Мінаріс забирає в героя посуд.

Рука перерубала кістки під жорстким м'ясом.

Істота, що верещала від болю, була двометровим монстром, схожим на величезного дикого вепра. Однак незважаючи на схожість, в іншому вона явно не була схожою на нешкідливого кабанчика: її щетина була яскраво-зеленого кольору, а з голови стирчав великий чорний ріг завтовшки з кулак.

Монстр називався «зеленим вепрем» і за класом був на одному щаблі з гоблінами, що також робило його об'єктом полювання для новачків-авантюристів і їхнім джерелом доходу. Чисельність зелених вепрів була меншою від чисельності гоблінів (насамперед тому, що останні вже дуже швидко розмножувалися). І хоча сила вепрей перевищувала силу гоблінів, їхньою єдиною атакою був кидок на супротивника по прямій.

Крім того, їхнє м'ясо було їстівним. Смачним його не можна було назвати - зрештою, це було низькоякісне м'ясо. Однак воно непогано зберігалося в сушеному вигляді, і для новачків, які перебивалися грошима, було непоганою підмогою в разі, коли не було чого їсти.

Ухилившись від атаки, я зрізав йому праву передню ногу «Початковим духовним мечем», а потім відрубав голову знерухомленому зеленому вепрю. Я машинально підняв тушку за задні ноги, щоб злити червону кров, яка текла з рани, але потім згадав, що вже заготовив достатньо м'яса, і тому просто кинув тіло на землю.

За кілька годин на запах крові сюди збіжаться схожі на вовків гарми. Ці монстри не особливо розумні, і напевно почнуть пожирати труп зеленого вепра, не звертаючи уваги на навколишнє оточення. Я планував отримати досвід, несподівано напавши на них з тилу.

- Ух, принаймні 3000 очок набрав...

Дорогою до хатини, куди ми з Мінаріс тимчасово перебазувалися, я перевірив набрану мною за цей час кількість досвіду.

Йшов другий день, як ми втекли з міста. Я без перепочинку полював на гоблінів, гармів і зелених вепрів, що мешкали в лісі, який оточував королівську столицю. Метою набору досвіду було, зрозуміло, збільшити мою бойову ефективність.

Якщо мене оточать навіть вдвічі більше людей, ніж було в ескорті принцеси під час призову, думаю, пробитися через них я зможу. Тільки ось ці так звані «лицарі», з якими я тоді бився, дбали тільки про свій зовнішній вигляд і становище, і були придатні хіба що для парадів та світських заходів. Зі справжніми лицарями з лицарського ордена під командуванням їхнього капітана мені впоратися було неможливо.

Перші були дворянськими синками, навчалися і підвищували рівень у відносній безпеці, оточені слугами, готовими прийти на допомогу в будь-якій небезпечній ситуації. Інакше кажучи, вони були чимось на кшталт весільних генералів, щоб просто справляти враження на маси.

На відміну від них, другі були справжніми, а не показушними лицарями - збройною силою, на яку спиралося королівство і яку використовувало в боях. Пробиваючись крізь незліченні натовпи монстрів і борючись на передовій, ці лицарі танцювали з кістлявою на самому краю життя і смерті. Їхні тіла були поцятковані шрамами, а дехто мав настільки звірячий вигляд, що варто було їх побачити, як бажання називати їх шляхетними героями одразу б відпало.

Однак сила їхня була б справжньою. Якби нинішнього мене оточив десяток таких молодців, мені б нічого не залишалося, окрім як рятуватися втечею, та й піти при цьому неушкодженим мені б навряд чи вдалося. В іншому разі на мене чекала доля закривавленого холодного трупика, яким я і закінчив свій життєвий шлях в моє перше пришестя.

Так чи інакше, насамперед я маю якнайшвидше набути колишньої сили, а яким способом - прокачуванням або розблокуванням духовних клинків - це вже справа десята.

- І все ж... Мінус двадцять тисяч досвіду - це занадто, о Богиня... - тяжко зітхнув я.

Між іншим, за останні два дні я нарубав півсотні монстрів - гоблінів, гармів і зелених вепрей, отримавши при цьому близько 2000 очок досвіду. З урахуванням накопичених раніше це становило лише жалюгідні 3000 очок, і до 20000 було ще ой як далеко. Ба більше, мені ще пощастило, що я зустрів кілька великих зграй, це й дало мені змогу знищити стільки монстрів за такий короткий час. Сумніваюся, що й далі буде так щастити.

- І яка ще, на хрін, «Нова гра+»? Та тут суцільний грінд, чорт би його побрав.

На околицях міста монстри були досить слабкими, а їхній середній рівень був у районі двадцятки, що приблизно відповідало рівню дорослого чоловіка, який народився і виріс в столиці.

Звичайно, рівність за рівнем зовсім не означає рівність у силі. В більшості випадків у монстрів з тим самим рівнем характеристики будуть вищими, ніж в людини, до того ж вміння битися у них в крові. Звичайна людина, яка ніколи не навчалася бою, в сутичці сам на сам навіть із низькорівневим монстром на кшталт гобліна, найімовірніше, програє.

Втім, мова не про різницю в рівнях. Ключовий показник при накопиченні досвіду - це різниця в характеристиках. Різниця в рівнях не матиме жодного значення, якщо ви вб'єте супротивника з меншими за вас характеристиками, бо в цьому разі ви отримаєте мізер досвіду.

Завдяки бонусам від духовних мечів і «звань», які зараз були недоступні для перегляду, навіть з моїм нинішнім першим рівнем за характеристиками я був близький до п'ятдесятого рівня. Тому місцеві монстри, навіть попри те, що вони перевершували в силі звичайну людину, для мене були «низькорівневими».

- Так, залишимо поки що прокачування. А зараз розблокуємо «Меч восьмиокого прояснювального фоліанта».

Я викликав вікно «Статусу» і вибрав пункт «Меч восьмиокого прояснювального фоліанта» в списку духовних клинків.

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

«Меч восьмиокого прояснювального фоліанта»

Умови отримання:

Будь-яким наявним духовним мечем розбийте «Восьмиокий кристал», який, як кажуть, може бачити саму суть речей.

Ефекти при отриманні:

Дозволяє користувачеві використовувати здатність «Оцінка» для отримання докладної інформації про ціль. В разі успіху інформація про переможеного монстра або предмет буде збережена.

Дозволяє користувачеві непомітно заглядати в «Статус» індивідуума без його відома.

Пасивний ефект: +50 до опору магії.

Кількість очок досвіду, необхідна для розблокування: 0/3000

Кількість вільних очок досвіду: 3011

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Після розподілу очок досвіду віконце зникло, і в правій руці з'явився «Меч восьмиокого прояснювального фоліанта». Це був невеликий, трохи вигнутий на кінці духовний клинок у формі ножа для виживання. На іншому боці потовщеного леза були невеликі зубці, а посередині розташовувалися вісім круглих отворів розміром у товщину великого пальця. В отворах були сім різнокольорових кристалів, за кольорами веселки, і один чорний кристал. В наверші рукоятки був прозорий кристал, прикріплений до неї металевим кільцем, всередині якого була декорація у вигляді фоліанта. Поворот кільця на чверть обороту розкривав фоліант, і водночас з'являлося напівпрозоре зелене віконце, схоже на вікно «Статусу» - «База даних».

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Каталог: Монстри

Пошук: ________________

Підвид: Гобліни

Гоблін

Гоблін-мечник

Гоблін-лучник

Гоблін-маг

Гоблін-монах

Гоблін-мудрець

Червоний гоблін

Синій гоблін

...

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

- Гм? Отже, всі дані з першого пришестя збереглися.

Про всяк випадок я вибірково перевірив кілька пунктів, і переконався, що дані вірні. Щоб закрити «Базу даних», достатньо було повернути кільце на рукояті в зворотний бік.

Оскільки в мене не було піхов для клинка, я помістив його собі на пояс, закріпивши шкіряним ремінцем. Це необхідно, оскільки для використання «Оцінки» клинок має бути при мені. До того ж в пасивному стані він не витрачає ОМ, тож постійно носити його не проблема.

- Відкрити «Статус». «Оцінка».

Далі я використовував «Меч восьмиокого прояснювального фоліанта» для оцінки мого «Статусу». Разом із синім вікном «Статусу» відкрилося і зелене вікно «Бази даних».

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Укей Кайто

Приховані характеристики:

Майстерність: SSS

Швидкість мислення та реакції: SS

Швидкість відновлення здоров'я: F

Поточний стан: здоровий

Магічна схильність:

Вогонь: 0

Вода: 0

Вітер: 0

Земля: 0

Світло: 0

Темрява: 0

Невизначений атрибут: 0

Позаатрибутна магія: 0

Звання:

Герой.

Володар «Духовного меча».

Чемпіон в швидкості.

Незламний захисник.

Переможець Повелительки демонів.

Ворог всього світу.

Той, хто досяг вершини майстерності.

Утікач.

Той, хто поклявся помститися.

Головний месник.

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Отже, тепер мені стали доступні всі характеристики. Пройдемося по них ще раз.

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

«ОЗ»

Очки здоров'я.

Життєва сила в цифровому поданні. Рани, отрути і хвороби будуть їх знижувати. При досягненні нуля настане смерть.

«ОМ»

Очки мани.

Кількість магічної сили в тілі в цифровому поданні. Знижується при використанні заклинань і навичок, а також під дією заклинань типу «Придушення» або «Магічний клинок».

«Сила»

Максимально досяжний тілом рівень сили.

«Витривалість»

Максимальний запас сил.

«Живучість»

Показник, що впливає на величину зниження ОЗ при отриманні шкоди.

«Спритність»

Максимально досяжний тілом рівень спритності. Впливає на швидкість пересування.

«Магічна сила»

Впливає на потужність заклинань і навичок, що задіюють ману.

«Опір магії»

Показник, що впливає на величину зниження ОЗ і ОМ при отриманні шкоди магією.

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Все вищевказане - стандартні характеристики зі «Статусу». Інші люди не можуть переглядати «Статус» сторонніх, тільки якщо їм не дозволять це зробити. З отриманням «Меча восьмиокого прояснювального фоліанта» мені такий дозвіл не потрібен. До цього я міг переглянути «Статус» Мінаріс завдяки отриманому званню «Головний месник».

Більшість жителів цього світу не знає, що також існують приховані характеристики, які зараз відображалися в моїй «Базі даних» з правого боку. На відміну від інших характеристик, ці показники варіюються за ранговою шкалою від G (найнижчий ранг) до SSS (найвищий ранг).

Пройдемося по всіх по порядку.

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

«Майстерність»

Показує максимальний рівень володіння тілом і відповідними навичками.

«Швидкість мислення і реакції»

Швидкість отримання та опрацювання інформації від всіх п'яти почуттів, а також швидкість, з якою виконуватимуться навички та заклинання. Критично важливий показник в бою.

«Швидкість відновлення здоров'я»

Показник, що впливає на звичайну швидкість відновлення ОЗ і ОМ. Також впливає на тривалість впливу негативних ефектів і швидкість відновлення пошкоджених частин тіла.

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Якось так.

Я міг переглядати приховані характеристики тільки завдяки «Мечу восьмиокого прояснювального фоліанта», просте ж застосування навички «Оцінка» їх не покаже.

Магічну схильність можна також приблизно оцінити за допомогою особливого чарівницького самоцвіту, розробленого і використовуваного гільдією магів. Однак ця процедура досить витратна, а тому дозволити її собі можуть не всі.

Схильність залежить від магічної сили людини і показує, як швидко може рости певний магічний атрибут, і те, наскільки легко людина може перетворювати ману на заклинання. Коротше кажучи, навички або заклинання з високим показником атрибута схильності буде простіше підвищувати і контролювати. Наприклад, в людини з високим показником атрибута вогню заклинання вогняної школи розвиватимуться швидше, а складніші заклинання їй буде легше використовувати.

До речі, до позаатрибутної магії відносяться навички на кшталт «Посилення» або «Підвищення сили», а до магії невизначеного атрибута - унікальні типи на кшталт духовної та ритуальної магії, магії ілюзії та прокльонів.

Магічна схильність формується при народженні, і надалі способів її підвищити практично немає. І як ви могли помітити, моя схильність до магії нульова.

Інакше кажучи, я не можу використовувати магію. Перш за все, не можу формувати заклинання за допомогою мани. Сила духовних клинків подібна до магії, але оскільки я використовую магічну енергію винятково всередині свого тіла, і для використання мечів мені потрібно лише наповнити їх маною, відсутність можливості застосовувати будь-які заклинання проблем не завдає.

Втім, крім того, що більшість здібностей духовних клинків споживають неадекватно велику кількість мани, вони надто потужні, і в бою часто незручні - все одно, що з гармати по горобцях палити. Проте, їх можна розглядати як аналогію заклинанням.

Ну й останній пункт для розгляду - це звання.

Що стосується звань, навіть для мене вони залишаються загадкою, як і пасивні навички, а їх отримання, схоже, пов'язане з виконанням певних умов.

Звання мають різні ефекти. Наприклад, звання «Герой» - дає бонус до одержуваних окулярів досвіду і майстерності навичок.

Як вже зазначалося, звання не можна побачити без «Меча восьмиокого прояснювального фоліанта», тож навряд чи хтось ще про них знає.

- Як я і думав, звання залишилися тими самими...

Судячи з моїх характеристик, «Живучість», «Спритність» і «Опір магії» були явно завищені навіть з врахуванням бонусів від духовних мечів. Тепер я точно знав, чому.

Перевіривши все і переконавшись, я закрив «Базу даних». І саме підійшов до мисливської хатини, де ми тимчасово влаштувалися з Мінаріс.

- А, хазяїне. З поверненням.

- Гей, я ж сказав тобі відпочивати, - насупившись, сказав я Мінаріс, яка змахнула крапельки поту. Дурна кролиця, схоже, зовсім забула про те, що я велів їй висипатися і набиратися сил, і зараз тренувалася махати мечем на галявині перед хатиною. Оскільки нікого поблизу не було, вона прибрала ілюзію, і її пухнасті кролячі вушка і хвостик погойдувалися в такт рухам.

- Зі мною все гаразд, ослабленість зникла приблизно годину тому, - незворушно відповіла Мінаріс, і було видно, що її стан значно покращився.

Про всяк випадок я вирішив переконатися в цьому особисто і перевірив її за допомогою «Оцінки».

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Мінаріс

Приховані характеристики:

Майстерність: F

Швидкість мислення та реакції: E

Швидкість відновлення здоров'я: D

Поточний стан: здорова

Магічна схильність:

Вогонь: 20

Вода: 61

Вітер: 22

Земля: 11

Світло: 89

Темрява: 85

Невизначений атрибут: 118

Позаатрибутна магія: 38

Звання:

Спільниця Месника.

Володар «Отруйного демона примарного полум'я».

Почала нове життя.

＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝＝

Як і очікувалося, швидкість відновлення здоров'я явно перевищувала звичайну.

До речі, цей параметр можна підняти за допомогою заклинань і навичок, і зазвичай у воїнів-ветеранів, які пройшли численні битви, швидкість відновлення здоров'я перебувала в ранзі E.

- Дійсно, слабкість, схоже, минула.

Крім того, схильність Мінаріс до магії світла і темряви, а також до магії невизначеного атрибута була доволі високою. Зазвичай тим, чия магічна схильність в певному атрибуті перевищує 40, слід обрати шлях чародія і розвивати цю магію. Тільки ось в звіролюдів мана має властивість розсіюватися, інакше з них би могли вийти першокласні маги, затребувані на передовій як ходяча артилерія. Однак навіть після формування заклинання їхня магія має властивість розпадатися, тому така перспектива навіть не розглядається.

- Ну гаразд, давай приготуємо що-небудь поїсти.

- Все вже готово, хазяїне.

- Мм, ось спасибі.

- Я рабиня, це мій обов'язок.

Раніше вона червоніла, коли я її хвалив, але зараз її обличчя нагадувало застиглу безпристрасну маску (не хотілося думати, що я їй просто набрид), і вона з абсолютно байдужим виглядом зайшла до хатини.

Всередині було два ліжка, одне з яких імпровізоване, з купи здобутих мисливцями шкурок, вкрите зверху тканиною, маленький столик і камелек. Просто і нехитро.

Ми прибули сюди два дні тому, і після невеликого прибирання, змахнувши пил, що накопичився за кілька років, я поклав Мінаріс, яка прийняла зілля, на ліжко і стежив, щоб вона добре харчувалася і спала.

Завдяки високій швидкості відновлення звіролюдів, вона вже повністю одужала: зовнішня виснаженість зникла, і до неї повернулася її колишня сила і квітучий вигляд. Її шкіра і волосся набули здорового блиску, а темні кола під очима повністю зникли. Мабуть, тільки розмір грудей не дотягував до колишнього (хоча при цьому він був явно більшим за звичайний), що, схоже, її трохи засмучувало.

І ось, протягом цих двох днів ми набиралися сил і проводили час за розмовами, намагаючись краще зрозуміти одне одного і наше бажання помсти.

Ми пережили те, що призвело до нашої помсти: емоції та сцени події врізалися в нашій свідомості. Але все це було в загальних рисах, без подробиць, і досвід того, що стояло за всім цим, нам не передався. Тому для початку я вирішив дізнатися детальніше про причини помсти Мінаріс, і тих, кому вона хотіла помститися.

Її зрадила подруга, яку вона врятувала від неминучої смерті, а її друг і ті, кому вона довіряла, стали їй ворогами. Я хоч і вважав, наші причини для помсти матимуть якісь спільні риси, але не очікував, що все виявиться настільки огидно схожим.

Я не зронив ні слова ні під час її розповіді, ні коли вона її закінчила. «Нелегко тобі довелося», “це непробачно” - в мене і в думках не було такого сказати. Співчуття, жалість і співчуття від сторонньої людини в таких випадках сприймається не інакше як насмішка. Нехай навіть ці слова і сказані з добрих спонукань, сенс від цього не змінюється. Ті, кому довелося самим зазнати подібного, чудово розуміють, наскільки принизливим може бути цей прояв жалості, і саме тому ніколи цього не скажуть... Лише ті, хто сам ніколи через це не проходив, можуть говорити такі слова. І взагалі, помста Мінаріс стала тепер і моєю помстою. А час жаліти самих себе давно минув.

Вчора вночі ми з Мінаріс закінчили розмову, за час якої я дізнався її краще. Тепер була моя черга, і я почав із самого початку. Я розповів про те, як мене призвали в цей світ як Героя; про те, як, врешті-решт, мене зрадили принцеса і мої товариші, яким я довіряв, і як я заприсягся їм помститися; про те, як я розпочав своє друге пришестя, досхочу поглумившись над принцесою та її лицарями, а потім втік.

Попри те, що я розповідав свою історію від початку й до кінця, Мінаріс не зрозуміла б і половини, однак за допомогою переданих їй спогадів і моїх численних пояснень для неї все зрештою стало зрозумілим.

Взагалі, якщо подумати, сам факт того, що в цьому світі звичайне сільське дівчисько могло читати й писати (схоже, цього його навчили торговці, що приходили в село, та їхній ескорт), вже викликав захоплення. Судячи з всього, Мінаріс мала незвичайний розум і здібності. Красива і розумна, та з приголомшливою атлетичною фігурою на додачу - хто б міг подумати, що недосяжна в моєму світі для простих смертних дівчина зв'яжеться з таким пересічним хлопцем, як я?

Влаштувавшись за столом на випиляній із поліна лавці, я трохи порефлексував на цю тему. За хвилину Мінаріс поставила переді мною тарілку супу з м'яса зеленого вепра і сушених овочів.

- Хазяїне, їжте, поки не охололо.

- Мм, угу.

Від солоного бульйону піднімалася тепла пара, і страва виглядала смачною. Принаймні, це було безперечно краще за те, що готував я.

- Хм, а це звідки?

В місті ми купили тільки виделки, ложок в нас не було. Проте на дні глибокої дерев'яної тарілки знаходилася найнатуральніша ложка.

- Я зробила парочку з гілок. Мені здалося, їсти ними буде простіше, ніж виделкою.

Дійсно, м'ясо і овочі в супі були нарізані дрібно, і їсти їх виделкою було важко.

- Хе-е, як спритно зроблено. Ти цього в себе в селі навчилася?

- Так, взимку займалася різьбленням по дереву, щоб допомагати родині. Щоправда, вийшло не дуже, я її потім перероблю.

- Ось як? А мені здалося, ніби нічого...

На мій погляд, ложка вийшла непоганою, але Мінаріс, здається, результат не задовольнив. Втім, моя думка може бути якою завгодно - Мінаріс все-таки видніше, якою має вийти ложка.

Поміркувавши над цим, я взявся за суп.

- Вам подобається? Не пересолено?

- Мм, смачно. Так ти, виходить, добре готуєш, так, Мінаріс?

Якщо подумати, то в перший день нашої зустрічі страви, які вона приготувала, також мали апетитний вигляд (якщо, звісно, забути про те, що вони були напхані отрутою). Швидко працюючи ложкою, я навіть і не помітив, як тарілка з ароматним супом спорожніла.

- Гочісо-сама, було смачно.

- Я рада, що вам сподобалося. Ем, а що означає «гочісо-сама»?

- А-а, так в моєму світі заведено хвалити за частування.

Після моїх слів Мінаріс якось занепокоїлася.

- Ваш рідний світ... Хазяїне, ви туди повернетеся?

- Не хвилюйся. Поки моя помста не закінчена, я в будь-якому разі не повернуся.

Схоже, моя відповідь заспокоїла Мінаріс.

- І взагалі, знаєш, навіть якщо здійсню помсту, знайду підходящу причину і безпечний спосіб туди повернутися, я навряд чи це зроблю. Ні повернутися, ні жити там я не зможу, - сказав я, стоячи з порожніми тарілками в руках. - Ну а поки ми не здійснили помсту, давай про це забудемо, і займемося більш нагальними проблемами.

- Хазяїне, я вимию посуд, давайте мені тарілки.

- По-перше, нам потрібно стати сильнішими.

- Хазяїне, передайте тарілки, я їх вимию.

- Гей-гей, дівчино... Ви мене чуєте?

- Хазяїне, віддайте мені тарілки.

Сміючись, я відчув надзвичайну напругу, що виходить від Мінаріс, яка вперто простягала руки до посуду, що я тримав. І куди раптом поділася її недавня тривога?

- Хазяїне, посуд, вимию, я, - карбуючи кожне слово, вимовила Мінаріс з все тією ж незмінною посмішкою. Ця наполегливість була мені незрозуміла, але щось підказувало, що з нею краще не сперечатися, і передав їй тарілки. Задоволено кивнувши, вона притягнула їх до себе. Потім, як ні в чому не бувало, запитала:

- То що ж ми плануємо робити далі, хазяїне?

- А-а, точно, - я кашлянув, намагаючись зібратися з думками. - Кгхм, так. За десять днів ми увійдемо в підземелля, що лежить неподалік, ще ніким не відкрите, і зачистимо його.

- Е? - мимовільним запитанням пролунав у тиші, що повисла, голос Мінаріс.