У дверях з'явилася висока постать з прозорими, немов холодне чисте джерело на вершині засніженої гори, очима, витонченим обличчям і довгими бровами. Висока струнка фігура була одягнена в обтисле сріблясте плаття. Одяг та тепла, схожа на нефрит, шкіра доповнювали одне одного, овіюючи дівчину особливим шармом. Але найбільше присутніх вразило те, що дівчина у срібному вбранні також мала довге сріблясте волосся, яке сягало аж до пояса. І це був не попелястий колір хвороби, воно радше було схоже на м'які та ніжні срібні нитки. Коли вони розвівалися, дівчина виглядала по-особливому привабливо.
Окинувши її пильним поглядом, Сяо Янь подумки продовжував насолоджуватися побаченим. Не дивно, що більшість у залі миттєво розпалились. Вроджена чарівність і витончені манери робили її неперевершеною.
Лінь Фей не йшла ні в яке порівняння, їй явно бракувало необхідної витонченості. А м'яке та шовковисте, сповнене сріблястим блиском волосся зазвичай викликало в інших жінок легкі заздрощі.
Роззирнувшись довкола, Сяо Янь повільно відвів погляд, а потім навмисно трохи посунувся. Дівчина в срібному одязі повільно пройшла повз. Вона проігнорувала Сяо Яня і одразу попрямувала до Франка.
А хлопець вдихнув слабкий аромат тіла, який вона залишила, коли проходила повз і подумки схвально кивнув: «Вищий клас!»
—Вчителю! – коли вона опинилася перед Франком, на витонченому обличчі дівчини в срібному вбранні з'явилася ледь помітна усмішка. На якусь мить ця посмішка стала схожою на сніговий лотос, що розквітнув на обледенілій горі, сповнивши серця почуттями прекрасного.
—Ха-ха, нарешті ти прийшла. Старий Отто вже почав втрачати терпіння, – задоволено проговорив Франк і лагідним поглядом подивився на улюблену ученицю.
—Великий майстер Отто! – дівчина в срібному одязі нахилила голову і привітала Отто, який закотив очі.
—У Сюе Мей дійсно гарні манери. Не те що у моєї... Кхе-кхе!!! Гаразд, чудово. Оскільки всі охочі на місцях, почнімо! – Отто посміхнувся і кивнув, але вдав, що закашлявся, коли роззирнувся і помітив, як скривила ротик його учениця. Тож він похитав головою і швидко перейшов до головного.
Злегка кивнувши, Сюе Мей також підійшла до кам'яного столу. Стіл між нею та Лінь Фей залишився порожній.
Коли їхні погляди зустрілися, у повітрі проскочили іскри. Здавалося, ці двоє не дуже ладнали.
—Гм-м, будь так ласкава, не доводь казан до вибуху. Нічого поганого, якщо сама провалиш іспит, але не заважай іншим, – задерла гарненький носик і тихо пирхнула Лінь Фей, легенько постукавши пальцем по алхімічному казану.
—Гадаю, навіть якщо ти докладеш максимум зусиль, шанси на успіх аж ніяк не покращаться, – ледь помітно усміхнулася Сюе Мей. Хоча зовні вона здавалася крижаною, їй було важко залишатися спокійною перед суперницею, з якою вона боролася останні кілька років.
—Гаразд... – помітивши, що напруга між цими двома продовжувала зростати, хоч іспит ще не розпочався, Франку залишалося лише безпорадно похитати головою. Після цього він звернувся до Сяо Яня, який сидів у кутку:
—Юначе, прошу до столу. Я з нетерпінням чекаю на твої результати, ха-ха. Навіть якщо зазнаєш невдачі, нічого страшного, у тебе ще багато часу попереду, – здавалося, Франк і не сподівався, що Сяо Янь успішно складе іспит.
Знизавши плечима, хлопець подивився туди, куди вказав Франк і лише безпорадно похитав головою. Виявилося, стіл знаходився якраз між двома дівчатами, які були налаштовані войовничо.
Обидві дівчини, які не вперше змагалися між собою, почувши слова Франка, мимоволі подивилися на Сяо Яня. Хоча того не можна було вважати неймовірним красенем, що змушує жінок кидатися на нього з першого погляду, він принаймні не викликав почуття огиди. Тож жодна з них не висловила якогось невдоволення. Випадково перезирнувшись, вони відвели погляди і почали перевіряти інструменти, необхідні для виготовлення ліків.
Сяо Янь же, безпорадно хитаючи головою, проігнорував заздрісні погляди кількох молодих людей та повільно підійшовши до столу. Він ковзнув краєчком ока на обидва боки: різні аури двох гарненьких дівчат допомогли йому заспокоїтися і, зрештою, він теж почав перевіряти інструменти.
Основна вимога до алхіміка першого рангу полягала в тому, що кандидат повинен успішно виготовити пілюлю, яку саме – довільно призначала Асоціація алхіміків. Сяо Янь схопив з кам'яного столу пергамент, зроблений з козячої шкіри, і зазирнув в нього. Це була формула пілюлі, відомої як Пілюля примноження сили. Як випливало з назви, після вживання людина на короткий час кратно примножувала силу. Серед пілюль першого рангу, вона мала середню складність, але для новачка, який складав іспит вперше, це, безсумнівно, було нелегким завданням.
Тримаючи в руці формулу Пілюлі примноження сили, у Сяо Яня збентежено забігали очі. Авжеж він розумів, що кожен, напевно, отримав різну формулу. По виразу облич дівчат, що стояли поруч, ставало очевидно, що вони у своїх силах цілком упевнені.
«Невже ці двоє старих навмисно все ускладнили?» – пробурмотів подумки Сяо Янь. Він подивився на Франка з усміхненим обличчям і безпорадно похитав головою, зрештою знову спрямувавши погляд на кам'яний стіл. На ньому лежали усе необхідне для виготовлення Пілюлі примноження сили. Було заготовлено лише три комплекти інгредієнтів. Іншими словами, той, хто повністю використає їх в процесі виготовлення пілюлі і нічого не створить, автоматично провалював іспит.
Поруч з лікарськими інгредієнтами стояло кілька нефритових пляшечок досить приємного кольору. Схоже, вони призначалися для зберігання виготовлених пілюль.
Бігло оглянувши більшість речей на кам'яному столі, серце Сяо Яня поступово заспокоїлося. З його нинішніми здібностями, успішне виготовлення Пілюлі примноження сили не повинне споживати забагато енергії. Крім того, завдяки фіолетовому полум'ю його навички алхіміка також значно посилилися. Проста пілюля, яка заледве дотягувала до першого рангу, не мала завдати йому зайвого клопоту.
Оскільки ніхто не оголошував про початок іспиту, Сяо Яня навмання пробігся поглядом по сусідніх столах. Після недбалого погляду на інгредієнти, що лежали на столах у дівчат, він стиснув губи. Яо Лао добряче його натаскав, тож хлопцю було не важко здогадатися, які саме пілюлі мусили виготовити ці двоє, лише кинувши погляд на заготовлені лікарські інгредієнти.
—Пілюля для загоєння ран, Пілюля ущільнення вогню... Трясця! Чому моя формула складніша? – незадоволено пробурмотів Сяо Янь. Його Пілюля примноження сили, безсумнівно, була складнішою в порівнянні з формулами Сюе Мей і Лінь Фей.
«Чорт забирай! Так ці старпери зловживають владою...» – безсилий змінити ситуацію, Сяо Яню залишалося тільки в серцях лаяти Франка та Отто на чому світ стоїть.
—Всі вже закінчили перевірку? Якщо все гаразд, то... розпочинаємо іспит!
Помітивши, що ніхто не озвався, Франк обвів поглядом кам'яні столи, і махнув рукою. Сила вирвалася з його руки і вдарила по старовинному металевому дзвону, що стояв у залі. Відразу ж по залу рознісся виразний передзвін.
Почувши його, усі кандидати, окрім Сяо Яня, швидко поклали руки на отвори для вогню на казанах. Дов Ці в їхніх тілах вирвалася назовні, і з приглушеним пихканням перетворилася на полум'я, яке здійнялося в казанах.
Після цього навколо кожного повільно утворилася прозора світлова завіса, яка мала квадратну форму та щільно оточувала кандидата всередині. З їхньою появою перешіптування в залі повністю стихли. Всі були зосереджені, спостерігаючи за діями учасників. Іноді, помічаючи як хтось добре справлявся з поставленим завданням, вони потай схвально кивали головами.
Стоячи перед кам'яним столом, Сяо Янь повернув голову і роззирнувся навкруги. Він одразу ж помітив, що окрім Сюе Мей та Лінь Фей, полум'я Ці яких було трохи темнішим, в решті казанів воно було світло-жовтого кольору. Вочевидь, їхня сила була не вищою за Дов Дже на четвертому ступеню.
Кожен вже узявся до виготовлення пілюль і лише Сяо Янь продовжував роздивлятися довкола. Він був схожий на журавля серед курей, якого важко не помітити.
—Що робить цей хлопець? – насупившись, невпевнено запитав Франк, дивлячись на Сяо Яна.
—Гм-м... гадки не маю, – махнувши рукою, Отто також виглядав трохи спантеличеним. Чи можливо, що хлопець навіть не знав, як розпалити вогонь? Якщо так, чи не було б це аж занадто кумедно?
—Кхм... чи є у нього рекомендаційний лист від вчителя? Я б хотів дізнатися, хто саме його навчав... – махнув рукою, підкликавши до себе одного з підлеглих Франк.
—Голово, здається, у нього немає рекомендаційного листа. Але в його особовій справі зазначений такий собі Яо Лао... – той підлеглий гірко посміхнувся, переглянувши інформацію про Сяо Яня.
—Яо Лао? – розгублено кліпаючи очима, Франк нахилив голову і подивився на Отто, —Ти чув це ім'я?
—Я досить давно осів в імперії Дзя Ма... але ніколи не чув про алхіміка з таким ім’ям, який мав би право приймати учнів, – Отто також не міг нічого додати щодо цього незнайомого імені.
—Не переймайся! Розпитаємо більш детально, коли прийде час, бо судячи з усього, хлопець нас надурив.
Після того, як Франк роздратовано жбурнув записи підлеглому, вираз його обличчя став дещо похмурим. Зрештою, якби такий випадок справді стався у відділенні, яке він очолював, і новина про це поширилася, Франка, швидше за все, підняли б на сміх в інших Асоціаціях алхіміків.
В той час, як голова та інші судді були роздратовані діями Сяо Яня, Сюе Мей та Лінь Фей дивилися на дивакуватого юнака з приголомшеними виразами обличчя. Невже він вважав, що зараз час клеїти дурня?
Сяо Янь, звісно, й гадки не мав, що його вагання привернули увагу стількох людей. Після тривалих роздумів він повільно поклав руку на отвір для вогню, безпорадно при цьому зітхнувши: «Ну годі! Так, у мене дещо незвичне полум'я. Але не ув'язнять же вони мене, щоб розрізати на шматочки та ретельно дослідити його...»
Після того, як Сяо Янь трохи збадьорився, Дов Ці стрімко рушила шляхами Ці в долоню і плавно увійшла в лікарський казан.
Бах! Бурхливе фіолетове полум'я несподівано здійнялося з приглушеним гуркотом.
У цей самий час Франк роздратовано схопив у підлеглого чашку з чаєм. Він саме збирався зробити ковток, як раптом краєм ока помітив фіолетове полум'я, що здійнялося в казані Сяо Яня. Миттєво його очі полізли на лоба і зі звуком «пф-ф-ф» чай, що вже був у роті, опинився на підлозі...
Франк трохи замочив одяг, але не звернув на це уваги. Тремтячий палець вказував на Сяо Яня, коли він приголомшено вигукнув:
—Полум'я фіолетового кольору? Небесне полум'я?
Почувши його слова, в залі миттєво запала мертва тиша. Численні погляди невдовзі були спрямовані виключно на Сяо Яня...
Лігво з полицею книг – HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Далі
Том 2. Розділ 166 - Успішне завершення іспиту
—Той хлопець... дійсно викликав полум'я фіолетового кольору? Невже це Небесне полум'я!? Як таке може бути? Усі алхіміки приголомшено дивилися на фіолетове полум'я, яке здіймалося і пломеніло в алхімічному казані. Оскільки їх розділяла тонка завіса, вони не могли розгледіти полум’я більш прискіпливо. Однак, судячи з кольору, воно точно не було звичайним полум'ям Дов Ці. —Небесне полум'я? – Франк і Отто обмінялися поглядами і тут же похитали головами. —Не схоже... до того ж з силою цього хлопця було б непросто контролювати бурхливе Небесне полум'я! – проговорив глибоким голосом Отто, поки пильно роздивлявся фіолетове полум'я, що здіймалося під контролем духовного сприйняття Сяо Яня. —Дійсно, деяка відмінність є. Небесним полум'ям і правда нелегко керувати... – Франк прибрав залишки води на бороді. Вираз його обличчя був надзвичайно серйозним. —Але чому його полум'я фіолетового кольору? – Франк і Отто насупилися. Вони відчували себе трохи розгубленими, бо, окрім вогню від Небесного полум'я, ніколи не чули про інше, яке було б повністю фіолетовим. —А цей хлопець... далеко не простак. Не дивно, що він наважився скласти іспит на алхіміка першого рангу в такому юному віці. Він і справді має деякі пізнання. А з огляду на насиченість фіолетового полум'я, можу сказати, що сила цього хлопця щонайменше Дов Дже на п’ятому ступеневі. Який страхітливий талант! – Франк зітхнув, поступово заспокоївшись. —Я ж казав, що у мене виникло якесь дивне відчуття, коли я зустрів його вперше. Але й досі не розумію, як йому вдалося приховати здібності у мене під носом. Цей хлопець доволі загадковий... – Отто поправив довгу бороду і усміхнувся Франку. —У мене раптом виникло бажання познайомитися з його вчителем. Хочу дізнатися, хто ж підготував такого видатного учня. У порівнянні з ним, Сюе Мей і Лінь Фей явно класом нижче. —Так! – Франк злегка кивнув і відповів з посмішкою: —Подумати тільки, після того, як ці дві дівчини так довго боролися, вони обидві отримали несподіваний удар від юнака на ім'я Сяо Янь. Гадаю, їм піде на користь дізнатися значення двох фраз: «немає межі людським можливостям» і «завжди знайдеться хтось сильніший за тебе». Зверніться до Асоціації алхіміків інших міст і попросіть допомогти з'ясувати, чи існує алхімік високого рангу на ім'я Яо Лао. Якщо він зумів виховати такого учня, то навряд це хтось невідомий, – Франк махнув рукою і покликав підлеглого алхіміка, щоб прошепотіти наказ. Той шанобливо кивнув головою і непомітно вийшов із зали. Отто ж просто посміхнувся, мовчки спостерігаючи за Франком. Після цього він знову перевів погляд на екзаменаційний зал і тихим голосом промовив: —Хоча він може контролювати унікальне фіолетове полум'я, успішне виготовлення пілюль залежить не тільки від вогню. Духовне сприйняття, контроль температури, кількість необхідних інгредієнтів тощо – все це дуже важливі моменти. Тож пропоную спостерігати далі... Франк кивнув головою. Як алхіміку четвертого рангу йому було прекрасно усе це відомо. Тому він нічого не відповів і також мовчки продовжив спостерігати за юнаком, який повністю зосередився на виготовленні пілюлі. Решта взяли приклад зі старійшин і в залі знову запанувала тиша. Цього разу, однак, більшість поглядів були прикуті до Сяо Яня. Багатьом було цікаво, чи зможе юнак, здатний керувати полум'ям, схожим на небесне, досягти видатних результатів. Сяо Янь же за світловою завісою, природно, не мав часу спостерігати за метушнею, викликаною фіолетовим полум'ям. Він недбало ковзнув поглядом по кам'яному столу, а потім в розміреному темпі взяв кілька інгредієнтів і один за одним послідовно додав у алхімічний казан. Під впливом його духовного сприйняття люте фіолетове полум'я стало слухняне, як овечка, і ніжно охоплювало інгредієнти, закинуті в казан. І Сяо Яню залишилося лише переробити їх на есенції, необхідні для виготовлення Пілюлі примноження сили. Під його пильним контролем в алхімічному казані поступово формувалася початкова форма пілюлі. Кожен кам'яний стіл був відокремлений світловою завісою квадратної форми. Однак фіолетове полум'я Сяо Яня було настільки унікальним, що двоє людей, які працювали поруч, Сюе Мей та Лінь Фей, не могли не помітити щось невдовзі після того, як воно спалахнуло в казані. Вони нахилили голови, а прекрасні очі розширилися, варто було їм роздивитися колір полум'я. Оскільки обидві відвернули увагу, інгредієнти, які вони переробляли в казанах, з приглушеним звуком перетворилися на попіл. Не звертаючи уваги, обидві дівчини відкрили червоні блискучі губки і безтямно втупилися в фіолетове полум'я, яке ставало прохолодним, гарячим або теплим під чутким контролем Сяо Яня. За мить вони не стрималися, і разом важко зітхнули. Хоча вони гадки не мали, що за фіолетове полум'я, яким володів хлопець, але, помітивши його бурхливо єство, чудово розуміли, що його, безумовно, набагато важче контролювати порівняно з їхнім світло-жовтим полум'ям Дов Ці. Однак, судячи з неквапливої манери юнака, він дуже добре з ним вправлявся. Зрештою, подібний рівень контролю змусив навіть гордих Сюе Мей та Лінь Фей відчували себе дещо неповноцінними. Обидві дівчини відірвали погляди від казана і, немов досягнувши мовчазного порозуміння, перевели їх на юнака, вся увага якого була зосереджена на тому, що відбувалося в казані. У цю мить ніжне і вродливе обличчя не виказувало ані найменшої тривоги. Ледь помітний фіолетовий відблиск від розбурханого полум'я відбивався на обличчі, але сам він був спокійний і врівноважений. Така вкрай спокійна і невимушена поведінка наштовхнула обох дівчат на думку, що перед ними не незрілий юнак, якому не виповнилося й двадцяти років. Натомість він справляв враження алхіміка високого рангу з багатим досвідом. Таку спокійну і неквапливу поведінку Сюе Мей і Лінь Фей бачили лише коли їхні вчителі виготовляли ліки. Однак поводження молодого чоловіка знову нагадало їм ці відчуття. Погляди двох дівчат ненадовго зустрілися в повітрі, і обидві гірко усміхнулися та визнали поразку. —Ех-х... – погляд Сюе Мей знову ковзнув по Сяо Яню, і вона тихо зітхнула. Її рука ніжно поправила сріблясте волосся, перш ніж дівчина опустила погляд і знову зосередилася на іспиті. —А цей хлопець непогано замаскувався... Я навіть щодо зовнішності помилилася... – бурмочучи собі під ніс, Лінь Фей ще раз подивилася на Сяо Яня. Хлопець, який ще мить тому був простим перехожим, піднявся в її очах до людини високого статусу зі страхітливими здібностями. Авжеж до нього слід було ставитися з максимальною повагою. Похитавши головою, Лінь Фей гірко посміхнулася і знову зітхнула, подумавши про те, як швидко все змінилося. Після цього вона кинула другий набір інгредієнтів у казан і почала очищення. Сяо Янь, який зосередив усю увагу на алхімічному казані, навіть не усвідомлював, що хвилину тому опинився у центрі уваги двох дівчат. Його очі бачили лише вмістилище алхімічного казана. Час для зосередженого Сяо Яня промайнув швидко. Після того, як пілюля в казані обернулася незлічену кількість разів, вона нарешті набула круглої форми. Побачивши блиск на її поверхні, Сяо Янь усміхнувся. Він прибрав руку від казана і фіолетове полум'я помалу згасло. Хлопець злегка клацнув пальцем, і кришку здійняв легкий подув вітру. Потім він махнув рукою, змусивши світло-жовту пілюлю вилетіти з казана і попрямувати до нього. Швидко схопивши нефритову пляшечку, Сяо Янь махнув перед собою і пілюля опинилася точнісінько всередині. Обережно поставивши пляшку на стіл, він підняв голову і тільки тоді збагнув, що завісу навколо нього невідомо коли прибрали і всі пильно за ним спостерігають. —Кхм... іспит вже закінчився? – покрутивши головою, щоб роззирнутися, збентежено запитав Сяо Янь, побачивши, що Сюе Мей і Лінь Фей також дивляться. Помітивши його збентежений вираз, Сюе Мей трохи заспокоїлася. Вона відразу ж кивнула та усміхнулася. Її холодний голос звучав лагідніше, ніж раніше: —Іспит закінчився кілька хвилин тому. Однак викладач побачив, що ти ще не закінчив, і тому трохи зачекав. Розслабся, це не вплине на результати іспиту. Сяо Янь вдячно посміхнувся Сюе Мей, а потім підняв голову і подивився на усміхнених Франка та Отто. Повільно підійшовши до перших рядів, Франк подивився на Сяо Яня задумливим поглядом, потім усміхнувся і, зрештою, розсміявся: —Хлопче, а ти добре маскуєшся. Сяо Янь махнув рукою, але нічого не сказав. Франк і Отто спочатку по черзі дістали пілюлі, які виготовили Сюе Мей і Лінь Фей, і уважно роздивлялися колір, блиск і таке інше. Кивнувши один одному, вони посміхнулися: —Непогано. Хоча над контролем вогню доведеться попрацювати, пілюлі все ж відповідають вимогам для проходження іспиту. Почувши це, Сюе Мей та Лінь Фей розслаблено зітхнули. Перевіривши результати учениць, Франк і Отто поки що оминули Сяо Яня. Натомість вони пройшли повз і оцінили пілюлі інших шістьох, чиї столи були позаду Сяо Яня. Серед них лише двоє виконали вимоги, інші четверо покірно опустили голови. —Ха-ха, тільки не варто засмучуватися. Якщо не змогли цього року, впораєтеся наступного. Можливо у вас все ще попереду, адже чим справді багаті молоді люди, так це час, – побачивши понурий стан четвірки, Франк посміхнувся і підбадьорив їх, перш ніж обмінятися поглядом з Отто. Нарешті вони знову підійшли до Сяо Яня. Простеживши за шановними майстрами, погляди усіх присутніх поволі зосередилися на Сяо Яню. Сюе Мей і Лінь Фей також з цікавістю дивилися на хлопця. Їм кортіло дізнатися, яку ж пілюлю виготовив той, хто міг контролювати таємниче полум'я. Піднявши зі столу Сяо Яня пергамент з козячої шкіри, Франк окинув його поглядом і старе обличчя трохи перемінилося, коли він здивовано промовив: —Пілюля примноження сили? —Гм-м... – Отто також затих, а потім, ніби щось зрозумівши, усміхнувся, —Не дивно, що хлопчина витратив трохи більше часу, просто не пощастило з формулою. Почувши «Пілюля примноження сили», Сюе Мей та Лінь Фей безпорадно захитали головами. Навіть просто порівнюючи рівень складності формул, вони вже поступалися. —Хо-хо, якщо успішно виготовив Пілюлю примноження сили, то дійсно маєш деякі здібності. Навіть дійсним алхімікам першого рангу було б не просто її виготовити, – здивовано прицмокуючи губами, Франк нахилив нефритову пляшечку. В ту ж мить зсередини грайливо викотилася кругла пілюля розміром з великий палець. Вона була світло-жовтого кольору з ледь помітними темно-зеленими переливами, які перепліталися всередині, немов хвилі, та надавали їй незвичного блиску. —Лінії пілюлі... Побачивши кругові темно-зелені переливи, Франк і Отто ще раз здивовано прицмокнули губами. Під час виготовлення такі лінії зазвичай з'являлися тільки на пілюлях, що мали ідеальний колір і блиск, вказуючи на майстерність і виняткову якість. Почувши слова «лінії пілюлі», Сюе Мей і Лінь Фей зрозуміли, їм обом аж ніяк не зрівнятися з молодим чоловіком, який стояв поруч. —Вітаю, Сяо Янь. Ти склав іспит на алхіміка першого рангу, – зітхнув і з усмішкою сказав юнакові Франк, повернувши пілюлю в нефритову пляшечку. Після цих слів решта присутніх із заздрістю та здивуванням подивилися на щасливця. —Кхм... Цейво... – почувши його слова, Сяо Янь закліпав очима. Він потер скроні і тихо запитав: —А-а… чи можу я продовжити та скласти іспит на алхіміка другого рангу? Після слів Сяо Яня обличчя Франка та Отто, які ще мить тому були усміхнені, вмить закам’яніли... Лігво з полицею книг – HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!