Поле бою, що стало яскраво червоним.

Молодший син військового «Ааааааа...»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Ааааааа....»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Вони мертві...»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Вони всі мертві...»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Багато, багато.»

Бах!

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Коли я увірвався, том було вже багато поселенців. І моїх людей. Вони всі кинулися під цей шквал куль. Вони захищали мене, захищали своїх товаришів. Ми так багато, так багато часу провели разом. Вони були моїми друзями!»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «У... Вони вже не будуть сміятися.»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Вони більше не говоритимуть...»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Не питимуть, не матимуть вульгарних балачок, широко не відкриватимуть на мене рота, не посміхатимуться як дурні, і не віддадуть мені честь...»

Генерал залізної країни «...Вельможний трибун.»

Молодший син військового «Я вас зовсім не захистив.»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «Ми їх не захистили.»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «...У.»

Генерал залізної країни «Ходімо додому»

Молодший син військового «...»

Генерал залізної країни «У Залізній країні є ще багато людей, яких повинен захистити вельмишановний трибун. ....Вельможний трибун. ...Всі в Залізній країні, кого наші брати та друзі тут захистили, чекають на нас.»

Молодший син військового «...»

Генерал залізної країни «...»

Молодший син військового «...Правда?»

Генерал залізної країни «Так»

Молодший син військового «Я показав свою ганьбу, як військовий.»

Генерал залізної країни «Зовсім ні. Ей, Вельможний трибун»

Молодший син військового «?»

Генерал залізної країни «Наступного разу, переможімо. Переможемо і посміємося.»

Континентальний тракт, по якому дме вітер

Хю-ху-ху-у-у-ху-ху~

Покоївка старша сестра «...»

Учениця музика «…»

Покоївка старша сестра «Ви бачили це, пані мисткиня.»

Учениця музика«…Так.»

Покоївка старша сестра «...»

Учениця музика «Бачила. Напевно. ...Я була собою, але відчувала себе і пані покоївку старшу сестру десь. Думаю на тому блакитному піщаному пляжі теж була я...»

Покоївка старша сестра «...»

Учениця музика «Це був крик, так?

Покоївка старша сестра «Так.»

Учениця музика«Це був гнівний голос.»

Покоївка старша сестра «Так.»

Учениця музика «Цікаво, чи цей гіркий плач також є частиною музики цього світу?»

Покоївка старша сестра «... Я не знаю. Не знаю, але це було.»

Учениця музика «…»

Покоївка старша сестра «Це була смерть.»

Учениця музика«Так.»

Покоївка старша сестра «Незліченна кількість. Смертей, завбільшки з піщинку на пляжі.»

Учениця музика «Гей, покоївка старша сестра. Ти помітила, чи не так?»

Покоївка старша сестра «Так?»

Фушу

Учениця музика(усміхнувшись.) «Цей тюрбан для тебе

Покоївка старша сестра «Пані мисткиня…»

Учениця музика «Поглянь на ці вуха. Хіба вони не відстовбурчені? Я з Лісового пісенного племені. Я співаю пісні, розповідаю історії, записую те, що бачу і чию. Зараз ми нащадки далеких Альвів3
. Плем’я, яке ніколи не забуває, навіть якщо тисяча років повториться тисячу разів. Угу. Ехе-хе... Ми демонічне плем’я

Покоївка старша сестра «Пані мисткиня є пані мисткиня.»

Учениця музика «Я так і думала, що ти так скажеш.»

Хю-ху-ху-у-у-ху-ху~

Учениця музика «Я учениця музика. Я демон зі світу демонів, який шукає легенду про святі уламки. Але я розумію.. Це був спусковий гачок. Я розумію. ...Я хочу співати. Я хочу, щоб ти співала зі мною. Хоч трішки.»

Покоївка старша сестра «...»

Учениця музика «Не розумієш. Це очевидно.»

Покоївка старша сестра «Добре.»

Учениця музика «Мій шлях визначено. Він був визначений від самого початку. ... Я також йду. Я теж заплачу. Я не оплачуватиму кров’ю. Заплачу піснею.»

Покоївка старша сестра «Так.»

Учениця музика «Покоївка старша сестра теж... вчитель..

Покоївка старша сестра «Так?»

Учениця музика «Ні. ...Нічого такого.»

Хю-ху-ху-у-у-ху-ху~

Покоївка старша сестра «Так» (шморг)

Учениця музика «Ну ж бо, не плач.»

Покоївка старша сестра «Оскільки.»

Учениця музика «Я піду. Тому що, я розумію. Бо я дізналася. У мене теж є справи, які я маю зробити. Тож це прощання.»

Покоївка старша сестра «Так.»

Учениця музика «Тримай вуха відкритими. Якщо раптом піднімеш голову десь на розі вулиць, це точно буде мій голос. Моя пісня. Мої думки.»

Покоївка старша сестра киває.

Учениця музика «Я молюся, щоб ти знайшла свій шлях. Плем’я лісових пісень завжди буде твоїм другом.»

Королівство Опівнічного Сонця, балкон

Брат короля маршал «Нехай буде благословенне ім’я Духа світла! Ви, діти світла, ви, обрані воїни! Ми нарешті повернули собі королівство Опівнічного Сонця. Погляньте на це спустошене місто. Колись королівство Опівнічного сонця захищало землю, як щит цього континенту. Це був могутній і героїчний щит культурної сфери Церкви Святого світла! Але його славі прийшов кінець з несподіваним нападом підлого демонічного племені. Руїни, які ви бачите, справа рук трьох південних країн, відступників, які називають себе друзями, які не тільки не помітили тиранії демонічного племені, але навіть не простягнули руку допомоги.

Однак! Ми прийшли до цього міста. Нумо радіти! На кожне сонце, що заходить, є сонце, що сходить. Ми, духи світла, несемо перемогу своїм безсмертним і нетлінним циклом. О ви, діти світла, ви, обрані воїни. Своєю мандрівкою до кордонів континенту і своєю могутньою рукою ви перемогли демонів, і королівство Опівнічного сонця відвойоване!»

Ухааа! Ухааа!

Солдат світла «Дух бажає цього!»

Солдат світла «Дух бажає цього!»

Брат короля маршал «Дивіться. Це південний край континенту! Зараз перед вами море, і як тільки ви перетнете гребінь короткої хвилі, панове, перед вашими очима постануть полярні області. Настав час іти на полярний континент, перетнути там велику улоговину і завдати удару по демонічному племені! Демонічне угрупування було розгромлене, але Велика улоговина, шлях їхнього вторгнення, залишилася без нагляду. Якщо це не зупинити, така трагедія буде повторюватися знову і знову. Мушкети, які ви тримаєте в руках — це вогняний посох, даний вам Духом церкви Святого світла, провідником наших душ. Їх силу ви знаєте краще, ніж будь-хто інший. Це найбільша можливість, яку дало нам світло. Якщо ви, діти світла, не втомитеся у виконані свого обов’язку, і якщо будуть зроблені найкращі приготування, як це вже було, ми обов’язково доведемо наступне! Що ми здатні залишити свою батьківщину і подолати потрясіння війни, що навіть через багато років, навіть якщо ми будемо останніми з нашого роду, ми подолаємо тиранію демонічного світу, домівки злих демонів, і поширимо Благодать Світла по всьому цьому світу, не кажучи вже про землю!

У це я глибоко вірю. Незважаючи ні на що, це те, що ми зробимо — воля Дух Світла, який дав нам ніші мушкети!

Уважно прислухайтеся позаду себе. Ви почуєте звук кроків героїчних чобіт на далекому горизонті. Саме в цю мить ваші земляки збираються один за одним, щоб відсвяткувати визволення королівств Опівнічного сонця. Вони прийдуть з новими мушкетами, ковдрами й возами, повними пшениці. Для них ви маєте побудувати кораблі. Це місто має бути підготовлене. Від сьогоднішнього вечора нове королівство Опівнічного сонця стане передовою базою вторгнення у світ демонів під безпосередньою юрисдикцією архієпископа.

Ну ж бо, відкоркуємо вино! Відсвяткуємо нашу перемогу! А на світанку, женіться за літом, половина якого вже минула, і будуйте кораблі! Інструменти вже готові. Сьогодні ми перемогли! Якщо ви добре підготуєтесь, уважно прислухайтеся до настанов духів і підкоритеся нашому командуванню, як головної опори Армії Святого Ключа, сьогоднішня перемога стане квіткою, яка ніколи не зав’яне! Зараз ми на шляху до Царства демонів! Там лежить святий скарб, який колись належав нам, а тепер втрачений і вкрадений у нас!»

Ухааа! Ухааа!

Солдат світла «Дух бажає цього!»

Солдат світла «Дух бажає цього!»

Солдат світла «Дух бажає цього!»

Брат короля маршал «Під знаменням Духа! За наш народ!»

Залізна країна, центральна площа

Король Залізна Рука «Мої піддані, які повернулися з Рівнини пролісків, мої хоробрі генерали. Дякую вам за вашу працю. Залізний король дуже задоволений вашим поверненням.

Ви билися як добрі друзі, добрі чоловіки, добрі сини й добрі кохані, під час битви на рівнині пролісків. Декого з вас тут не має. Але вони теж були вірними воїнами південних земель, зосереджених у наших трьох країнах.

...Якою була битва на рівнині пролісків? Плем’я Синіх демонів, яке окупувало сусідню країну, було угрупованням, що втекло з Царства демонів після того, як задумало там повстання. Це були, так би мовити, злочинці, які скоїли злочини у світі демонів. Однак, попри всі ці обставини, ми любимо цю землю й боролися, щоб захистити землю, яку наші предки й ми самі освоїли. Так, битва на Рівнині пролісків була битвою проти загарбників!

Я Король Залізна Рука, заявляю. Ми дещо втратили. Дві з гаком тисячі наших земляків, які полягли у цій битві, вже не повернуться. Та все ж я заявляю. Ми виграли битву при пролісках! Тому що загарбники були відбиті, і ми все ще стоїмо на землі наших батьків. Цією битвою закінчилася війна проти Синіх демонів. Нехай буде світло в їхніх душах. Наша батьківщина захищена.»

Оооо! Ува-а-а-а!

Король Зимовий Смуток «Брати Залізної! Я хотів би, аби ви мене вислухали. Однак під час битви при пролісках стався інцидент! Це була нерозбірлива різанина експедиційних сил Святого ключа, союзних сил центральних держав і Церкви Святого світла проти нас. Дійсно, наші три країни були звинувачені в єресі центральними країнами. Проте, ми віримо, що озерна громада також є школою та апостолом Духа світла. Лідери наших трьох країн не можуть стримати сліз, що ллються з їх очей від такого ставлення до нас, з боку центральних держав, яких ми вважаємо, так би мовити, своїми вчителями й братами.

У минулому ми дійсно були вигодувані центральними державами. Ми були прийомними дітьми цього континенту. Але це було для того, щоб захистити континент від загрози демонічних племен, які загрожують ці землі. Наших батьків зневажали як найманців, як варварів, які не знали нічого, крім війни, але вони захищали цю південну землю, як захисники. Наші душі завжди зі землею! Погляньте поруч біля вас, браття. Там ви побачите наших земляків, які колись були кріпаками! Покладіть руку на серце, браття. Ви побачите, що їхні серця б’ються в такт свободі! Як вільний народ, ми повинні зараз стояти ногами на землі. Ця свобода це незалежність. Ні, тепер незалежні наші душі. З того для як ми зорали землю й обробили пустку, наші душі мають незалежний характер, щоб відповідати на виклики.»

Оооо! Саме так!

Наша земля — це земля півдня!

Король Зимовий Смуток «Я хочу, щоб ви пам’ятали. Пам’ятайте за що ми проливали кров. Це все заради землі. Заради нашого народу, який ми повинні захищати. Ми боролися проти загарбників, які нам загрожують. Ми боролися лише за краще, заможніше життя, за маленьке щастя. Ми ніколи не намагалися розбагатіти, заздрячи іншим і забираючи їхнє добро.

Якщо відбудеться вторгнення на нашу землю, ми будемо відчайдушно боротися, щоб захистити нашу рідну землю, незалежно від того, чи є загарбниками демони, чи будь-яка інша держава або армія в людському світі! Але ми не кровожерливий народ, який знає лише війну. Ми хочемо миру і процвітання. Ми без вагань об’єднаємо зусилля з центральною державою або укладемо перемир’я з демонічним плем’ям з цього моменту, якщо це буде необхідно. Ми, вожді, хочемо, щоб ви знали, що ми готові пройти через будь-які труднощі, навіть нестерпні рішення, щоб захистити інтереси нашої землі й народу.»

Кроль Залізна рука! Кроль Залізна рука! Король Зимовий Смуток! Король Зимовий Смуток!

Королева Лід і Сніг «Але є і радісна новина. Я впевнена, що ви всі це знаєте. Можливо, вам вже зробили щеплення, але ми нарешті відкрили спосіб запобігти цій страшній хворобі, віспі, також відомій як вітряна, яка спричинила стільки смертей і загрожувала цим землям знову і знову, в масштабах, які не можна порівняти з війною!»

Го-о-го-о-го-о.... Правда? Правда! Мені вже зробили щеплення! Цього року жодна дитина в моєму селі не захворіла на фурункули!

Королева Лід і Сніг «Я не знаю волі Духа. Воля Духа настільки глибока, що я не думаю, що ми, люди, можемо здогадатися про все це. Але, будь ласка, пам’ятайте про це. І сьогодні я попрошу кожного з вас подумати про це у своєму серці. Церкві Святого світла Дух дав посох, який дихає вогнем і вбиває людей. Наш Озерний Орден отримав від Духа і його посланців ліки, щит, який захищає людей від віспи. Насправді ці ліки — це технологія, яку сім’я мудрих вчених відкрила під час своїх мандрівок демонічним світом. Я хочу, щоб ви поміркували над тим, чому різні технології були передані двом церквам.»

Метушня... метушня...

Король Зимовий Смуток «Сподіваюся, ви розумієте одну річ. Ми, лідери трьох країн, будемо продовжувати вживати всіх можливих заходів для досягнення миру і процвітання. Звичайно, ми нікому не дозволимо зруйнувати нашу батьківщину. І я маю повідомити вам найважливішу новину.»

Яку? Про що саме?

Король Зимовий Смуток «Ми, Торговий союз трьох королівств, від сьогоднішнього дня розпускаємось. Ми знайшли нових друзів, які поділяють ідеали нашого союзу!»

Справді? І що це означає?!

Що у нас стало більше друзів.

Вірно! Де ці друзі? Хіба це не Країна Озер?

Король Зимовий Смуток «Країна Озер, країна Верхівок дерев, країна Очерету, Країна Рудих коней і сім незалежних міст вільної торгівлі погодилися з ідеалами нашого союзу і зробили крок у перед, як спільнота з метою врешті-решт звільнити кріпаків. Ми більше не є трійкою країн. Час, коли лише три країни виживали на самоті на далекому півдні закінчився. Ми боремося, щоб захистити землю. Ми прагнемо миру і процвітання, і ми визнаємо взаємне процвітання з усіма, до кого можемо достукатися.

Настав час пустити коріння в цьому світі й разом вирушити в нове завтра! Ми, люди глибокої любові до землі, яка є душею нашого Півдня, співчуття до наших ближніх, толерантності та самозречення, працьовитості, і, перш за все, свободи та незалежності, проголошуємо створення Конфедерації.»

...Конфедерація? Так, конфедерація?

Ми більше не єретики, у нас є компанія!

Тепер на нас не дивитимуться зверхньою ті, хто в центрі. Ми зможемо продавати наші залізні вироби набагато більшій кількості клієнтів! Ні, навпаки, всілякі товари будуть імпортуватись!

Кроль Залізна рука! Кроль Залізна рука! Ура Залізному королю!»

Король Зимовий Смуток! Король Зимовий Смуток! Ура королю Зимовий Смуток!

Королева Лід і Сніг! Ура королеві Лід і Сніг!

Конфедерація! Ура конфедерації!

Під освітленими місяцем деревами

Топ

Герой «...»

Топ

Королева демонів «Герой.»

Герой «Королева демонів.»

Королева демонів «...»

Герой «...»

Королева демонів «Можна я сяду поруч з тобою?»

Герой «Так» (ворушіння)

Королева демонів «...»

Герой «...»

Королева демонів «Ти в депресії.»

Герой «Так.»

Королева демонів «Я теж.»

Герой «...»

Королева демонів «...»

Герой «Я програв.»

Королева демонів «Я теж програла.»

Герой «Я не розумію.»

Королева демонів «Так.»

Герой «Чому я програв, чому ти програла?»

Королева демонів «Так.»

Герой «Королева демонів.»

Королева демонів «Хм?»

Герой «Ти шкодуєш про це?»

Королева демонів «...»

Герой «Я чув історію. Про чорний порошок.»

Королева демонів «…Так.»

Герой «...»

Королева демонів «Це моя провина.»

Герой «...»

Королева демонів «...»

Звук шарудіння.

Герой «А.»

Лицарка «Ти завдала мені багато клопоту.»

Королева демонів «Мені шкода...»

Лицарка «Але я теж була поганою. Я програла.» (бах)

Королева демонів «Це моя провина...»

Лицарка «Під час битви, у мене виникли сумніви. За що зараз проливалася кров? Чи отримаємо ми за цю кров ту ціну, на яку заслуговуємо? Іноді мені здається, що це незначна жертва.»

Королева демонів «Це були жертви, які не потрібно було приносити. Принаймні, сьогодні їх тисячі. Якби я ставилася до цього з більшою турботою, їх можна було б пощадити....»

Лицарка «....»

Королева демонів «...»

Герой «Ей.»

Лицарка «?»

Герой «Королева демонів, лицарка. ...Я маю сказати вам щось важливе.»

Лицарка «Що?»

Королева демонів «У такий час.»

Герой «Йдучи лугом, ступаючи на мокре від ранкової раси листя Під рожевим небом ранкового сяйва. Світ розширюється у всіх напрямках, але все, що я знаю, це шлях, яким я йшов досі. Можна йти куди завгодно, але вам нікуди не наказують йти.»

Лицарка «?..»

Королева демонів «...Це.»

Герой «Що за тими пагорбами? Ти ніколи не задумувався над цим?»

Лицарка «Про що ти говориш?»

Королева демонів (стискається) «...»

Герой «Просто і зрозуміло. Що там відбувається? Просто запитується, чи готовий ти вирушити у подорож у такому настрої. Це може бути дуже важко, і ви можливо не досягнете пагорба... Але чи це так? Куди б ви не захотіли піти. Мені здається, що дорога звивається в долину. Щоб потрапити на пагорб, треба піднятися по цьому пагорбі, мокрому від ранкової роси. Пагорб крутий, а дорога далека. Але якщо піднятися на нього, то зможеш побачити те, чого нікого не бачив.»

Лицарка «...Це.»

Королева демонів «Це не ранкова роса, це може бути кров.»

Герой «Але все ж.»

Лицарка «...»

Герой «Адже нам нічого не залишається, як йти. Якби ви не намагалися не йти, ви просто дрейфуєте до пейзажу. ...Нічого не вдієш. Якщо це так, я хотів би побачити те, чого я ніколи раніше не бачив. Я все життя був руйнівником, тому хочу побачити те чого не бачив раніше.

Лицарка «Герой…»

Королева демонів «...Герой.»

Герой «Ей. Знаєте.»

Хю-ху-ху-у-у~

Герой «Не хочете піти зі мною?»

Лицарка «...»

Королева демонів «...»

Герой «Мені соромно про це говорити, але я боюся, що розпадуся на частини, якщо залишуся сам. Крім того, коли я стоятиму на вершину пагорба, я хочу, щоб хтось дивився разом зі мною на краєвид звідти. Я не можу зробити це сам.»

Лицарка дивиться на нього.

Королева демонів киває.

Герой «Що думаєте?»

Лицарка «Дуже добре. Ні, скоріше, якщо ти знову мене покинеш, я не прийму цього.»

Королева демонів «Герой належить мені. Якщо ти залишиш це позаду, то і я покину.. Герой сторож.»

Герой «Так. ...Так!»

Лицарка «Володар меча дуже тривожний. Він навіть сам у депресії.»

Королева демонів «Ось що хороше у героєві. Він упертий і чарівний.»

Лицарка «Чарівний?! Я змушу тебе припинити ці ігри, королева демонів!

Королева демонів «Мені байдуже, що ти кажеш про моє майно!» (гуу-гуу)

Лицарка «Яке майно? Монструозно грудаста.»(гуу-гуу)

Королева демонів «Мо-монсторо грудаста?! Який сенс у монстро-грудях, від фігури водоспаду?»

Лицарка «Водоспаду! Це означає, що ти такий плаский, що ось-ось впадеш?» (знітилася)

Королева демонів «Оптичне спостереження не може виявити помилку.»

Герой «У-у-у-у. Допоможіть.»

Лицарка «Герой. Перше, що потрібно зробити, це укласти зі мою договір різними способами. Так буде краще. Треба бути готовим до далекої подорожі. Одружімося! Одружімося негайно!»

Королева демонів «А як ти це назвеш, якщо не хитрість?»

Лицарка «Це релігійна церемонія Озерного ордену.»

Королева демонів «Як тобі не соромно змінювати вчення на догоду власним бажанням!»

Герой «Ні, це... Ми ж ладнаємо?»

Королівство Опівнічного сонця, найрозкішніша кімната в палаці.

Архієпископ «...Чорний лицар... Впустили.

Капітан лицарів лілії «Мені шкода. Якби не ті брудні найманці, що наскочили на нас, ми б його неодмінно спіймали....»

Архієпископ «...Гадаю... Що це добре. ...Думаю. Що... Сталося з тією... мухою?

Капітан лицарів лілії «Ми відрубали йому голову на місці.»

Архієпископ «Куху. Ви не знаєте свого.... Я маю на увазі.»

Дзенькіт

Головний капелан «Архієпископе.»

Архієпископ «...Як воно?»

Головний капелан «Це те що треба.»

Архієпископ «...Хм-хм, хм-хм-хм, хм-хм-хм.»

Капітан лицарів лілії «А що з ним?»

Головний капелан «Ці два — освячені... Коштовності, так би мовити.»

Капітан лицарів лілії ковтнула.

Архієпископ «Швидко... Швидко, мені в руки...

Головний капелан «Ха-ха-ха.» (поклав)

Архієпископ «Невже воно прийшло до мене... Хе-хе... Я не міг дочекатися цього блиску... Величезної чарівної сили, що наповнює його... Свіжий, безсмертний блиск...»

Капітан лицарів лілії брязк, брязк, брязк.

Архієпископ «Два очні яблука з міткою...»

Ворона зала

Не глибокий сон перервав пекучий біль у внутрішніх органах.

Червоні, як кров, холодні, як залізо, гіркі, як гнила плоть, залишки снів пливли в тумані. Навіть рух згортання в клубок викликав біль, наче в кінцівки встромляли кілки, розриваючи нерви. Вона дивувалася, як могла спати при такому сильному болі, але розуміла, що це помилка. На сам перед, вона обрала сон для того, щоб терпіти цей біль. Вона обрала сон нескінченого кошмару, щоб стримати сильний біль і страждання, які роздирали її плоть і втрату так багато, що вона більше не могла розрізнити одне від іншого.

Але народився герой.

Герой прийшов у цей світ.

Вона намагалася промовити це заборонене ім’я лише вустами.

Звісно героя з цим ім’я більше не має. Це ім’я стояло поруч з нею сотні й тисячі років тому, коли вона ще бігала по землі своїм теплим тілом.

(Проте...)

Навіть через сто років. Я хочу його побачити.

Навіть через тисячу років. Я хочу його побачити.

Пробурмотіла вона в липкій, гіркій темряві.

Єдина сльоза, пролита в перше за багато років, ковзнула по її щоці з такою теплотою, що вона сама була вражена.

Коли вона розплющила повіки, на землі панувала війна. Це була війна, подібної до якої вона не бачила за останні кілька десятків чи близько того раундів. Якщо з’явиться герой чи не закінчиться війна? Її пристрасний герой мав би панувати над усім, що є війною у війні, хаосом у хаосі та руїною в руїні.

Вона намагалася шукати героя серед тієї війни, але її розтягнута свідомість говорила їй про біль, ніби її торкнувся вогонь. Кожен звук брязкоту мечів об землю, кожен крик образи та недоброзичливості, що кидалися на неї, були для неї розпеченим залізним кілком.

Ця війна її злочин і покарання.

Крики відчаю її дітей, що розносилися по всьому світу, мучили її, як незліченні мечі, що пронизують тіло. Кавалеристи їдуть на конях по землі.

Піхотинець цілиться списом в шию.

Генерали ведуть їх далі.

Світ ось-ось поглине хаос. Вельможі та королі, збожеволілі від жадоби влади, прагнуть до панування, а серця людей, розбурхані, як полотно, нескінченно спустошені.

Вона шукала відважного чоловіка, який би виніс біль її темряви й рани. Тільки герой міг зупинити страждання цього спустошеного світу. Вона заперечувала, що робить це заради здійснення власних нездійснених мрій, але продовжувала кликати героя.

Врятуй нас. Герой.

Цей світ, сповнений болю.

Це коло наповнене брудом.

Дочка світла і вогню ніжно заплющила очі, сподіваючись на якнайшвидший порятунок. Знову полилися сльози, але вона навіть не помічала їх і просто продовжувала повторювати вкарбоване древнє вибачення.

Продовження в «Королева демонів та герой Що можна зробити своїми руками.


3 А́льви (давньосканд. álfar,álfafólk; в однині: álf) — у скандинавській мітології нижчі природні духи, аналог ельфів з ґерманської мітології. Як окремий різновид істот згадуються в «Едді», в інших випадках вважаються тим самим, що й ельфи.

 

 

Далі

Том 3. Розділ 11 - Додаток/Карта

Сцена пригод 〜Експедиційний загін Святого ключа〜 Експедиційні сили Святого ключа є наразі є єдиною всесвітньою коаліційною армією. На заклик Церкви Святого Світла всі народи повинні надати війська... І боротися за справедливість. У часи, коли не було війни проти демонічного племені, це була лише назва. Насправді країна, яка хотіла отримати привід для нападу на іншу країну, зверталася до Церкви Святого Світла та отримувала ім’я Армії Святого Ключа.» Країни, які бажали отримати вигоду від війни, приєднувалися до Експедиційних сил Святого Ключа і спільно нападали на країни, які вважалися ворогами Духу, таким чином стаючи всесвітньою союзницькою силою. Однак з появою Брами та демонічних племен, природа Експедиційних Сил Святого Ключа кардинально змінилася. Перший експедиційний корпус Святого ключа штурмом пробився до Брами на Полярному континенті. Причина полягала в тому, що брама вважалася своєрідною печаткою, і якщо щось зле повинно було вийти з неї, то Експедиційний Корпус Святого Ключа повинен був бути в змозі впоратися з небезпекою. І справді, демонічні племена виходили з брами та нападали на людський світ. Це перетворило експедиційний загін Святого ключа на всесвітню союзницьку силу для боротьби з демонічним племенем. Другий Експедиційний Корпус Святого Ключа досяг успіху в захопленні міст демонічного племені. І зараз формується Третій Експедиційний Корпус Святого Ключа, який прямує до світу демонів з безпрецедентно великою силою. («Історія експедиційних сил Святого Ключа», компіляція історії з кімнати розпорядників Святого королівства) Сцена пригод 〜 Битва на Рівнині пролісків~ Битва на Рівнині пролісків почалася як війна між нашим Південним Троїстим проїсним союзом та Армією Синіх демонів, і закінчилася трьома змінами на полі бою. У першій битві десять тисяч солдатів Союзу Трьох Королівств і двадцять тисяч Армії Синіх демонів зійшлися одні з одними. Армія Синіх Демонів боягузливо мобілізувала солдатів країни Опівнічного сонця, навіть новобранців, які ще не закінчили навчання, і змусили їх стояти на фронті, як солдатів-рабів. Цих солдатів-рабів навіть не забезпечили щитами, щоб захиститися від стріл, і відправили на табір союзу трьох країн. Війська трьох союзних королівств розгубилися через появу солдатів-рабів, але швидка реакція командувачки, лицарки, повернула бойовий дух. Вони знищили воїнів-рабів і вступили у бій з військом синіх демонів. Союз трьох королівств, який перебував в обороні в ситуації числової меншості, тримав міцний фронт. Першою зміною стала атака племені Звіриного ікла, яке з’явилося з тилу лівого флангу Армії Синіх демонів. Армія Синіх Демонів розгубилася після нападу в беззахисному тилу. Восьми тисячне плем’я Звіриного ікла компенсувало свою нечисленність, використовуючи болотисту місцевість, де кавалерії Синіх демонів було важко маневрувати. Якби вони змогли утримати ситуацію, то змогли б розгромити армію Синіх демонів, кліщовими атаками спереду і з лівого тилу. Другою зміною стала поява експедиційних сил Святого Ключа Центральних держав, з тилу правого флангу армії Синіх демонів. Поведінка експедиційних сил Святого Ключа привернула увагу до того, проти якої армії вони будуть воювати, але на подив вони обрали армію Синіх демонів. Клан Звіриного ікла та Троїстий союз як ворогів, використовуючи для атаки нову зброю, мушкет. В результаті цього Армія Синіх Демонів була знищена. Будучи витісненою в центр Рівнини пролісків Троїстим союзом з фронту, племенем Звіриного ікла з тилу лівого флангу та експедиційними силами Святого Ключа з тилу правого флангу. Фінальною зміною стала активація пастки, розставленої Троїстим союзом за планом лицарки та молодшого сина військового. План полягав в у тому, щоб перетворити всю Рівнину пролісків на море вогню, виливши горючу воду у водні шляхи рівнини та підпаливши її, таким чином знищивши ворога. Операція виявилася безпечнішою, ніж очікувалося, а плем’я Звіриного ікла вдалося знищити армію Синіх демонів, а також знищити авангард Експедиційних Сил Святого Ключа, вони були в безпеці, оскільки якомога швидше покинули територію за вказівкою королеви демонів, але зазнали значної шкоди від мушкетного вогню експедиційних сил Святого Ключа. Союз Трьох Королівств також зазнав втрат від мушкетів, але зміг дати відсіч експедиційним силам Святого Ключа, активувавши пастку. (Зі звіту «Записи перемоги на Рівнині пролісків» дослідницького відділу військової історії Зимової країни.) Розмова з наставником Юічі Сасамото та наставником Кадзумою ШінджоЮічі Сасамото — найстарший активний автор ранобе Народився в Токіо в 1963 році Дебатував у 1983 році книжкою Операція «Фея», опублікованою видавництвом Сонорама Бунко. Почав вести Твітер 2010 року. 8-го травня 2010, через друга, почав читати «Королева демоні та герой». 13-го травня 2010 року закінчив читати «Королева демонів та герой» і подякував автору у Твітері, що швидко призвело до того, що він зв’язався з ним і подякував, інтернет-спільноті. Кадзума Шінджо (Kazuma Shinjō) Дата народження невідома, дата смерті невстановлена. Прозаїк і фіктивний розробник мов. Президент компанії Elswear Ltd. 1990 року, під ім’ям Фусахіко Янагава, випустив Play-by-mail game RPG (PBM): «Пригоди в академії Хорай!» гросмейстер. Наступного року дебетував з грою «Перша любов Академії Хорай», дія якої відбувалася в тому ж світі.(Фуджімі Шобо). У 2006 році він отримав 37-му премію «Туманність» у категорії японського повномасштабного кіно, за фільм «Літо/Час/Мандрівник» (два томи, Хаякава публішинг). Серед його найвідоміших творів «15X24» (Полуничний Ніілон/6 томів, Шуейша, Інк). Захоплення — латинська мова, їзда на велосипеді та шахи. |Вступ| Продовжуючи тему другого тому, ми представляємо розмову між Юічі Сасамото та Кадзумою Шінджо. Цього разу, будь ласка, насолоджуйтесь, техніками унікального середовища форумів, і палкою дискусією на тему «Королева демонів і герой» Зверніть увагу, що деякі частини цього обговорення були відредаговані на розсуд редакції. Просимо поставитися зрозумінням. ■ Теорія техніки «Королеви демонів та героя» 〜 Унікальний стиль форуму Масуда «Ви писали на форумі, але чи усвідомлювали ви кількість тексту в одному повідомлені, або кількість інформації, яка може міститися в темі(※)? Мамаре «Звичайно, так. Я один раз перейшов з одного форуму на інший... Тоді система або кількість символів була іншою, і кількість символів в одному скролі була іншою. На наступному у мене було щось на зразок, якщо я не видалю цей рядок у мене не вийде гарної кульмінації (сміється).» Сасамото «А ви маєте на увазі для кожної сцени, чи для кожного допису.» Мамаре «Саме так.» Шінджо «Думаю важливо переконатися що текст дихає...» Мамаре «Так. Крім того, є такі речі як білість і чорнота екрана, що важливо, чи не так?» Всі «Так, так, так.» Мамаре «Гадаю, що дуже добре, якщо ви не використовуєте катакану або хіраґану тут і там.» Сасамото «Я не повинен пояснювати це людям, які знають, про що говорять, але одна з якостей письменника — писати між рядків.» Шінджо «Так, є досить багато речей, наприклад проміжки між рядками та використання пробілів внизу.» Мамаре «Так, є.» Сасамото «Насправді, я не звертаю на це уваги. (сміється)» Шінджо «Думаю, що це, мабуть, дуже схоже на макет полів художників манґи. Вони дуже чітко усвідомлюють, скільки часу потрібно, для їх розглядання, скільки часу потрібно, щоб прочитати, і вони розташовують їх у визначеному порядку.» (※)Тема. Сукупність повідомлень на одну тему на інтернет-форумі. Багато з них можуть містити до тисячі елементів. (※)Візуальна новела Тип пригодницької відео гри-квесту, в якій основна увага приділяється тексту і гра призначена для читання. Тому кількість варіантів менша. (※)Отогіріс Звукова новела від Чун софт. Гравець читає текст і обирає варіанти розвитку сюжету. Пригодницька відео гра-квест. ■Теорія техніки «Королеви демонів та героя»~ обговорення композиції екрана. Сасамото «Думаю, що стиль «Драгон квесту», де ви рухаєтеся в перед лише діалогами, найкраще підходить для «Королеви демонів і героя». ...Думаю ви справді це усвідомлювали.» Масуда «Ви це усвідомлювали?» Мамаре «Ну, так. Я знайомий з візуальними новелами(※) і тому подібне. Наприклад «Отогіріс»(※). У таких іграх, якщо натиснути на перенесення рядка, то знизу з’явиться наступний. Існує також окремий розрив сторінки. Це функція коли все на екранні одномоментно зникає, а відображення починається з першого рядка. Це як розрив сторінки для кожного написаного рядка. Вражаюче. Отже, це така сама сцена, але якщо читач, ймовірно, не зможе стежити за розвитком подій, якщо ви перемістите точку подій звідси туди, не зіставляючи це з перервою в тексті.» (※)“Вирізками”, а не “панорамно” У фільмах “панорамування” означає, що екран зміщується по горизонталі, щоб показати іншу сцену. “Вирізати” означає показати зовсім іншу сцену. (※)Текстовий редактор На відміну від текстових процесорів, це програмне забезпечення спеціалізоване на наборі тексту. Через простоту використання, його часто використовують письменники. (※)Закид Інтернет-сленг. Публікація тексту в гілці. (※)Спам Тут не сам спам, а розміщення реклами та безглуздих коментарів на форумах і в коментарях до блогів. (※)AA Йдеться про ASCII-графіку. Її створюють шляхом розташування літер у квадраті, щоб утворити щось, що виглядає як малюнок. Мінімальний розмір 10x10 або близько того. Шінджо «Іншими словами, ви пишете не «панорамно», а «вирізками» (※) З погляду сприйняття картини. Відрізаємо одразу...» Сасамото «Обрізуємо і починаємо з початку тієї ж сцени, а потім починаємо знову....» Мамаре «Так, саме так.» Масуда «Я не здогадувався, що ви про це думали, хоча це просто діалог.» Сасамото «Ну, навпаки, це лише діалоги, тому я думаю, що використовуються всі техніки, які можна.» ■ Методика написання та об’єднання Шінджо «До речі, ви написали цей тест деінде, а потім вставили його? Чи одразу?» Мамаре «Саме так. Я написав Королеву демонів та героя заздалегідь, за допомогою текстового редактора(※).» Шінджо «Ох. В цей момент були зроблені розриви.» Мамаре «Саме так. Робив їх по розділу на пост.» Сасамото «Думаю, що було б дуже дивно, якби це було не так, адже, інтервали між закидами дуже малі (сміється). Мамаре «Ну, сцена зазвичай складається з восьми або десяти постів. Ти їх робиш, а потім закидаєш(※). Існує часовий ліміт для закидання сцени, тож якщо ти закинув одну, ти не можеш закидати їх ще деякий час. Думаю чи про це та публікуючи, я створював знову за кадром.» Шінджо «Ви так робили з самого початку?» Мамаре «Так. Це не моя розробка, але це звичайний метод написання історій на дошках оголошень.» Шінджо «А, то техніка розмежування була розроблена як «контрзахід» проти таких обмежень.» Мамаре «Так. Наприклад, якщо ви прочитаєте тему, ви отримаєте хорошу ідею. З аудиторії. Якщо одна людина продовжує писати занадто багато, це розцінюється як спам (※).» Шінджо «Хммм.» Мамаре «Тож коли я кажу щось на кшталт “добре, робити більше,” це означає не просто “робили більше”, це означає також зняття обмежень.» Масуда «Ясно, то ось що це означає!» Мамаре «Саме так.» Шінджо «Це, до прикладу, як вигук Кабукі, і це частина постановки, або спосіб створення паузи... Це дуже важливий момент для людини, яка читає твір, якщо не буде цієї інтерполяції, не можна написати решту історії. Мамаре «Так. Читацька сторона історії — це також те, що потрібно вивчити й вдосконалити (сміється). Існує багато шаблонів “кліше”, адже так?» Шінджо «Аудиторія готується як глядач і каже: “Гаразд наступного разу використаємо щось подібне”. (сміється)» Мамаре «Не лише текст, але й AA(※), є багато типів зауважень та відгуків. (сміється)» Шінджо «Ого, так ось де розроблена технологія. Цікаво.» Мамаре «Там є всілякі речі, чи не так. (сміється) Шінджо «Наприклад, в ракуґо та інших видах театрального мистецтва є різниця між записом сольного виступу та його з аудиторією. Можливо це чимось схоже.» ■ Історії про зміну світу Масуда «Історія інша, але на початку з’являється та частина, яка була б у звичайному кінці, а потім хтось серйозно намагається змінити світ…...» Сасамото «Ну, насправді дуже мало історій, про зміну світу. Зазвичай, щоб захистити світ, праведний союзник намагається не змінювати його.» Масуда «Так це правда.» Сасамото «Існує дуже мало історій про людей, які намагаються змінити світ, і саме лиходії намагаються його змінити.» (※)Міто комон Багатосерійний телевізійний історично-драматичний серіал, що виходив з 1969 року. Історія Токугави Міцукуні, який приховує свою особистість, подорожує країною і перемагає зло. (※)Герої галактики Легенда про героїв Галактики Йошікі Танаки. Роман, що змальовує космічну війну між Галактичною імперією та Альянсом Вільних Планет, з історичної перспективи. (※)Ейсу о нерае Манга для дівчат від Суміко Ямамото. Головна героїня Хіромі Ока, під керівництвом тренера Мунекати, виростає і стає першокласною тенісисткою. (※)Завтрашній Джо Боксерська манґа, написана Кадзіварою Іккі та намальована Чібою Тецуєю. Історія розповідає про Такеші Ябукі, який повертається додому з виправної колонії й приймає виклик стати чемпіоном світу. (※)Володар перснів. Фентезійний роман Дж.Р.Р. Толкіна. Змальовує битву за єдиний перстень, який керує світом. Масуда «Саме так. Так само з “Міто комон”(※).» Сасамото «Ось чому було дуже мало історій, де намагалися змінити світ.» Ямакіта «Яка історія де змінили світ закінчилася належним чином, як “Герої галактики”(※)?» Сасамото «“ARIEL” одна з них. Як я вже говорив раніше, ми створили земного робота, який ніколи не може перемогти, тому це не скоро закінчиться. Спочатку запланована кінцівка полягала в тому, що Галактична імперія збанкрутувала і бюджет закінчився, тож до побачення. Незалежно скільки б це тривало.» Ямакіта «Це трохи сумно, чи не так.» Сасамото «Так. Тоді доктор Кішіда сказав прибульцям: “Якщо виведете вторгнення або війну, результатом буде не що інше, як звичайна перемога або поразка”, тому я подумав, що вони з розвиненим інтелектом могли б закінчити це кращим способом. Це було у вісімнадцятому томі, й історія продовжилася до двадцятого.» ■ Запитання від читачів Шінджо «О, і ще одне запитання, пов’язане з цим, від читачів з Твітера. “Чи не могли б ви пояснити, чому звичайна історія повинна закінчуватися протистоянням між головним героєм і фінальним босом чи суперником”.» Сасамото «Вона ніколи не повинна закінчуватись.» Шінджо «Ні, але більшість закінчуються, щось що мається на увазі. У сучасних історіях протагоніст проти ворога чи суперника, це свого роду обидві сторони є персонажами, але у випадку “Королеви демона та героя” це насправді протистояння проти “структури світу”. Іншими словами, історія починається з ідеї, що сам світ потребує змін, і що перемога над ворогом — це не кінець історії. Насправді це зовсім інша історія, ніж та, про яку говорив автор питання.» Сасамото «Зрештою, “Ейсу о нерае”(※) не закінчується перемогою Оки Хірамі, чи не так? Коли “Завтрашній Джо”(※) яка також є спортивною комедією, закінчився боєм з Хосе Мендосою. Але з Хіромі Окою все не так.» Шінджо «Отже “Королева демонів та герой” перебуває в позицію на зразок “Ейсу о нерае”?» Сасамото «Принаймні, ми прагнули до чогось поза межами звичайної фантазії. Якби це була звичайна історія, це була б перемога над королем демонів і мала б щасливий кінець, але, що ж всі думають, що це нормально.» Ямакіта «Ні, я не думаю, що це погано. Це хороша історія, звичайно.» Шінджо «Я щойно згадав, точніше, щойно усвідомив, що така фантазія про паралельні світи була від самого початку сповнена відчуттям плинності. Якщо ви уважно прочитаєте “Володіння перснів”(※), то зрозумієте, що він не закінчується з поразкою ворога. Саме так, його неправильно зрозуміють, в основному в Америці. Ну, американці простодушні, тому вона стала історією про перемогу над ворогом, перемогу над Королем демонів, але насправді це була історії про кінець Ельфійської Епохи, про те, що незалежно від того, переможеш ти Короля демонів, чи ні, ти програєш, навіть перемігши.» Ямакіта «Це історія про те, як усі ельфи не мають іншого вибору, окрім як відступити, і почнеться людська ера. Шінджо «Так. Отже, якщо перемогти Саурона(※), закінчиться вік ельфів і почнеться вік нікчемних людей, або, можливо, для того, щоб його перемогти вони стануть чимось більш небезпечним за нього, і це буде, ще більш небезпечно...» Ямакіта «Є ще одна річ. Все закінчується тим, що Саурон перемагає і настає епоха орків.» Шінджо «Так, так, так. Тож це безпрограшна історія.» (※)Саурон Персонаж “Володаря перснів”. Зображений як могутній ворог. (※)Алегорія Означає іносказання або метафору. Тут це означає, що небезпечний перстень міг бути використаний як метафора ядерної зброї. (※)Середзем’я Світ в якому відбувається дія Володарі перснів. Це також місце дії інших творів Толкіна. Ямакіта «Принаймні люди не перемагають.» Шінджо «Це сумно і для людей, “Володар перснів,” історія про те, що все йде на захід, але історія іншого світу, яка мала б там початися, через американців, це історія про перемогу над Королем демонів, і на цьому все закінчується та знову і знову повторюється в “Королеві та герої”, наближаючись до своєрідної кульмінації “Володаря перснів”. Я маю на увазі, що справа не в перемозі. Йдеться про те, що потрібно зробити, щоб все стало краще. У випадку з Володарем перснів, Толкін — католик і любитель англійської мови, тому з його голови не виходить, що все одно все закінчиться, розумієте. Тому він намагається знайти інший вихід, або принаймні альтернативу. Це дуже своєрідно і наводить на роздуми.» Сасамото «Отже, у “Володарі перснів”, перстень є символом ядерної зброї, а історія — про відмову від неї. Але якби він був написаний між тисячу дев’ятсот тридцять четвертим і сорок дев’ятим роками, це була б інша історія.» Шінджо «Чи можна сказати, що реальність імітувала мистецтво, поки писався “Володар перснів”, а після публікації звідусіль отримав критику: “Хіба це не алегорія(※) на атомну бомбу?”, Толкін розлютився: “Те що я написав не алегорія!” Це дійсно загальний символ того, що ніколи не переможе і ніколи не стане кращим.» Ямакіта «Іншими словами, це історія про те, як Бог пішов, чи не так?» Шінджо «Сеттинг, такий, що тільки один Бог, але він не в цьому світі, в Середзем’ї(※). Отже, фантазія про інший світ, що почалася там нарешті стала, як би це сказати?» Сасамото «Назад до витоків?» Шінджо «У мене таке відчуття, що ми знову починаємо говорити про світ.» Масуда «Отже, вимоги часу?» Шінджо «Я не багато про це знаю. Це залежить від того, наскільки добре продасться відтепер, правда ж? Наскільки матиме попит?» Масуда «Думаю, Це те, що я хотів би прочитати.» Шінджо «Принаймні в Онлайн всі хотіли прочитати, і думаю, коли прочитали, зрозуміли що справді хочуть це прочитати.» Масуда «Ей. Ви вийшли за межі “Драґон квест” і “Ґандам”.» Шінджо «Гм. Отже, з комерційної думки, це справді важко...» Всі (сміються). Масуда «Тайм-аут!» Шінджо «Ні, я не це мав на увазі (сміється). Я хотів сказати, що якби першим майданчиком на якому презентували цю роботу, були комерційні медіа, ми б не змогли пережити таку пригоду. Я думаю, що тай факт, що це було не так, і є тим фактором, який зробив її можливою.» Ямакіта «Насправді романи часто провалюються.» Масуда «Чому люди, які взяли на себе цей виклик, зазнали невдачі?» Сасамото «Бо це важка праця.» Шінджо «Бо читачі не слідкують. Вони не можуть стежити за світом проти протагоніста. Безумовно, легше зрозуміти, якщо це протагоніст проти ворога, або той самий персонаж проти персонажа.» Сасамото «Перш за все, для того, щоб спробувати змінити світ, потрібно намалювати чітку картину світу, який потрібно змінити. Якби він був нормальним. Це фентезі про альтернативний світ, тому це світ, який всі знають. Тому не доведеться пояснювати світ навпаки. Така історія могла б бути можливою, тому що цей світ, який всі знають. Якби це було зроблено у повністю вигаданому світі, це було б дуже складно і вимагало б рівня малокаліберності на рівні з Толкіном.» Ямакіта «Іншими словами, це історія про світ, який нібито знають усі, але коли в ньому копаєшся, він виявляється ось таким. Звичайні люди не копаються в цьому.» Шінджо «Ми змогли це створити завдяки величезній кількості інших фентезі світів, яка допомогла нам створити історії від персонажа до персонажа. Що було б, якби це було зроблено в тисячу дев’ятсот п’ятдесят сьомому році, після Толкіна? Думаю, що все закінчилося б тим, що всі покрутили б головами.» Сасамото «Навпаки, я думаю, що це була б лише історична історія в середньовічному стилі.» Шінджо «Насправді, я знову відчуваю, що це історія, заснована на всьому тому, що сталося за останні кілька десятиліть.» Масуда «Пане Мамаре, ви зробили щось дивовижне.» Всі (сміються). ■ Що хотілося написати Масуда «Ви знали про це з самого початку? Що маєте справу зі світом.» Мамаре «Так. Я думав: «“Я хочу мати справу зі світом”, але на самому початку я думав: “Я хочу історію, яка б мене трохи підбадьорила”. Щасливий кінець і поганий кінець — це дві різні осі, також є веселі кінці й не дуже веселі. Є історії зі щасливим кінцем, які якимось чином втрачають свою енергетику. У цьому сенсі, на мене також вплинула “ARIEL” і ще декілька впливів, і я подумав, що для оптимістичного кінця підійде історія про велику битву зі світом, як ця.» Масуда «Історію, яка підбадьорить. Тоді, яка історія підбадьорила вас найбільше?» Мамаре «“Космос(※)” Карла Сагана. Вона справді мене підбадьорила. Вона не про кохання чи дружбу, але коли закінчуєш її читати, то відчуваєш справжній заряд енергії. Я мав цю книгу вдома, коли навчався в початковій школі, і так, вона мала не мене великий вплив.» (※)Космос Документальний телевізійний фільм про Всесвіт і життя, яке може в ньому існувати. А також науково-популярна книга, написана Саганом на його основі. Шінджо «Чи є у вас якась улюблена частина книги, або частина, яка підняла вам настрій? Кульмінація?» Мамаре «Ні, на початку. Імовірність того, що на певній планеті чи у Всесвіті є інопланетяни, з якими ми можемо поговорити, ймовірність можна визначити шляхом множення різних можливостей. Лише ця частина змушує мене відчувати себе бадьорим і енергійним. Імовірність цього дуже мала, але кількість зірок величезна. Ну, якщо ви говорите про те, чи є вони там, чи ні, то вони там є. Дуже надихає читати, як Карил Саган одну за одною розглядає формули глибокого розрахунку про те, якими будуть пропорції. Навіть якщо я не зможу написати “Космос”, я хотів би колись написати щось настільки ж енергійне, і є продовженням цього.» Масуда «Ні, це правда, що багато читачів реагують на те, що відбувається з дрібною економікою, але багато людей розуміють цю енергетичну тенденцію. Мамаре «Саме так. Для мене важливіше було не те, про що йдеться в економіці, а те, що вона мене підбадьорює.» ■ Чого очікувати від Тоуно Мамаре Масуда «До речі, пане Мамаре. Ви збираєтеся повернутися з романом після цього?» Мамаре «Якщо вийде. Це те, що я хотів би зробити.» Масуда «Що ж це гарний спосіб закінчити, тож чому б нам не отримати кілька слів від старших на прощання?» Мамаре «Буду вдячним.» Масуда «Для початку... Пан Сасамото, прошу.» Сасамото «Є багато письменників, які так хвилюються, що не можуть писати. Не думайте багато, просто пишіть. Не відпочивайте. Тому що потрібно втричі більше часу, щоб повернутися до початкового темпу, який зупинився. З мого досвіду, якщо ви не писали місяць, вам знадобиться три, щоб повернутися до початкового темпу. Якщо не писати рік, то потрібно три роки. Я не можу уявити собі десятирічну перерву, бо ніколи не робив подібного, але для повернення початкового темпу, мені б знадобилося близько тридцяти років. Це жахливо, саме тому я скажу не робити перерв. Якщо ви перестанете надто довго про це думати, зрештою ви будете думати, що працюєте, а не просто думаєте про творчі речі.» Мамаре «Я не дуже розумний. Думаю, мене більше подобається просто писати, або продовжувати писати.» Сасамото «Навіть якщо так, одного дня досягаєш своєї межі.» Мамаре «Саме так.» Сасамото «З мого погляду, це як відпочивати від поганих думок. Не думай, пиши. Це я можу сказати, як старший письменник. У вас щось є, пан Шінджо?» Шінджо «Ну, пан Сасамото настільки блискуче висловився, що я не можу нічого додати (сміється.) Масуда «Якщо так, то що б ви хотіли спробувати наступного разу?» Шінджо «Ну, я б хотів, щоб ви написали коротке оповідання, яке також є предметом мого теперішнього інтересу. Це вимагає іншої техніки, тож це буде питання навчання. Існує багато шедеврів різних короткометражок, і прочитавши їх, я думаю, що було б напрочуд цікаво спробувати й самому.» Мамаре «Так.» Масуда «А як щодо пана Ямакіти?» Ямакіта «Я хочу побачити створені ним ігри. Ні, словом, я відчуваю, що хочу спробувати щось, що не є історією. Ігри — це своєрідний світ, чи не так? Я хочу побачити, як він її створює. А ви пан Масуда?» Масуда «Від мене нічого особливого, але натомість дам вам роботу.» Мамаре «Яку?…» Масуда «Напишете новелу по грі, яку я зараз розробляю. Ця гра добре продається, тож це хороша робота.» Мамаре «Я був би вдячний. Але ви впевнені, що хочете, щоб це зробив я?» Сасамото «Точніше...» Шінджо «Якщо я не помиляюся, вам просто ліньки писати самому.» Масуда «О, мене підловили. Ви справді професіонал. (сміється)» Всі (сміються). Контактна особа H «Тепер, коли ми прийшли до чіткого висновку, я хотів би завершити цю розмову.» Дуже вам усім дякую.» Список персоналу■Автор Тоуно Мамаре Таємнича істота, що мешкає в центрі Токіо, в районі Суміда. Після життя, пов’язаного з написанням сміттєвих текстів в інтернеті приблизно з двохтисячного року, вирішив дебютувати з публікацією «Королеви демона та героя». Серед його захоплень — писати та багато читати. «Лоґ Горизонт» зараз у продажу. ■ Обкладинка/Ілюстрації до тексту toi8 Ілюстратор з Кумамото, Японія. Останнім часом я роблю набагато більше, ніж просто ілюстрації. Вийшла моя перша книжка «Прогулянка планетою», тож, будь ласка, придбайте її разом з «Королева демонів та герой». ■ Ескіз персонажів — текстові ілюстрації Мізутама Кейнодзьоу Народилася в Сайтамі. Я почала малювати в різноманітних журналах, таких як еротичні журнали глибокого друку, інформаційні журнали про молодих хлопців, музичних, ігрових журналах та журналах про моделювання і врешті решт потрапила до журналів про риболовлю. Останній з них Дейліспортс. Відчуваю, що можу жити на науковій фантастиці, Хансін Тайгерс, Legend of Zelda і шоколаді. ■ Примітки/нагляд за верстанням/Створення карти Ацуші Ямакіта Будь-який ігровий магазин. Останнім часом виконує багато важкої роботи, такої як «Фентезі енциклопедія для ігрових сценаріїв» любить і легку роботу. ■ Примітки/ нагляд за верстанням Хіромі Хосое Виходець зі світу настільних ігор. Займається переважно роботами, пов’язаними з іграми, включаючи книги з коментарями, книги ноу-хау, різноманітні сеттинги, сценарії та новели. ■ Генеральний керівник Шоджі Масуда Народився 1960 року в префектурі Хьоґо. Як ігровий дизайнер створив «Tengai Makyō II: Manji Maru», «Linda -3» та «Тільки через мій труп». В останні роки він також працює як письменник, опублікувавши серію «Онікірі Йоторіко», «Харука небо країни Яматай», «Харука палаюча країна Яматай», «Джон і Мері — мисливці з головами», «Вона повна шрамів». Останньою публікацією стала перша книга для дітей «Кіт-невидимка та старша сестра». Серед інших книг «Ідеї та методи ігрового дизайну Шоджі Масуди». Акаунт у Твіттері ShojiMasuda.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!