Розділ 31

Розділ 31. Пудинг з тофу та смажені пельмені зі свининою.

Оскільки у нього була зустріч з Хе Юнь Ї о 10 годині в Академії наук, Жвань Тан сьогодні встав рано. Він також заздалегідь попередив про ранній ефір. Після прямого ефіру Жвань Тан мав піти до Академії наук.

Соєві боби, які замочувалися протягом ночі, повністю розбухли. Два фунти бобів розмокли і перетворилися на десять фунтів. Він збирався взяти половину, щоб приготувати пудинг з тофу, а іншу половину віддати Академії наук. Це мало дозволити Хе Юнь Ї допомогти знайти способи швидкого отримання лактону або солей Епсома.

Однак простого пудингу з тофу було недостатньо для сніданку. Подумавши про це, Жвань Тан вирішив приготувати ще й пельмені зі свининою. Борошно та свинина були вдома, тож не було потреби купувати їх у зірковій мережі.

Після того, як приготування було завершено, Жвань Тан відкрив пряму трансляцію.

Можливо, через те, що сьогодні трансляція була відносно ранньою, кількість глядачів в інтернеті була не такою великою, як під час вечірнього ефіру. Як би там не було, все одно були мільйони людей.

[Маленький прозорий: Доброго ранку ведучому!]

[Дев'ять Місяців, який крадькома дивиться прямі ефіри на роботі: Рідко коли ведучий виходить в ефір так рано! Робоча група посилає лукавий сміх!]

[Су Хуай: Я поставив будильник тільки заради цього! Доброго ранку ведучому!]

–Доброго ранку всім, я ваш ведучий, Жвань Тан. Я хочу приготувати вам пудинг з тофу та пельмені зі свининою, – він посміхнувся і привітався з аудиторією.

–Ці соєві боби були замочені вчора, для приготування пудингу з тофу, – сказав Жвань Тан, виймаючи замочені соєві боби. –Початкові кроки подібні до того, як я робив соєве молоко минулого разу. Для тих, хто робить це вдома, найкраще купувати найсвіжіші соєві боби в магазині. Якщо у вас є соя, яка пролежала вдома кілька днів, вам доведеться викинути ті боби, які вже почорніли.

Продукти, що продаються на торговому майданчику, ретельно контролюються Академією наук. Їх доставляли безпосередньо з селекційного центру, тому вони завжди були дуже свіжими. Жвань Тан вже звик щодня купувати в торговому центрі нові інгредієнти. У будь-якому випадку, міжгалактична експрес-доставка була швидкою і зручною.

Однак навіть у соєвому молоці, вичавленому за допомогою соковижималки, неминуче будуть присутні бобові домішки, тому його потрібно ще раз процідити за допомогою попередньо простерилізованої бавовняної тканини.

–Прошу всіх звернути увагу. Соєве молоко повинно бути кип'яченим і приготованим, інакше буде бобовий присмак, – Жвань Тан налив відфільтроване соєве молоко у велику каструлю, прокип'ятив його тричі поспіль і за допомогою ополоника зняв плаваючу піну.

Після третього кип'ятіння він додав відповідну кількість холодної води, щоб охолодити температуру соєвого молока приблизно до 80 градусів. Потім він повільно додав у каструлю розведений білий оцет і перемішав його з максимальною ретельністю. За відсутності солі Епсома, лактонів або гіпсу, для приготування тофу можна було використовувати лише білий оцет.

–Якщо додати занадто багато оцту, тофу може стати занадто жорстким. Оцет і воду розводити у співвідношенні 1:6. Так тофу матиме найкращу текстуру.

Через кілька хвилин соєве молоко в каструлі повільно конденсувалося, перетворюючись на дрібні шматочки м'якого бобового сиру. Жвань Тан продовжував нагрівати його до тих пір, поки бобовий сир і вода повністю не розділилися. Потім воду вичавлювали, залишаючи в каструлі лише бобовий сир. Віджату воду не викинув. Натомість він її зібрав в контейнер. Там був білий оцет і через сорок вісім годин він бродив та ставав природним кислотним коагулянтом (ймовірно, ферментованою сироваткою). Пізніше його можна було б використати для створення тофу, який мав би кращу текстуру.

Жвань Тан розрівняв решту бобового сиру в каструлі і закрив кришку. Поки він залишав його на деякий час, тофу-пудинг повинен був утворитися.

Скориставшись цим часом очікування, Жвань Тан почав місити тісто. Він робив це не вперше, тож не було потреби щось пояснювати. Він замісив з борошна і води тісто, загорнув його в поліетиленову плівку і відклав убік. Потім він почав робити начинку для пельменів.

Жвань Тан готував найпростіший фарш зі свинини, тому, помивши свинину, він за допомогою кухонного ножа подрібнив свинину, а потім додав невелику кількість соку з цибулі та імбиру. Добре перемішавши, він додав сіль та соєвий соус за смаком. Коли все це було рівномірно перемішано, все було готово.

Він навмисно залишив невелику частину фаршу. До фаршу в мисці додали крохмаль і легкий соєвий соус та добре перемішав. Пізніше з нього зроблять соус для пудингу з тофу.

Жвань Тан взяв решту фаршу і розкачав його в довгу смужку. Він розділив її на маленькі грудочки тіста і за допомогою качалки розплющив їх у обгортки для пельменів. Жвань Тан навмисно залишив середину тіста трохи товстішою, щоб воно не ламалося.

Він поклав свинячу начинку в середину тіста, а потім склав його навпіл. По краю складеного вареника він почав защипувати пелюсткоподібні складки. Навички складання пельменів у Жвань Тана були дуже хороші і за лічені хвилини ряд готових пельменів був готовий. З пухкими животиками всі вони виглядали дуже мило.

Він взяв чисту сковорідку і поклав на неї шар олії. Після того, як олія розігрілася, він поклав пельмені один за одним, акуратно розклавши їх. Вони повільно смажилися на сковороді. Коли нижня частина пельменів стала злегка золотисто-жовтою, він долив невелику кількість води і накрив каструлю кришкою. Він дав воді закипіти на високій температурі, а потім зменшив вогонь, щоб вона варилася, поки шкірка пельменів не підрум'яниться.

Поки Жвань Тан наливав оцет у тарілку, деякі глядачі не могли більше стримуватися.

[Не можу перестати обіймати дерева: Ах, ах, гаряче! Але це смачно! Дуже смачно!]

[Мяо Мяо любить їсти всі страви ведучого: Хрусткі зовні і ніжні всередині, м'ясо дуже смачне, дно у цього смаженого пельменя крихке, а він надзвичайно смачний. Мені подобається!]

Жвань Тан вже звик до витівок цих двох жартівників. Він налив оцет у тарілку і поставив її поруч із тарілкою зі смаженими пельменями:

–Вибирайте на свій смак. Можете їсти так, як є, а можете вмочити в оцет.

Жвань Тан завжди був дуже щедрим на інгредієнти, тому ці смажені пельмені були тонкошкірими, але повністю нафаршированими. Дно смажених пельменів було хрустким і крихким, в той час як зовнішня оболонка була м'якою і смачною, а свиняча начинка – м'ясистою і соковитою. Глядачі були сповнені похвали. Після занурення в оцет, він приніс трохи кислинки і приніс абсолютно новий вид смаку.

[ID27324740: Чи буде ведучий сьогодні розігрувати лотерею?]

[Пити звичайну кип'ячену воду посеред ночі: Мені подобається цей смажений пельмень! Сподіваюся, мені сьогодні пощастить! ]

–Вибачте, я скоро піду, тож, можливо, не зможу приготувати більше смажених пельменів. Сьогодні ввечері я приготую більше смачної їжі і використаю її для лотереї, добре? – побачивши чат, де обговорювали лотерею, Жвань Тан пояснив, відчуваючи жаль.

[Чудовий маленький джингл: Ого, так сумно! T^T]

[Мені все одно, якщо я не хочу платити: О, я плачу, я ляжу і не встану, поки ведучий не повернеться сьогодні ввечері]

[Маленький прозорий: О... тоді добре, пообіцяй, що сьогодні ввечері буде лотерея, добре!]

[Пити звичайну кип'ячену воду посеред ночі: ( >_<)]

–Так, сьогодні ввечері точно буде лотерея, – Жвань Тан заспокоїв публіку і пішов перевірити, як там пудинг з тофу.

В цей час пудинг з тофу в горщику майже сформувався.

Жвань Тан дістав чисту сковорідку і розігрів трохи олії. Коли вона стала гарячою, він додав часник та імбир, обсмажив їх, помішуючи. Потім він обсмажив фарш, а потім влив невелику миску з водою. Він дав їй закипіти на сильному вогні, посолив і додав трохи крохмальної суспензії. Каструля почала наповнюватися світло-коричневим бульйоном і поширювати аромат.

Жвань Тан зачерпнув кілька шматочків пудингу з тофу в невелику миску, а потім влив трохи соусу з фаршу з каструлі. Бульйон просочився в пудинг з тофу, а м'ясо було викладене зверху. Насамкінець він посипав блюдо подрібненою зеленою цибулею і миска простого пікантного пудингу з тофу була готова.

–Якщо ви готуєте його самостійно, ви можете додавати начинку на свій смак. Ви можете додати все, що вам подобається їсти.

Насправді, Жвань Тан вважав, що краще було б додати трохи водоростей норі, сушених креветок, маринованих бульб гірчиці та консервованих яєць. Але в ту епоху вони були недоступні, тож він міг задовольнитися лише цим.

[Йдеш по лісу і б'єшся об листя: Смачно, так смачно!]

[Дме вітер: Такий м'який і гладенький, дуже смачний, супер смачний!]

[Квітнева горлиця ляскає пір'ям: Так, смак справді чудовий! Мені це може сподобатися більше, ніж соєве молоко!]

Пудинг з тофу був дуже м'яким і його неможливо було їсти паличками для їжі. Його можна було їсти тільки ложка за ложкою. Білий пудинг з тофу просто танув у роті. Він мав смак, відмінний від свинячої шкіри та жирного м'яса, більш легкий та ароматний. Можливо, він не був дуже вершковим, але був ніжнішим, і коли його змішували з наваристим бульйоном і фаршем, одна ложка була настільки насиченою смаком, що її вистачало на всіх.

Коли майже всі скуштували, а час вже перевалив за дев'яту, Жвань Тан сказав: –Трансляція закінчується. До зустрічі ввечері!

Після завершення прямої трансляції Жвань Тан почав пакувати речі. Ті соєві боби, які були розмочені, треба було відвезти до Академії наук. Вони були готові для того, щоб продемонструвати Хе Юнь Ї принцип виготовлення тофу. Можливо, у них є спосіб спростити цей процес і зробити свіжий тофу доступним для продажу якнайшвидше. Інакше йому доведеться щоразу робити його з соєвого молока. Це забирало б багато часу і було б дуже виснажливим.

Існували також локшина, тісто для пельменів, тісто для вонтонів тощо. Їх також можна було виробляти масово. Замішувати тісто щодня було справді марною тратою зусиль.

Воду, відокремлену від пудингу з тофу, також було упаковано. Можливо, це могло б допомогти Академії в дослідженні лактонів і дріжджів. Він також обговорив з ними метод виробництва соєвих продуктів, таких як соєва паста і дубаньцзян. Процес виготовлення цих продуктів був надто довгим, і він не мав наміру робити їх сам.

Подумавши про це, він зрозумів, що потрібно ще багато чого зробити...

Поснідавши, він поклав залишки готових пельменів і пудингу з тофу в коробку для консервації і приготувався віднести їх до Академії наук. Коли просиш про допомогу, потрібно принести маленький подарунок, чи не так? Можливо, спокусившись на їжу, ці дослідники стануть ще більш вмотивованими та ефективними.

Запакувавши речі в легку сумку, Жвань Тан увійшов у зоряну мережу і викликав машину. Він був готовий їхати.

Але перед від'їздом, за цікавим збігом обставин, він прихопив маленьку баночку олії чилі.