Додаток/Карта

Сцена пригод 〜Експедиційний загін Святого ключа〜

Експедиційні сили Святого ключа є наразі є єдиною всесвітньою коаліційною армією.

На заклик Церкви Святого Світла всі народи повинні надати війська... І боротися за справедливість.

У часи, коли не було війни проти демонічного племені, це була лише назва.

Насправді країна, яка хотіла отримати привід для нападу на іншу країну, зверталася до Церкви Святого Світла та отримувала ім’я Армії Святого Ключа.» Країни, які бажали отримати вигоду від війни, приєднувалися до Експедиційних сил Святого Ключа і спільно нападали на країни, які вважалися ворогами Духу, таким чином стаючи всесвітньою союзницькою силою.

Однак з появою Брами та демонічних племен, природа Експедиційних Сил Святого Ключа кардинально змінилася.

Перший експедиційний корпус Святого ключа штурмом пробився до Брами на Полярному континенті. Причина полягала в тому, що брама вважалася своєрідною печаткою, і якщо щось зле повинно було вийти з неї, то Експедиційний Корпус Святого Ключа повинен був бути в змозі впоратися з небезпекою.

І справді, демонічні племена виходили з брами та нападали на людський світ.

Це перетворило експедиційний загін Святого ключа на всесвітню союзницьку силу для боротьби з демонічним племенем. Другий Експедиційний Корпус Святого Ключа досяг успіху в захопленні міст демонічного племені. І зараз формується Третій Експедиційний Корпус Святого Ключа, який прямує до світу демонів з безпрецедентно великою силою.

(«Історія експедиційних сил Святого Ключа», компіляція історії з кімнати розпорядників Святого королівства)

Сцена пригод 〜 Битва на Рівнині пролісків~

Битва на Рівнині пролісків почалася як війна між нашим Південним Троїстим проїсним союзом та Армією Синіх демонів, і закінчилася трьома змінами на полі бою.

У першій битві десять тисяч солдатів Союзу Трьох Королівств і двадцять тисяч Армії Синіх демонів зійшлися одні з одними. Армія Синіх Демонів боягузливо мобілізувала солдатів країни Опівнічного сонця, навіть новобранців, які ще не закінчили навчання, і змусили їх стояти на фронті, як солдатів-рабів. Цих солдатів-рабів навіть не забезпечили щитами, щоб захиститися від стріл, і відправили на табір союзу трьох країн.

Війська трьох союзних королівств розгубилися через появу солдатів-рабів, але швидка реакція командувачки, лицарки, повернула бойовий дух. Вони знищили воїнів-рабів і вступили у бій з військом синіх демонів. Союз трьох королівств, який перебував в обороні в ситуації числової меншості, тримав міцний фронт.

Першою зміною стала атака племені Звіриного ікла, яке з’явилося з тилу лівого флангу Армії Синіх демонів. Армія Синіх Демонів розгубилася після нападу в беззахисному тилу.

Восьми тисячне плем’я Звіриного ікла компенсувало свою нечисленність, використовуючи болотисту місцевість, де кавалерії Синіх демонів було важко маневрувати. Якби вони змогли утримати ситуацію, то змогли б розгромити армію Синіх демонів, кліщовими атаками спереду і з лівого тилу.

Другою зміною стала поява експедиційних сил Святого Ключа Центральних держав, з тилу правого флангу армії Синіх демонів.

Поведінка експедиційних сил Святого Ключа привернула увагу до того, проти якої армії вони будуть воювати, але на подив вони обрали армію Синіх демонів. Клан Звіриного ікла та Троїстий союз як ворогів, використовуючи для атаки нову зброю, мушкет. В результаті цього Армія Синіх Демонів була знищена. Будучи витісненою в центр Рівнини пролісків Троїстим союзом з фронту, племенем Звіриного ікла з тилу лівого флангу та експедиційними силами Святого Ключа з тилу правого флангу.

Фінальною зміною стала активація пастки, розставленої Троїстим союзом за планом лицарки та молодшого сина військового. План полягав в у тому, щоб перетворити всю Рівнину пролісків на море вогню, виливши горючу воду у водні шляхи рівнини та підпаливши її, таким чином знищивши ворога.

Операція виявилася безпечнішою, ніж очікувалося, а плем’я Звіриного ікла вдалося знищити армію Синіх демонів, а також знищити авангард Експедиційних Сил Святого Ключа, вони були в безпеці, оскільки якомога швидше покинули територію за вказівкою королеви демонів, але зазнали значної шкоди від мушкетного вогню експедиційних сил Святого Ключа. Союз Трьох Королівств також зазнав втрат від мушкетів, але зміг дати відсіч експедиційним силам Святого Ключа, активувавши пастку.

(Зі звіту «Записи перемоги на Рівнині пролісків» дослідницького відділу військової історії Зимової країни.)

Розмова з наставником Юічі Сасамото та наставником Кадзумою Шінджо

Юічі Сасамото — найстарший активний автор ранобе

Народився в Токіо в 1963 році

Дебатував у 1983 році книжкою Операція «Фея», опублікованою видавництвом Сонорама Бунко.

Почав вести Твітер 2010 року.

8-го травня 2010, через друга, почав читати «Королева демоні та герой».

13-го травня 2010 року закінчив читати «Королева демонів та герой» і подякував автору у Твітері, що швидко призвело до того, що він зв’язався з ним і подякував, інтернет-спільноті.

Кадзума Шінджо (Kazuma Shinjō)

Дата народження невідома, дата смерті невстановлена. Прозаїк і фіктивний розробник мов. Президент компанії Elswear Ltd.

1990 року, під ім’ям Фусахіко Янагава, випустив Play-by-mail game RPG (PBM): «Пригоди в академії Хорай!» гросмейстер. Наступного року дебетував з грою «Перша любов Академії Хорай», дія якої відбувалася в тому ж світі.(Фуджімі Шобо). У 2006 році він отримав 37-му премію «Туманність» у категорії японського повномасштабного кіно, за фільм «Літо/Час/Мандрівник» (два томи, Хаякава публішинг). Серед його найвідоміших творів «15X24» (Полуничний Ніілон/6 томів, Шуейша, Інк). Захоплення — латинська мова, їзда на велосипеді та шахи.

|Вступ|

Продовжуючи тему другого тому, ми представляємо розмову між Юічі Сасамото та Кадзумою Шінджо. Цього разу, будь ласка, насолоджуйтесь, техніками унікального середовища форумів, і палкою дискусією на тему «Королева демонів і герой» Зверніть увагу, що деякі частини цього обговорення були відредаговані на розсуд редакції. Просимо поставитися зрозумінням.

■ Теорія техніки «Королеви демонів та героя» 〜 Унікальний стиль форуму

Масуда «Ви писали на форумі, але чи усвідомлювали ви кількість тексту в одному повідомлені, або кількість інформації, яка може міститися в темі(※)?

Мамаре «Звичайно, так. Я один раз перейшов з одного форуму на інший... Тоді система або кількість символів була іншою, і кількість символів в одному скролі була іншою. На наступному у мене було щось на зразок, якщо я не видалю цей рядок у мене не вийде гарної кульмінації (сміється).»

Сасамото «А ви маєте на увазі для кожної сцени, чи для кожного допису.»

Мамаре «Саме так.»

Шінджо «Думаю важливо переконатися що текст дихає...»

Мамаре «Так. Крім того, є такі речі як білість і чорнота екрана, що важливо, чи не так?»

Всі «Так, так, так.»

Мамаре «Гадаю, що дуже добре, якщо ви не використовуєте катакану або хіраґану тут і там.»

Сасамото «Я не повинен пояснювати це людям, які знають, про що говорять, але одна з якостей письменника — писати між рядків.»

Шінджо «Так, є досить багато речей, наприклад проміжки між рядками та використання пробілів внизу.»

Мамаре «Так, є.»

Сасамото «Насправді, я не звертаю на це уваги. (сміється)»

Шінджо «Думаю, що це, мабуть, дуже схоже на макет полів художників манґи. Вони дуже чітко усвідомлюють, скільки часу потрібно, для їх розглядання, скільки часу потрібно, щоб прочитати, і вони розташовують їх у визначеному порядку.»

■Теорія техніки «Королеви демонів та героя»~ обговорення композиції екрана.

Сасамото «Думаю, що стиль «Драгон квесту», де ви рухаєтеся в перед лише діалогами, найкраще підходить для «Королеви демонів і героя». ...Думаю ви справді це усвідомлювали.»

Масуда «Ви це усвідомлювали?»

Мамаре «Ну, так. Я знайомий з візуальними новелами(※) і тому подібне. Наприклад «Отогіріс»(※). У таких іграх, якщо натиснути на перенесення рядка, то знизу з’явиться наступний. Існує також окремий розрив сторінки. Це функція коли все на екранні одномоментно зникає, а відображення починається з першого рядка. Це як розрив сторінки для кожного написаного рядка. Вражаюче. Отже, це така сама сцена, але якщо читач, ймовірно, не зможе стежити за розвитком подій, якщо ви перемістите точку подій звідси туди, не зіставляючи це з перервою в тексті.»

Шінджо «Іншими словами, ви пишете не «панорамно», а «вирізками» (※) З погляду сприйняття картини. Відрізаємо одразу...»

Сасамото «Обрізуємо і починаємо з початку тієї ж сцени, а потім починаємо знову....»

Мамаре «Так, саме так.»

Масуда «Я не здогадувався, що ви про це думали, хоча це просто діалог.»

Сасамото «Ну, навпаки, це лише діалоги, тому я думаю, що використовуються всі техніки, які можна.»

■ Методика написання та об’єднання

Шінджо «До речі, ви написали цей тест деінде, а потім вставили його? Чи одразу?»

Мамаре «Саме так. Я написав Королеву демонів та героя заздалегідь, за допомогою текстового редактора(※).»

Шінджо «Ох. В цей момент були зроблені розриви.»

Мамаре «Саме так. Робив їх по розділу на пост.»

Сасамото «Думаю, що було б дуже дивно, якби це було не так, адже, інтервали між закидами дуже малі (сміється).

Мамаре «Ну, сцена зазвичай складається з восьми або десяти постів. Ти їх робиш, а потім закидаєш(※). Існує часовий ліміт для закидання сцени, тож якщо ти закинув одну, ти не можеш закидати їх ще деякий час. Думаю чи про це та публікуючи, я створював знову за кадром.»

Шінджо «Ви так робили з самого початку?»

Мамаре «Так. Це не моя розробка, але це звичайний метод написання історій на дошках оголошень.»

Шінджо «А, то техніка розмежування була розроблена як «контрзахід» проти таких обмежень.»

Мамаре «Так. Наприклад, якщо ви прочитаєте тему, ви отримаєте хорошу ідею. З аудиторії. Якщо одна людина продовжує писати занадто багато, це розцінюється як спам (※).»

Шінджо «Хммм.»

Мамаре «Тож коли я кажу щось на кшталт “добре, робити більше,” це означає не просто “робили більше”, це означає також зняття обмежень.»

Масуда «Ясно, то ось що це означає!»

Мамаре «Саме так.»

Шінджо «Це, до прикладу, як вигук Кабукі, і це частина постановки, або спосіб створення паузи... Це дуже важливий момент для людини, яка читає твір, якщо не буде цієї інтерполяції, не можна написати решту історії.

Мамаре «Так. Читацька сторона історії — це також те, що потрібно вивчити й вдосконалити (сміється). Існує багато шаблонів “кліше”, адже так?»

Шінджо «Аудиторія готується як глядач і каже: “Гаразд наступного разу використаємо щось подібне”. (сміється)»

Мамаре «Не лише текст, але й AA(※), є багато типів зауважень та відгуків. (сміється)»

Шінджо «Ого, так ось де розроблена технологія. Цікаво.»

Мамаре «Там є всілякі речі, чи не так. (сміється)

Шінджо «Наприклад, в ракуґо та інших видах театрального мистецтва є різниця між записом сольного виступу та його з аудиторією. Можливо це чимось схоже.»

■ Історії про зміну світу

Масуда «Історія інша, але на початку з’являється та частина, яка була б у звичайному кінці, а потім хтось серйозно намагається змінити світ…...»

Сасамото «Ну, насправді дуже мало історій, про зміну світу. Зазвичай, щоб захистити світ, праведний союзник намагається не змінювати його.»

Масуда «Так це правда.»

Сасамото «Існує дуже мало історій про людей, які намагаються змінити світ, і саме лиходії намагаються його змінити.»

Масуда «Саме так. Так само з “Міто комон”(※).»

Сасамото «Ось чому було дуже мало історій, де намагалися змінити світ.»

Ямакіта «Яка історія де змінили світ закінчилася належним чином, як “Герої галактики”(※)?»

Сасамото «“ARIEL” одна з них. Як я вже говорив раніше, ми створили земного робота, який ніколи не може перемогти, тому це не скоро закінчиться. Спочатку запланована кінцівка полягала в тому, що Галактична імперія збанкрутувала і бюджет закінчився, тож до побачення. Незалежно скільки б це тривало.»

Ямакіта «Це трохи сумно, чи не так.»

Сасамото «Так. Тоді доктор Кішіда сказав прибульцям: “Якщо виведете вторгнення або війну, результатом буде не що інше, як звичайна перемога або поразка”, тому я подумав, що вони з розвиненим інтелектом могли б закінчити це кращим способом. Це було у вісімнадцятому томі, й історія продовжилася до двадцятого.»

■ Запитання від читачів

Шінджо «О, і ще одне запитання, пов’язане з цим, від читачів з Твітера. “Чи не могли б ви пояснити, чому звичайна історія повинна закінчуватися протистоянням між головним героєм і фінальним босом чи суперником”.»

Сасамото «Вона ніколи не повинна закінчуватись.»

Шінджо «Ні, але більшість закінчуються, щось що мається на увазі. У сучасних історіях протагоніст проти ворога чи суперника, це свого роду обидві сторони є персонажами, але у випадку “Королеви демона та героя” це насправді протистояння проти “структури світу”. Іншими словами, історія починається з ідеї, що сам світ потребує змін, і що перемога над ворогом — це не кінець історії. Насправді це зовсім інша історія, ніж та, про яку говорив автор питання.»

Сасамото «Зрештою, “Ейсу о нерае”(※) не закінчується перемогою Оки Хірамі, чи не так? Коли “Завтрашній Джо”(※) яка також є спортивною комедією, закінчився боєм з Хосе Мендосою. Але з Хіромі Окою все не так.»

Шінджо «Отже “Королева демонів та герой” перебуває в позицію на зразок “Ейсу о нерае”?»

Сасамото «Принаймні, ми прагнули до чогось поза межами звичайної фантазії. Якби це була звичайна історія, це була б перемога над королем демонів і мала б щасливий кінець, але, що ж всі думають, що це нормально.»

Ямакіта «Ні, я не думаю, що це погано. Це хороша історія, звичайно.»

Шінджо «Я щойно згадав, точніше, щойно усвідомив, що така фантазія про паралельні світи була від самого початку сповнена відчуттям плинності. Якщо ви уважно прочитаєте “Володіння перснів”(※), то зрозумієте, що він не закінчується з поразкою ворога. Саме так, його неправильно зрозуміють, в основному в Америці. Ну, американці простодушні, тому вона стала історією про перемогу над ворогом, перемогу над Королем демонів, але насправді це була історії про кінець Ельфійської Епохи, про те, що незалежно від того, переможеш ти Короля демонів, чи ні, ти програєш, навіть перемігши.»

Ямакіта «Це історія про те, як усі ельфи не мають іншого вибору, окрім як відступити, і почнеться людська ера.

Шінджо «Так. Отже, якщо перемогти Саурона(※), закінчиться вік ельфів і почнеться вік нікчемних людей, або, можливо, для того, щоб його перемогти вони стануть чимось більш небезпечним за нього, і це буде, ще більш небезпечно...»

Ямакіта «Є ще одна річ. Все закінчується тим, що Саурон перемагає і настає епоха орків.»

Шінджо «Так, так, так. Тож це безпрограшна історія.»

Ямакіта «Принаймні люди не перемагають.»

Шінджо «Це сумно і для людей, “Володар перснів,” історія про те, що все йде на захід, але історія іншого світу, яка мала б там початися, через американців, це історія про перемогу над Королем демонів, і на цьому все закінчується та знову і знову повторюється в “Королеві та герої”, наближаючись до своєрідної кульмінації “Володаря перснів”. Я маю на увазі, що справа не в перемозі. Йдеться про те, що потрібно зробити, щоб все стало краще. У випадку з Володарем перснів, Толкін — католик і любитель англійської мови, тому з його голови не виходить, що все одно все закінчиться, розумієте. Тому він намагається знайти інший вихід, або принаймні альтернативу. Це дуже своєрідно і наводить на роздуми.»

Сасамото «Отже, у “Володарі перснів”, перстень є символом ядерної зброї, а історія — про відмову від неї. Але якби він був написаний між тисячу дев’ятсот тридцять четвертим і сорок дев’ятим роками, це була б інша історія.»

Шінджо «Чи можна сказати, що реальність імітувала мистецтво, поки писався “Володар перснів”, а після публікації звідусіль отримав критику: “Хіба це не алегорія(※) на атомну бомбу?”, Толкін розлютився: “Те що я написав не алегорія!” Це дійсно загальний символ того, що ніколи не переможе і ніколи не стане кращим.»

Ямакіта «Іншими словами, це історія про те, як Бог пішов, чи не так?»

Шінджо «Сеттинг, такий, що тільки один Бог, але він не в цьому світі, в Середзем’ї(※). Отже, фантазія про інший світ, що почалася там нарешті стала, як би це сказати?»

Сасамото «Назад до витоків?»

Шінджо «У мене таке відчуття, що ми знову починаємо говорити про світ.»

Масуда «Отже, вимоги часу?»

Шінджо «Я не багато про це знаю. Це залежить від того, наскільки добре продасться відтепер, правда ж? Наскільки матиме попит?»

Масуда «Думаю, Це те, що я хотів би прочитати.»

Шінджо «Принаймні в Онлайн всі хотіли прочитати, і думаю, коли прочитали, зрозуміли що справді хочуть це прочитати.»

Масуда «Ей. Ви вийшли за межі “Драґон квест” і “Ґандам”.»

Шінджо «Гм. Отже, з комерційної думки, це справді важко...»

Всі (сміються).

Масуда «Тайм-аут!»

Шінджо «Ні, я не це мав на увазі (сміється). Я хотів сказати, що якби першим майданчиком на якому презентували цю роботу, були комерційні медіа, ми б не змогли пережити таку пригоду. Я думаю, що тай факт, що це було не так, і є тим фактором, який зробив її можливою.»

Ямакіта «Насправді романи часто провалюються.»

Масуда «Чому люди, які взяли на себе цей виклик, зазнали невдачі?»

Сасамото «Бо це важка праця.»

Шінджо «Бо читачі не слідкують. Вони не можуть стежити за світом проти протагоніста. Безумовно, легше зрозуміти, якщо це протагоніст проти ворога, або той самий персонаж проти персонажа.»

Сасамото «Перш за все, для того, щоб спробувати змінити світ, потрібно намалювати чітку картину світу, який потрібно змінити. Якби він був нормальним. Це фентезі про альтернативний світ, тому це світ, який всі знають. Тому не доведеться пояснювати світ навпаки. Така історія могла б бути можливою, тому що цей світ, який всі знають. Якби це було зроблено у повністю вигаданому світі, це було б дуже складно і вимагало б рівня малокаліберності на рівні з Толкіном.»

Ямакіта «Іншими словами, це історія про світ, який нібито знають усі, але коли в ньому копаєшся, він виявляється ось таким. Звичайні люди не копаються в цьому.»

Шінджо «Ми змогли це створити завдяки величезній кількості інших фентезі світів, яка допомогла нам створити історії від персонажа до персонажа. Що було б, якби це було зроблено в тисячу дев’ятсот п’ятдесят сьомому році, після Толкіна? Думаю, що все закінчилося б тим, що всі покрутили б головами.»

Сасамото «Навпаки, я думаю, що це була б лише історична історія в середньовічному стилі.»

Шінджо «Насправді, я знову відчуваю, що це історія, заснована на всьому тому, що сталося за останні кілька десятиліть.»

Масуда «Пане Мамаре, ви зробили щось дивовижне.»

Всі (сміються).

■ Що хотілося написати

Масуда «Ви знали про це з самого початку? Що маєте справу зі світом.»

Мамаре «Так. Я думав: «“Я хочу мати справу зі світом”, але на самому початку я думав: “Я хочу історію, яка б мене трохи підбадьорила”. Щасливий кінець і поганий кінець — це дві різні осі, також є веселі кінці й не дуже веселі. Є історії зі щасливим кінцем, які якимось чином втрачають свою енергетику. У цьому сенсі, на мене також вплинула “ARIEL” і ще декілька впливів, і я подумав, що для оптимістичного кінця підійде історія про велику битву зі світом, як ця.»

Масуда «Історію, яка підбадьорить. Тоді, яка історія підбадьорила вас найбільше?»

Мамаре «“Космос(※)” Карла Сагана. Вона справді мене підбадьорила. Вона не про кохання чи дружбу, але коли закінчуєш її читати, то відчуваєш справжній заряд енергії. Я мав цю книгу вдома, коли навчався в початковій школі, і так, вона мала не мене великий вплив.»

Шінджо «Чи є у вас якась улюблена частина книги, або частина, яка підняла вам настрій? Кульмінація?»

Мамаре «Ні, на початку. Імовірність того, що на певній планеті чи у Всесвіті є інопланетяни, з якими ми можемо поговорити, ймовірність можна визначити шляхом множення різних можливостей. Лише ця частина змушує мене відчувати себе бадьорим і енергійним. Імовірність цього дуже мала, але кількість зірок величезна. Ну, якщо ви говорите про те, чи є вони там, чи ні, то вони там є. Дуже надихає читати, як Карил Саган одну за одною розглядає формули глибокого розрахунку про те, якими будуть пропорції. Навіть якщо я не зможу написати “Космос”, я хотів би колись написати щось настільки ж енергійне, і є продовженням цього.»

Масуда «Ні, це правда, що багато читачів реагують на те, що відбувається з дрібною економікою, але багато людей розуміють цю енергетичну тенденцію.

Мамаре «Саме так. Для мене важливіше було не те, про що йдеться в економіці, а те, що вона мене підбадьорює.»

■ Чого очікувати від Тоуно Мамаре

Масуда «До речі, пане Мамаре. Ви збираєтеся повернутися з романом після цього?»

Мамаре «Якщо вийде. Це те, що я хотів би зробити.»

Масуда «Що ж це гарний спосіб закінчити, тож чому б нам не отримати кілька слів від старших на прощання?»

Мамаре «Буду вдячним.»

Масуда «Для початку... Пан Сасамото, прошу.»

Сасамото «Є багато письменників, які так хвилюються, що не можуть писати. Не думайте багато, просто пишіть. Не відпочивайте. Тому що потрібно втричі більше часу, щоб повернутися до початкового темпу, який зупинився. З мого досвіду, якщо ви не писали місяць, вам знадобиться три, щоб повернутися до початкового темпу. Якщо не писати рік, то потрібно три роки. Я не можу уявити собі десятирічну перерву, бо ніколи не робив подібного, але для повернення початкового темпу, мені б знадобилося близько тридцяти років. Це жахливо, саме тому я скажу не робити перерв. Якщо ви перестанете надто довго про це думати, зрештою ви будете думати, що працюєте, а не просто думаєте про творчі речі.»

Мамаре «Я не дуже розумний. Думаю, мене більше подобається просто писати, або продовжувати писати.»

Сасамото «Навіть якщо так, одного дня досягаєш своєї межі.»

Мамаре «Саме так.»

Сасамото «З мого погляду, це як відпочивати від поганих думок. Не думай, пиши. Це я можу сказати, як старший письменник. У вас щось є, пан Шінджо?»

Шінджо «Ну, пан Сасамото настільки блискуче висловився, що я не можу нічого додати (сміється.)

Масуда «Якщо так, то що б ви хотіли спробувати наступного разу?»

Шінджо «Ну, я б хотів, щоб ви написали коротке оповідання, яке також є предметом мого теперішнього інтересу. Це вимагає іншої техніки, тож це буде питання навчання. Існує багато шедеврів різних короткометражок, і прочитавши їх, я думаю, що було б напрочуд цікаво спробувати й самому.»

Мамаре «Так.»

Масуда «А як щодо пана Ямакіти?»

Ямакіта «Я хочу побачити створені ним ігри. Ні, словом, я відчуваю, що хочу спробувати щось, що не є історією. Ігри — це своєрідний світ, чи не так? Я хочу побачити, як він її створює. А ви пан Масуда?»

Масуда «Від мене нічого особливого, але натомість дам вам роботу.»

Мамаре «Яку?…»

Масуда «Напишете новелу по грі, яку я зараз розробляю. Ця гра добре продається, тож це хороша робота.»

Мамаре «Я був би вдячний. Але ви впевнені, що хочете, щоб це зробив я?»

Сасамото «Точніше...»

Шінджо «Якщо я не помиляюся, вам просто ліньки писати самому.»

Масуда «О, мене підловили. Ви справді професіонал. (сміється)»

Всі (сміються).

Контактна особа H «Тепер, коли ми прийшли до чіткого висновку, я хотів би завершити цю розмову.» Дуже вам усім дякую.»

Список персоналу

■Автор Тоуно Мамаре

Таємнича істота, що мешкає в центрі Токіо, в районі Суміда. Після життя, пов’язаного з написанням сміттєвих текстів в інтернеті приблизно з двохтисячного року, вирішив дебютувати з публікацією «Королеви демона та героя». Серед його захоплень — писати та багато читати. «Лоґ Горизонт» зараз у продажу.

■ Обкладинка/Ілюстрації до тексту toi8

Ілюстратор з Кумамото, Японія. Останнім часом я роблю набагато більше, ніж просто ілюстрації. Вийшла моя перша книжка «Прогулянка планетою», тож, будь ласка, придбайте її разом з «Королева демонів та герой».

■ Ескіз персонажів — текстові ілюстрації Мізутама Кейнодзьоу

Народилася в Сайтамі. Я почала малювати в різноманітних журналах, таких як еротичні журнали глибокого друку, інформаційні журнали про молодих хлопців, музичних, ігрових журналах та журналах про моделювання і врешті решт потрапила до журналів про риболовлю. Останній з них Дейліспортс. Відчуваю, що можу жити на науковій фантастиці, Хансін Тайгерс, Legend of Zelda і шоколаді.

■ Примітки/нагляд за верстанням/Створення карти Ацуші Ямакіта

Будь-який ігровий магазин. Останнім часом виконує багато важкої роботи, такої як «Фентезі енциклопедія для ігрових сценаріїв» любить і легку роботу.

■ Примітки/ нагляд за верстанням Хіромі Хосое

Виходець зі світу настільних ігор. Займається переважно роботами, пов’язаними з іграми, включаючи книги з коментарями, книги ноу-хау, різноманітні сеттинги, сценарії та новели.

■ Генеральний керівник Шоджі Масуда

Народився 1960 року в префектурі Хьоґо. Як ігровий дизайнер створив «Tengai Makyō II: Manji Maru», «Linda -3» та «Тільки через мій труп». В останні роки він також працює як письменник, опублікувавши серію «Онікірі Йоторіко», «Харука небо країни Яматай», «Харука палаюча країна Яматай», «Джон і Мері — мисливці з головами», «Вона повна шрамів». Останньою публікацією стала перша книга для дітей «Кіт-невидимка та старша сестра».

Серед інших книг «Ідеї та методи ігрового дизайну Шоджі Масуди». Акаунт у Твіттері ShojiMasuda.