Розгром бенкету

Раптова поява людини в чорному плащі миттєво привернула до себе увагу. Гості в залі на мить застигли від подиву, а потім перевели погляди на Мо Чена, чий вираз обличчя різко став похмурим. Усі подумки співчували незнайомцю в чорному – зачепити Мо Чена, який понад усе цінував репутацію, та ще й у такий день, посеред власного вдома, було просто немислимим.

Несподівана поява чоловіка в чорному плащу викликала подив навіть у Налань Яньжань та Ґе Є. Вони швидко обмінялися поглядами – обидва впізнали незнайомця, якого зустріли вранці в готелі. Їхні брови злегка нахмурилися. Було очевидно, що загадковий чужинець з’явився тут не з добрими намірами.

—Хто ти? – холодно запитав Мо Чен, зиркнувши на нього спідлоба й злегка насупивши брови.

—Ти ж Мо Чен, так? Я якраз шукав тебе, щоб дещо з’ясувати, – голос, що лунав з-під плаща, був молодим і дзвінким, і в ньому не відчувалося ані тіні страху перед уїдливим виразом обличчя господаря маєтку.

—Сьогодні для нашого клану радісний день. Чи не міг би ти виявити трохи поваги? Якщо в тебе є якісь справи, ми можемо обговорити їх після бенкету. Тебе це влаштує? – почувши голос юнака, Мо Чен полегшено зітхнув. Змарніла рука повільно вислизнула з-під рукава, злегка зігнувшись у пальцях. Навколо долоні згустилася шалена розбурхана Дов Ці стихії вогню, що випромінювала темно-червоне світіння.

Почувши слова Мо Чена, сповнені прихованих вбивчих намірів, людина в чорному ледь помітно здригнулася. З’явилося відчуття, ніби під плащем він, зітхнувши, похитав головою. За мить у залу пролунали зухвалі слова і всі присутні отетеріло заклякли з відвислими щелепами:

—Проявити повагу? Гадаєш, у тебе є право про неї говорити? Ваш клан Мо може і найсильніший у північно-східному регіоні, але зрештою, ви лише слухняні пси Секти Імлистих хмар.

Після цих слів у залі запанувала мертва тиша. Численні здивовані погляди втупилися у нахабного незнайомця. Невже він справді наважився розлютити м’ясника, що колись самотужки вирізав банду «Чорна карусель», заливши їхній табір кров’ю?

На прекрасному обличчі Налань Яньжань, яка так і сиділа на почесному місці, промайнуло легке занепокоєння, коли вона почула тон людини в чорному. Відтоді як вона стала ученицею Секти Імлистих хмар, вона ще не зустрічала нікого, хто б настільки зневажливо говорив про її секту.

Мо Чен не зводив очей з фігури в чорному плащі. Його старе обличчя помалу спотворювалося, а кутики губ сіпнулися від роздратовання. Він різко махнув рукою. Усі двері негайно розчинилися, і десятки озброєних воїнів клану Мо увірвалися всередину, оточивши незнайомця з очевидними намірами.

—Відтоді як я став першим старійшиною клану Мо, ти перший, хто за стільки років насмілився заявитися сюди з претензіями, – низьким голосом промовив Мо Чен.

Чорний плащ злегка колихнувся, і йому здалося, ніби він відчув насмішкуватий погляд. А наступної миті з-під плаща знову почувся голос, змушуючи його лють вихлюпнутися назовні.

—Годі безглуздих погроз. Ти не помилився. Я дійсно прийшов, щоб розгромити це місце, старий шолудивий пес клану Мо.

—Добре… добре! Ха-ха! Сраний виродку, бачу яйця у тебе є! – скрегочучи зубами, вибухнув глухим сміхом Мо Чен. Раптово з його тіла вирвалася потужна Дов Ці, одяг роздувся, наче підхоплений вітром, а навколишні столи й стільці з тріском розлетілися на друзки від невидимого тиску.

—А старий часу не марнував, – в очах Ґе Є промайнув здивований блиск, коли він відчув, як могутня енергія почала заповнювати залу.

—Дядьку Ґе, може нам варто втрутитися? – тихо запитала Налань Яньжань, спостерігаючи за сплеском Дов Ці Мо Чена.

—Краще почекаємо, що буде далі. Чоловік у чорному не такий простий, як здається. Клан Мо останнім часом став надто зухвалим, деякі старійшини секти вже почали нарікати на першого старійшину. Отримати урок буде для нього навіть корисно. Інакше і далі вважатиме, що в імперії Дзя Ма йому море по коліно, – похитав головою Ґе Є, поділившись думками.

Відчуваючи потужний тиск від тіла Мо Чена, вираз облич гостей вкотре почав змінюватися. Ніхто не бачив його у бою останні кілька років, хто б міг подумати, що його сила аж настільки зросла.

—Схоже, він щонайменше на рангу п’ятого Дов Лін! За трохи більше ніж два роки старий зміг піднятися на три ступені. Це справді лякає… – присутні переглянулися і подумки тихо зітхнули.

Помітивши, як обличчя їхнього старійшини сповнюється щиросердої люті, воїни клану Мо міцніше стиснули зброю. Вони гнівно втупилися у незнайомця в чорному плащі і з їхніх тіл почала вириватися Дов Ці. Щойно буде наказ, вони розірвуть цього самовпевненого нахабу на шматки.

—Причина, чому я прийшов до клану Мо, – це одна людина, – не звертаючи уваги на бурхливу Дов Ці Мо Чена, незнайомець у чорному на мить замовк, а потім холодно продовжив: —Віддайте дівчинку на ім’я Цін Лінь, яку ви викрали зі Скелястих пустощів.

Щойно пролунали ці слова, обличчя Мо Чена різко змінилося. Він більше не зронив жодного зайвого слова. Натомість із застиглим, мов крижана брила, обличчям махнув рукою і похмурим сухим голосом наказав:

—Вбити його!

Залу наповнив бойовий клич. Кілька воїнів на рангу Дов Ши миттєво прикликали покриви Дов Ці та рішуче обрушили на незнайомця важкі леза мечів. Але той навіть не ворухнувся. За мить, коли десяток мечів уже майже торкнулися його тіла, з-під плаща раптово вирвався густий білий вогонь, миттєво охоплюючи його фігуру.

Ш-ш-ш… На очах у приголомшеного натовпу всі леза, вкриті Дов Ці, миттєво перетворилися на калюжі розплавленого металу, щойно торкнулися полум’я. Після чого кілька язичків перекинулися на бійців, що стояли надто близько. З приглушеним звуком кілька сильних воїнів клану Мо, навіть не пискнувши, згоріли дотла, перетворившись на попіл, що повільно осідав на мармурову підлогу.

С-с-с… Жахливе видовище змусило всіх присутніх машинально ковтнути холодне повітря. Шоковані погляди прикипіли до незнайомця в чорному, а від білого полум’я у них мороз пішов поза шкірою.

—Небесне полум’я?! – мимоволі скрикнув Ґе Є, ошелешено дивлячись на людину в чорному одязі.

Обличчя Налань Яньжань також стало серйозним. Вона злегка кивнула власним думкам, поки прекрасні очі невідривно стежили за людиною в чорному плащу, і ледь чутно прошепотіла:

—Ця людина дуже сильна! Цього разу клан Мо справді перейшов дорогу комусь, кого не слід було зачіпати.

Голова клану Є, Є Цон, побачивши страшне біле полум’я, теж підскочив від переляку. Проте майже відразу в глибині душі відчув зловтішне задоволення. Вочевидь, його потішило, що клан Мо нажив настільки страшного ворога.

—Хто ти? Не схоже, що клан Мо колись переходив тобі дорогу, то навіщо шукаєш із нами сварки? Ти повинен розуміти, що за нашим кланом стоїть… – у Мо Чена ледь серце не зупинилося, коли він побачив щільне біле полум’я. Незрозуміле відчуття почало душити його зсередини.

—Так, так! За твоїм кланом стоїть Секта Імлистих хмар, правильно? Але сьогодні, навіть якби тут була сама Юнь Юнь, вона все одно тебе не врятувала б, Мо Чене! – холодний сміх незнайомця у чорному обірвав його слова. І хоча остання заява здавалася вкрай зухвалою, навіть людям у залу вона не здалася безглуздою бравадою. Та й хто б наважився заперечувати, після появи щільного білого полум’я?!

—Віддай Цін Лінь. Інакше сьогодні я заллю ваш клан Мо кров’ю! – незнайомець зробив крок уперед, і в його голосі з’явилася загрозлива лють.

—Й гадки не маю, про що ти! Ти надто зарозумілий! Можеш досхочу паплюжити ім’я клану Мо, але мені нестерпно чути, як ти безчестиш Секту Імлистих хмар та її голову, Юнь Юнь! – вловивши вбивчі нотки в словах людини в чорному, Мо Чен відчув, як крига охоплює серце, але все одно випростав шию й вигукнув, удаючи рішучість.

—А ти й справді вмієш підлеститися. Але я вже казав: клич хоч саму Юнь Юнь, це нічого не змінить! – тихо засміявся незнайомець у чорному плащі і зробив ще один крок уперед. Раптом його тіло затремтіло, і з ніг вирвалася потужна вибухова хвиля. У наступну мить чорний плащ розчинився в тінях, а за мить з’явився позаду Мо Чена, ніби перемістився у просторі.

—Якщо не віддаси її… тоді помри.

Холодний, крижаний голос пролунав біля самого вуха Мо Чена. Його очі різко зіщулилися, а в душу закрався липкий страх – надто вже страхітливою, майже нелюдською, виявилася швидкість людини в плащі.

Але хоч серце на мить і завмерло, Мо Чен не просто так вважався могутньою особистістю. Його Дов Ці шалено завирувала та вирвалася назовні, огорнувши тіло темно-червоним полум’ям. Водночас пальці різко напружилися і, перетворившись на орлині пазурі, з люттю рвонулися до серця незнайомця.

Чоловік у чорному холодно засміявся, побачивши його відчайдушний удар. Він стиснув кулак і відповів різким ударом, сповненим в кілька разів більш лютої сили.

Хрусь! Усі присутні почули виразний хрускіт. Мо Чен різко зблід, а з рота вирвалися бризки крові, які осіли на одязі. Тіло зі страшною силою відлетіло назад, врізалося в землю і зупинилося лише коли його проволокло по підлозі майже з десяток метрів.

Вистачило усього одного удару, щоб могутню людину, чиє ім’я змушувало тремтіти весь східний регіон імперії Дзя Ма, відкинуло геть, наче якусь надокучливу комаху. Настільки різкий поворот подій приголомшив усіх і кожного.

Вони й так розуміли, що незнайомець – неординарний боєць. Але щоб настільки? Хто б міг подумати, що навіть До Лін щонайменше на п’ятому ступеню і то не зможе захиститися. Оце так жахлива сила! Може, це Дов Ван? Або навіть Дов Хван?!

Присутні з жахом спостерігали, як Мо Чен з бундючного першого старійшини клану Мо перетворився на старого в скрутному становищі.

З-під чорного плаща пролунав байдужий голос:

—Віддай її!

Мо Чен, похитуючись, піднявся на ноги, однак й досі намагався зберегти обличчя та виглядати непохитним.

—Ти щойно кинув виклик не лише клану Мо, а й Секті Імлистих хмар! – він знову намагався залякати незнайомця ім’ям секти.

Але той лише розчаровано зітхнув.

—У тебе був шанс…

Ледь чутний шелест кроків – і чоловік у чорному плащу знову розчинився у тінях, а наступної миті вже стояв перед Мо Ченом. Холодна рука міцно схопила його за горло. Незнайомець трохи нахилився й тихо прошепотів моторошним голосом:

—Якщо не цінуєш власне життя… тоді просто помри.

---

Підтримуйте військо та наближайте перемогу.
Підтримати перекладача: MONO | Privat | Patreon | Donatello
Бібліотека Полум'яного альянсу – Yan Alliance | Полум'яний альянс ✙ Тут книги починають говорити