"Сільвер..."
Цзі Чжисю несвідомо для себе почала повторювати це ім'я.
Як досвідчений мисливець і людина, що вже досить довго перебуває у світі незвичайних істот, Цзі Чжисю, звісно ж, чула про цю легенду.
У давнину, задовго до появи велетнів, ельфів і стародавніх драконів, у світі, який тоді ще був здебільшого безформною масою, існували чотири неймовірно могутні відьми.
Це були Чотири Первісні Відьми.
Сільвер, відьма, яка контролювала сніг.
Життя, відьма, яка контролювала вогонь.
Вальпургія, відьма, що керувала ніччю.
Фраксінус, відьма, що контролювала дерева.
Вони провели межу між світом снів і реальністю та звели Стіну Туману, яка огорнула весь Азір, захищаючи людей за стіною туману від вторгнення звірів сновидінь.
Вони були надто могутніми, настільки, що люди боялися їхньої сили.
Коли тим, хто покладався на Первісних Відьом, пощастило розплющити очі, вони злякалися, побачивши їхню іншу сторону, і почали один за одним виходити з-під крил Первісних Відьом.
Коли зникло королівство ельфів поступово віддалені Первісні Відьми по черзі переходили в царство сновидінь з метою вічного сну і це призвело до відхилення у віруваннях людей.
Наприклад, з часом Церква Моровиці, яка вірила в Стіну Туману, відлучила Первісних Відьом від своєї віри.
Тепер їхня доктрина проповідувала, що Стіна Туману була справді древнім і божественним існуванням, до створення якого відьми не мали жодного стосунку.
Навіть Помазаники Вальпургієвої ночі вже відійшли від початкових вірувань і тепер були організацією, яка захищала від лиходіїв, так само як вчені Союзу Правди та лицарі Таємної Вежі Обряду.
Тому Цзі Чжисю була дуже здивована, що ця ельфійка насправді прийшла шукати Первісну Відьму. Насупившись, вона запитала: "Чому саме тут? Норзін — це місто, яке було повністю розвинене. Ефірна мережа спостереження Союзу Правди всебічно охоплює місто, та й місто не зможе стримати царство мрій Споконвічної Відьми."
Наразі найбільшою тріщиною царства сновидінь було, мабуть, царство омріяного звіра, який ось-ось мав вилупитися з Чарівного Дзеркала Яйцеклітини.
Але це не могло бути царством сновидінь відьми. Первісна відьма могла покинути світи своїх снів однією лише думкою, і щось на кшталт Чарівного Дзеркала Яйцеклітини було їй абсолютно непотрібне.
"Ааа..." Доріс мала роздратований вираз обличчя. "Я теж не знаю. Саме так відбулося пророцтво мудреця. Вона отримала настанову, що велика Леді Сільвер, яка керує снігом і льодом, зійде зі свого царства снів у цьому залізному місті Норзін і з'явиться до благословенного зірками".
Потім вона простягнула палець і постукала себе по скронях. "Ви маєте знати, що всі ці пророцтва завжди розпливчасті й можуть бути повними нісенітницями".
Цзі Чжисю не могла не кивнути на знак згоди. "Дійсно."
Вона відкинула ковдру вбік і сіла на край ліжка, ворушачи м'язами свого тіла. "Як довго ти плануєш тут залишатися? Таке місце, як Норзін, де добро і зло змішані воєдино, небезпечне для ельфів."
"Мало того, ти, напевно, мала б відчути, що зараз тут ненормально", — пробурмотіла Цзі Чжисю, показуючи на вулицю.
Доріс підвелася, все ще посміхаючись. "Ви говорите про цей сильний дощ? Неважливо. У мене дуже висока адаптація до поганих умов. Все абсолютно нормально".
"Ні, я не про це..." - сказала Цзі Чжисю зі складним виразом обличчя. Вона не знала, як найкраще це пояснити.
Магічне Дзеркало Яйцеклітини було особливим тим, що мало сильну силу причаровувати чиєсь серце, а також здатність за особливих умов викликати потужного звіра сновидінь.
Це був надзвичайно небезпечний артефакт, який міг привернути небажану увагу, тому важливо було зберегти таємницю до того, як це станеться, щоб ситуація не вийшла з-під контролю.
Через аномальну погоду зовнішні проїзди Норзіна вже кілька днів тому були перекриті, а в'їзд транспортних засобів і людей ззовні був заборонений.
Ця ельфійка перед Цзі Чжисю, безсумнівно, увійшла до міста туди до того, як почався дощ, і цілком зрозуміло, що вона нічого не знала про ситуацію, що склалася. Однак, ельфа, який прийшов у пошуках колишніх переконань, було нелегко вмовити піти геть.
Цзі Чжисю могла лише спробувати порадити якомога урочистіше: "У будь-якому випадку, краще не виходити на вулицю в ці дні. Нинішня ситуація дуже небезпечна".
"Так, так, так..." - Доріс кивнула, а потім хихикнула: "Ви, здається, перебуваєте в набагато небезпечніших обставинах, ніж я. Як так сталося, що ви натомість даєте мені поради?"
Цзі Чжисю на мить замислилася над своєю червоною сережкою, перш ніж в її сталево-сірих очах з'явився твердий погляд. "Це тому, що я мисливець, який дивиться в безодню і стає чудовиськом. Кожної ночі, коли запалюють багаття, я полюю на звірів, щоб захистити добрих і чесних. Це мій обов'язок."
"Сила мисливців ніколи не полягала в тому, щоб здобувати владу для себе."
Чим більше ми боремося, тим більше балансуємо між життям і смертю. Тепер вона починала розуміти все, про що розповідав їй власник книгарні.
Контроль над силою цієї несамовитої звірячої крові мав навчити її смирення.
Сталева рішучість мала наділити її незламною переконаністю.
Вона більше не відчувала розгубленості. Піти слідами пана Ліня було б її останнім бажанням.
Доріс була трохи налякана, але відповіла на це лагідною посмішкою. "Я бачу в тобі твоїх попередників. Це справді справжнє значення бути мисливцем, з давніх часів і дотепер".
Цзі Чжисю відчула, що ці слова і тон здалися їй дещо неправильними, і вираз її обличчя трохи змінився.
Доріс раптом понюхала повітря і зморщила брови. "О ні, моя юшка!"
Цзі Чжисю спостерігала, як ельфійка порається з каструлею й ополоником, наче схвильована молода дружина. Їй знову здалося, що вона щось не так зрозуміла.
"Можливо, я просто занадто виснажена", - подумала Цзі Чжисю.
Великі шматки вареного м'яса та духмяні спеції, змішані з легким перцевим ароматом юшки на кістках, що витав у повітрі, утворювали апетитне поєднання.
Доріс поставила на стіл велику миску гарячої юшки, зняла фартух і посміхнулася: "Скуштуйте! Свіжа юшка зі свіжого собачого м'яса, спеціально приготований для пацієнта."
Під фартухом була довга біла сукня в ельфійському стилі, яка робила її одночасно святою і граціозною. Її великі груди були схожі на символ ельфійської доброти. Їй не вистачало лише квіткової гірлянди, щоб перетворити цю грубу орендовану квартиру на чарівний ліс.
Але... собаче м'ясо?
Хоча ельфи не були вегетаріанцями й, як відомо, мали надзвичайні мисливські навички, собаче м'ясо все ж здавалося трохи перебором.
Цзі Чжисю з легким скептицизмом підійшла до столу і сіла за нього. Вона спробувала ложечку юшки, і її очі загорілися. "Дуже смачно!"
Доріс широко посміхнулася. "Я дуже впевнена у своїх кулінарних здібностях. Тим більше, що це свіжі продукти, які доставили сюди нещодавно.
"Але повернемося до теми... Зважаючи на те, що ви є мисливцем Норзіна, ви повинні добре знати це місце. Оскільки в цей період мені не дуже зручно вирушати в дорогу, я сподіваюся, що ви зможете мені відплатити якимись підказками."
Цзі Чжисю вже доїла миску юшки і кивнула головою. "Це було б дуже добре... Але, по правді кажучи, я зараз перебуваю у вкрай небезпечних обставинах і, можливо, не зможу вам нічим допомогти".
Вона зробила невелику паузу і продовжила: "Однак, коли дощ припиниться, ви можете піти до книгарні на 23-й авеню і розпитати її власника. Можливо, вам вдасться отримати відповідь, яка вас цікавить".
Доріс кілька разів моргнула. "А хто..."
"Той, кому я присягаюся у вірності. Велика істота, яка прийшла, щоб поширювати Євангеліє в нашому світі. Хоча я ще не до кінця розумію його ідеали, його Всезнання божественне".
Далі
Том 1. Розділ 39 - Свіжа юшка з собачого м'яса
"Його Всезнання божественне". В очах Доріс з'явився легкий натяк на сумнів, але вона швидко його сховала. Не змигнувши оком, вона посміхнулася, обережно помішуючи суп у власній тарілці. "Схоже, це справді велика істота. Однак..." "Щоб краще інтегруватися в людське життя, я нещодавно досліджувала минулорічний реєстр Союзу Правди на предмет надзвичайних істот, і, здається, такої істоти не було... Напевно." "Оскільки це в межах Норзіна, хіба Союз Правди не повинен мати хоча б якусь форму запису?" Цзі Чжисю не здивувалася сумнівам Доріс. Зрештою, повірити в те, що в цьому місті живе всезнаюча істота, було досить неправдоподібно, щоб нова знайома повірила в те, що вона існує. Слова, які вона щойно сказала... звучали дуже схоже на "Вибачте, чи є у вас хвилинка, щоб поговорити про нашого господа і спасителя, пана Ліня?" Це звучало як хрестоматійна місіонерська пропаганда, в той час, як на іншому кінці дроту була істота, яка володіла довголіттям і мала свої власні переконання. Подібно до того, як сама Цзі Чжисю не вірила, що світ мрій Первісної Відьми може спуститися до Норзіну, не було нічого дивного в тому, що Доріс сумнівалася у величі пана Ліня. Цзі Чжисю похитала головою. "Я розумію твої сумніви, але Союз Правди не є беззаперечною організацією і не має абсолютного авторитету. У них теж немає всемогутнього бога, на якого можна покластися, чи не так?" "Я просто викладаю істини, свідком яких був сама. Пан Лінь — справжній відлюдник, і навіть мережа спостереження Союзу Правди не змогла виявити його існування. До того, він не прагне здобути собі популярність". З виглядом туги вона продовжила: "Як я щойно сказала, він — велика людина, яка прийшла, щоб поширювати Євангеліє в нашому світі." "У найгірші часи саме він показував мені вихід із темряви, даючи мені настанови, силу та підбадьорення. Тільки завдяки йому я змогла здобути перемогу над тими ворогами й помститися". Помітивши рішучий вираз обличчя Цзі Чжисю, Доріс відповіла: "Схоже, у вас є тверде переконання, як і наша віра в Леді Сільвер. За весь цей час ми ніколи не відмовлялися від заповіту, укладеного під час Вальпургієвої ночі". "Він дав мені все, що я маю зараз". Цзі Чжисю підвелася з посмішкою і зірвала пов'язки зі своїх рук. Бинти з легким шурхотом впали на підлогу, відкриваючи бліду, практично бездоганну шкіру, на якій не було навіть найменшого шраму. Доріс особисто перев'язувала ці рани й, звісно, знала, наскільки серйозними були ці ушкодження, ніби по звичайній людині потопталося кілька слонів. Що ще важливіше, ці рани були спричинені ефірними атаками, які б значно зменшили регенерацію фізичного тіла. Але тепер, через десять хвилин після того, як Цзі Чжисю прокинулися, на ній не залишилося жодної рани. Це була найвища сила крові звіра сновидінь. Коли Цзі Чжисю прийшла до тями, дві валюти життя — кров і душа — почали текти, і її тіло почало повністю зцілюватися в процесі швидкого метаболізму. Вона стиснула кулак, і вибухова сила, прихована в цьому людському тілі, вирвалася назовні, перетікаючи в кров звіра. Вираз обличчя Доріс трохи змінився, вона взяла ложку і випила повний рот юшки. Після цього вона сказала: "Я вам трохи вірю. Власник книгарні пан Лінь, про якого ви згадуєте, здається дійсно дивовижним." Вона відчула цю дику звірину кров, і їй справді здалося, що жінка перед нею має небезпечну ауру хижака, який вистежує свою здобич. Цзі Чжисю розтиснула кулак, а потім зняла решту бинтів з її тіла. "Це само собою зрозуміло. Це найбільш милосердна і добросерда вища істота, яку я коли-небудь бачила. Цей щедрий дар був мимохідь переданий мені ним". Доріс посміхнулася: "Гаразд, коли дощ припиниться, я обов'язково повернуся і відвідаю цього власника книгарні з відкритим серцем. Сподіваюся, він зможе відповісти на мої запитання". Цзі Чжисю з радістю відповіла: "Я вірю, що ти отримаєш найбільш задовільну відповідь". "Сподіваюся на це..." Стиснуті губи Доріс скривилися в легкій посмішці. "Що ви плануєте робити далі? Продовжуватимете боротися зі своїми ворогами?" Цзі Чжисю кивнула. "Я повідомлю своїм підлеглим, щоб вони приїхали за мною. Однак мені потрібен час, щоб розібратися в обставинах, що склалися. Тому, ймовірно, мені доведеться залишитися тут на кілька днів. Вибач, що потурбую тебе". "Все гаразд" - відповіла Доріс, відсуваючи миски та посуд. З яскравою посмішкою вона вказала на єдину перегородку в кімнаті. "Я вже приготувала гарячу воду у ванній кімнаті. Проходьте і прийміть приємну розслаблюючу ванну. Також прийшов час переодягнутися". Одяг, в який зараз була вдягнена Цзі Чжисю, не належав їй. Доріс, ймовірно, допомогла їй переодягнутися в легку білу сукню, коли вона була на морозі. Однак її енергійні дії, коли вона прийшла до тями, призвели до того, що кров просочилася крізь бинти й заплямувала сукню. Виявилося, що Доріс врахувала це і заздалегідь приготувала гарячу воду. Цей ельф справді мав добру вдачу. Цзі Чжисю подякувала їй і попрямувала до ванної кімнати, не забувши прихопити з собою тростину. Доріс наспівувала, кидаючи миски та ложки в раковину перед тим, як відкрити кран. Крижана посмішка з'явилася на її обличчі, коли вона дивилася на своє відображення у воді. Вона простягнула палець і провела ним по поверхні води. "Нікого, крім чотирьох Первісних Відьом, не можна назвати по-справжньому всезнаючим... У цьому світі ніколи не бракувало здібних фальсифікаторів. Але якщо ви недостатньо здібні, не звинувачуйте розчарованого клієнта в тому, що він вжив заходів." Надворі гойдався тваринний труп мисливця, пришпилений до стіни ефірною стрілою, колихався на вітрі, доки він нарешті повністю не розвіявся на попіл. Відрубана собача голова лежала на купі сміття збоку. Це було джерелом свіжої юшки з собачого м'яса... "Досі нічого не чути від того, кого ми відправили на її пошуки?" Так, надійшло підтвердження, що ми втратили зв'язок з мисливцем Аномального рангу "Переслідувачем" Баком. Херіс насупився. Здавалося, що з молодою пані сім'ї Цзі справді важко було впоратися. "Де був втрачений контакт? Що говорить Багряний Культ?" "... Я не знаю." *Бам!* Херіс грюкнув кулаком по столу, втративши свою граціозність. Зморшки в куточках очей надавали йому особливо зловісного вигляду, як у кульгавого, постарілого лева, який відмовляється поступитися своїм становищем ватажка прайду. Після цього Херіс закричав: "Як це ти не знаєш?!". Його підлеглий тремтячим голосом відповів: "Всі сліди були повністю знищені, і навіть магічна ідентифікація не спрацювала. Отже, це..." Херіс глибоко вдихнув і холодно прошипів: "Тоді продовжуйте пошуки, знайдіть її за будь-яку ціну". "Так." "І ще одне. Що з Чарльзом? Як його стан?" "Він повністю прокинувся. Урі дуже добре зберіг його тіло, а "Прекант" Морфі з Багряного культу вже воскресив його і наповнив необхідною волею". Нарешті трохи хороших новин. "Чарльз... Улюблений учень Уайльда, якщо вірити інформації, яку залишив після себе щур Руенлефт. Це також було причиною, чому Урі вбив його". Цікаво, що він буде робити, коли його власний учень повернеться з мертвих і спробує його вбити? Будемо сподіватися, що він зможе надати енергію, необхідну для вилуплення Чарівного Дзеркала Яйцеклітини...
Читати
Відгуки
Якщо ви не любите собак, значить ви не вмієте їх правильно готувати (авторка цитати Доріс) Вони всі такі милі, особливо коли обговорюють Ліня 💞 Дякую за вашу працю ❤️