«Помилка в основному моя, що дозволив іншій людині тримати в руках знахідку з підземелля. Я буду удавати, що нічого не сталося. Все буде добре, якщо цей фрагмент нікому не зашкодить. Не рідкість, коли предмети, знайдені в підземеллі, раптово зникають».
«Дякую вам! Я так боялася, що мене звільнять і подадуть до суду», — сказала Хі На, зітхнувши з полегшенням.
Джин Хьон потер підборіддя і пробурмотів: «До речі, мабуть, було б краще почекати, поки вас звільнять, а потім запросити моїм особистим кухарем».
Це була жахлива заувага. Вона гнівно поглянула на нього, ображена зрадою, і притиснула до рота долоні.
«Але це...!»
«Я жартував», — додав Джин Хьон із запізненням.
Однак ніхто, хто б бачив серйозний вираз його обличчя, не міг би сприйняти це як жарт.
«Якщо ви не вірите мені, я готовий присягнутися на магічному камені, якщо хочете».
Джин Хьон дістав з інвентарю маленький магічний камінь. Поклавши його на долоню, він так швидко почав промовляти клятву, що вона не встигла його зупинити.
«Я, Кан Джин Хьон, цим клянусь не притягати Лі Хі Ну до відповідальності за втрату фрагмента».
Камінь розміром з мізинець яскраво спалахнув і зник із шипінням.
<Система: договір укладено! Порушення цього договору потребуватиме відповідного покарання.>
Вікно Системи сповіщало її про укладення договору.
Ого! Він щойно використав дорогий магічний камінь, щоб...
Вона знала, що один такий камінь може коштувати мільйони або навіть десятки мільйонів вон.
Вона дізналася про це, коли хтось поклав їй один у кишеню в обмін на її кімбап, і вона вирішила перевірити його ціну.
Магічні камені можна було використовувати по-різному, але маленькі, такі як той, що він щойно використав, часто застосовували для укладення договорів між мисливцями. Хоча механізм їхньої дії був незрозумілий, якщо мисливець давав обіцянку через Систему, використовуючи магічний камінь як посередника, цю обіцянку потрібно було виконати за будь-яких обставин.
Якщо договір порушувався, Система карала мисливця, який дав обіцянку. Легке покарання могло мати вигляд порушення статусу, але більш суворі покарання могли навіть призвести до смерті.
А він просто...
Джин Хьон зробив їй таку обіцянку зненацька.
Дивлячись на її шоковане обличчя, він сказав: «Я завжди дотримуюся своїх обіцянок. То що скажете? Ви тепер зацікавлені стати моєю особистою кухаркою?»
«Я-я не знаю», — заїкаючись, відповіла Хі На. Джин Хьон, мабуть, хотів викликати довіру, але це лише знизило його рейтинг в її очах.
Як людина може бути такою необачною?
Безпека була для Хі Ни найважливішою цінністю, а Джин Хьон був занадто бурхливим і непередбачуваним. Вона з самого початку не сприйняла його пропозицію серйозно, але мала відчуття, що робота на такого чоловіка ускладнить їй життя.
У будь-якому разі, їй потрібно було підтвердити те, що вона щойно почула.
«То ви справді проігноруєте той факт, що я загубила фрагмент?» — запитала вона.
Він кивнув. — «Так. Я напишу у звіті, що він зник, коли нас перенесло до підземелля.»
«Дякую.»
«Немає за що. Якщо ви розглянете мою пропозицію, я можу зробити для вас ще більше».
Вона трохи злякалася впевненого погляду в його очах, який, очевидно, мав вселяти довіру.
Коли я вперше його побачила, він здався мені принциповим. Але зараз він зовсім інший!
Їй здалося, що Міна теж критикувала Джин Хьона за його непохитність. Однак зараз у ньому не було ані краплі непохитності.
Чи може проста їжа так змінити людину?
Поглянувши на годинник, вона почала збирати порожні коробки з бенто. Набір, який був настільки важким, що їй довелося нести його обома руками, тепер був дуже легким.
«Т-так... Мені потрібен час, щоб обдумати те, що ви мені сказали. Я не можу нічого підтвердити відразу. А обідня пора закінчується, тож я мушу йти.»
«Розумію. Я проведу вас, — ввічливо сказав Джин Хьон, встаючи і проводжаючи її до дверей.»
Хі На була збентежена. Вона пробурмотіла: «Я не виходжу з будівлі, ви ж знаєте. Це дійсно необхідно?»
«Небезпека чатує скрізь».
«Я справді в порядку».
Вона була лише членом команди прибиральників. Якщо хтось побачить, як Джин Хьон, найкращий мисливець Гільдії Блакитного Дракона, ставиться до неї, наче вона його начальниця, то обов'язково поширяться дивні чутки. Вона ненавиділа таку увагу.
Лише з великими зусиллями їй вдалося відмовити Джин Хьона супроводжувати її до місця роботи.
«Досить того, що ви притримаєте для мене двері», — сказала вона.
«Як хочете», — відповів він, виглядаючи глибоко розчарованим, коли проводжав її з офісу.
Відчуваючи явний дискомфорт від його гостинності, вона вклонилася йому і вийшла назовні.
«Благаю, розгляньте мою пропозицію в позитивному світлі. І якщо вам коли-небудь щось знадобиться, одразу приходьте до мене. Мої двері завжди відкриті для вас, Хі На.»
Він не забув підкреслити свою доброзичливість до самого кінця. Здавалося, його рішучість була такою ж сильною, як і його звання.
Вона була настільки збентежена, що лише зітхнула, коли за нею зачинилися двері.
Не можу повірити, що це щойно сталося. Хоча, загалом, це, мабуть, добре, бо я не буду відповідальна за використання того Фрагмента Виміру.
Вона намагалася дивитися на все з такого боку.
І я повинна обговорити пропозицію з братом. Для такої людини, як я, це здається занадто хорошим, щоб бути правдою, і це мене нервує.
Мрією Хі Ни було прожити довге, спокійне і безтурботне життя, навіть якщо воно було далеким від розкоші.
Джин Хьон був занадто відомим, щоб підтримувати таку мету. Хі На вже прокинулася як особливий клас, економка, і цього було більш ніж достатньо «особливого» в її житті.
Ба більше, вона мала передчуття щодо цього. Хоча вона не сліпо довіряла своїм інстинктам, вона все ж вірила їм до певної міри.
Вона відчувала, що стосунки з Джин Хьоном ускладнять її життя.
Як виявилося, вона була частково права, оскільки саме того дня її життя почало набувати несподіваного повороту.
* * *
«У порівнянні з минулим кварталом, періоди перезавантаження підземель прискорилися в 1,32 рази. Ми ще не можемо бути впевнені, оскільки не маємо достатнього обсягу даних... але періоди стають коротшими».
«Періоди перезавантаження підземель скорочуються? Що це означає? Будь ласка, поясніть це ще раз для неспеціалістів».
«Це час, який потрібен, щоб бос підземелля був замінений новим після того, як попередній був убитий. Це залежить від підземелля, але в середньому цей період становить два-три місяці. Ось чому підземелля потрібно регулярно очищати, інакше чисельність монстрів різко зросте, що може призвести до явища, відомого як «прорив підземелля».
«Прорив підземелля. Це коли ворота підземелля руйнуються, і монстри вириваються з підземелля, так?»
«Правильно».
«Якщо перезавантаження відбувається швидше, чи не означає це, що у нас є потенційна проблема з захистом воріт підземелля? Гільдії вже працюють на межі своїх можливостей з нинішньою кількістю підземель».
«Федерація гільдій запланувала засідання з цього питання...»
***
Хтось залишив увімкненим телевізор, і йшла знайома програма новин, присвячена підземеллям. Почавшись з аналізу діяльності підземель у першій половині року, вона представила місця розташування нових підземель і розповіла про те, як зростає частота появи підземель рангу B у Кореї.
Хі На збиралася прибрати у залі для мисливців, поки в тлі йшла новина, але раптом мисливці почали швидко поглядати в один бік.
Вона стримала крик, слідкуючи за їхніми поглядами. Її погляд вагався, як і погляди мисливців.
Міна, яка розтягнулася в кутку, висловила вголос те, про що всі думали.
«Щось сталося? Ну-ну... Ти ж ніколи не приходиш до кімнати відпочинку. Тобі тут занадто гамірно, чи не так? Чому ти раптом з'явився?»
Всі тихо бурмотіли, очевидно, зацікавлені.
Хі На, однак, думала, що знає, чому. Це було схоже на те, чому більшість мисливців приходили до кімнати відпочинку останнім часом — щоб насолодитися перевагами, які надавала Хі На.
Звичайно, мета Джин Хьона була трохи конкретнішою — точніше кажучи, він хотів, щоб вона готувала йому їсти.
Уф. Як тільки він це скаже вголос, інші мисливці втратять самоконтроль.
Вона напружилася, готуючись до неминучої катастрофи.
«Я завжди повинен мати причину, щоб прийти до вітальні? Наскільки я знаю, це місце відкрите для всіх нас».
Я думаю, що для них було б набагато зручніше, якби вони поводилися так щодня.
Хоча їй подобалася галаслива і весела балаканина в залі мисливців, вона також цінувала можливість зосередитися на роботі в тиші.
«Голова Гільдії Блакитного Дракона провела брифінг про великомасштабні рейди, які відбудуться влітку...»
Вона мила підлогу, слухаючи новини, коли до неї підійшов мисливець і почав скиглити. «Будь ласка, застели мені ліжко... Я так давно хотів поспати на ліжку, яке ти застелила».
Вона не бачила цього мисливця майже півмісяця, бо він був у підземеллі. Вона посміхнулася, рада його бачити, але також занепокоєно запитала.
«Напевно, рейд був важким. Ти дуже схуд.»
«Так, було жахливо. Там колонізували комахоподібні монстри, їх було так багато, що ми не спали. Ми намагалися, але щоразу нас переривали нові комахи».
Вони розмовляли, поки вона застеляла ліжко, коли хтось підкрався до неї. Хі На відвернула голову і мало не вискочила зі шкіри. Дивно, як він зміг так непомітно підкрастися, зважаючи на свій зріст.
«Ой! Ви мене налякали!»
Це був Джин Хьон.
