Хом’як на боці великого герцога Півночі (3)

— Через десять днів я запропоную «полювання».

 

Це була головна думка Беліала.

 

Звичайно, він почав усю розмову не з цього. Деякий час вагався, що було нехарактерно для нього, але, на жаль, я був не в тому становищі, щоб терпляче спостерігати за процесом. Навіть якщо тривалість «Перевтілення» була подовжена, вона все ще становила лише чотири години.

 

Утім, не було потреби в тому, щоб я був тим, хто підштовхував Беліала.

 

Тому що Кайл, який тепер мав чіткіше розуміння моєї ситуації, висловив свою думку, бажаючи, щоби Беліал уже перейшов до суті, й усе, що мені залишалося зробити, – це кивнути головою на знак згоди.

 

«Так зручно.»

 

Я вже давно повинен був сказати йому правду. Є стара приказка: «Хоч і просто, але все ж легше підняти аркуш паперу вдвох, аніж наодинці», і це правда.

 

Однак була одна проблема.

 

— Ем-м… – вигукнув я, піднімаючи руку. — Що ви маєте на увазі під «полюванням»?

 

Для мене цей вираз був дуже дивним.

 

Усе ж, полювання – це коли група людей виходить назовні, щоб зловити тварин або демонічних звірів, але це визначення, здається, не відповідає нинішньому настрою.

 

Сен і Кайл, які знали, що я не з цього світу, здавалося, не здивувалися, але Беліал витріщився на мене так, ніби я поставив дивне запитання.

 

— Ми влаштовували полювання в минулому поколінні. Ти не знаєш?

 

— Так… Просто думайте про це як про навчання дурня, і поясніть, будь ласка. 

 

Кайл швидко перервав розмову.

 

— В основному це стосується політичної боротьби.

 

— Політичної?

 

— Так.

 

Місце дії буде розташоване в лісі глибоко в східних горах, приблизно за два дні їзди каретою від імператорського палацу. Ніхто не наважується йти туди без певної мети, і ніхто навіть не знає, що за демони чи звірі мешкають у цій місцевості.

 

У команді мало бути не більше десяти осіб, все ж вестиметься політична війна, у якій люди ризикуватимуть життям.

 

У принципі, той, хто вполює найбільше демонічних звірів, повинен перемогти, але можна з упевненістю сказати, що ніхто насправді не дотримується цього правила.

 

Є лише один спосіб вибратися з цього лісу. Або вижити до кінця всіх трьох днів, або вбити ватажка ворожої команди.

 

Крім того, будь-яка смерть, що трапляється тут, підпорядковується неписаним правилам. Точніше, це місце призначене для того, щоб заохочувати смерть. Не має значення, як хтось помре й чи знайдуть його тіло. Усе буде просто відкинуто як нещасний випадок.

 

Коли тільки одна людина може зійти на трон, а інша хоче оскаржити цю владу, і все може бути вирішено тільки через кров і смерть, претендент пропонує «полювання».

 

Коротше кажучи, я відчуваю, що тепер я відкрив справжню природу імперії Мейнгардт. 

 

— Не варто дивуватися, якщо ситуація вибухне в будь-який момент.

 

Сен прояснила поточну ситуацію в імператорському палаці.

 

— Можливо, ми швидко загасили пожежу, відрубавши хвіст відповідальній особі, але всі ми знаємо, що смерть барона Честіля – це ще не кінець.

 

Беліал коротко кивнув.

 

— Коли цей вогонь розростається, він не відразу поширюється, скоріше, він вибухне в один момент. Якби нас наздогнали, то все було б скінчено.

 

— То ти пропонуєш, щоб ми першими запропонували «полювання»?

 

— Я не хочу, щоб мене неочікувано вбили, в той час, як я не маю нічого, окрім купи відмовок.

 

Беліал, який був лише другим у черзі на престол, мав більше обмежень порівняно з Лоренцом. Тож замість того, щоб залишатися безпорадним, краще бути тим, хто вирівнює ігрове поле.

 

— Це мій останній шанс.

 

Принаймні, так він зможе підняти свій меч. Я можу це зрозуміти.

 

— Зрозуміло.

 

Кажуть, що ця традиція, яка є досить варварською, зустрічається в імперії досить часто. Хоча зазвичай трон успадковував старший син, це не означає, що другий і третій не мали такої можливості.

 

Проте, відкрито намагаючись убити його таким чином... хіба навколишні вельможі будуть просто сидіти склавши руки? Всі троє нерішуче подивилися на мене.

 

«Буде легше впоратися з наслідками, якщо швидше приймемо рішення, тому залишали це в спокої…» 

 

Вони, напевно, думають, що було б зручно відрізати прогнившу мотузку раніше, коли хтось ось-ось помре.

 

Але не думаю, що це «полювання» або люди, які в ньому беруть участь, цілком при своєму розумі.

 

Кайл тихо засміявся, можливо, побачивши, що я насупився, коли слухав план. Здавалося, його розвеселило, що я не є прихильником жорстокості, пов'язаної з цим заходом.

 

— Здається, тобі це не дуже подобається. 

 

— Що ще дивніше, це те, що люди раді бачити, як помирають інші. До того ж, це досить жорстокий метод.

 

І так скрізь, де збираються люди. Яким би суворим не був світ, немає нічого гіршого за людську злобу.

 

Я похитав головою, повністю розчарований.

 

— Є тільки один трон і багато тих, хто бажає його зайняти. Із цим нічого не поробиш.

 

Від недбалого тону Беліала мені стало ще гірше.

 

Люди, які безжально топчуть інших, кажуть одне й те саме: це необхідно, якщо хочеш чогось досягти у важкому житті; це неминуче; нічого не поробиш.

 

Так чи інакше, цей конфлікт також мав би бути висвітлений у «Серці зими». 

 

Однак, оскільки я не звернув на нього уваги, оскільки Кайл зіткнувся з труднощами, я можу лише покластися на систему, яка розповість мені подробиці.

 

Зараз важливо те, що Беліал планує оголосити політичну війну через десять днів, і Лоренц буде більш ніж щасливий прийняти її, вбачаючи в цьому прекрасну нагоду позбутися його раз і назавжди.

 

А поки що, Кайл...

 

— Сподіваюся, великий герцог зможе мені допомогти. 

 

Його тон був надзвичайно ввічливим, враховуючи його зазвичай зарозумілу особистість.

 

Беліал продовжив тихим голосом.

 

— Я чув, що в глибині східних лісів живе чимало небезпечних демонічних звірів. І хоча екосистема відрізняється від північної, я впевнений, що з ними буде набагато легше впоратися, ніж із ворожими лицарями. 

 

Кайл коротко кивнув, закликаючи його продовжувати.

 

— Мені потрібна твоя допомога. Я щедро заплачу тобі за неї.

 

Лоренц не міг не вхопитися за цю пропозицію. Можливо, отримавши пропозицію про полювання, він також зробить таку ж пропозицію Кайлу.

 

Двоє з трьох принців ворогують між собою, і всі вони зведені брати, тому всі погляди будуть прикуті до останнього, щоб побачити, на чию сторону стане найсильніший лицар в імперії Майнгардт.

 

— Це перехрестя. 

 

Недбало зауважив я, на що Кайл відповів прямолінійно.

 

— Життя – це вибір. 

 

Його невимушене ставлення свідчило про те, що він пройшов через набагато більше, ніж це.

 

«Що ж, це, мабуть, правда.» 

 

Люди завжди повинні робити вибір у житті. Навіть у боротьбі з демонічними звірами – наліво чи направо? Рішення має бути прийняте за долі секунди, інакше воно може коштувати життя.

 

Він нізащо б не змигнув оком перед таким вибором.

 

Зрештою Кайл сказав: 

 

— Гаразд.

 

Запанувала коротка тиша.

 

Тим часом я ще раз перевірив систему.

 

[Кайл Джейн Мейнгардт. До передбачуваного часу смерті залишилося приблизно 170 днів.]

 

[Кайл Джейн Мейнгардт. До передбачуваного часу смерті залишилося приблизно 10 днів.]

 

[Кайл Джейн Мейнгардт. До передбачуваного часу смерті залишилося приблизно 170 днів.]

 

[Кайл Джейн Мейнгардт. До передбачуваного часу смерті залишилося приблизно 10 днів.]

 

Кілька блакитних спливаючих вікон заповнили мій зір.

 

Кайл вирішив узяти участь у «полюванні» через десять днів, але саме по собі це не визначало, житиме він чи помре.

 

Це повністю відрізнялося від випадку з Беліалом, чия смерть настане через десять днів, або Сен, яка більше не стане Сереною.

 

Чи буде це залежати від того, що станеться там? Чи... оскільки він не має постійної долі, її буде легше змінити, ніж долю Беліала чи Сен?

 

Я не можу бути упевненим.

 

І від цього я ще більше хвилююсь.

 

— ...

 

Тепло притиснулося до тильної сторони моєї руки, щільно стиснутої під столом.

 

Це був Кайл.

 

Він не порушив тишу. Він навіть не дивився на мене. Оскільки його розмова з Беліалом ще не закінчилася, його прямий і спокійний погляд залишався спрямованим уперед.

 

Але рука, яка простяглася до мене, була ніжною, вона взяла мене за тильну сторону долоні, великий палець злегка провів по кінчиках пальців, перш ніж злегка стиснути їх.

 

Вона була твердою та непохитною. Достатньо, щоб холодне напруження в моєму тілі розтануло, хоч і повільно.

 

— Однак я не залучатиму лицарів Блейка. Моя територія не втягуватиметься у цю суперечку. Я діятиму лише від свого імені, як Кайл Джейн Мейнгардт. 

 

Це має означати, що у них буде менше причин для політичного впливу на саму територію Блейка.

 

Беліал кивнув.

 

Ймовірно, він також не хотів би підтримки територіального рівня. І це зрозуміло, оскільки Кайл, який дбав про свій народ, не хотів би відправляти своїх лицарів на неминучу небезпеку.

 

— Але незалежно від назви, факт залишається фактом: ти є великою підтримкою. 

 

— ...

 

— Я не маю жодних причин брати участь у цьому «полюванні», та й не вважаю це за потрібне.

 

Беліал знову кивнув, вираз його обличчя став важким.

 

— Зрозуміло.

 

— Тепер дай мені причину долучитись.

 

Зелені очі Беліала звузилися від холоду в голосі Кайла.

 

На вродливому обличчі Беліала з'явилася посмішка. Він здавався цілком впевненим у тому, що може вигадати будь-яку кількість причин.

 

Беліал витягнув із кишені невеликий предмет і поклав його на стіл.

 

Мідний медальйон був досить малий, щоб поміститися на долоні, але здавався досить важким. На ньому був вигравіруваний пісочний годинник із вічком і годинниковою пружиною, що викликав делікатне, але водночас дивне відчуття моторошності.

 

— Маги зони беззаконня почали рухатись, а це означає, що вони обрали свій шлях. 

 

— Чарівна Вежа Морозу...

 

Група, яку не можуть зв'язати жодні закони. Вони, господарі беззаконних земель, тепер планували обрушитися на північ імперії.

 

Іншими словами, старі вороги почали рухатись.

 

Кайл із похмурим виразом обличчя взяв медальйон і потримав його в руці. Він знав, що маги вирішили взяти участь, але усвідомлення ступеня їхньої участі було зовсім іншою справою.

 

Беліал говорив тихо.

 

— Лоренц об'єднався з магами, Кайле. Це факт.

 

— ...

 

— Ми схопили трьох магів, але невдовзі після того, як їх замкнули в підземеллі, вони померли, закашлявшись кров'ю, як і барон Честіл. Розтин показав, що всі їхні ліві нижні корінні зуби були зламані. 

 

— Отже, у них була отрута, захована між зубами.

 

— Так.

 

Кайл навіть не відчув бажання сміятися з їхньої смерті. Куточок його ока лише скривився, ніби від огиди до їхньої жорстокості.

 

Поки я мовчав у цій холодній атмосфері, Беліал продовжував.

 

— Якщо я програю цю битву, наступним імператором стане твій брат Лоренц. І йому доведеться заплатити магам за допомогу в полюванні. Цікаво, чого ж насправді хочуть маги....

 

— ...

 

— Цього достатньо, чи не так?

 

Кайл стиснув медальйон на столі.

 

Його рука тремтів від ненависті та гніву, а сухожилля виділялися яскраво-білим кольором. Здавалося, ніби вона була повністю відокремлена від руки, яка тримала мою.

 

— Достатньо. 

 

Отже, Кайл вирішив взяти участь у цій політичній війні.