрозумів. Там на горі королева.» Крилата фея «Угу-угу!» Герой (клац!) «Ну так!» Охоронець Чорного вовка «Однією рукою кам’яні двері?!» Охоронець Чорного вовка «Тікай!» Герой «Мені потрібна невелика дистанція, ця техніка. ...Не метушись так сильно, ти помреш, якщо потрапить в життєво важливу точку. Це можна зробити, скрутивши спину ось так...» Крилата фея «Яскраво.» Герой «Прямо від великого мудреця! Збираймось разом і дружньо співаємо! “Запечатуючий Список Світла”!» Ґоґун! На вершині вежі Фортеці Чорного вовка Догґун. Крилата фея «Кахи. Кахи. Герой «Вибач.» Крилата фея «Жах!» Крилата фея «Що відбувається?» Герой «О. Це вона?» Крилата фея «Моя королева!» Королева фей «Чи не крилата фея це?» Герой «Привіт, вибач за такий несподіваний візит.» Крилата фея «Моя королево, це людина.» Королева фей «Бачу власними очима.» Герой «Я людина.» Крилата фея «Я розумна...♪» Королева фей «Швидше тікайте. Воєначальник демонічних вовків наближається.» Герой «Я його переміг?» Королева фей «Не може бути? Людина має таку силу. Але ще не все! За воєначальником демонічних вовків стоїть Король чорний вовків, відомий воїн у світі демонів, який володіє ще більшою силою....» Герой «Його я теж переміг. Минулого тижня.» Королева фей «О, ти.» Крилата фея «Чорний лицар, дуже велика людина.» Герой «Так. Чорний лицар. Меч Короля демонів, володаря демонічного світу, якому він клянеться в абсолютній вірності.» Крилата фея «Дуже крутий.» (※) Лютував Типове виправдання людей, які спричини насильницькі дії через момент гніву. У багатьох випадках, після цього йде «Я зраз розмірковую над цим.» Королева фей «Зрозуміло... Дійсно, герб на цих обладунках належить шановному Королю демонів. Ні, якщо це броня належить шановному Королю демонів?..» Герой «Немає слів, щоб відповісти на це питання.» Крилата фея «Намагається бути крутим.» Королева фей «Ти прийшов, щоб очистити плем’я Чорних вовків, яке не підкоряється наказу шановного Короля демонів, викрало людей і неодноразово вбивало та гралася з ними без жодної причини, а ще грабувало міста і села племені демонів.» Герой «Ні я просто лютував.»(※) Крилата фея (зиркнула)«...» Герой «Кахи. ...Я шкодую про те, що зробив. Зарозумілість племені вовків-демонів занадто велика, щоб її можна було просто спостерігати. Я не збираюся бути милосердним до людської раси, але накази Короля демонів абсолютні. Не підкорення йому є не простимим.» Королева фей «Ти походиш з людського племені. Яка відданість!» Герой «Ха-ха-ха. Я Чорний лицар. Абсолютно не переможний! Меч короля демонів.» Королева фей (дуже глибоко)«Як наказав шановний Король демонів.» Герой (Я почуваюся добре! І люди короля демонів теж!) Крилата фея «Шановна Королева» Королева фей «Що сталося?» Крилата фея «Шукаю людей.» Королева фей «Шукаєш людей?» Герой «Ох. Це нагадало мені. Ах-ах. За наказом Короля демонів, я шукаю людину. Насамперед я прийшов шукати Королеву фей, щоб зустрітися з нею. Плем’я Чорних вовків — це побічний ефект.» Крилата фея «Людська жінка, яка прийшла до королеви.» Королева фей «О. Це та сама чаклунка?..» Герой «А де вона зараз?» Королева фей «Вона володіла чудовими магічними здібностями. Вивчивши магію народу фей, вона помандрувала в пошуках глибших знань.» Герой «Помандрувала? Куди?» Королева фей «Не знаю...» Герой «Скільки зусиль їй потрібно докласти, щоб задовольнитися, цій безвиразній дівчині? Ти все одно найсильніша людина в цьому світі.» Королева фей «До речі...» Герой «До речі, що?» Крилата фея «В кінці світу демонів, в улоговині водоспаду, куди падає Пісок часу, є стара лавиця. Кажуть, що мандрівники, які сядуть на цю лавицю, можуть потрапити до «Зовнішньої бібліотеки». Вона зацікавлено досліджувала цю легенду.» Герой ««Зовнішня бібліотека»? Я розумію.» Королева фей «Але це легендарне місце. Навіть народ фей не знає, де воно знаходиться і як туди потрапити.» Герой «Це не має значення. Я виконую наказ Короля демонів і знайду це місце, де б воно не було.» Крилата фея «Круто!» Королева фей «Я молюся за твою безпеку.» Герой «Плем’я фей отримало наказ від Короля демонів, повернуся на свою споконвічну територію і жити так, як вони завжди жили, керуючи своїм народом.» Королева фей «Нехай правління шановного Короля демонів, який править світом демонів, буде благословенним.» Герой «Е, Кахи-кахи. Я зроблю суворе попередження тим, хто залишився в живих з племені Чорного Вовка. Спочатку плем’я Чорного вовка мало бути гордим народом. Як людям Короля демонів, зосередженим на поміркованій фракції, їм було б добре жити так, щоб захистити цю гордість.» Королева фей «Народ фей не має нічого проти, поки їх не переслідують Чорні вовки. Пообіцяймо не тримати образ.» Герой «Я повідомлю Королю демонів про вашу щедрість. Ну що ж, час. Я повинен повернутися до своїх пошуків. Якщо випаде нагода, ми ще зустрінемося.» Королева фей «Я ніколи не забуду цю послугу.» Шюх! Крилата Фея «Круто...» Королева фей «Феї були врятовані. ....Я не знала, що у шановного Короля демонів є такий підлеглий... Говорили що він лише декорація, м’який і не компетентний правитель, але, можливо, щось починає змінюватись. Говорячи про шановного Короля демонів... А» Крилата фея «Дійсно?..» Королева фей «Говорячи про шановного Короля демонів....» (Басейн водоспаду, куди падає Пісок часу, одна стара лавка, найдальші зорі, «Зовнішня бібліотека»...) Королева фей ««Зовнішня бібліотека».» Крилата фея «?» Королева фей «Серед демонічних кланів є ексцентричний клан, який усамітнився у «зовнішній бібліотеці».... Це й клан шукає, бачення минулого і майбутнього, здобуває «зовнішню мудрість», і їхні душі горять від туги....» Крилата фея «?» Королева фей «Шановний Король демонів прийшов з цієї зовнішньої бібліотеки...» Королівство Гребінь хвилі, місто Затоки, зал купців Молодий купець «Це чудовий подарунок. Я абсолютно приголомшений. Я ошелешений.» Купець середнього віку «Ей. Що сталося, розкажіть мені.» Практичний рахівник «Ще рано вечеряти, чи не так? У чому справа? Вино з озерного краю зіпсувалося? Чи це коливання курсу валют у Святому королівстві?» Молодий купець «Ну, подивіться на цю штуку. Її привезли сьогодні вранці, а я ледве зібрав.» Купець середнього віку «..Ах!» Практичний рахівник «Ц-це...» Молодий купець «Зрештою, це ж видно з першого погляду чи не так?» Купець середнього віку «Це компас, так? Я ніколи не бачив нічого подібного.» Практичний рахівник «Але я можу сказати, що це компас, просто глянувши на нього.» Купець середнього віку «Не можу сказати, де і хто його винайшов, але це чудова річ. Це страшно.» Молодий купець, «Так, я відчуваю, ніби мене вдарили по голові великим каменем.» Практичний рахівник «Ці... два кільця тримають його на одному рівні, куди б його не нахилили? А ці гирі використовуються для стабілізації...» Молодий купець «Бачите логіку. Не має ніякого спеціального пристрою, але це дивовижний винахід.» Купець середнього віку «Якщо я покажу його, інженери в Мідній країні, напевно, зможуть зробити його меншим.» Це зробили! Агов! Де ти це взяв? Якщо ця штука буде комерціалізована, це буде пекельний подвиг! Можна було б приєднатися до виконавчого комітету, ні, можна було б бути в Комітеті десяти.» Практичний рахівник «Так, цей винахідник приніс би величезну користь Унії, товаришу!» Купець середніх років «Ось і збулася мрія молодого купця. У твоєму віці ти починаєш підійматися по кар’єрних сходах до самого верху.» Практичний рахівник «Я був упевнений, що ти зрештою це зробиш.» Молодий купець «Це змінить світ.» Купець середнього віку «Так це змінить світ.» Молодий купець «Ну, не так швидко.» Купець середнього віку «Хм, звичайно.» Практичний рахівник, «Що сталося?» Молодий купець «Ні. Тут треба подумати про наслідки.» Купець середнього віку «Безумовно, величезні прибутки прямо перед очима. Це як бочка повна дистильованого спирту. Це таке щастя. Але крім цієї бочки, чи залишилися ще якісь спиртні напої? Чи може бути пастка? Ми купці. Не п’яниці. Ми повинні бути розумними.» Практичний рахівник «Так, хм.» Молодий торговець «По-перше, це винайшов не я. Є людина, яка це привезла. Ми повинні враховувати наміри цієї людини...» Купець середнього віку «Ви знаєте хто це?» Молодий купець «Лист підписано «Багряний бакалавр». Відправник, здається, живе в місці, яке називається Зимове село в Південних королівствах, Зимовій Країні.» Купець середнього віку «Маленьке холодне село.» Практичний рахівник «Я не пам’ятаю, щоб там були значні спеціалісти. Ні, постривайте» Шурхіт паперу. Молодий купець «Що сталося?» Практичний рахівник «Якщо я правильно пам’ятаю, це ім’я є у звіті... А, ось де це було. Схоже, цього літа, в тому селі збудували монастир приозерної общини.» Купець середнього віку «Приозерний монастир? Озерного краю? Невже вони поширили свій вплив на таку віддалену територію?» Практичний рахівник «Ні, здається, вони раптом побудували монастир далеко від сфери їхнього впливу. Він не проводив активних проповідей. Тож це було спеціально згадано у звіті...» Молодий купець «Хм. Підозріло.» Купець середнього віку «Гадаю можна припустити, що тут є зв’язок.» Практичний рахівник «Зв’язок?» Молодий купець «Звичайно це необхідно. Щоб Унія отримала максимальний прибуток від цього компаса, ми повинні мати монополізацію на цей винахід.» Купець середнього віку «Але інноваційність цієї штуки видно з першого погляду. Той факт, що інновацію легко розпізнати, є унікальною зброєю під час продажу, але вона також має слабку сторону, її легко імітувати й створювати.» Практичний рахівник «Саме так.» Молодий купець «Чи «Унія» оснастить цим компасом лише кораблі, що належать до неї, як секрет, щоб збільшити свою торговельну перевагу, чи він продасть, його всім державам центрального континенту, щоб отримати прибуток. Отже, нам потрібно вести переговори з цим бакалавром, який його винайшов.» Практичний рахівник «Навіть якщо ми зможемо відтворити його, немає жодної гарантії, що він не зробить продажі іншим організаціям і державам. ...Чи не так?» Купець середнього віку «У деяких випадках...» Молодий купець «Я не хочу, щоб не сталося. Ми торговці, а не вбивці.» Зимове село, кінець літа Маленький селянин «Хо-хо-хо.» Худий селянин «Хо-хо.» Маленький селянин «Який гарний день.» Худорлявий селянин «Так і є, ячменю так пощастило.» Маленький селянин «Відколи побудували монастир, ми можемо багато чого навчитися.» Худорлявий селянин «О, це монах.» Монах «Вітаю, ви дуже енергійні.» Маленький селянин (опускає голову) «Вітаю.» Худий селянин (опускає голову)«Добрий день.» Монах «Як пройшов день?» Маленький селянин «Я ловив форель у річці.» Худий селянин «Я рубав дрова.» Монах «Це добре.» Маленький селянин «А у вас, монах?» Монах «Ха-ха, справді. Посіви, з яким ми експериментували, вже вдруге зібрали!» Маленький селянин «Схоже, монах теж щасливий!» Монах «Так, я щасливий. Земля нас благословила. Цим, Дух світла говорить нам, що ми робили все можливе. Тому я вирішив піти до шановної Бакалавра і розповісти про цей врожай.» Маленький селянин «Розумію. Не сумніваюся, що все так.» Монах «Так. Ця культура, яка називається картопля, м’яка і дуже смачна.» Маленький селянин «Розумію, я хотів би спробувати її одного разу.» Худорлявий селянин «Цікаво, як вона на смак.» Туп-туп -туп Королева демонів «Запросити тебе?» Монах «О, це шановна бакалавр!» Малий селянин «Вітаю, шановна бакалавр!» Худий селянин «Добридень, шановний бакалавр.» Сьогодні чудовий день. Монах «Я прийшов вам доповісти.» Королева демонів «О, дякую. Думаю, що це було саме вчасно.» Покоївка старша сестра схилила голову. Монах «Жнива пройшли за планом. Ні, ні, все йде добре. Думаю, ми зібрали достатньо на два вози.» Королева демонів «А я щодо збору ґрунту?» Монах «Ми зберегли по повній бочці в кожному з шести місць, згідно з інструкцією. До речі, наш орден накопичив сільськогосподарські техніки, але такого методу ще не було.» Королева демонів (невимушено) «Я була б рада побачити результати. Гм, ось воно.» Монах «Так, вони добре ростуть.» Королева демонів «Гаразд, подивімось уважніше!» Монах «Подивіться добре, так?» Королева демонів «Щоб поширити інформацію, ми повинні змусити всіх це скуштувати, так? Найкращий спосіб зробити це, влаштувати бенкет і пригостити їх.» Маленький селянин «Це правда? Шановна бакалавр.» Худий селянин«Ви впевнені?» Королева демонів «Звичайно правда. Як думаєте, ченцю? Чи можу я позичити передпокій монастиря?» Монах «Звичайно, звичайно. Але я думав, що ви збиралися продати цю картоплю, щоб заробити гроші.» Королева демонів «Звичайно мені потрібні гроші, але я не маю наміру накопичувати їх для себе. Якщо ми не придумаємо, як збагатити всіх і при цьому не голодувати, ми не зможемо продовжувати. Для цього нам потрібна допомога кожного в селі. Якщо ми не демонструватимемо оточенню як це чудово, ми не зможемо змусити це поширитися.» Маленький селянин «Ого, я хотів би це спробувати, шановна бакалавр.» Худорлявий селянин «А чи зможемо виростити це на моїй фермі?» Монах «Звичайно, звичайно. Я вже пробував і доглядати за нею не так складно, як за пшеницею. Звичайно, є кілька речей, про які потрібно подбати, але ми навчимо вас цього в монастирі. Маленький селянин «Негайно скажу моїй дружині!» Королева демонів «О, так. У нас може не вистачити рук, щоб підготуватися до банкету. Якщо твоя дружина вільна, було б дуже корисно, якби вона прийшла. Так, ченцю.» Маленький селянин «А-а-а. Пані бакалавр. Мені соромно за дружину. Вона просто мати. Але коли я їй це скажу, моя мати почуватиметься непогано. Це трохи дивно. Але я відпущу її негайно!» Монах «Ну, тепер, коли я повідомив про це, я повернуся і розповім ченцям і лицарці-настоятильниці. О, вірно. Що мені робити з їжею?» Королева демонів «Не хвилюйся. Ти підеш? Покоївка старша сестра (опускає голову) «Так.» Покоївка молодша сестра «Впере-ред! Я зроблю їх багато!» Монах «Це дуже корисно. Я ще не навчався готувати картоплю. Королева демонів (нетерпляче) «О... Мушу вас попередити, ви повинні готувати тільки смажену картоплю?» Зимова країна, королівський палац, зимовий палац‣карта див. тут Принц «Агов, ей, старий.» Дворецький «Що таке, юначе?» Принц «Не називай мене юнаком. Мені вже двадцять.» Дворецький «Що сталося, пане?» Принц «Ти знаєш, що таке картопля, старий?» Дворецький «Ха-ха-х. То, юначе, теж їли картоплю?» Принц «Так їв. Вона дуже смачна!» Дворецький «Я чув, що її привіз сюди мандрівний вчений.» Принц «Вона смачна, і навіть у нашій бідній країні...» (стримує емоції) «...Її можна вирощувати, як я чув.» Дворецький «Так.» Принц «У тебе є якась інформація?» Дворецький «Так маю.» Принц «Хммм.» Дворецький «Це документи з даного питання.» Шелест листів. Принц «Отже, Приозерний монастир бере на себе ініціативу в просуванні вирощування?» Дворецький «Так, саме так. І здається, що приозерна громада також робить різні поліпшення у зв’язку з цим.» Принц «Хм, які саме покращення?» Дворецький «Перш за все, це називається чотири циклічна сівозміна. Шляхом неформальних прийомів, це метод вирощування пшениці в чотирирічних циклах, не зменшуючи родючості землі. Порівняно з попередньою, трипільною системою, вона, здається, забезпечує більш стабільне постачання не лише пшениці, а й свинини та овець.» (※)Худоба Тварини, які утримує людина і продукти якої (молоко, м’ясо, шерсть тощо) використовують для життя людей. Принц «Навіть взимку?» Дворецький «Взимку вони а згодовують худобі9(※) турнепс. А ще, е... Удосконалення сільськогосподарського обладнання та заснування монастирської академії.» Принц «Школа, хм.» Дворецький «Крім того, тепер збудовано «вітряк». Принц «Що це?» Дворецький «Це схоже на водяний млин, але, здається, він працює від вітру, а не від ріки. Я чув, що його винайшла група корабельних теслярів, найнятих релігійним орденом. У високогір’ї північної частини нашої країни не вистачає джерел води, тому було б корисно, якби вони поширилися.» Принц «Що ти маєш на увазі?» Дворецький «Сила вітряків використовується для підняття води на вершину пагорба. Таким чином, землі, які раніше були непридатні для обробітку, можна перетворити на поля.» Принц «...Хм.» Дворецький «Ви зацікавлені?» Принц «Ну, так. Я радий бачити, що податкові надходження зростають... Ну, це не закінчить війну. І картопля не врятує нашу країну. Що ж, ми повинні все проаналізувати.» Дворецький «Так, правильно. Податок буде сплачувати маєток за маєтком, село за селом, тому я не знаю, який ефект це матиме в цілому.... Мені здається, що податкові надходження зростуть приблизно на п’ять відсотків, коли в цьому бере участь монастир.» Принц «Це багато.» Дворецький «Не думайте, що це мало. Ми бачили стільки реформ менше ніж за рік, тож хто знає, що станеться наступного року і далі.» Принц «Не за горами урожай озимої пшениці.» Дворецький «Я чув, що її можна збирати кілька разів на рік.» Принц «Правда?» Дворецький «На диво, схоже на правду.» Принц «Гм.» Дворецький «Хоча це не проявляється у податкових надходженнях, я вважаю справедливим сказати, що це велике благо для життя селян.» Принц «Якщо старий так каже, то важко не повірити.» Дворецький «Вельми вдячний.» Принц «Чи повинні ми вжити якихось заходів?» Дворецький «Так, саме так. Здається, все тільки почалося, тому було б добре, якби ми просто сиділи осторонь.» Принц «Хммм.» Дворецький «Я вважаю, що через цей рух релігійний орден прагне закріпитися в нашій країні та інших південних королівствах. Якщо вони зможуть досягти результатів у цій справі, я думаю, вони зв’яжуться з королівським палацом зі свого боку.» Принц «Зрозуміло. Лідер ордену...» Дворецький «Лицар-жінка.» Принц «Може, хоча б привітатися? Хіба ви не знайомі?» Дворецький «Ну, вона була доброчесною дівчиною, з того часу, як взялася за розум, під час своєї активності. Хоча цицьки у неї маленькі... На мене можуть дивитися з образою. Я, так би мовити, зрадник.» Принц «Що ж... Мені шкода. Я ніби змусив тебе до цього.» Дворецький «Це марна трата слів, юначе.» Принц «Плем’я демонів цього року не поспішає.» Дворецький «Можливо, чутки про героя правдиві.» Принц «Це ми довели того героя до смерті, хоча й не приклали... Чи є звістка про те, що герой повернувся живим?» Дворецький «Ні, пане.» Принц «Невже ця війна не може закінчитися?» Дворецький «Якщо ми припинимо війну зараз, то першою зникне наша Зимова країна.» Принц «...» Дворецький «Ця Зимова країна, як й інші південні королівства, Крижана країна, Країна Опівнічного сонця і Залізна країна, мають суворий клімат і не можуть зібрати достатньо їжі. Це найнижчі країни. На цей момент, вони є передумовою лінією фронту у великій війні проти демонічного племені, і отримують фінансову та продовольчу допомогу з усього центрального континенту. Звучить гарно, коли говоримо, що ми щит Центрального континенту, але зрештою, ми — лише собака, що бігає. Якщо допомога затримається, люди помруть з голоду.» Принц «Однак не дати їм знати й просто знищити їхніх солдатів є актом зради щодо них. Хіба це не фарс?» Дворецький «Так, це фарс. Але фарс — це також робота королівської влади.» Принц «...Але.» Дворецький «Юначе, наберіться терпіння. Прошу, будь ласка, не залишайте свій народ.» Принц «Добре героїчно розлитися на полі бою. Це личить моїй крові, прямому нащадку воїнів Крижаного моря. Але обманювати людей і купувати життя ціною — їхнього....» Дворецький «Юначе. Хочете ви цього, чи ні, але ви не воїн, а особа королівської крові. Як юнак можуть не дбати про свій народ? Стати посередникам у народжені царя, який по-справжньому дбатиме про свій народ.... Саме для цього я прийшов до цієї країни.» Принц «...Зрозумів. Я повинен зважитися.» Дворецький «Ні, я зайшов надто далеко.» Принц «Цікаво, як довго це триватиме... Втома, що нагадує безперервний дощ.» Світ демоні, храм народу драконів Шах! Бум! Герой «…Ууу. Виснажений. Стомився Я голодний.» Великий Князь Вогняного дракона «Не роби цього. Чорний лицар.» Герой «Ти справді сильний, Великий князь Вогняного дракона.» Великий Князь Вогняного дракона «...Я не можу просто відступити.» Герой «Тобі вже десять раз відрубали хвіст і руки.» Великий Князь Вогняного дракона «Я дозволю їм відрости скільки разів, скільки захочу!» Герой «Уо. Що ж мені робити, збоченець?» Великий Князь Вогняного дракона «Забери моє життя. Чого ти чекаєш, коли в тебе є така сила!» Герой «Я б’юся не тому, що хочу тебе вбити. Все, що тобі потрібно — це змусити відступити військо, яке ти збираєш.» Великий Князь Вогняного дракона «Це не можливо. «Місто відкритих воріт» має бути відвойоване героями Вогняного дракона.» Герой «А... Я так і знав.» Великий князь вогняних драконів «І ти теж! Якщо ти є прямим слугою шановного Володаря демонів, то буде правильно, якщо ти повернеш міста світу демонів, які відібрали люди!» Герой «Ти маєш рацію, але...» Великий князь вогняних драконів «Чому ти сумніваєшся. Ми не повинні вбивати всіх людей!» Герой «Наразі Король демонів не віддавав наказу повернути Місто відкритих воріт.» Великий князь вогняних драконів «Король демонів — легкодухий! Якби Король демонів був представником нашого Драконячого племені, нам не довелося б коронувати такого м’якотілого і слабкого Кроля демонів.» Герой «Іншими словами, ви хочете натягнути лук проти Короля демонів?» Великий Князь Вогняного дракона «...У.» Герой «Це було б порушенням договору, так? Це пакт, який спромоглися укласти у світі демонів, що стільки разів опинявся на межі вимирання після численних сутичок між лордами. Якщо ми знехтуємо ним, царство демонів знову буде в руїнах, так?» Великий Князь Вогняних драконів «Король демонів не віддав наказу повернути Місто відкритих воріт.» Герой «Так.» Великий Князь Вогняних драконів «Але також не було наказу, що забороняє це.» Герой «О... Ти мене розумієш, друже.» Великий Князь Вогняних драконів «Якщо видати циркуляр(※) до лордів і обдурити їх від імені Короля демонів, щоб повернути Місто відкритих воріт, це може бути порушенням пакту, але якщо за нами підуть самостійно, то це моє рішення як Великого Князя Вогняних драконів.» І йому не мають права перешкоджати!» (※) Циркуляр Дощечка призначена для скликання людей або повідомлення про щось. Своєрідний лист. У стародавньому Китаї їх іноді розсилали володарі та воєначальники для збору солдатів. Герой «Якщо ти зможеш мене перемогти.» Великий Князь Вогняних драконів «У! Тоді вбий мене! Князь вогняних драконів народжується в лаві демонічного світу! Я не буду ні тікати, ні ховатися.» Герой «Якого біса. Складно і клопітно. Я сумую за життям героя, коли міг вибити дух з будь-кого, хто мені не подобався або чинив опір... Тоді у мене не було жодних проблем, щоб закінчити історію без вбивств.... Можливо бути героєм було безтурботною професією. Кумедно...» Великий Князь Вогняних драконів «Ти про що! Чорний лицар! Вперед.» Гоооо! Богун! Герой «Зачекай! Великий князь Вогняних драконів!» Великий Князь Вогняних драконів «Що, Чорний лицар.» Герой «Тоді я візьму на себе лідерство в цьому місті.» Великий Князь Вогняних драконів «?..» Герой «Це місто Відкритих воріт є священним містом Бога, якому поклоняються демони. Мабуть, боляче, коли воно під контролем людей. Я розумію. Однак, я також знаю, що раса демонів була винна в том, що забула захистити це святе місце і сп’яніли від нападу на людський світ. Великий Князь Вогняних драконів «Це...» Герой «Не треба виправдань. Я знаю, що ти ненавидиш людей, але вони взяли це місто на війні. Не забувай неписаний закон демонічного світу, що переможець у конфлікті святий. Не забувайте це неписане правило демонічного світу, особливо якщо поразка станеться через необережність.» Великий Князь Вогняних драконів «...» Герой «Крім того, навіть якщо ви нападете з армією Великого Князя Вогняних драконів, це місто — єдине місце, де живуть люди в цьому демонічному світі. Відвоювати його може бути не легко. Його захищають елітні експедиційні сили Святого Ключа. Якщо станеться найгірше, народ Вогняного Дракона буде знищено. Ти цього хочеш Великий князь Вогняних драконів?» Великий князь Вогняних драконів «Не дізнаємося поки не спробуємо!» Герой «Дай мені час до наступної весни.» Великий Князь Вогняних драконів «Що?!» Герой «Я Чорний лицар, присягаюся іменем Короля демонів. Повернути місто Відкритих воріт і передати його під пряму юрисдикцію Короля демонів.» Великий Князь Вогняних драконів «Під пряме управління Короля демонів?!» Герой «Плем’я Вогняних драконів дбає про гордість, чи не так? Те, що священні землі демонічного племені були захоплені й окуповані людьми, не простимо. Я розумію це почуття. Але якщо це так, то не повинно бути ніяких проблем, якщо армія Короля демонів поверне місто Відкритих воріт і поставить його під свій прямий контроль. Плем’я демонів зможе повернути свої священні землі, а Королева демонів зможе позбутися своєї репутації слабкодухої, чи не так? То що?» Великий князь Вогняних драконів «...» Герой «Скажи щось Великий князь Вогняних драконів.» Великий князь Вогняних драконів «А якщо він відмовиться від своєї обіцянки?» Герой «Тоді Король демонів стане воістину слабким.» Великий князь Вогняних драконів «Без пощади?» Герой «Ох, Король демонів стане не гідних бути володарем демонів. Тоді він передасть трон Короля демонів. Я Чорний лицар обіцяю.» Великий князь Вогняних драконів «...» Герой «То як?» Великий князь Вогняних драконів (не чітко) «Дуже добре.» Герой «Серйозно?!» Великий князь Вогняних драконів (не чітко) «Дуже добре.» Герой «А!.. Добре. Мені надзвичайно полегшило. Я дуже боявся що робити, якби не вдалося.» Великий Князь Вогняних драконів «Хммм. Ти маєш звичку мене зупинятися.» Герой «Ми піддані Короля демонів. Я не хочу цього робити.» Великий Князь Вогняних драконів «Хм.» Герой «Я повинен захистити тебе навіть на свій страх і ризик.» Великий Князь Вогняних драконів «Ха-ха-ха! У тебе є лицарські якості! Там, там хтось є! Гукніть принцесу! Топ-топ-топ Принцеса Вогняних драконів «Я тут.» Герой «Емм. Хто, ця дівчина?» Великий Князь Вогняних драконів «Коли обіцянка буде успішно виконана, я віддам тобі цю принцесу! Зроби її своєю дружиною або наложницею!» Герой «Гей! Почекай!»   8 Якша (санскр. यक्ष yakṣa IAST)[1] — це назва широкого класу духів природи, як правило добрих, які є наглядачами і охоронцями природних багатств, схованих у землі та коріннях дерев. Вони відомі в творах індуїзму, джайнізму та буддизму.[2] Жіночою формою назви є yakṣī IAST (यक्षी)[3] або якшині (yakṣiṇī IAST, यक्षिणी).     9 Хоча перекладачі перекладають це слово як «худоба» і вікіпедія перекидає на це поняття, тут мається на увазі більш ширше поняття «тваринництво» або «свійська товарина». За українською вікі до худоби відносяться лише копитні свійські тварини.