Цей герой зробить це безплатно!

 Попри те, що я був першого рівня, я був в іншому класі — мої навички були повністю збережені силою Чорної скриньки. Завдяки цьому діапазон варіантів, які я міг зробити, значно розширився.

 ...Що ж робити? Це було схоже на те, як посеред вибору між ванільним і шоколадним смаком я потрапив до магазину морозива з 32 смаками. Я почав відчувати дилему у виборі.

[Жаль: Кажуть, що обіцянка — пастка для дурнів... Я раніше обіцяв, що не буду коментувати розвиток студента Кан Хан Су, але як? Як збереглися ваші навички, незважаючи на регрес?]

«Професор Мораль. Я студент, який отримав оцінку SS. Ветеран іншої ліги порівняно з боязким героєм-новачком, який заглядає Ланувель в спину. Я вже вдруге просто регресую! Моє третє проходження! Хіба я не був би дебілом, якби не був надзвичайним, незважаючи на це?»

[Спантеличений: Я, я не знаю. Як таке могло статися…]

 Професор Мораль пішов, щось незв'язно бурмочучи собі під ніс. 

 Мабуть, викладачі думали, що мозаїчне вміння теж зникне, якщо я знову регресую, але Чорна скринька вижила. Витримала тиранію свавільного Фентезійного Бога.

— Хе-хе...!

 Щойно я вийшов з глядацької зали, я ще довго сміявся, тримаючись за живіт. Відчуття було таке, ніби частина стресу, що накопичився від другого проходження, була випущена.

— Пане Кан Хан Су. Сталося щось кумедне чи...? — запитав Зіг, проводжаючи Ланувель з жалюгідним обличчям.

 Ах! Я був занадто відвертим?

— Просто ця фантастична ситуація занадто обурлива. І, Зіг, називай мене просто так, не соромлячись, як Хан Су. Ми ж дорогоцінні супутники, які мріють повернутися на прекрасну Землю, де живуть культурні люди, врешті-решт.

 Він був важливим другом, який дозволив би мені обійняти мій атестат про закінчення школи, якого мені не бракувало в якості компаньйона.

— Гм-гм! А, точно. Супутники! Тоді я буду говорити невимушено, Хан Су! Але повернення на Землю? Я не збираюся.

— Що?!

— Ке-ке?! Відпусти й говори! Я не можу дихати!

— Ти не хочеш перемогти короля демонів?!

 Цей панк був би абсолютно марний в такому випадку. Досить того, що я був розлючений провалом переговорів через те, що було два герої.

— Я все одно піду за королем демонів!

— ...Правда?

 Я відпустив свою хватку на місці між 6-м і 7-м шийними хребцями Зіга, яку тримав ніби рефлекторно. Він впав на землю, проливаючи сльози.

— Кахи-кахи! Ти сильний, Хан Су.

— Це тому, що…

 Ми обидва були героями першого рівня, але розрив у наших силах був надзвичайно великий, як якщо порівнювати анчоуса з кашалотом. І це було ще не все — ця нерівність у силі не зменшувалася, а лише зростала на вищих рівнях.

— Ти дивовижний, хоча ти першого рівня і володієш лише навичкою Тлумачення(А), як і я.

— ...Мм?

 Що цей хлопець казав? Може це…

— Судячи з того, що у тебе гарна статура, ти, мабуть, багато тренувався на Землі.

— Трохи.

 Герої могли бачити статус інших, як їм заманеться, і побратими-герої не були винятком, але Зіг ніс нісенітницю, навіть побачивши мій статус. Моєю єдиною навичкою було Тлумачення(А)?

[Раса: Людина Хаосу

Рівень: 1

Професія: Герой (досвід 500%)

Навички: Бойовий дух(SSS) Зла міазма(SS) Толерантність(SS) Хаос(SS) Смертельна отрута(SS) Фізична сила(SS) Витривалість(SS) Спритність(SS) Бойова майстерність(SS) Різанина(SS) П'ять почуттів(SS) Бокс(S) Фехтування(S) Різня(S) Рукопашний бій(S) Конституція(S) Сила духу(S) Руйнування(S) Витримка(S) Судження(S) Безсмертний(S) Забуття(S) Дихання(S) Відновлення(S) Наполегливість(S) Життєздатність(S) Завзятість(S) Стійкість(S) Регенерація(S) Імунітет(S) Спокійний розум(S) Залізна стіна(S) Незламне тіло(S) Метання списа(S) Рев(S) Насмішка(S) Берсерк(S) Вистежування(S) Сила(S)... ■■F

Стан: Спантеличений].

 Як він міг цього не бачити?

 Здавалося, Зіг навіть не знав про існування Чорної скриньки. Я змінив тему, щоб приховати своє здивування.

— Послухай, Зігу. Навіщо ти збираєшся перемогти короля демонів, якщо не маєш наміру повертатися на Землю? З якою метою?

— Тому що кажуть, що воскресіння короля демонів поставило цей світ під загрозу! — без вагань відповів Зіг, міцно стиснувши кулаки.

— Хм ... це так.

 Я зрозумів, що він не збирається повертатися на рідну планету, на якій народився і виріс, а буде боротися за захист цього фентезійного світу, в якому відтепер житиме. Я вирішив поважати мрію Зіга.

 Доки він разом зі мною не знищить короля демонів! Тоді мене вже не хвилюватиме, чи відмовиться він від випуску і залишиться в «класі», чи візьме академічну відпустку.

 Ми домовилися зустрітися знову через п’ять днів, на захоплюючому орієнтуванні Алекса.

 Зіг хотів вийти за межі палацу і вільно подорожувати цим фентезійним світом, але я прожив у цьому місці понад десять років, я нічим не відрізнявся від місцевого жителя, а не туриста, і тому я відмовився супроводжувати його. Який сенс двом дорослим чоловікам ходити разом, як партнерам?

— Пане Герою, куди ти прямуєш?

— ...Ланувель?

— Так! Я Ланувель!

— Опусти цей милий ак... У всякому разі, я не перевіряв, як тебе звуть. Я питав, чому ти тут. Хіба ти не маєш переслідувати Зіга?

 Я ставився до Ланувель суворо відтоді, як мене викликали, тоді як Зіг, навпаки, був до неї привітний. До другого проходження у неї не було інших варіантів, оскільки був лише один герой, але зараз їх стало двоє. Супутниця номер один могла вибирати героя, з яким вона буде шукати пригод. Навіть не потрібно було порівнювати, про якого героя вона хотіла б піклуватися більше, і все ж…

— Навіщо мені це робити?

 Ланувель нахилила голову набік, вдаючи з себе милу.

— А як щодо Зіга?

— Я не знаю.

— Ланувель. Він теж герой.

 Хоча Зіг поводився грубо, відкрито витріщаючись на сідниці жінки, Ланувель, яку я знав, була безтурботною і дуже толерантною у цьому аспекті. Що ж тоді могло бути причиною? Ця Ланувель, яка байдикувала переді мною, не мала жодних спогадів про друге проходження. Її навіть можна було б назвати зовсім іншою людиною. Ми не мали жодного попереднього контакту, ми були незнайомцями, які зустрілися сьогодні вперше. Однак вона стояла переді мною.

 Але чому?

— Я археологиня, яка розшукує легенди.

— І що?

— Я досліджую життя і досягнення героїв минулого, які були покликані на цей континент Фантазії. Ті герої мали багато спільних рис, але дещо в панові герою Хан Су відрізняється, тоді як Зіг був точною копією героя, якого я очікувала.

 Я надто добре розумів, що намагалася сказати Ланувель. Мабуть, саме тому я не зміг закінчити навчання та опинився на третьому проходженні, будучи студентом-третьокурсником!

 Однак…

— А яке це має відношення до того, що ти ходиш за мною, як цуцик?

— Хм... тому що ти мені подобаєшся?

— Пішла геть!

— А! Не будь таким і підімо разом, пане Герою!

 Я проігнорував Ланувель і продовжував йти. Моїм пунктом призначення була вілла королеви; розкішна дерев'яна будівля, збудована в самому серці невеликого лісу, куди суворо заборонявся вхід для простих людей, оскільки це було мисливське угіддя, призначене виключно для членів королівської родини.

 Хоча це була таємниця, яку я дізнався в першому проходженні, вілла була спроєктована за наказом вареникового короля через його схильність до захопливих розваг на свіжому повітрі. 

 Спочатку він майже щодня ходив до лісу з королевою, але коли їхні двоє синів і донька підросли, стало важко проводити ці захопливі рандеву. В результаті король здався і подарував місце відпочинку королеві як подарунок ностальгії; однак, оскільки заборона на в'їзд залишалася в силі, і територія стала дуже закритою…

 Зрештою, вона стала місцем таємних зустрічей.

— Як я й очікував, тут є сторожові собаки.

 П’ять псів охороняють віллу. Вони були навчені беззастережно гавкати, якщо наближався хтось, окрім тренера, покоївок або королеви.

— Вибачте, сер Герой? Це заборонена зона.

— Повертайся, якщо тобі не подобається. Сама.

— Ох…

 Надувши губи, як золота рибка, Ланувель більше не теревенила, а просто спостерігала за мною зацікавленим поглядом. Я проігнорував її та перевірив напрямок вітру, а потім видихнув.

— Хууу~~

 Маючи лише перший рівень, мені було б важко одночасно спокійно впоратися з цими п’ятьма сторожовими собаками; однак це стало б зовсім іншою історією, якби в рівняння було включено вміння високого рангу — Смертельна отрута SS-рангу, також відоме як подих Героя! Піклуватися про домашніх сторожових собак було простіше простого.

 Реакція була миттєвою.

— Гав-?!

— Ау-ау~?!

Дві сторожові собаки під час патрулювання були отруєні й одразу ж померли. Решта три собаки підбігли, почувши їхні передсмертні крики, і їх спіткала та ж доля.

 На цьому з усіма сторожовими псами було покінчено.

— Ланувель. Іди за мною.

 Оскільки вона все одно прийшла, я вирішив використати її як страховку.

— ...Справді? Так!

 Поки Ланувель відверто дивилася на мене круглими очима, я зламав замок на вході до вілли та тихенько прокрався всередину.

 Я не боявся, що мене застукає королева, адже нещодавно бачив її в королівській аудієнції. Вкрай малоймовірно, що вона попрямує прямо на віллу, викликаючи підозру у чоловіка. Швидше за все, вона пообідала б зі своєю сім'єю, оскільки вони всі зібралися, а потім повільно попрямувала б сюди, або прийшла б сюди завтра на світанку чи вранці.

 За віллою спостерігала лише одна людина.

[Раса: Людина

Рівень: 34

Професія: Покоївка(Господар→Чарівність↑)

Навички: Чарівність(C) Обов'язки(D) Зла міазма(E) Конституція(F)

Стан: Розслаблена, відпочиває]

 Особиста покоївка королеви. Вона проводила всі свої дні на віллі та самотужки виконувала всю домашню роботу. Хтось може подумати, що навантаження занадто велике для тендітної жінки, але людина п’ятого рівня мала витривалість земного спортсмена і вміла літати, як гонконгський кіноактор.

«У неї навіть є Зла Міазма. Ох? Це E ранг».

 Ця покоївка була набагато сильнішою за звичайну людину на своєму 34-м рівні, тому що вона запозичила силу демона, з яким уклала контракт. Хоча для мене вона була так собі.

 У ту мить, коли служниця повернулася до мене спиною, все ще не знаючи про присутність непроханого гостя, я підстрибнув легко, як пір'їнка.

 Я не почув жодного звуку кроків і не залишив жодних слідів свого пересування, адже мої навички вбивці були щонайменше А-рангу, а на додачу до цього мої базові навички, які досягли SS-рангу, викликали синергетичний ефект. Саме з такою комбінацією я вбив навіть короля ельфів у другому проходженні. Покоївка виявилася зовсім нікчемною. Хоча було б добре, якби я міг тихо розправитися з нею, використовуючи отруту, як зі сторожовими собаками, я обрав певний метод, оскільки, незалежно від того, наскільки високим було вміння, воно було просто занадто небезпечним на першому рівні.

Тріск.

 Я вдарив тильною стороною долоні по тонкій шиї покоївки 34-го рівня, не давши їй навіть шансу чинити опір. Мої здібності вже значно перевершували здібності когось на першому рівні, але це був лише початок.

Рівень 1→Рівень 12

 Після підвищення мого рівня за рахунок досвіду, отриманого від вбивства служниці, ефективність усіх моїх навичок дещо зросла. Зазвичай на цьому можна було б зупинитися, але у мене було так багато навичок високого рангу, що моя бойова здатність зросла настільки, що її не можна було виміряти просто кількома кратними показниками.

 Використаймо математичне рівняння, як освічені люди!

Зіг: рівень 1, тлумачення (А)

(9+1)*(10+6)=160

Покоївка: 34 рівень, Чарівність(C), Обов'язки(D), Зла міазма(E), Конституція(F)

(9+34)*(10+4+3+2+1)=860

Я: 1-й рівень, багато навичок у будь-якому випадку

(9+1)*(10+9+8+8+8+8+8+8+8+8+8+8+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6+6…+1)=???

 Бойові здібності насправді розраховуються не так. Вміння, що допомагають здобувати засоби до існування, такі як Зігове Тлумачення (A), Чарівність служниці (C) і Робота по господарству (D), довелося виключити, в той час як синергетичний ефект подібних умінь діяв як змінна, а значення рангів умінь не були точними, як в комп'ютерній грі. Це був лише приклад, який показував, що це було приблизно так.

— Дуже добре.

 Це було схоже на рольову гру від імені головного героя.

— ...Е-е, пане Герою? Ви ж першого рівня, так?

— Ні. Тепер я дванадцятого рівня.

— …

 Ланувель розгублено закотила очі.

 Вона не могла бачити статус інших, але вона ідентифікувала чорну енергію, що просочується з тіла покоївки, яка померла зі скрученою в ненормальному напрямку шиєю, — силу демона, Злі Міазми. Вона здавалася здивованою, що Герой першого рівня зміг вбити служницю, незважаючи на цей факт.

 Я вирішив перехопити ініціативу до того, як вона щось запитала.

— Ланувель, якщо ти збираєшся продовжувати слідувати, то заткнися. Не питай.

— Гаразд…

 У різних місцях вілли були розставлені пастки з магічними колами, але видатна геніальна магиня Ланувель, природно, на них не потрапляла, а я ставився до них, як до повітря, оскільки мав імунітет і толерантність рангу SS.

 Місце призначення було визначено з самого початку.

Клік.

 Я відкрив замок фіолетової шафи й пішов прямо по секретному проходу всередину. Моєю метою було місце збору демонопоклонників — лідер секти саме виголошував промову.

— Привіт!

 Я спочатку вдав, що знайомий.

— Хто, хто ти такий?! Як ви сюди потрапили?!

 На питання лідера секти я активував Злу Міазму(SS). Це було достатньою відповіддю.

[Раса: Демон

Рівень: 194

Професія: Маг(Вік→Магічна сила↑)

Навички: Зла міазма(B) Магія(C) Магічна сила(D) Перетворення(D) Проповідь(E)

Стан: Страх, розгубленість]

 Демон, який перетворився на лідера людського культу, затремтів, коли відчув мою Злу Міазму SS-рангу. З нього вийшло гарне посвідчення особи.

— Слухай сюди, B-ранг. Відсьогодні я беру на себе відповідальність. Ти матимеш справу з надокучливим керівництвом, а я віддаватиму легкі накази. Маєш проблеми з цим?

— Ні, не маю! О великий ерцгерцог демонів!

Демон B-рангу випростався, наче в покорі.

— О, великий!

— О великий!

 Поклонники демонів, які до цього стояли мовчки, також підхопилися та один за одним стали переді мною на коліна, слідом за лідером культистів.

— Е-е, пане Герою?

— Агов. Зрозумій і заткнися, гаразд?

— …

 Після того, як Ланувель замовкла, я став перед демоном рангу «B» та його шанувальниками й почав виголошувати промову.

 Ключовим моментом було говорити тихим голосом.

— Слухайте всі ви! Послідовники, схожі на черв'яків! Ми будемо правити цим царством з темряви хаосу. Щоб зробити перший крок до цього, я детально поясню, що вам доведеться робити.

— Ооо!

— Оооо!

 Спостерігаючи за Зігом у залі для глядачів, я зрозумів, що ваша репутація стрімко зростатиме, якщо ви працюватимете безплатно. Тому, як досвідчений герой на своєму третьо
му проходженні, я вирішив попрацювати безкоштовно з великодушним серцем, щоб варениковий король міг спокійно відпочити.

«Я захоплюю це королівство».