Ґу Сюелань увійшла в будинок, зняла свою шаль і подала її прислузі.
– Вечеря готова?
– Все приготовлено згідно з вашими вказівками, і це все улюблені страви Другого Молодого Пана. Можемо вже подавати?
Високі підбори Ґу Сюелань зацокали по мармуровій підлозі, а різнокольорові вогники люстри засяяли на підлозі, і здавалося, ніби вона наступила на світло. Вона зробила два кроки вперед, потім різко зупинилася, розвернулася і пішла в протилежному напрямку.
– Іди нагору та поклич його.
Сє Ю був у ванній кімнаті, мокрий з ніг до голови, вода стікала по його волоссю, а пара від гарячої води виступала на скляних дверях. На раковині дзижчав телефон. Юнак заплющив очі і змив останню піну з тіла. У двері пролунало два стуки, а потім стриманий голос слуги, приглушений, коли він проникав крізь двері, сказав:
– Другий Молодий Пане, час вечеряти.
– У мене немає апетиту.
– Але... пані вже…
– У мене немає апетиту, я не хочу їсти, – повторив Сє Ю і розплющив очі.
А-Фан працювала в родині Джон лише два роки, що не дуже довго. Вона все ще була обережною у своїх словах і діях, боячись зробити якусь помилку. Коли вона тільки приїхала, вона ще нікого не бачила, але чула багато чуток про сім'ю Джон. Розповідали, що після того, як місіс Джон покінчила життя самогубством, через кілька років містер Джон привів додому іншу жінку. Ніхто не знав імені «Ґу Сюелань», коли вона приїхала, до того ж вона навіть привела з собою дитину. Ця жінка зайняла місце місіс Джон і міцно сиділа на її троні, не падаючи з нього, незважаючи на те, що інші насміхалися. Було шкода молодого пана з родини Джон, який втратив матір і змушений був спостерігати, як у його дім входить хтось чужий.
Коли А-Фан повернулася, щоб повідомити мадам, то не знала, що сказати. Вона довго стояла біля обіднього столу з опущеною головою, не промовивши жодного слова. Побачивши її такою, Ґу Сюелань все зрозуміла.
– Якщо він не хоче їсти, то не треба. Він все одно колись зголодніє... Можеш іти.
Він хотів перевірити, як триває завантаження загадкової гри, але коли подивився на свій телефон, то побачив лише сповіщення у WeChat. Він навіть не зміг знайти панель завантаження гри. Його погляд зупинився на одному груповому чаті, який називався «Не завжди вбивай і бийся». У ньому було 99+ повідомлень.
[Принц барбекю Лей]: Чорт забирай, йому краще знати своє місце. Якщо я його ще раз побачу, я його відлупцюю!
[Батько Лей-дзи]: Молодець, синку! У тебе є яйця!
[Мати Лей-дзи]: Його били, доки він не міг встати! Га, кілька місяців поводиться так, ніби він якась велика шишка!
Сє Ю прокрутив повідомлення вище, але суть не змінилася. Хоча всі вже зібралися разом, щоб провчити Ху-ґе, його все ще висміювали в груповому чаті вулиці Хейшвей. Лей-дзи справді був дивовижним. Сє Ю не міг не відчути огиду, коли читав повідомлення. Останніми роками вулиця Хейшвей постійно розвивалася, люди приїжджали і від'їжджали, з'являлося багато нових жильців. У груповому чаті всі вони - сусіди зі старої вулиці, які живуть тут уже понад десять років, десятки людей, які знайомі між собою, як рідні.
Раніше Лей-дзи часто скаржився йому. Відтоді, як він приєднався до цього чату, він відчуває, що не має жодного особистого простору.
Одного разу Лей-дзи прогуляв заняття і пішов до інтернет-кафе. Власник інтернет-кафе посміхнувся йому і сказав:
– Чим більша сміливість, тим більший світ. Я дуже ціную твою сміливість, яка вирізняє тебе з-поміж інших дітей.
Потім він розвернувся і поширив у груповому чаті крупним планом зображення Лей-дзи, який тримав мишку і входив в інтерфейс гри, а також відмітив батьків Лей-дзи разом з текстом повідомлення: “Ваш син погано вчиться і натомість грає в ігри!”
Батьки Лей-дзи негайно кинули всі свої справи і влетіли в інтернет-кафе, а потім гналися за юнаком цілих три квартали.
Сє Ю сушив волосся рушником, коли раптом хтось відмітив його.
[Принц барбекю Лей]: Агов, @СЮ, тобі не здається, що цей ідіот занадто легко вийшов сухим з води після всіх неприємностей, які він спричинив?
Сє Ю не міг не закотити очі. Навіщо вони втягнули його в цю суперечку? Він швидко надрукував відповідь.
[СЮ]: Не втягуйте мене в це. Я добропорядний громадянин.
[Принц барбекю Лей]: ...
[Принц барбекю Лей]: Дійсно безсоромний. Коли ти когось б'єш, чому б тобі не подумати про те, що ти – добропорядний громадянин?!
Сє Юю це набридло і його більше цікавила нова гра, яку він щойно встановив на свій телефон. Він набрав швидке повідомлення, перш ніж вийти з системи.
[СЮ]: Досить, я з тобою більше не бавитимусь. Я збираюся пограти в одну гру.
Вони по-різному розуміли слово «гра». Джов Далей також любив грати, будь то Lian Lian Kan* чи League of Legends – він ніколи не був прискіпливим. Він мав певний талант в іграх і колись був найсильнішим королем на вулиці Хейшвей, де інші не могли навіть дістатися до вершини.
*Lian Lian Kan (Mahjong) - китайська азартна гра з використанням гральних кісток для чотирьох гравців. Широко поширена в Китаї, Японії та інших країнах Східної та Південно-Східної Азії.
Тож цей «принц» одразу ж пожвавішав і запитав Сє Ю в приватному чаті.
[Принц барбекю Лей]: Що за гра? Це нова «Битва Курячих Королів»? Давай зіграємо разом!
[СЮ]: Ні.
[СЮ]: Не питай більше, ти не впораєшся.
[СЮ]: Ти не зможеш у неї грати.
Три холодні відповіді поспіль.
Критичний удар.
[Принц барбекю Лей]: Ніколи не кажи чоловікові «ні». Тільки скажи, і я гарантую, що миттєво виведу тебе в першу десятку рейтингу!
Джов Далей загасив сигарету, готовий до цієї мужньої битви. Але потім він побачив скріншот ігрового інтерфейсу, який надіслав Сє Ю – якщо це ще можна назвати грою – і раптом відчув, що його ніби вдарила блискавка, і тремтячими руками забрав назад щойно вимовлені різкі слова.
– Що це, чорт забирай, таке?! – вигукнув він у голосовому повідомленні.
Пекельна математика, справжні тестові питання Хванган, вишукана англійська, енциклопедії з фізики та хімії... що за отрута?
[Принц барбекю Лей]: Це гра? Як це можна вважати грою? Які у вас виникають хибні уявлення про ігри?
Серце Джов Далея було розбите. Зрештою, він міг лише запитати.
[Принц барбекю Лей]: Це весело?!
[СЮ]: Не знаю, має бути нормально.
[Принц барбекю Лей]: …
Кількість онлайн-гравців у грі «Король питань» не перевищувала навіть 400. Це непопулярна і дуже примітивна гра, яка може бути видаленою у будь-який момент. Після того, як ви зареєструєтесь, ви повинні пройти тест, перш ніж зможете перейти до другого раунду: розв'язування задач та битви один на один. У грі також є функція чату, з маленьким віконцем у лівому нижньому кутку, яке прокручується по екрану, підтримуючи спілкування між гравцями. Однак зміст цього…
[Представник класу англійської мови]: @Топ-10 у класі Давай поборемося на математиці, я тобі обов'язково поверну цю ганьбу.
[Топ-10 у класі]: @Представник класу англійської мови Тому що тобі бракує мізків. Замість того, щоб витрачати час даремно, чому б не витратити більше часу на запам'ятовування англійських слів? Чесно кажучи, ви не опанували словниковий запас 8-го рівня, а мати словниковий запас лише 4-го рівня не є перспективним. Вам варто замислитися над собою.
[Краса китайської культури]: Навіщо морочитися із англійською? Коли ви втомилися, приходьте і розслабтеся в океані китайської культури. Влаштовуємо змагання з класичної китайської мови, з особливими правилами та подвійними балами. Кімната 24008 чекає на тих, кому судилося приєднатися.
[Я люблю вчитися]: Чи може хтось допомогти мені вирішити питання 13 на іспиті B? Хіба нуль чи мінус один – це не остаточне рішення? Чи це означає, що обмеження цієї функції неправильні?
[Навчання, навчання і ще раз навчання – це все, заради чого я живу]: Я готовий заплатити високу ціну за лімітований збірник «Швидкий вступ до коледжу – найцінніший практичний тест», присвячений 40-річчю відновлення вступних іспитів до коледжів. Я обійшов усі книгарні, але не зміг цього знайти. Я навіть не можу їсти, поки не виконаю цей збірник практичних тестів. Я схуд на 20 кілограмів і почуваюся таким нещасним. Серія тестів «Швидкий вступ до коледжу» – моя улюблена, і як я міг не отримати лімітоване видання!!!
Сє Ю виявився 399-м зареєстрованим користувачем. Ця гра була справді непопулярною і система тепло вітала учасника по невеликому радіо протягом цілих двох хвилин з нетерпінням чекаючи на його майбутнє: вивчення океану знань, прагнення до побудови прекрасного нового Китаю, а десь там йому також махають університет Цінхуа і Пекінський університет.
Сє Ю зайшов до кабінету і пройшов ряд практичних тестів.
Система продовжувала прокручувати: “Ласкаво просимо [jsdhwdmaX] до родини гри «Король питань»!”
Тоді всі онлайн-гравці не знали, що цей новачок з нікнеймом, який виглядав так, ніби його придумали впавши обличчям на клавіатуру, влаштує криваву бурю протягом усього свята.
Джов Далей також взяв кілька тестових запитань, вперто відмовляючись здаватися, поки не вдарився об стіну. Кожне поле для відповідей на питання мало лише два кривих, ніби їх писав собака, ієрогліфа: «Не знаю».
Результати очевидні.
Він натиснув кнопку «Надіслати» у верхньому правому куті, але йому сказали, що його бал занадто низький, і він не має права увійти до ігрової зали.
Джов Далей ледь не викинув свій телефон.
– Дискримінація! Дискримінація бідних студентів! Що це за паскудна гра? Я король кіберспорту, а ви навіть не пускаєте мене в ігрове лобі? Ну і що, що я нічого не знаю? Принаймні я чесний!
Тож після завершення тесту Сє Ю отримав більше десятка повідомлень у WeChat від Принца барбекю.
[Принц барбекю Лей]: Прокляття!
[Принц барбекю Лей]: Як це взагалі можливо вирішити? Це було зроблено для людей?
[Принц барбекю Лей]: Я буду скаржитися! Я хочу подати скаргу!
– …
Сє Ю кілька разів постукав по екрану, набрав відповідь і вже збирався натиснути «Надіслати», але Джов Далей надіслав ще одне повідомлення:
[Принц барбекю Лей]: Скільки балів ти отримав?
Скільки балів?
Сє Ю притулився до краю ліжка, сидячи на килимі, повільно видаляючи слова, які щойно надрукував.
[СЮ]: Приблизно те саме, що й у тебе.
[Принц барбекю Лей]: Ця гра – сміття, я її видалив.
Джов Далей з сигаретою в роті сидів навпочіпки біля коробки, роздумуючи про життя. На талії у нього був фартух з червоними художніми літерами, на яких було написано «Соняшникова олія Фан Баолай», що, очевидно, було рекламою акції супермаркету «купи два – отримай один безкоштовно».
Він був непоганий на вигляд, з приємною зовнішністю і натяком на хуліганство, тільки трохи смаглявий. Але отак присівши, він був більше схожий на бандита.
Коли мати Джов проходила повз нього з тарілкою, вона не витримала і добряче штовхнула його під зад:
– Чого ти там сидиш навпочіпки? Ягня вже приготувалося?
– Та йду я, вже йду, – швидко підвівся Джов Далей. Він зробив два кроки, але потім повернувся і сказав: – Зачекай, мамо, у мене до тебе питання.
– Я нічого не знаю, грошей нема, люблю тебе.
– Ти можеш бути серйозною? Я хотів запитати тебе про Сє Ю, ти ж пам'ятаєш його в середній школі? Він мав відмінні оцінки і навіть представляв нашу вулицю на олімпіаді з математики, вигравши приз. А коли ми були дітьми, він міг зібрати кубик Рубіка з заплющеними очима, він був такий вражаючий…
– І що з того? Твоя мама теж була відмінницею з усіх предметів, коли була юною, але все одно стала такою. Люди змінюються, як і ти. Поглянь на себе зараз.
– Ні, мамо, я справді не думаю, що це воно... І що зі мною не так?! Я вважаю себе досить гарним.
– Кого хвилює бути красивим? Спершу прибери ці безладні кольорові пасма на голові, – почала сварити його мати. – Сучасні діти грайливі. Вони розумні, але це залежить від того, скільки зусиль вони докладають до навчання. Візьміть, наприклад, А-Дзє з сусідньої вулиці, раніше його оцінки були жахливими, але після того, як його виписали з лікарні, він перестрибнув через сотню позицій на пробних іспитах. Я думаю, що, можливо, тобі потрібна автомобільна аварія, щоб очистити свій розум і перестати грати в ігри цілими днями…
– …Двадцять шампурів баранини, так? Зараз принесу.
