Успішне завершення іспиту
Двобій, що розтинає небеса—Той хлопець... дійсно викликав полум'я фіолетового кольору? Невже це Небесне полум'я!? Як таке може бути?
Усі алхіміки приголомшено дивилися на фіолетове полум'я, яке здіймалося і пломеніло в алхімічному казані. Оскільки їх розділяла тонка завіса, вони не могли розгледіти полум’я більш прискіпливо. Однак, судячи з кольору, воно точно не було звичайним полум'ям Дов Ці.
—Небесне полум'я? – Франк і Отто обмінялися поглядами і тут же похитали головами.
—Не схоже... до того ж з силою цього хлопця було б непросто контролювати бурхливе Небесне полум'я! – проговорив глибоким голосом Отто, поки пильно роздивлявся фіолетове полум'я, що здіймалося під контролем духовного сприйняття Сяо Яня.
—Дійсно, деяка відмінність є. Небесним полум'ям і правда нелегко керувати... – Франк прибрав залишки води на бороді. Вираз його обличчя був надзвичайно серйозним.
—Але чому його полум'я фіолетового кольору? – Франк і Отто насупилися. Вони відчували себе трохи розгубленими, бо, окрім вогню від Небесного полум'я, ніколи не чули про інше, яке було б повністю фіолетовим.
—А цей хлопець... далеко не простак. Не дивно, що він наважився скласти іспит на алхіміка першого рангу в такому юному віці. Він і справді має деякі пізнання. А з огляду на насиченість фіолетового полум'я, можу сказати, що сила цього хлопця щонайменше Дов Дже на п’ятому ступеневі. Який страхітливий талант! – Франк зітхнув, поступово заспокоївшись.
—Я ж казав, що у мене виникло якесь дивне відчуття, коли я зустрів його вперше. Але й досі не розумію, як йому вдалося приховати здібності у мене під носом. Цей хлопець доволі загадковий... – Отто поправив довгу бороду і усміхнувся Франку.
—У мене раптом виникло бажання познайомитися з його вчителем. Хочу дізнатися, хто ж підготував такого видатного учня. У порівнянні з ним, Сюе Мей і Лінь Фей явно класом нижче.
—Так! – Франк злегка кивнув і відповів з посмішкою:
—Подумати тільки, після того, як ці дві дівчини так довго боролися, вони обидві отримали несподіваний удар від юнака на ім'я Сяо Янь. Гадаю, їм піде на користь дізнатися значення двох фраз: «немає межі людським можливостям» і «завжди знайдеться хтось сильніший за тебе». Зверніться до Асоціації алхіміків інших міст і попросіть допомогти з'ясувати, чи існує алхімік високого рангу на ім'я Яо Лао. Якщо він зумів виховати такого учня, то навряд це хтось невідомий, – Франк махнув рукою і покликав підлеглого алхіміка, щоб прошепотіти наказ. Той шанобливо кивнув головою і непомітно вийшов із зали.
Отто ж просто посміхнувся, мовчки спостерігаючи за Франком. Після цього він знову перевів погляд на екзаменаційний зал і тихим голосом промовив:
—Хоча він може контролювати унікальне фіолетове полум'я, успішне виготовлення пілюль залежить не тільки від вогню. Духовне сприйняття, контроль температури, кількість необхідних інгредієнтів тощо – все це дуже важливі моменти. Тож пропоную спостерігати далі...
Франк кивнув головою. Як алхіміку четвертого рангу йому було прекрасно усе це відомо. Тому він нічого не відповів і також мовчки продовжив спостерігати за юнаком, який повністю зосередився на виготовленні пілюлі.
Решта взяли приклад зі старійшин і в залі знову запанувала тиша. Цього разу, однак, більшість поглядів були прикуті до Сяо Яня. Багатьом було цікаво, чи зможе юнак, здатний керувати полум'ям, схожим на небесне, досягти видатних результатів.
Сяо Янь же за світловою завісою, природно, не мав часу спостерігати за метушнею, викликаною фіолетовим полум'ям. Він недбало ковзнув поглядом по кам'яному столу, а потім в розміреному темпі взяв кілька інгредієнтів і один за одним послідовно додав у алхімічний казан. Під впливом його духовного сприйняття люте фіолетове полум'я стало слухняне, як овечка, і ніжно охоплювало інгредієнти, закинуті в казан. І Сяо Яню залишилося лише переробити їх на есенції, необхідні для виготовлення Пілюлі примноження сили.
Під його пильним контролем в алхімічному казані поступово формувалася початкова форма пілюлі.
Кожен кам'яний стіл був відокремлений світловою завісою квадратної форми. Однак фіолетове полум'я Сяо Яня було настільки унікальним, що двоє людей, які працювали поруч, Сюе Мей та Лінь Фей, не могли не помітити щось невдовзі після того, як воно спалахнуло в казані. Вони нахилили голови, а прекрасні очі розширилися, варто було їм роздивитися колір полум'я. Оскільки обидві відвернули увагу, інгредієнти, які вони переробляли в казанах, з приглушеним звуком перетворилися на попіл. Не звертаючи уваги, обидві дівчини відкрили червоні блискучі губки і безтямно втупилися в фіолетове полум'я, яке ставало прохолодним, гарячим або теплим під чутким контролем Сяо Яня. За мить вони не стрималися, і разом важко зітхнули.
Хоча вони гадки не мали, що за фіолетове полум'я, яким володів хлопець, але, помітивши його бурхливо єство, чудово розуміли, що його, безумовно, набагато важче контролювати порівняно з їхнім світло-жовтим полум'ям Дов Ці.
Однак, судячи з неквапливої манери юнака, він дуже добре з ним вправлявся. Зрештою, подібний рівень контролю змусив навіть гордих Сюе Мей та Лінь Фей відчували себе дещо неповноцінними.
Обидві дівчини відірвали погляди від казана і, немов досягнувши мовчазного порозуміння, перевели їх на юнака, вся увага якого була зосереджена на тому, що відбувалося в казані.
У цю мить ніжне і вродливе обличчя не виказувало ані найменшої тривоги. Ледь помітний фіолетовий відблиск від розбурханого полум'я відбивався на обличчі, але сам він був спокійний і врівноважений. Така вкрай спокійна і невимушена поведінка наштовхнула обох дівчат на думку, що перед ними не незрілий юнак, якому не виповнилося й двадцяти років. Натомість він справляв враження алхіміка високого рангу з багатим досвідом.
Таку спокійну і неквапливу поведінку Сюе Мей і Лінь Фей бачили лише коли їхні вчителі виготовляли ліки. Однак поводження молодого чоловіка знову нагадало їм ці відчуття.
Погляди двох дівчат ненадовго зустрілися в повітрі, і обидві гірко усміхнулися та визнали поразку.
—Ех-х... – погляд Сюе Мей знову ковзнув по Сяо Яню, і вона тихо зітхнула. Її рука ніжно поправила сріблясте волосся, перш ніж дівчина опустила погляд і знову зосередилася на іспиті.
—А цей хлопець непогано замаскувався... Я навіть щодо зовнішності помилилася... – бурмочучи собі під ніс, Лінь Фей ще раз подивилася на Сяо Яня. Хлопець, який ще мить тому був простим перехожим, піднявся в її очах до людини високого статусу зі страхітливими здібностями. Авжеж до нього слід було ставитися з максимальною повагою.
Похитавши головою, Лінь Фей гірко посміхнулася і знову зітхнула, подумавши про те, як швидко все змінилося. Після цього вона кинула другий набір інгредієнтів у казан і почала очищення.
Сяо Янь, який зосередив усю увагу на алхімічному казані, навіть не усвідомлював, що хвилину тому опинився у центрі уваги двох дівчат. Його очі бачили лише вмістилище алхімічного казана.
Час для зосередженого Сяо Яня промайнув швидко. Після того, як пілюля в казані обернулася незлічену кількість разів, вона нарешті набула круглої форми. Побачивши блиск на її поверхні, Сяо Янь усміхнувся. Він прибрав руку від казана і фіолетове полум'я помалу згасло.
Хлопець злегка клацнув пальцем, і кришку здійняв легкий подув вітру. Потім він махнув рукою, змусивши світло-жовту пілюлю вилетіти з казана і попрямувати до нього. Швидко схопивши нефритову пляшечку, Сяо Янь махнув перед собою і пілюля опинилася точнісінько всередині.
Обережно поставивши пляшку на стіл, він підняв голову і тільки тоді збагнув, що завісу навколо нього невідомо коли прибрали і всі пильно за ним спостерігають.
—Кхм... іспит вже закінчився? – покрутивши головою, щоб роззирнутися, збентежено запитав Сяо Янь, побачивши, що Сюе Мей і Лінь Фей також дивляться.
Помітивши його збентежений вираз, Сюе Мей трохи заспокоїлася. Вона відразу ж кивнула та усміхнулася. Її холодний голос звучав лагідніше, ніж раніше:
—Іспит закінчився кілька хвилин тому. Однак викладач побачив, що ти ще не закінчив, і тому трохи зачекав. Розслабся, це не вплине на результати іспиту.
Сяо Янь вдячно посміхнувся Сюе Мей, а потім підняв голову і подивився на усміхнених Франка та Отто. Повільно підійшовши до перших рядів, Франк подивився на Сяо Яня задумливим поглядом, потім усміхнувся і, зрештою, розсміявся:
—Хлопче, а ти добре маскуєшся.
Сяо Янь махнув рукою, але нічого не сказав.
Франк і Отто спочатку по черзі дістали пілюлі, які виготовили Сюе Мей і Лінь Фей, і уважно роздивлялися колір, блиск і таке інше. Кивнувши один одному, вони посміхнулися:
—Непогано. Хоча над контролем вогню доведеться попрацювати, пілюлі все ж відповідають вимогам для проходження іспиту.
Почувши це, Сюе Мей та Лінь Фей розслаблено зітхнули.
Перевіривши результати учениць, Франк і Отто поки що оминули Сяо Яня. Натомість вони пройшли повз і оцінили пілюлі інших шістьох, чиї столи були позаду Сяо Яня. Серед них лише двоє виконали вимоги, інші четверо покірно опустили голови.
—Ха-ха, тільки не варто засмучуватися. Якщо не змогли цього року, впораєтеся наступного. Можливо у вас все ще попереду, адже чим справді багаті молоді люди, так це час, – побачивши понурий стан четвірки, Франк посміхнувся і підбадьорив їх, перш ніж обмінятися поглядом з Отто. Нарешті вони знову підійшли до Сяо Яня.
Простеживши за шановними майстрами, погляди усіх присутніх поволі зосередилися на Сяо Яню.
Сюе Мей і Лінь Фей також з цікавістю дивилися на хлопця. Їм кортіло дізнатися, яку ж пілюлю виготовив той, хто міг контролювати таємниче полум'я.
Піднявши зі столу Сяо Яня пергамент з козячої шкіри, Франк окинув його поглядом і старе обличчя трохи перемінилося, коли він здивовано промовив:
—Пілюля примноження сили?
—Гм-м... – Отто також затих, а потім, ніби щось зрозумівши, усміхнувся, —Не дивно, що хлопчина витратив трохи більше часу, просто не пощастило з формулою.
Почувши «Пілюля примноження сили», Сюе Мей та Лінь Фей безпорадно захитали головами. Навіть просто порівнюючи рівень складності формул, вони вже поступалися.
—Хо-хо, якщо успішно виготовив Пілюлю примноження сили, то дійсно маєш деякі здібності. Навіть дійсним алхімікам першого рангу було б не просто її виготовити, – здивовано прицмокуючи губами, Франк нахилив нефритову пляшечку. В ту ж мить зсередини грайливо викотилася кругла пілюля розміром з великий палець. Вона була світло-жовтого кольору з ледь помітними темно-зеленими переливами, які перепліталися всередині, немов хвилі, та надавали їй незвичного блиску.
—Лінії пілюлі...
Побачивши кругові темно-зелені переливи, Франк і Отто ще раз здивовано прицмокнули губами. Під час виготовлення такі лінії зазвичай з'являлися тільки на пілюлях, що мали ідеальний колір і блиск, вказуючи на майстерність і виняткову якість.
Почувши слова «лінії пілюлі», Сюе Мей і Лінь Фей зрозуміли, їм обом аж ніяк не зрівнятися з молодим чоловіком, який стояв поруч.
—Вітаю, Сяо Янь. Ти склав іспит на алхіміка першого рангу, – зітхнув і з усмішкою сказав юнакові Франк, повернувши пілюлю в нефритову пляшечку.
Після цих слів решта присутніх із заздрістю та здивуванням подивилися на щасливця.
—Кхм... Цейво... – почувши його слова, Сяо Янь закліпав очима. Він потер скроні і тихо запитав:
—А-а… чи можу я продовжити та скласти іспит на алхіміка другого рангу?
Після слів Сяо Яня обличчя Франка та Отто, які ще мить тому були усміхнені, вмить закам’яніли...
Лігво з полицею книг – HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!