Конфлікт батька та доньки

Губи Лінь Цзе ледь помітно сіпнулися. Якби він не був обережним і не стримував свій вираз обличчя, його обличчя зараз точно було б збентежене.

За останні три роки в його книгарні побувало чимало колоритних особистостей, але це був перший випадок, коли хтось попросив його поборотися на руках.

Лінь Цзе ніколи не чув такого дивного прохання за всі роки роботи в книгарні, і навіть коли він ще читав лекції в університеті до своєї еміграції...

З трьох варіантів "позичити", "купити" чи "почитати", чи обрала б нормальна людина "армреслінг"?

Чи це доречно?

Очевидно, що ні.

Своїм інстинктом життєвого наставника Лінь Цзе відчув, що в цьому є щось підозріле. Він ще раз подивився на цю дівчинку-підлітка пильним поглядом.

На ній не було макіяжу, але стан її шкіри був дуже гарний. На ній був одяг вишуканого рівня майстерності, а кепка була від досить відомого бренду. На її черевиках можна було помітити невеликі шматочки бруду, але відбитки взуття, залишені на підлозі, були чіткими. Ймовірно, вона вимила їх у калюжах за дверима.

Виходячи з цих тонких спостережень, Лінь Цзе відчув, що ця дівчинка мала атмосферу витонченості.

Найбільше привертало увагу її туго заплетене руде волосся. Воно було явно доглянутим, як м'яке хутро, яке, напевно, було б приємним на дотик.

Коротко кажучи, вона, ймовірно, була із заможної родини. Пригадуючи вираз обличчя дівчинки-підлітка, коли вона увійшла, Лінь Цзе побачив у ньому тривогу і розчарування.

Він був абсолютно впевнений, що ця дівчинка спеціально прийшла до книгарні, а не для того, щоб сховатися від дощу, як це зробила Цзі Чжисю.

Якщо так, то чому молода дівчина з багатої сім'ї, яка не мала б браку розваг, раптом прибігла до книгарні Лінь Цзе... щоб поборотися з ним на руках?

Наразі Лінь Цзе не відчував, що його книгарня має якісь особливі характеристики, які б змусили когось відважитися на дощ заради випадкового візиту.

Ні, зачекайте хвилинку.

Чи може причиною збільшення кількості нових клієнтів бути те, що один з них рекламує мій заклад?

Цзі Чжисю, Джозеф... Джозеф?

Лінь Цзе склав руки й уважно оглянув цю молоду дівчину пронизливим поглядом.

Хоч це і не було очевидно, але між нею та Джозефом була певна схожість, особливо очі. Це може здатися дивним, але... хоча Джозеф виглядав як постарілий суворий чоловік, за рисами його обличчя можна було сказати, що колись він був гарним молодим хлопцем.

Тому правильно було б сказати, що ця молода дівчина перед ним мала дивовижну схожість з молодим Джозефом.

У цей момент інтуїція підказала Лінь Цзе, що ця дівчина перед ним, ймовірно, була родичкою Джозефа. Не усвідомлюючи цього, Лінь Цзе дивився на неї майже хвилину.

Цей мовчазний і пильний погляд спричинив безформний тиск на Мелісу. Після того, як за нею мовчки спостерігали, спочатку владна Меліса повільно зняла руки зі стільниці й жорстко поклала їх на коліна, ніби її мучило сумління. "Що... Що не так? Армреслінг — це ж не так вже й складно, чи не так? Чи щось не так?"

Цей хлопець все ще здається дуже звичайним, але чому я раптом відчуваю, що зробила щось не так? Чому це... те саме відчуття, яке я відчуваю, коли тато робить мені догану за щось погане?

Вона не могла не хвилюватися від таких думок.

Лінь Цзе схаменувся і зрозумів, що поводився неввічливо. Прочистивши горло, він сказав: "Армреслінг — це добре, але перед цим я хочу поставити два запитання. Ви не проти?"

Меліса кивнула. "Які питання?"

Лінь Цзе підняв палець. "Перше питання. Ви прийшли через Джозефа, чи не так?"

Попри те, що це було запитання, Лінь Цзе сказав його з впевненістю.

Серце Меліси вискочило з грудей. Вона ніколи не очікувала, що власник книгарні так просто згадає ім'я Джозефа.

Її очі розширилися від шоку, коли вона втупилася в молодого чоловіка навпроти неї.

Водночас її передчуття в глибині душі ставало все більш і більш інтенсивним.

"Схоже, я не помилилася."

Оскільки ці двоє дійсно були родичами, то ймовірність того, що вони мають родинні зв'язки, була надзвичайно високою.

Лінь Цзе махнув пальцем і посміхнувся. "Не дивись на мене так. Ви двоє просто схожі".

Меліса закотила очі, щоки надулися, як у риби-дудочки, коли вона вигукнула: "Хто, в біса, схожий на нього!"

З його все більш точною проникливістю Лінь Цзе здогадався, що ця дівчинка-підліток і Джозеф, ймовірно, були батьком і дочкою, зважаючи на її бунтарську поведінку і погляд, сповнений презирства.

На жаль, він і справді бачив подібні обставини занадто часто.

Раніше це була жінка, якій розбив серце негідник, а цього разу — дівчинка, яка втекла з дому через розбіжності з батьками.
Дійсно, зростала потреба в широких навичках Лінь Цзе як життєвого наставника.

У цей момент Меліса вже шкодувала. Вона більше не відчувала, що її батько зробив помилку, а скоріше, що вона сама потрапила в дещо несприятливі обставини через власні судження та цікавість.

Звичайно, це не була небезпечна ситуація. Однак, оскільки ця людина миттєво здогадалася про її стосунки з Джозефом, існувала дуже висока ймовірність того, що він донесе на неї.

Дійсно, було нерозумно вриватися в зону "V", навіть якщо вона була нібито "дружньою".

Єдиним вдалим моментом було те, що "дружня" частина в досьє була правдивою, зрештою.

Лінь Цзе простягнув другий палець. "Що стосується другого питання, чому ви хочете поборотися зі мною на руках?"

Якби це був будь-який інший постійний клієнт, Лінь Цзе не став би таке запитувати. Однак перед ним була нова, молода клієнтка, і її прохання передбачало фізичний контакт.

Заради власної репутації та невинності Лінь Цзе не мав іншого вибору, окрім як бути трохи обачнішим.

Жінки були не єдиними, хто зазнавав домагань. Чоловіки також повинні були пам'ятати, що потрібно захищати себе, перебуваючи на вулиці!

Крім того, глибоке розуміння дивних намірів співрозмовника допомогло б у його психологічній оцінці та роздачі курячого супу.

Меліса сиділа прямо і дивилася прямо перед собою. "Джозеф каже, що коли ти засмучений чимось або кимось, але не можеш діяти через певні причини, найкраще знайти когось для армреслінгу.

Га? Лінь Цзе був спантеличений і запитав із сумнівом: "Чому саме армреслінг?"

Зачекайте, це означає, що вона засмучена через розбіжності з Джозефом? І вона... використовує мене, щоб виплеснути свою злість?

Боже, що за дитина!

З незворушним обличчям Меліса відповіла: "Найкраще знайти причетну до цього особу. Таким чином, я зможу насолодитися розгубленим виглядом опонента, який не має іншої альтернативи."

"Крім того, опонент виглядатиме боягузом, якщо відмовиться від цієї гри, і її можна буде розпочати силоміць, якщо він відмовиться від неї. Крім того, якщо опонент розсердиться і почне діяти, це дасть мені привід побити його".

"Що00оооо00?????"

Весь розум Лінь Цзе був заповнений знаками питання. Він почав сумніватися в тому, що Джозеф здатен як батько виховувати своїх дітей.

Хааа, я не можу очікувати, що військовий ветеран, який страждає від ПТСР, буде правильно виховувати дитину, чи не так?

"Гаразд, як ти хочеш змагатися?" Лінь Цзе відчув, що у нього ось-ось розболиться голова.

Але Меліса просто давала вихід своєму розчаруванню, і Лінь Цзе був готовий задовольнити її прохання. Зрештою, вона була такою молодою дівчиною з худорлявими кінцівками, що, напевно, не змогла б зібрати багато сил. Але навіть якщо так, Лінь Цзе повинен був поставити цю неслухняну дитину на місце.

"Найкращий з трьох" - обережно запропонувала Меліса, думаючи про себе, що хоча цей власник книгарні не виглядав таким вже й звичайним, він, мабуть, був вченим або магом.

Ця людина з рангом V, ймовірно, могла б бути більш досвідченою в ефірних аспектах, але його фізичне тіло, безумовно, не було б таким сильним.

Вони вмостилися по обидва боки прилавка і взялися за руки, оскільки атмосфера стала нервовою і напруженою.

Чоловік, здавалося, перебував у досить розслабленому стані, але Меліса відчувала, що він має силу лише середньостатистичного дорослого чоловіка.

Глибоко вдихнувши, вона пробурмотіла:

"Три"

"Два"

"Один"

"Старт!"

*Бам!*

Матч було вирішено.

Меліса безтямно дивилася на свою руку, притиснуту до стільниці.

Як це можливо?!