Заробляй, як Великий герцог Півночі, і витрачай, як хом'як (1)

— Я все ще не впевнена в тому, що мені робити, – зітхнула Сен. — Його Високість принц Беліал набагато уважніший, ніж я думала. Він сказав, що подбає про мене, щоб я ні про що не турбувалась, якщо піду з ним до імператорського палацу.

 

Я внутрішньо пирхнув, відкушуючи шматок бутерброда.

 

«Візьме на себе відповідальність, чорт забирай!»

 

Хто знає, скільки неприємностей може виникнути, якщо він утрутиться в її справи. Чи знайдеться в принца час захищати просту служницю? Звісно, знайдеться, якщо він планує одружитися з Сен.

 

— Чого ти хвилюєшся? Якби я був Його Високістю Кайлом, я вболівав би за тебе.

 

Хоча це була дещо різка відповідь, Сен здивовано витріщилася на мене, стиснувши долоні, можливо, тому, що була зворушена.

 

Я відвів погляд, несамовито жуючи бутерброд зі смаженою шинкою та сиром.

 

— Я прийняла рішення, але я хвилююся... хвилююся, що не зможу досягти того, чого хочу.

 

Я подивився на неї, злизуючи крихти хліба на кінчиках пальців. Ти сказала, що хочеш помститися. Чому ти не можеш цього зробити? Не вистачає сили?

 

Вираз її обличчя говорив про те, що вона знала, що навіть найлегший шлях може бути повним тернів, тому її занепокоєння не було пов'язане з цим. Можливо, це було відчуття безпорадності в більш фундаментальному питанні...

 

Між роздратуванням і цікавістю останнє взяло гору. Я зробив тонке зауваження:

 

— Про що ти хвилюєшся? Ти розумна й працьовита. Страждання від нестачі влади та авторитету будуть лише тимчасовими. Ти, та, кого я знаю, безсумнівно, зможеш досягти всього, чого захочеш, якщо докладеш до цього зусиль.

 

Саме так. Минуло небагато часу з моменту нашої першої зустрічі, але я знав це напевно.

 

Сен така людина. Вона завжди вийде на крок за межі, які людина може собі поставити.

 

Я відчував її рішучість. Рішучість жити далі й не відступати від власних переконань і цінностей.

 

Ось чому я не надто переймаюсь історією цього світу, незважаючи на те, що доклав чимало зусиль, щоб запобігти смерті Кайла.

 

Сен може досягти всього, чого тільки забажає, без допомоги інших. У той час, коли хтось озирається назад і шкодує про свої вчинки, Сен робить ще один крок уперед і зрештою досягає своєї мети.

 

Було б краще, якби «Серце зими» було казкою. Кожен заслуговує на те, щоб жити довго й щасливо. Сен, я, а також Кайл.

 

Раптом переді мною виринув уривок з оригінальної історії.

 

[«Ваша Величносте Беліале. Невже це доля? Щоб ви, схожий на Його Величність покійного імператора, і я, схожа на свою матір, так переплелися. Скажіть, будь ласка, це збіг обставин... чи це карма?»]

 

Спочатку я не міг зрозуміти, чому з'явився цей уривок. Чому мені раптом показали розмову між Сен і Беліалом?

 

Однак я знаю. Система ніколи не показала б мені нічого, що не було б корисним. Навіть найдрібніші деталі мають якийсь сенс.

 

[(´▽`ʃ♡ƪ)]

 

Ні, є ще смайли. Вони зазвичай марні.

 

[(´。＿。｀)]

 

Я відкинув смайли й уважно перечитав уривок з історії.

 

«Доля, збіг обставин, карма...»

 

Людські стосунки не можна чітко розділити на ці три категорії. Тому Беліал не зміг би легко відповісти на таке питання. Тож, можливо, справа не в цьому…

 

О, тут сказано, що Сен схожа на свою біологічну матір.

 

— Сен. 

 

Я промовив якомога спокійніше.

 

— Ти казала, що хочеш помститися за свою матір?

 

— Так. Через деякі інциденти вона втратила свій титул баронеси. Я також чула, що її колись номінували на Серену. Втім... Я впевнена, ти знаєш, що дворянини завжди борються між собою, і не завжди відомо, хто все розпочинає. Можливо, це трапилося через боротьбу за владу, але всі вдавали, що нічого не знають...

 

А, тепер я розумію.

 

У моєму голосі пролунала впевненість.

 

— Тоді їдь.

 

— Гм?

 

— Ти дізнаєшся, коли приїдеш. Хто твій ворог і хто хоче тебе позбутися. Нічого не пропускай і уважно роззирайся навколо.

 

Вороги Сен обов'язково впізнають її. Адже вона схожа на свою матір. Вони побачать її і захочуть стерти її існування із замку. Так само, як вони вчинили з її матір'ю.

 

І якщо я правильно здогадався з того, що сказала Сен у оригінальній історії, одним з цих ворогів була біологічна мати Беліала, королева Серена.

 

— Цього буде достатньо?

 

— Звичайно. Також…

 

Якщо вона збирається піти проти матері Беліала, вона точно повинна піти з принцом.

 

Перший крок до помсти  – повернутися через багато сезонів і побачити шок на обличчях тих, хто думав, що вони ідеально все розтоптали.

 

— Не відпускай Беліала.

 

Яка б емоція не змушувала її це робити, вона не була проти. Беліал Серена Мейнгардт. Він стане для Серени підказкою.

 

Сен на мить замислилася. Я не міг її заспокоїти, але принаймні я передав їй упевненість, якої вона потребувала.

 

Здавалося, вона вирішила довіритися мені. Незважаючи на те, що я мав підозрілий вигляд, вона сміливо кивнула головою. 

 

— Добре. Я так і зроблю.

 

— Ти казала, що не любиш холоду, який панує тут, на Півночі, тож це дійсно гарна нагода.

 

Тоді, схоже, я не зможу бачити Сен деякий час. Коли ми зустрінемося знову, вона вже може бути «Сереною», чи то за течією оригіналу, чи то за власним вибором.

 

Не бажаючи більше впливати на її долю, я відчув, що настав час піти з її життя.

 

— Бережи себе. Не хворій.

 

— Шу.

 

Сен тихо подивилася на мене.

 

— Коли тобі знадобиться допомога в майбутньому, я обов'язково прийду тобі на поміч.

 

Я кивнув і сказав «так».

 

Таке дивне відчуття. Вже давно ніхто не говорив мені, що допоможе, тому ці слова прозвучали як чужомовні, які я не міг зрозуміти. Після того, як мій дядько втік з усіма моїми страховими грошима, я більше нікому не міг довіряти.

 

— Чудово. Навіть не думай забирати свої слова назад, коли прийде час.

 

Я усміхнувся.

 

І я молився. За те, щоб на Сен чекав щасливий кінець, чи то через долю, чи то через диво.

 

[Ймовірність того, що Сен знайде правильну ціль помсти, зросла!]

 

[Загроза життю Кайла Блейка зменшилася.]

 

[Поточна оцінка дива: 23%]

 

Якби дива, які рятують життя людини, дійсно могли зробити все досконалим, тоді, можливо, це було б дійсно життям, схожим на диво.

 

***

 

Як і очікувалося, життя хом'яка – найкомфортніше. Не потрібно ні про що турбуватись, і без Кайла я можу насолоджуватися своїм часом на власний розсуд.

 

Я заробив чимало балів дива. Я не використовував їх надто часто, оскільки це постійне зниження, але однаково добре мати їх на випадок надзвичайних ситуацій.

 

Обов'язково знайдуться такі речі, як «Довговічне жолудеве печиво» які допоможуть змінити ситуацію на краще.

 

Подивімось...

 

Покажи мені все, що ти маєш.

 

[(⊙ˍ⊙);;;]

 

Чому? Ти вперше бачиш міцність горіха?

 

Покажи мені все, що ти приготувала. Ні, покажи мені все, навіть те, що ти ще не закінчила готувати. Поглянь, як я стараюся робити добрі справи. Будьмо добрі одне до одного, добре?

 

«Якщо подумати, то хіба ти не казала, що у твоєї крамниці є можливість поновлення?»

 

Мені було цікаво побачити інші сторінки, яких я не бачив раніше. Кайл ще не повернувся, тож я міг спокійно переглядати.

 

[☆*: .。. o(≧▽≦)o .。.:*☆]

 

[«Горіхова крамниця»]

 

Добре, добре.

 

[Хрустлива фісташкова шкаралупа, споживає 2% оцінки дива. Придбання цього предмета дарує вам одноразовий ключ, який відкриє будь-який замок!]

 

[Солодкий мигдальний пиріг, споживає 5% оцінки дива. Придбання цього предмета дарує вам можливість перетворитися на будь-кого іншого на 1 годину.]

 

Ого.

 

Дорого, але воно того варте. Прикро, що тривалість така мізерна, але я все ж навчився користуватися «Перетворенням», незважаючи на його коротку тривалість.

 

Коли я спробував перегорнути сторінку, перед моїми очима з'явилось інше системне вікно.

 

[ЗАВАНТАЖУЄТЬСЯ...]

 

«...Ще не повністю готово?»

 

Що ж, розробка – це нелегке завдання. Не поспішай.

 

Уважно оглядаючи системне вікно, я побачив у правому кутку нову кнопку в формі сердечка. Що це? Це теж магазин?

 

[Куточок кохання~❤]

 

«О.»

 

Перш ніж поповнити оцінку дива, я сподіваюся, що зможу хоч раз вразити систему. Я заспокоїв свої емоції й натиснув на серце… В будь-якому випадку, я все ж натиснув.

 

[Пряжа для пухнастого хом'яка, споживає 1❤.]

 

[Маленький та дорогоцінний набір спиць, споживає 1❤️.]

 

[Спробуй зробити сам (79 стилів одягу для хом'яків), споживає 2❤.]

 

[Копія хом'яка для заспокоєння самотності (тривалість: 30 хвилин), споживає 100❤.]

 

Цього разу грошовою одиницею було не диво.

 

«Серце? Що це таке?»

 

[Поточний статус володіння: 312❤️.]

 

[Товари, придбані в «Куточку кохання», розпізнані як «предмет»! Як настроюється, так і регулюється!]

 

Чому стільки сердець?! Я навіть ніколи їх не збирав!

 

«Ні, не може бути…»

 

***

 

Моє життя…

 

Я подивився на Кайла з таким виразом на обличчі, наче побачив мандарина з гнилими кутиками. І, вражений його прихильністю до мене, штовхнув передні лапи на мотузку.

 

— Ти добре гойдаєшся, Кеш'ю, – сказав він, навіть не приховуючи свою радість.

 

Я сидів на шматку дерева, що тримався на двох тонких мотузках, і безпорадно гойдався вперед-назад.

 

Це була гойдалка, яку приніс Кайл.

 

Хто купив цю штуку? Не кажи мені, що це Сен? Це вона так віддячує мені за допомогу?

 

[||ㄱ―||]

 

Я знаю, що мій вираз обличчя виглядає саме так, як цей смайлик. Ми обоє знаємо, що я так виглядаю, але цього не знає той покидьок Кайл.

 

Кайл продовжував штовхати гойдалку, на якій я сидів, видаючи при цьому невластиві йому звуки.

 

— Ось так! Спробуй витягнути ноги трохи далі. Ти міцно тримаєшся за мотузку? Як і очікувалося, тобі, мабуть, дуже подобається.

 

― Писк. (Зупинись.)

 

— Сен сказала, що тобі це має сподобатись, адже ти такий активний, завжди бігаєш на колесі для хом'яків.

 

― Писк... (Нісенітниця...)

 

Сен. Я тебе вб'ю…

 

Це не допоможе мені схуднути або сформувати камінь мани, але, здається, він уже цілком задоволений, бачачи, як я так граю. Він виглядає по-справжньому щасливим, і на його обличчі сяє м'яка усмішка.

 

— Від чарівників до ветеринарів і фахівця з демонічних звірів... ти навіть не уявляєш, скільки я готовий для тебе зробити.

 

Почувши його слова, я сильніше поворушив стегнами, випустивши глибоке зітхання. Гойдалка заскрипіла й почала розгойдуватися трохи швидше.

 

Кайл відпустив гойдалку. Я притиснувся до стовпа й піднявся, розгойдуючи її.

 

Дерев'яна гойдалка видавала веселі й легкі звуки, швидко розгойдуючися. Кайл був настільки зворушений, побачивши, як я трясу сідницями, що почав плескати в долоні.

 

Зітхнув. З тобою справді важко грати.

 

[Поточний статус володіння: 320❤️.]

 

Гаразд, поки ти щасливий…