Ілюстрації

Том 2. Розділ 1 - [1] Магічна промислова академія (1)

[1] Магічна промислова академія (1) Ситуація зі спробою викрадення штучної реліквії з заводу на Зоряному реакторі, на острові Міякі та в лабораторії FLT, в Мачіді, заспокоїлась в середині травня. Тацуя, який в перше за довгий час прийшов на заняття, був помічений у студентській їдальні Магічного Університету. За столом, поруч, сиділа Міюкі, а Ліна навпроти неї. А навпроти Тацуї щойно сів шкільний друг, Мікіхіко. – Тацуя, давно не бачилися. Як сказав Мікіхіко, на початку розмови, вони вже давно не зустрічалися. Точніше, пройшло близько двох місяців. – В компаніях, вже все добре? «Компанії» про які згадав Мікіхіко, — це Стеллар Генератор, а також Маґіан компані. Хоч це не компанія, але вона мала включати й Товариство Маґіан. Минулого місяця Тацуя брав участь у створенні двох організацій. Скоріше, він центральна фігура. Він був президентом Стеллар Генератор, керуючим директором, із правом представника, загально об’єднаної асоціації ТОВ Маґіан компані та заступником представника міжнародної неурядової організації Товариство Маґіан. І Товариство Маґіан і Маґіан компані використовували новий термін «Маґіан» у своїх назвах, а Тацуя був у керівництві обох, тому деякі люди помилково думали, що вони батьківська та дочірня компанії. Однак між цими двома організаціями не було ієрархічних відносин чи фінансового зв’язку. У них спільна лише мета - «реалізувати людські права носів магічних якостей. Широка громадськість цікавилася Стеллар Генератор, оператором заводу на термоядерному реакторі з магічною послідовністю контролю гравітації, «Зоряного реактора», але не лише для носіїв магічних навичок, а й для тих хто займається магією, Маґіан компані була об’єктом, який не можливо ігнорувати. Поки що все йде за течією. – Здається, треба ще багато чого зробити. – Ну. Не лише для компанії, керування організацією — не проста справа. Злегка знизив плечима Тацуя, на слова Мікіхіко. – Звісно Злегка посміхнувся Мікіхіко, як другий син родини Йошіда, він також мав стосунок до керування організацією. Можливо тому він мав уявлення про те, що говорив Тацуя. – …До речі, Тацуя. Тут Мікіхіко раптово понизив голос. – Що? Це було якось багато значно, але голос Тацуї не змінився. – Ті чутки правдиві? Тихо запитав Мікіхіко. – Чутки? Тацуя не прикидався, що не розуміє. Йому було цікаво, що це за чутки. – ... Ходять чутки, що Саєгуса-семпай працює у Тацуї. – Це правда, що Саєгуса-семпай працює в Маґіан компані, але... чутки? – Старша дочка родини Саєгуса влаштувалася на роботу в компанію пов’язаною з кланом Йотсуба. Отакі чутки. Тон відповіді Мікіхіко, на запитання Тацуї, включав здивування: «Це ж очевидно». – Вірно… Звичайно, на погляд третьої сторони, це може здатися дивним. Розсудив Тацуя, почувши зауваження Мікіхіко.. – Є різні припущення, наприклад, що клани Йотсуба та Саєгуса нарешті потоваришували, або що родина Саєгуса приєдналась до табору родини Йотсуба... Як все насправді? Тацуя нахмурився, на поширення безпідставних чуток. – Такого не має. Я не знаю справжні наміри Саєгуси-семпай. Але я знаю, що вона компетентна людина. Тому ми прийняли її на роботу. От і все – Ха-ха.., вірно. Якщо клани Йотсуба і Саєгуса утворять союз, чи не можливо, щоб один пішов під іншого. Тацуя мовчки кивнув Мікіхіко, який розсміявся. – Як що до тебе, Йошіда-кун? Побачивши, що тема вичерпана, чи для того, щоб Мікіхіко не зайшов далі. Міюкі поставила питання, яке не має нічого спільного з темою. – Чи вдалося оцифрувати Фулу? Хоча не так сильно, як Тацуя, дослідження Мікіхіко також привертали увагу в області магії, як важлива технологія. Цікавість студентів Магічного університету не була неприродною. – Завдяки вам, ми поступово просуваємось. Пані Шібата, також допомагає. – О, а як що до тебе. З хитрою посмішкою, приєдналася до розмови Ліна. – А? Що?.. – О, ти ладнаєш? З Мідзукі. Ви ж живете разом? – Це не так. Як і очікувалося, він не підскочив і не встав, але Мікіхіко показав тривогу і покрутив головою. – Ми не «живемо разом», ми співмешканці! – Але ви живете під одним дахом, правда? Ліна ставила багато питань, з серйозним обличчям. Проте в її очах світилося світло, як у кішки, яка полювала на мишку. – Ну, бо ми співмешкаємо... Але в окремих кімнатах. Можливо, сам Мікіхіко розумів, що це контрпродуктивно. Та все ж, він не міг не відреагувати. – Однак, ванна кімната не окрема, чи не так? Мідзукі нею користуються і хіба не може виникнути помилка? Не вимушено запитала Ліна, зберігаючи серйозний вираз обличчя. Проте світло в її очах зраджувало її серйозний вираз. – Ц-це не так! Мікіхіко заперечив помилкове уявлення Ліни, з червоним обличчям. – Отже, все навпаки. Мідзукі потрапляла в подібну шаблону ситуацію? – Дома ванні кімнати розділені, для чоловіків і жінок! – Правда? Запитала Ліна, не розуміючи схиливши голову. Це було не розуміння, а слова і манера, щоб серйозно запитати. – Якщо це будинок Мікіхіко, це не дивно. На противагу цьому, Тацуя кивнув з переконаним обличчям. Це легко зрозуміти, але дім Мікіхіко не був святинею. Це магічне додзьо, де приватно навчали магії. В навчальному таборі було багато учнів. Якщо так, то ванни були достатнього розміру і розділені на дві статі. ...Навіть якщо співвідношення чоловіків і жінок перекошене. – Ліна. Я не думаю, що така неприємність, як ти думаєш, станеться насправді. – Правильно! Ліна, ти занадто багато дивишся аніме. Слова Міюкі вказали на плутанину реальності з вигадкою, і Мікіхіко відбився від Ліни. – Не будь грубою. Я не так багато дивлюся аніме, щоб не помітити сказане. Мікіхіко подумав, «як я бачу дивишся», але не сказав цього. ◊ ◊ ◊ Робота Саєгуси Маюмі в Маґіан компані була гарячою темою і за межами університету. Маґіан компані, очолена Міюкі, наступною главою родини Йотсуба, розглядалася громадськістю як асоціація, якою керує родина Йотсуба, незалежно від того, що думає Тацуя. І Маюмі, старша дочка родини Саєгуса, влаштувалася туди на роботу. Маюмі не була наступною главою, як Міюкі, і їй не була відведена особлива роль у родині Саєгуса. Не дивно, що вона влаштувалася на роботу, яка не має нічого спільного з кланом Саєгуса. Однак той факт, що рідна дочка нинішнього голови родини Саєгуса приєдналася до організації, пов’язаної з родиною Йотсуба, яка була суперником, був таким, який не міг не викликати різноманітних припущень. Не тільки члени японського магічного світу, такі як Десять головних кланів, крім Йотсуби та Саєгуси, Вісімнадцяти сімей, які поповнювали Десять головних кланів, Ста сімей номерів і Магічна асоціація, а й такі чини, як Національні Сили Самооборони й поліція та антисоціальні сили, такі як Гуманісти, магічні екстремісти за зверхність магів, проявили набагато більший інтерес до Маґіан компані. ◊ ◊ ◊ Маюмі була доручена канцелярська робота, пов’язана з відкриттям Магічної промислової академії. Метою створення Маґіан компані є «самозахист людських прав» носіїв магічних якостей. Відкрити для людей, які володіють магічними якостями, шлях до активної ролі в суспільстві. Навіть таких, які не відповідають стандартам, що вважаються практичними. Конкретним змістом послуг, для цієї мети, є «професійна підготовка» та «Працевлаштування» маґіанів. Але працевлаштування не йтиме за схемою широкого залучення шукачів роботи. Планувалося працевлаштування носіїв магічних якостей, які пройшли професійну підготовку в компанії. Іншими словами, навчання це перший крок. Створення «Магічної промислової академії», скорочено «МПА», було першим кроком до цієї мети. ◊ ◊ ◊ Середина травня дві тисячі сотого року, в день. Тацуя, який читав документи на настільному терміналі, в офісі президента Стеллар Генератор, на острові Міякі, негайно вибрав варіант «YES» на повідомлення, яке з’явилося на дисплеї. Повідомлення було від Маюмі, із запитом, чи можна зараз подзвонити. На краю дисплея з’явився значок вхідного дзвінка. Тацуя торкнувся значка, щоб перемкнути екран, на якому відображався кошторис. – Вибачте, що потурбувала, керуючий директор. Тацуя не нав’язував ввічливу манеру розмови Маюмі. Це було проявом її здорового глузду. – Я хотіла б поставити вам запитання щодо заявки на створення МПА. – Яке? Коротко відповів Тацуя, закликаючи Маюмі продовжити. – Хто директор навчального закладу? Запитала у відповідь Маюмі. Попри те, що Магічна промислова академія є навчальним закладом, вона не входила до системи навчальних закладів, тому не було потреби повідомляти ім’я директора державним установам. Це, мабуть, питання, яке слід включити в шкільне портфоліо або довідник. Тацуя не мав проблем з відповіддю. – Це ще не вирішено. Відповівши легко і чесно. – ...Зрозуміла. Погляд Маюмі не звинувачував у затримці з рішенням. Вона відвела погляд від екрана, засумнівавшись чи правдиві слова Тацуї, чи ні. Мало того, вона була не «напівпереконана». Відчувалося, що вона значною мірою схилялася до «сумніву». Це не обов’язково було погане припущення. Правду не довідатись, але Тацую влаштував перший варіант. – Пані Саєгуса, яка людина, на вашу думку, підходить? Не розкриваючи свої справжні наміри, натомість запитав Тацуя. – В директори? На питання Маюмі, Тацуя кивнув. – Ну... Зрештою, думаю, що в магічному суспільстві краще мати гарне обличчя. Думаю, що багато людей думатимуть про це по різному. – Наприклад, досвідчений керівник Магічної асоціації? – Ні, думаю, що краще триматися подалі від Магічної асоціації. Тацуя злегка кивнув із задоволеним виразом З того кінця телефонної лінії, Маюмі відчула, «схоже, мене перевіряють». – Також з кандидатів слід виключити людей причетних до родин Йотсуба та Саєгуса. Думаю, що найкраще запросити з номерів, які вважаються рівновіддаленими від обох родин. Тому наступні слова Маюмі були трохи сильнішими. – Зрозуміло. Побачивши, що Тацуя киває, Маюмі впевнилася, що у нього є план що до кандидата на посаду директора. При цьому вона подумала, «навіть якщо запитати, відповіді не отримати». ◊ ◊ ◊ – Пані Саєгуса. Що керуючий директор сказав, що до директора навчального закладу? Запитав Тоокамі Рьоусуке, що готував відкриття Магічної промислової академії, після того, як вона завершила розмову по відеофону і повернулася з кімнати зв’язку. Рьоусуке щойно, в кінці минулого місяця, повернувся з канадського Ванкувера USNA. Повернувшись до Японії, він відвідав штаб-квартиру компані Маґіан і після важкого шляху посів посаду співробітника, «ключового співробітника», а не «непроханого працівника» Він приєднався до Маґіан компані, бо, за його власними словами, симпатизував ідеї «самозахисту людських прав носіїв магічних якостей», але правда була іншою. Він проникнув в Маґіан компані, тому що мав наказ визначити мету Тацуї. Наказ був від Лени Фехр, лідера політичної асоціації FEHR, спрямованої на захист прав магів, з Ванкувера. Рьоусуке був членом FEHR. Правду кажучи, Тацуя і Міюкі це знали. Рьоусуке мав намір це приховати, але Тацуя з самого початку підозрював його стосунок до FEHR, і це було підтверджено через три дні, після того, як він приєднався до компанії. Вони мовчали, тому що вважали, що Рьоусуке варто використати. Маюмі не повідомили про його стосунок до FEHR. – Здається, це ще не вирішено. Маюмі не сказала Рьоусуке, що Тацуя, схоже, звузив коло кандидатів. Тому що, оскільки Тацуя не робив заяви, це було непевне припущення. – Ось як... Тоді немає іншого вибору, окрім як зачекати з цим. Відкриття Магічної промислової академії було заплановано на вересень. Залишилося трохи менше чотирьох місяців. Скільки б про це не думали, але якщо не набрати учнів належним чином, навчальний заклад не працюватиме. Можливо, це незвичайний спосіб набрати студентів і все-таки був час зробити шкільне портфоліо. Рьоусуке розпочав створення онлайн-брошури. Тому Маюмі запитала Тацую про майбутнього директора школи. Рьоусуке не звернувся до нього особисто, тому що Маюмі була ближчою до Тацуї. Не тому, що Рьоусуке погано ставився до Тацуї. Принаймні для Рьоусуке. – Але... Чим мені ще зайнятися? Ні Маюмі, ні Рьоусуке не мали жодного досвіду в керуванні школою. На щастя, або, звісно, вони не єдині в Маґіан компані, вони працювали за інструкціями експертів, які готували відкриття навчального закладу до утворення компанії. Однак тут проявилася слабка компетентність діловода Рьоусуке. Ймовірно, це натура інженера. Крім того, можливо, необхідно врахувати, що останні чотири роки він жив на колишній канадській території USNA і майже не контактував з Японією. Однак, попри такі обставини, відсутність навичок у Рьоусуке було не заперечним фактом. У формі повідомлення про непридатність до оформлення документів, його вже відправили створювати вебсайт академії. – І справді... Чому б вам не запитати пані Кійоко. Маюмі, трохи подумавши, відповіла Рьоусуке, який попросив поради. – Пані Фудзібаяші?.. Фудзібаяші Кійоко була відправлена родиною Йотсуба до Тацуї, відразу після створення Маґіан компані, минулого місяця. У певному сенсі, вона перший офіційний співробітник компанії. Вона не мала жодних конкретних знань про функціонування асоціації, але ефективно керувала адміністративними аспектами Маґіан компані, як помічник Тацуї. Саме Фудзібаяші наказала Рьоусуке створити вебсайт. – Зрозумів. Рьоусуке трохи подумав і кивнув на пропозицію Маюмі.

Читати