Грім, що проникає всередину

Розділ 98: Грім, що проникає всередину 

 

«Ушу заради У і для натхнення Шу!»

 

Примітка TL: Guoshu буквально перекладається як «техніка нації», але це також інша назва бойових мистецтв.

 

«Натхнення… Людина, яка перемагає силою, відрізняється від людини, яка перемагає мудрістю. Але людина, яка перемагає мудрістю, відрізняється від людини, яка перемагає натхненням. І натхнення, і бадьорість необхідні, щоб безпомилково йти вперед крізь холод і бурхливі хвилі».

 

Ван Чао неодмінно дивився на бурхливі припливи. Кожен приплив постійно вдаряв об схили скелі, не зупиняючись ні на мить. Одна лише думка про свою битву з Є Сюанем викликала в нього незліченну кількість смутку.

 

Ця битва не тільки привела його до усвідомлення розумом і волею, але й дозволила йому піднятися на ще вищий рівень розуміння.

 

Найвищі стани внутрішніх бойових мистецтв вимагають від людини бути в гармонії з самим собою, перш ніж вирватися з силою. Серце гармонує з волею, воля гармонує з Ці, а Ці гармонує з силою.

 

«Коли техніка підноситься, розум і воля також повинні слідувати за нею. Є Сюань загартовував себе на водоспадах і крижаних горах Хоккайдо. Це те, що вимагає йти в бій із самим світом. Не можна забувати, що цей світ надихає, не природний світ, а люди в ньому. З людиною є намір, з наміром є світ. Світ — це те, що міститься в людському розумі».

 

У бою на смерть головним є натхнення. З натхненням з’являється сила, а з силою приходить рішуча перемога.

 

Нарешті Ван Чао зрозумів, що в давні хаотичні часи, коли дракони та змії змішувалися одне з одним, сили з усіх сторін намагалися розрізнити, що таке справедливість. Це також було справою натхнення та сили.

 

Але майстрам бойових мистецтв не потрібно було прикидатися праведними. Вони повинні були мати справедливий і чесний розум. Ушу являлося не просто іменником. Воно стало відображенням нації. Це надихало вибухнути силою, щоб перемогти інших.

 

Нація сформувалася не з однієї людини, сім’ї чи організації. Через тисячу років вона стала накопичення духу народу.

 

У битві між двома арміями однакової сили, переможе та сторона, що бореться за справедливість. Подібним чином у бою між двома майстрами однакової сили, переможе той, хто має тверде серце з натхненням.

 

У цей момент Ван Чао, можна сказати, зрозумів справжнє значення Ушу та глибокий сенс, що стоїть за його натхненням. Після стількох років самодисципліни свого розуму й намірів він нарешті опанував всебічну область предмета.

 

Подібно до того, як змія пожерла місяць, стрибнувши, вона перетворювалася на дракона.

 

«Ха!» Встановивши зв’язок між розумом і духом, розум і намір Вана Чао піднялися, як хвилі. Він завдавав удару кулаком, серцем і гармонією з наміром. Його намір гармоніював із Ці, а його Ці гармоніював із силою. Піднімаючись і опускаючись, як вітер, Ван Чао почувався єдиним цілим з океаном і його рухами.

 

Хууу! Хуууу!

 

Ван Чао змінював пози, підстрибуючи, стрибаючи та видаючи звуки. З рота Вана Чао час від часу лунав рев тигра, вереск орла, шипіння змії, шепіт дракона, крик мавпи та іржання коня.

 

З кожним рухом повітря навколо нього відлунювало вибуховим звуком.

 

Рев тигра, вереск орла, шипіння змії, крик мавпи та іржання коня супроводжувалися гуркотом, що нагадував небесний грім.

 

Коли вдарив грім, почувся рев тигра. 

 

Коли Ван Чао вдарив, можна було побачити, що він став майстернішим. Це тому, що він досяг такого рівня, коли звуки грому слідували за кулаком.

 

Найважливішим звуком, де «звук слідує за кулаком», є грім. Перш ніж звільнитися з небес, грім втілює Ці Їнь і Ян на найвищому рівні. Грім в тілі функціонує так само. Коли Їнь і Ян розуму та наміру формуються разом, з м’язів і кісток виходить розривний звук.

 

Мов у новонародженого, розум повинен бути ніжним і чистим, як Їнь, так само намір має бути, мов залізо, твердим і непохитним, як Ян.

 

Коли м’який розум і твердий намір досягають вершини, вони, природно, стикаються один з одним. У цей момент природним чином утворилися б звуки грому, але такому методу було непросто навчитися.

 

У минулому, заради вдосконалення свого тіла, Ван Чао наполегливо тренувався, докладаючи вдвічі більше зусиль. Але тепер разом з ударами лунали звуки грому. Ось що означало для розуму й наміру гармонізувати й об’єднатися.

 

Однак у «Тайчі» сила для боротьби була результатом використання шкіри та м’язів на найвищому рівні. На нижчих рівнях потрібно маніпулювати іншою людиною, спершу думаючи, а потім реагуючи. Ушу і Тайчі абсолютно різні, як день і ніч.

 

Один природний, інший неприродний.

 

У минулому Ван Чао міг створювати звуки грому лише заради вдосконалення, що не могло бути застосовано до його набору навичок.

 

Але тепер йому вдалося використати силу, отриману від гармонізації розуму та наміру, щоб об`єднати  звуки грому з кожним рухом його рук і ніг.

 

Вибухові звуки грому в кулаці додавали не лише сили, а й натхнення.

 

Долоня і кулак, які можуть видавати вибухові звуки грому. У минулому саме це відрізняло смертного від безсмертного.

 

Коли люди минулого бачили, як даоські жерці виробляли кулаком звуки, схожі на грім, то зазвичай думали, що вони практикували Магію Грому, щоб приборкати демонів. З цього виникли всілякі фантастичні чутки, історії та міфи.

 

Примітка: Магія грому називається 雷法. У даосизмі використовували практику «нейгун» – внутрішні вправи. Є три «кроки»: 五雷邪法, 五雷正法, 五雷道法 (неортодоксальна магія п’яти громів, православна магія п’яти громів, даоська магія п’яти громів), спільно відомі як магія грому. Називається «П’ять громів», оскільки в традиційній китайській медицині існує п’ять різних громів для п’яти органів: серця, печінки, селезінки, легенів та нирок.

 

Більш досвідчені даоські священники частіше практикували медицину. Найбільш відомими прикладами були Ге Хун, Тао Хунцзін і Сунь Сімяо. Медики з батьківською любов'ю та відкритим розумом змогли гармонізувати Їнь та Ян, щоб створити грім.

 

Ван Чао практикував Ушу для своєї нації. Його кулак ніс його дух, і в поєднанні з розумом і наміром виникли звуки грому.

 

Грім був загальновідомим способом вирватися з вражаючою кількістю Ці у світ людей!

 

Бах! Одну за одною Ван Чао змінив позу тигра на орла, мавпу, коня, змію і, нарешті, на позу дракона!

 

«Постава дракона приєднується до Їнь, щоб шукати кістки.»

 

Коли Ван Чао виконував рухи в стійці дракона, відчуття свіжості почало поширюватися по його кістках і внутрішніх частинах м’язів.

 

Водночас його пори залишалися закритими, щоб Ці залишалася всередині його тіла, а не витікала назовні.

 

У цю мить Ван Чао раптом відчув, як сила в його тілі рівномірно розливається по всіх м’язах і досягає до кісткового мозку. У його тілі поперемінно змінювалося відчуття холоду й жару, яке зрештою дійшло до внутрішніх органів.

 

Його внутрішні органи затремтіли, наче влучила сама блискавка, змусивши Вана Чао здивовано скреготати зубами.

 

Потім холодне і гаряче відчуття почали зливатися разом, аби утворити тепло.

 

Все його тіло почало відчувати тепло. Саме завдяки цьому Ван Чао збагнув, що він нарешті зміг скоординувати свої зовнішні рухи з внутрішніми, так що Цзінь проник у його внутрішні органи.

 

Саме цей рівень майстерності зміцнює здоров’я. Попередні рівні потрібні лише для виявлення потенціалу. Коли людина максимально використовує внутрішній потенціал свого тіла, згодом це не надто збільшує її силу.

 

Але після того, як сила поширюється на внутрішні органи, внутрішній потенціал людини збільшується ще на один великий крок. Кожна мить має силу лева, силу тигра, прудкість леопарда та твердість слона, які можна класифікувати лише як належні до царств гросмейстерів.

 

«Нарешті я дійшов до надзвичайно важливого відкриття. Це, напевно, можна прирівняти до досягнення Шляху.»

 

Збираючи свою енергію, Ван Чао видихнув. Його дихання вилетіло, як стріла, за метр від нього брижами в повітрі.

 

«Вправлятися в мистецтві кулака легко, але проблема полягає в тому, щоб зрозуміти суть бойових мистецтв. Можна сказати, що бойових мистецтв легко навчитися, але отримати Шлях важко. Я не можу ступати на цей шлях легковажно.»

 

«Бойові мистецтва легко практикувати, але знайти Шлях важко. Отримати Шлях важко, але шлях самовдосконалення ще важчий!»

 

Усвідомлення цього у Вана Чао зайняло деякий час, але в той момент він усе зрозумів. Через деякий час це відчуття просвітлення нарешті почало відступати. Зуміти зберегти цей пристрасний стан розуму, не віддаляючись, було ще важче.

 

Ушу заради нації та для натхнення заради техніки. Але в такі дні часом можна було відчути націю розумом, серцем і кулаком. Бути непохитним у своїй рішучості було нелегко.

 

Мить натхнення – легка, ціле життя натхнення важке.

 

Отримати Шлях важко, але культивувати Шлях ще важче.

 

Протягом останніх кількох днів Ван Чао зміцнював своє здоров’я за допомогою есенції сонця та місяця, практикуючись із Ляо Цзюнь Хуа. Потім, у боротьбі проти Є Сюаня, він отримав натхнення. І сьогодні він нарешті усвідомив справжнє значення того, що означало практикувати Ушу.

 

Його стійки тигра, орла, мавпи, коня, змії та дракона, можна сказати, досягли найвищого рівня майстерності. Коли він ударив, звуки грому пролунали і з силою його Цзінь, коли він різко та плавно вирвався.

 

У минулому вважалося, що кінь пов’язаний з драконами з легенди. Коли Тан Цзи Чень навчала стилю «Напад Дракона і Змії», то поза дракона поєднувалася із силою стійки коня.

 

Ван Чао вбив Є Сюаня, використовуючи стійку коня, щоб прорвати оборону противника. Потім, зайнявши позицію мавпи, він використав «Собаку, що проходить повз воду», щоб зламати литку свого супротивника, а потім силою коня вдарив його ногою в груди, щоб покінчити з життям Є Сюаня.

 

Два з трьох ходів, які він застосував у бою, використовували стійку коня.

 

Ван Чао зрозумів справжнє значення стійки коня та встановив зв’язок, щоб досягти досконалості. З кожним ударом, якого він завдавав, Цзінь пролітав крізь його кулаки разом зі звуком.

 

«У майбутньому я повинен покращувати своє здоров’я. Після того, як усі дванадцять позицій будуть вивчені настільки досконало, що з кожної з них з’явиться Прихований Цзінь, я переслідуватиму Трансформуючий Цзінь. До того моменту хтозна, яке саме місце я повинен буду пробити?»

 

«Вершина китайської майстерності полягає в тому, щоб нічого не вчитися, щоб знати все. До того часу людина вже зможе передбачити небезпеку та відповідно ухилитися від неї. Що це за царство? Шлях, який мені ще належить пройти.»

 

«Енергія людини має межу, але вони все одно намагаються шукати необмеженого. Майстер єдиноборств вічно буде прагнути до цього все життя, але це не означає, що він зможе досягти такого стану і зрозуміти. Ось що справді пригнічує.» — подумав Ван Чао.

 

У той момент, коли Ван Чао тренувався і міркував про своє розуміння способу зміцнення здоров’я, Цао Ї та Чжоу Лян знову зібралися в провінції.

 

Прямо перед ними було кілька аркушів з інформацією. Більшість інформації стосувалася Вана Чао.

 

— Йому вдалося вбити генія з Японії Є Сюаня. Є Сюань теж не був звичайною людиною. Втрата такого таланту, як він, навіть для мене дуже сумна.

 

— Смерть або поразка генія означає, що він не геній. Чи в армії, чи в бойових мистецтвах, чи в шахах, чи в будь-якому іншому аспекті, японці намагатимуться знайти слабкі місця інших і спробують здобути перемогу. Я вірю, що ми здатні запобігти катастрофі.

 

Чжоу Лян засміявся: 

 

— Порівняно з японцями, наш тренувальний режим досить щадний.

 

— Незалежно від того, Ван Чао виконав свою місію. Він зміг виправдати наші очікування, і його цінність набагато більша, ніж раніше. Але що більш дивно, так це те, що Ляо Цзюнь Хуа також є майстром? Спадщина закордонного гросмейстера Чжу Хунчжі багато в чому пов'язана з Американською китайською асоціацією? Це проблема, яка потребує дослідження. Цей Ляо Цзюнь Хуа справді має секрет, — Цао Ї вказав на інформацію перед собою. 

 

— Для порівняння, принци з корпорації Айк набагато прозоріші, ніж цей Ляо Цзюнь Хуа. Він так сильно приховував свою силу, що хтозна, які у нього цілі?  — відповів Чжоу Лян.

 

— Не будемо говорити про справи з князем. Нехай Лінь Янь Ань зосередиться на тому, щоб зібрати ще більше інформації, перш ніж говорити про це. 

 

Він і Чжоу Лян вважалися секретними членами Організації військової комісії. Будь-яка інформація, яка надходила згори, спочатку повинна була пройти через Чжоу Ляна.

 

— Звичайно. Ван Чао отримав звання лейтенанта, що еквівалентно званню заступника командира полку. Лінь Янь Ань також була підвищена до командира полк, — мовив Чжоу Лян.

 

— Це все? — збентежено сказав Цао Ї. — Більше нічого немає? Вони навіть не можуть піти в армію, тому присвоєння їм військового звання – пуста нагорода, чи не так? Ні грошей, ні їжі, ні людей, ні зброї. Який у цьому сенс?

 

 

Переклад з англійської: Agostis

Редактура: Moonrise Darkness

Бета-рідер: Buruliy

https://t.me/KATARNOVEL