10.
Міна була дуже вражена, коли почула про вміння Хі Ни «Дім, милий дім». Вона ніколи раніше не чула про вміння, яке пропонує комусь дім.
«Це дивовижне вміння. Якщо ти хочеш звичайного, комфортного життя, як ти сказала, не розповідай про це нікому. Це може наразити тебе на небезпеку», - порадила Міна.
«Справді?»
Оскільки Хі На прийняла безкоштовне житло без роздумів, вона не дуже зрозуміла серйозну реакцію мисливиці.
Міна повторила своє попередження Хі Ні.
«Ти ж можеш приносити в дім речі із зовнішнього світу, так? Тобі ніколи не спадало на думку, що тебе можуть викрасти й використати як рабиню для контрабанди? Твої показники занадто низькі, щоб ефективно захищатися, але ти маєш доступ до спеціальних навичок. Якщо до тебе наблизиться хтось із недобрими намірами, ти опинишся в глибокому лайні».
«Ох!»
Міна мала рацію. Хі На присягнулася, що надалі нікому не розповідатиме про це вміння, як вона й вимагала.
Якщо не брати до уваги її попередження, Міна була шокована, коли побачила фотографії квартири-студії, зроблені до того, як Хі На прибрала в ній.
«Що це таке? Я б не жила тут, якби мені запропонували гроші!»
«М-Міно, ти ж казала, що мої навички можуть бути небезпечними?»
«Ну, навіть якщо так. Це занадто огидно!»
Це був незаперечний факт.
«Саме так. Ось чому я провела останні три дні, прибираючи будинок. Я закінчила якраз перед тим, як зв'язатися з тобою сьогодні».
«А ти взагалі можеш прибирати в такому місці?» з сумнівом запитала Міна.
Відчуваючи, що її навички щойно були поставлені під сумнів, Хі На погортала фотографії у своїй бібліотеці й показала їй знімки житла після того, як вона закінчила роботу.
Міна втупилася в них. Перше, що вона сказала: «Це... те саме місце? Ти впевнена, що це не інша квартира?»
«Ні. Я все прибрала. У мене була навичка, яка допомагала і з цим. Називається «Спритні руки».
«Що таке «Спритні руки»?»
Хі На дослівно прочитала опис цього вміння.
«Спритні руки. D-ранг. Задовольнити всіх своїм влучним дотиком. Пасивне вміння. Так тут написано.»
«Здається, сфера його застосування не обмежується лише прибиранням», - зауважила Міна.
«Я згодна з тобою. Я думаю, що це допомагає з хатньою роботою загалом. Так би мовити, покращує мої базові навички».
«Хм. Такі навички здаються корисними. Як щодо того, щоб стати хатньою робітницею? Ти могла б завантажити ці фотографії й знайти собі якусь прибуткову роботу».
Це була нарешті практична порада, але Хі На похитала головою.
«Я хочу бути офісним працівником, який приходить на роботу і йде з неї у визначений час. Твоя ідея спокуслива, але мені доведеться працювати, по суті, як фрілансер. Мій дохід не буде стабільним, що змушуватиме мене нервувати, і я не матиму страховки на випадок безробіття...»
Міна заперечувала, коли Хі На піднімала пункт за пунктом. «Ти справді серйозно ставишся до стабільності, чи не так? Ти молода, але не маєш у собі ні краплі рішучості».
«Безпека — це найкраще. Мій життєвий девіз - дивитися, перш ніж стрибнути, але також чекати, поки хтось не зробить стрибок першим», - серйозно відповіла Хі На.
«Гм. Розумію.»
Міна підперла підборіддя, занурившись у роздуми.
Почухавши голову, Хі На мляво продовжила: «У будь-якому випадку, життя цивільного, мабуть, найкраще підходить для таких, як я. Ось чому я зверталася до різних компаній у пошуках роботи».
«І як успіхи? Роботи зараз дуже мало».
Ця несподівана констатація факту вразила Хі Ну зсередини.
«Не дуже добре... Але я маю час. Я можу не поспішати. Я працюю в офісі вже п'ять років. Впевнена, що зможу знайти собі іншу роботу.»
«То ти зараз шукаєш роботу, але не маєш чим зайнятися, так?»
Мисливиця високого рангу, якою вона була, Міна, видно, вміла тикати людям у найболючіше місце, причому неодноразово. Хі На неохоче кивнула.
«Це правда. Чесно кажучи, я б хотіла почати працювати негайно, але немає можливості».
Міна знову поринула в роздуми, цього разу присунувши стілець ближче.
Хі На випросталася. На обличчі Міни було щось серйозне. Зрештою, вона облизала губи й зробила пропозицію.
«Як ти дивишся на те, щоб працювати в моїй гільдії?»
«Що?»
Це було абсолютно несподівано, і Хі На замахала рукою в повітрі.
«Міна, у мене лише D-ранг. Я ледве вижила в тому підземеллі з E-рангом, пам'ятаєш? Моя витривалість, сила і спритність разом узяті не дотягують і до тридцяти, і, як я вже казала раніше, я не маю жодних наступальних навичок. Як мені вступити до Гільдії Синього Дракона? Я знаю, що це неможливо для таких, як я, як би я не старалася».
Слова плавно злітали з її вуст, і можна було зробити висновок, що пропозиція Міни була абсурдною.
«Ха-ха-ха!»
Міна голосно розсміялася, побачивши бліде обличчя Хі Ни. Вона також махнула рукою.
«Як я вже казала тобі раніше, те, що ти є частиною гільдії, не означає, що ти мисливець. Знаєш, гільдія — це теж корпорація. Як можна утримувати гільдію, якщо в ній працюють лише мисливці? Є офісні працівники, менеджмент, відділ кадрів і так далі. Гільдія нічим не відрізняється від звичайної компанії. Якщо ви працюєте в розважальній агенції, це не обов'язково означає, що ви знаменитість, так? Те саме правило діє і тут».
Хі На почервоніла від такого пояснення.
«Вибач, я неправильно зрозуміла...»
«Так. Отже, ти готова вислухати те, що я тобі зараз скажу?»
«Так...» покірно сказала Хі На.
Міна посміхнулася, ніби їй це здалося милим.
«Нещодавно звільнився один співробітник з відділу охорони, який займався управлінням будівлею. Посада називається... Це трохи складно пояснити, але ти будеш прибиральницею».
«Хіба великі корпорації не віддають прибирання на аутсорсинг клінінговим агентствам?» зауважила Хі На. Це було слушне запитання.
Міна відповіла: «Існують проблеми безпеки, оскільки в будівлю часто заходять мисливці, і тут потрібен певний досвід. Моя гільдія має окрему команду для цієї мети».
Відповідь мала сенс. Що дійсно змусило Хі Ну нашорошити вуха, так це її наступні слова.
«Звичайно, ця посада є постійною.»
«Постійна?» перепитала Хі На.
«Зарплата теж непогана, хоча робота може бути важкою».
«Про яку суму йдеться?»
«Тобі треба запитати у відділі кадрів, але, ймовірно, ти будеш заробляти стільки ж, скільки середньостатистичний офісний працівник. Можливо, навіть більше, якщо матимеш заохочення або працюватимеш понаднормово. Як тобі це?»
Тоді Міна розкрила свій справжній мотив, запропонувавши зустрічатися час від часу, щоб разом поїсти м'яса і випити.
Ця щедра пропозиція була викликана її бажанням, щоб хтось такий же хороший, як Хі На, готував для неї м'ясо.
«Хм.»
Хі На завагалася, оскільки пропозиція була такою несподіваною.
Однак вона була досить привабливою, і їй було абсолютно ясно, що це свого роду золотий рятівний круг у такий час, коли так важко знайти роботу.
«Як ти думаєш, я б добре справлялася з цією роботою?» - запитала вона.
«Звичайно! Як на мене, ти ідеально підходиш для цієї роботи!»
Раптом Міна зателефонувала.
«Слухай, а хіба минулого тижня не звільнився хтось із відділу управління будівлею? Ви знайшли когось на заміну? Чому я питаю? Ну, мені просто цікаво. Можливо, я когось знаю. О, ти не хочеш когось молодого? Не турбуйся про це. Вона дуже добре працює. Я надішлю вам кілька фотографій, як вона прибирала. Вам сподобається. Дівчина дуже чесна і добросердечна. Так, так. Я вишлю фотографії. Передзвоніть мені, якщо вам сподобається те, що ви побачите».
Дзвінок закінчився в одну мить. Міна взяла фотографії від Хі Ни, відправила їх, а потім поклала телефон на місце.
Невдовзі після цього її телефон задзижчав, імовірно, це була якась відповідь.
Хі На подивилася на екран, цікавлячись, що там написано.
Міна посміхнулася і показала їй.
[Кан Мохьон (керівник відділу кадрів): Непогано. Нам ще потрібно провести співбесіду, тож призначте дату].
* * *
Наступного дня Хі На одягла нашвидкуруч позичений костюм, призначений для співбесіди, і стояла перед величезною будівлею.
Це була Гільдія Синього Дракона.
Хто ж знав, що я так швидко піду на співбесіду?
Можливість з'явилася так швидко, що вона навіть не встигла занервувати. Вона навіть не була напідпитку, але соджу, який вона випила вчора, все ще відчувався в її організмі.
«Богиня Гриля! Лі Хі На!» - пролунав гучний голос, який назвав її дивним, бентежним прізвиськом, і Хі На озирнулася.
«Я тут!»
Вона подумала, що це, мабуть, Ву Міна, і не помилилася.
Зрештою, Міна була єдиним членом гільдії, яка знанала її особисто. Вона вийшла з будівлі й обняла Хі Ну.
«Привіт, Хі На. Значить, ніякого похмілля. Виглядаєш просто чудово».
Вона поводилася дуже фамільярно, враховуючи, що вони зустрічалися лише два рази, але Хі На вже встигла трохи розібратися в характері Міни й сприйняла це як належне.
Міна була дуже доброзичливою, і це було видно по тому, як вона поводилася з іншими людьми. Вона також мала тонкий шарм, який не змушував інших відчувати себе незручно. Вона була чудовою особистістю.
«Ми з тобою вчора мало пили, бо ти давала мені поради щодо мого майбутнього», - сказала Хі На.
«Ну, ти так гарно говориш! Мені здається, якщо ти сьогодні зайдеш туди й ввічливо привітаєшся, тебе відразу ж приймуть».
Міна голосно засміялася і провела Хі Ну всередину.
Хі На не знала, як самостійно знайти дорогу до кімнати для інтерв'ю, адже вона ніколи не була тут раніше, і це було великим полегшенням, що Міна прийшла на допомогу.
«Ти прийшла сюди через мене?»
«Це я познайомила тебе з гільдією. Звісно, це я.»
«Я знаю, що ти, мабуть, дуже зайнята. Дякую», - відповіла Хі На, злегка кивнувши головою.
Міна поплескала Хі Ну по плечу, кажучи, що це не має великого значення. Можливо, через те, що вона була мисливцем високого рангу, навіть її ляпаси були трохи болючими, але Хі На посміхнулася, намагаючись не показувати цього.
Здавалося, Міна була відомою в гільдії. Багато людей привіталися з нею, і вона весело відповівши на всі привітання, повела Хі Ну до кімнати для інтерв'ю.
