Розділ 115: Стрільба школи Чен Багуачжан

 

— Підірвати віллу Шень Хуна і звинуватити корпорацію Ченші? Потім змусити Чен Шан Міна звільнитися, щоб перевірити, чи бажає він працювати з нацією? Це трохи…

 

Почувши слова Лінь Ян Ань, Ван Чао відчув шок. Його очі на мить подивилися на жінку, щоб зрозуміти, жартує вона чи ні. Але коли він побачив, що це не так, то вражено видихнув.

 

— Це Сінгапур, і поки він знаходиться під захистом Америки, який конфлікт буде через це? Хоч ти нафарбуйся і прикинься кимось іншим, але залишиться слід. Американці мають багато влади в Сінгапурі, якщо вони проведуть розслідування, все буде розкрито. Я сумніваюся, що нам варто вживати таких дій.

 

Хоча Ван Чао присвятив себе бойовим мистецтвам, він не був якимось святим, який ігнорував би події зовнішнього світу. Такі речі, як здоровий глузд, були йому також відомі.

 

Розташування Сінгапуру було прямо на гаку Малаккської протоки. Це географічне розташування було найважливішим у Південно-Східній Азії, а також було віддаленою країною.

 

Уся Південно-Східна Азія була місцем, де один за одним відбувалися злочини проти людяності, такі як проституція, наркотики, перестрілки та піратство. Але це конкретне місце в Малаккській протоці було схоже на епіцентер бурі та вважалося найбезпечнішою територією у світі. Все можна віднести до прикладу того, як американський уряд вміло їх контролює.

 

Коли американці розмістили військово-морську базу на Окінаві, Японії, вони контролювали весь морський простір в Азії.

 

Це був не Гуанчжоу, де вони могли відкрито використовувати ракетну установку, щоб відкрити двері. Хоч те, що Лінь Ян Ань та інші мали особливу ідентифікацію, вони повинні бути особливо обережними, щоб не спричинити серйозних проблем, інакше може виникнути міжнародний скандал.

 

— Це правда, що Сінгапур знаходиться під захистом Америки. 

 

Лінь Ян Ань похитала головою: 

 

— Але зараз ситуація не така, як кілька років тому. Південно-Східна Азія – це колода карт, яка чекає на чергове перетасування. Американці не можуть вічно зберігати суверенітет над водами Азії. Коли ми прийшли, ми вже запитали інструкції. Гра повноважень — це довготривалий процес, який потрібно розгорнути. Ми, звичайні люди, цього не зрозуміємо, і ми вдвох нічого не зможемо, але доки ми робимо так, як каже та просить організація, у нас все буде добре.

 

— Цього разу думки організації можна підсумувати трьома словами: «Не хвилюйтеся». З цією думкою ми виконаємо план.

 

З цими словами Лінь Ян Ань обернулась: 

 

— Боулдер, надішліть усім повідомлення, щоб вони збиралися! Ми наблизимося до Товариства китайського відродження біля берегової лінії та дослідимо околиці. За можливості, намагайтесь не використовувати кулі великого калібру. Якщо ми налякаємо сінгапурську поліцію, то нам буде не до жартів. Поки нас не спіймають, усе буде добре. Якщо ж ми попадемося, організація відречеться від усіх нас.

 

Слова Лінь Ян Ань не залишилися непоміченими Ваном Чао. Якщо їх не спіймають, навіть якби сінгапурський і американський уряди зрозуміли, хто відповідальний, нічого не можна було б зробити. Однак якщо їх спіймають, то їм доведеться померти за свій народ. Щоразу, коли солдата з країни відправляли на таку місію, його виганяли звідти, це було звичайною справою.

 

— Зрозумів! – боулдер глибоко вигукнув, висловлюючи розуміння, а Сокира та Хаммер повернулися, щоб піти геть. Незабаром вони швидко безслідно зникли в лісах біля парків.

 

— Вони будуть… – сказав Ван Чао.

 

— У нас є секретна установа в Сінгапурі, у ній є знайомі. Таким чином, ми знаємо, як працює Сінгапур, тому помилок не буде. Варто поквапитися з викликом машини, щоб приїхати на місце події. Буде погано, якщо Боулдер буде тим, хто зустрінеться з Чен Шан Міном замість тебе.

 

Ван Чао ніяк не міг уявити, що спочатку небезпечна і складна справа раптом стане прогулянкою в парку після того, як Лінь Ян Ань закінчить все планувати. Він міг би не поспішати і дійти до місця призначення пішки, але його підвезуть на машині.

 

— Невже ми справді будемо звинувачувати корпорацію Ченші? — Лінь Ян Ань і Ван Чао не поспішали і невимушено йшли вздовж берегової лінії.

 

Роздумуючи про плани Лінь Ян Ань, Ван Чао не міг не думати про Чень Ай Яна та Чень Бін. Хіба така дія не зашкодить їм обом? Як друг, він не хотів цього робити.

 

Лінь Ян Ань подивилпся на Вана Чао, наче її очі бачили крізь його розум: 

 

— Ваша дружба з Чень Ай Яном і взаємовідносини між Корпорацією Ченші та ними – це дві різні речі. Ти знаєш, що корпорація використовує всі можливі засоби, щоб контрабандою переправляти всілякі наркотики з узбережжя на материк? Корпорація Ченші вже перевезла кілька тисяч кілограмів, маючи лише Гуандун. Пам’ятай, це не просто кілька кілограмів, це кілька тонн. Усе лише за один рік торгівлі.

 

“Тонна наркотиків?” — подумав Ван Чао. — “Якщо нація про це знає, чому вони нічого з цим не зробили?”

 

— Звичайно, ми боремося, просто це не легко. У цьому світі є біле, а є чорне. Знищити наркотичні кільця неможливо. Корпорація Ченші має зв'язки з наркоторговцями у В'єтнамі, Лаосі, М'янмі і навіть Таїланді. Ці ж люди пов’язані навіть з урядом, тому, якщо ми хочемо їх повністю знищити, нам знадобиться флот, щоб оточити їх у відкритому морі. Подумай, якби ми мобілізували масштабну операцію в азійських водах, чи не викликали б вони міжнародний скандал? Хто знає, яку газету про це написали б американці.

 

— Корпорація займалася не тільки торгівлею наркотиками, але й одним з основних напрямків їхнього бізнесу є контрабанда боєприпасів і вогнепальної зброї. Вам слід розрізняти особисту та ділову дружбу з Чень Ай Яном.

 

— Цього слід було очікувати. Публічне є публічним, приватне є приватним. Чень Ай Ян і Чень Бін – мої друзі, і я не буду втручатися в їхню діяльність у будь-якому іншому аспекті. Якщо організація вирішила, я не буду втручатися. Корпорацію Ченші також не очолюють ці двоє, — сказав Ван Чао зітхнувши.

 

Коли Лінь Ян Ань пояснювала підпільні ділові угоди корпорації Ченші, за її лацканям можна було почути сигнал.

 

— Тоді ходімо, – Лінь Ян Ань всміхнулася. 

 

Ван Чао кивнув, і обидва негайно сіли в машину, щоб попрямувати до вілли Шен Хон Га.

 

Приблизно за тридцять кілометрів від берегової лінії на віллі Чен Шань Міна уже перевдягнувся в інший одяг і сидів у великій кімнаті.

 

Посеред стояв єдиний дерев’яний стілець, що личив хазяїну. Поруч з ним був витончений глянцевий дерев’яний посох із помітним зернистим орнаментом.

 

Чен Шань Мін спокійно сидів на стільці, рухаючись, як кам’яна статуя. По правді кажучи, його внутрішній розум, ніде не був таким спокійним, коли він намагався знайти рівновагу.

 

— Я б ніколи не подумав, що світ бойових мистецтв Китаю ще не занепав. Є багато досвідченої молоді, і молодь, з якою я бився сьогодні ввечері, особливо відрізнялася. Звуки грому досягли його кулака, і хоча він ще не досяг стадії Трансформування Цзінь, його кулаки несли у собі непохитну природу, а також бездоганне натхнення. Навіть я йому не рівня в цьому аспекті. На самому початку я був у невигідному становищі і мене навіть поколотили... Попри те, що мої бойові мистецтва були кращими, його натхнення миттєво охопило мене.

 

З одного боку, Чен Шань Мін згадував битву, у якій бився з Ваном Чао, а з іншого боку, його вухо постійно тремтіло, коли він слухав шуми, що долинали звідусіль.

 

Навколо нього було багато місць, які кипіли шумом.

 

Він знав, що Шень Хун уже найняв кількох людей, щоб стежити за його переміщеннями. Він давно втратив свободу пересування.

 

— Що за купка молюсків, вони хочуть обмежити мою свободу? 

 

Чен Шань Мін легко всміхнувся: 

 

— Хоча ситуація в Південно-Східній Азії досить складна, мій старший військовий брат — це щось інше. Ми обидва залишили нашу батьківщину для роботи в Північній Америці, і це мало бути добре. Але він закінчив тим, що поїхав у прокляті землі В’єтнаму. У результаті він втратив незалежність, а потім і життя.

 

— Товариство китайського відродження хоче запозичити мої бойові мистецтва, щоб грати в азартні ігри з корпорацією Ченші, але чому я маю дозволити так легко здійснитися їхнім мріям? Якби не Шень Хун, який керував моїм старшим побратимом, він би не кинувся до лап самої смерті. Хм! Причиною смерті мого брата також можна звинуватити Товариство відродження Китаю. Цього разу, якщо я не доведу їх до банкрутства, як би я завершив свою помсту?

 

Продовжуючи свою думку, у Чен Шань Міна з’явилася ледь помітна крижана посмішка.

 

Він був людиною, яка знала, кого звинувачувати, а кому дякувати. Незважаючи на те, що Чень Ай Ян убив Чжана Гуан Міна на сцені, провину можна розділити на Товариство китайського відродження. Усі змагання, у яких загинули майстри, були змушені брати участь через приховані причини. Цього разу Чен Шань Мін прийшов, щоб помститися Чень Ай Яну. Але найголовніше, він помститься Товариству китайського відродження.

 

На аналогічній ноті, стрибок Чжан Вея в море після битви з Ваном Чао не можна повністю звинувачувати його. Якби друзі Чжан Вея усвідомили ситуацію, що стоїть за бійкою, то приблизно шістдесят відсотків провини можна було б покласти на корпорацію Айк, яка змусила Чжан Вея битися.

 

— Зараз не час. Коли я повернуся до Канади, надішлю ще один лист, щоб пізніше викликати Чень Ай Яна на офіційний матч. Наразі я вважаю, що мені варто піти. Якого бійця знайшло б Товариство китайського відродження, щоб замінити мене в битві наступного місяця?

 

— Ця вілла має п’ять різних вартових у східному, південному, західному та північному кутах. У кожного з них має бути зброя, поки останній вартовий у квітнику з досить вражаючою засідкою. Коли я прийшов, то побачив, що в кожного з них на спускових гачках багато мозолів. Вони, мабуть, щодня тренувалися зі зброєю. Якщо я не втечу сьогодні ввечері, то завтра, коли Шень Хун приведе нас із Сінгапуру до Товариства китайського відродження, втекти буде ще важче! Це Сінгапур, доки я можу втекти сюди, вони не посміють послати за мною вбивць. Мої учні можуть підготувати для мене човен. Якщо я просто втечу, то зможу потрапити на нього та попрямувати прямо до Малайзії, звідти повернуся до Північної Америки, де зможу насолоджуватися виставою в якій дві компанії борються.

 

Чен Шань Мін був винятковою людиною в Канаді. Це не обмежувалося бойовими мистецтвами чи боротьбою; його спосіб мислення був аномалією порівняно з ними. Він мав і мудрість, і сміливість, які дозволяли йому впевнено будувати стратегії.

 

Цього разу, коли він усвідомив, що йому доведеться боротися разом із Товариством відродження Китаю, він таємно склав деякі плани.

 

Він мав багато учнів у Канаді після того, як розгалужив свою школу Чен Багуачжан. Серед цих учнів були діти багатих і могутніх людей, які могли допомогти йому багатьма способами. Кілька з цих учнів уже встигли придбати йому човен. Поки він вийде з Сінгапуру, зможе сісти на човен і спершу втекти до Малайзії, а потім повернутися до Канади.

 

— Я прийшов помститися за брата Чжан Гуан Міна. Простого сірника буде недостатньо. Я повинен гарантувати, що і Товариство китайського відродження, і Корпорація Ченші в кінцевому підсумку програють.

 

У цей момент він дійшов єдиного висновку. Обернувшись і піднявши спис, чоловік випригнув у вікно на подвір’я з гуркотом, а за ним вилетів стілець, на якому він сидів.

 

Цей звук викликав переполох, який змусив багатьох людей розбігтися.

 

Оскільки Шень Хун був у Сінгапурі, а не вдома, йому довелося найняти кількох людей, щоб таємно стежити за Чен Шан Міном. Однак, оскільки він не міг сказати це вголос і мав виявляти шанобливе ставлення до нього, то дозволив Чен Шан Міну мати спис, щоб орудувати ним у кімнаті.

 

Спочатку він планував втекти дорогою сюди. Однак люди Шень Хуна уважно спостерігали за ним, і він боявся спричинити переполох, через який приїде поліція Сінгапуру. Їхня поліція мала багато зв'язків із корпорацією Ченші; Чен Шань Мін не мав бажання втекти з вовчого лігва, яким було Товариство китайського відродження, і в печеру тигра, яким була корпорація Ченші.

 

Його думки були деталізовані, а плани – скрупульозні. Кожен аспект був ретельно продуманий.

 

Тож лише зараз він зробив крок.

 

— Коли я був у Канаді, то багато разів стикався з кулями від різних банд. Невже вони хотіли зловити мене в пастку з такою малою кількістю рушниць? На жаль, якби старший Чен зрозумів силу вогнепальної зброї, то він винайшов би спосіб ефективніше ухилятися від неї і не зазнав би такого кінця.

 

Практики багуачжан у стилі Чен володіли навичками, що спеціалізуються на ухиленні від куль після того, як старший Чен Тін Хуа помер від них. З плином часу вони мали багато позицій і рухів, які дозволяли їм запобігти пораненням.

 

У Канаді Чен Шан Мін багато разів стикався з користувачами зброї. У результаті він був обережним і ніколи не був надто зухвалим. Коли було прикриття, він його брав. Коли було відкриття, він брав. І коли він був достатньо близько, він їх убивав.

 

Як крісло впало в сад і зруйнувало спокій; спис Чен Шань Міна був встромлений у вікно. Слідом за списом йшов сам Чен Шань Мін, який приземлився на землю спритно, як кіт, і люто привів спис у готове положення!

 

Його спис полетів, як блискавка, і миттєво встромився в одного з вартових, які вискочили з його північно-західного місця.

 

Цей чоловік не зміг навіть звуку видати, перш ніж його вбили.

 

За мить до наступного пострілу чоловік ухилився і у відповідь кинув спис, що вибив пістолет з рук стрільця.

 

Вихопивши пістолет у повітрі, Чень Шань Мін навіть не подивився, перш ніж тричі натиснути на курок зброї.

 

Бух-бух-бух! Три постріли в три різні кути змусили чоловіків кричати від болю.

 

Чен Шань Мін також був експертом зі зброєю! При цьому здавалося, що його майстерність не може бути надто далекою від Боулдера та інших солдатів!

 

Переклад з англійської: DaoA

Редактура: Buruliy

 

______________________________

 

Шановні читачі, дозвольте трохи відволікти.

Зараз у нас нестача кадрів. Тому ми активно шукаємо людей у команду.

Якщо ви непогано знаєте якусь мову (ENG;JP;CHN), що в змозі перекладати з неї, чудово знаєте українську на такому рівні, що здатні редагувати переклади, або вмієте працювати з манґою – напишіть нам, будь ласка🥺. 

Контакт: t.me/buruliy 

Дякуємо за увагу.

Подякувати: 4441 1111 3516 9708

t.me/KATARNOVEL

Далі

Розділ 116 - Сутність повинна залишатися на батьківщині

Розділ 116: Сутність повинна залишатися на батьківщині   — Ви! — у мить ока стрілець, що залишився в саду, почув три постріли й негайно розвернувся, щоб зустрітися лицем з Чен Шан Міном, який навів на нього пістолет. Чоловік не встиг зреагувати, що було тільки на руку Шень Міну, тому він спритно натиснув на курок і куля вилетіла зі зброї й увійшла прямо в лоб вартового! Під час пострілу було видно червоні та білі іскри. У ту ж мить Чен Шан Мін відскочив за сусідній стовп, який пізніше засяяв іскрами, звідкись стріляв навідник.  Артилеристи Товариства китайського відродження пройшли спеціальну підготовку. Але стрілецька майстерність Чен Шан Міна була набагато кращою, ніж вони могли подумати. Його можна було порівняти з підрозділом десантників своєї нації, і, крім того, він був експертом Вулім! Оскільки його бойові мистецтва досягають досконалості разом з його рухами, він був все одно, що монстр! Найважливіше те, що він натренував своє тіло, щоб поєднати вчення Багуачжан зі стрілецькою майстерністю. Подібно до стрибка чудовиська, що шукає крові, він міг би вбити своїх ворогів десять разів із десяти. Це було набагато жахливіше, ніж будь-які солдати командос. Після того, як родоначальник школи стилю Чен Багуачжан помер від пострілу, його наступники навчилися на його помилках. Поєднання Багуачжан з майстерністю стрільби призвело до неймовірно сильного стилю, який випромінює жахливий вбивчий потенціал. Вирушаючи в Південно-Східну Азію, щоб помститися за свого старшого бойового брата Чжан Гуан Міна; саме на цю влучну стрільбу Чен Шан Мін міг покластися. Зі зброєю в руках йому не було рівних під небом. — Пристосуватися до часу — це шлях короля. Для майстра, який володіє зброєю, навіть Безсмертний даосизм не буде рівнею. Чен Шан Мін за одну мить застрелив трьох людей, а потім і четвертого, не постраждавши. Чоловік здув дим, який йшов з дула, після чого витягнув спис з одного із тіл. Лезо виглядало справді жахливо, через стікаючу кров.  Незалежно від того, чи був це спис минулого, чи пістолет теперішнього часу, коли він був у руках Чен Шан Міна, обидві зброї мали власний розум. Його влучна стрільба та техніка володіння списом уже досягли досконалості разом з його бойовими мистецтвами. — Що? Чому надворі стріляли? — щойно Чен Шан Мін убив чотирьох вартових, він не розслабився. Саме в той момент, коли він збирався використати спис, щоб перестрибнути через стіни, як від входу почувся раптовий постріл. Цей постріл був дуже слабким, і ледве чутним. До пістолета, з якого стріляли, безсумнівно, був доданий вдосконалений глушник. Коли діло доходило до розуміння вогнепальної зброї сучасності, Чен Шан Мін не був на рівні спеціаліста, але все одно міг навчити людину чомусь про це. Незалежно від моделі, збірки, способу тримання, калібру чи дальності стрільби, Чен Шан Мін знав про це. Грюкіт! Грюкіт! П’ять чоловіків, одягнених у чисто чорне, летіли понад стінами й ще семеро влетіли через двері, котячись по землі. Кожен із них тримав зброю в напрямку будь-якої можливої схованки, що була перед очима. — Чи подбали про ворогів? — Капітане, тут раніше було чотири вартові, але їх уже вбили! — прошепотів один з чоловіків, який перекочувався через стіну, але Чен Шан Мін чітко почув голос. — Убиті? Що відбувається? У них були якісь внутрішні розбрати? Ви вже знайшли Чен Шан Міна? Він досить великий на зріст і має довгу бороду. Якщо ви знайдете його, не заподіюйте йому жодної шкоди. Виявилося, що Боулдер і його команда вже впоралися із зовнішнім двором і просто збиралися взяти це місце в облогу. Боулдер і його команда були майстрами в нападах зі своїми передовими технологіями та набором навичок. Можливо, Шень Хун був віцепрезидентом Товариства китайського відродження і мав велику владу, але це був Сінгапур, тому він не міг брати із собою багато охорони. Зараз Сінгапур був мирним місцем, і в ньому не було багато війн, злочинних угруповань. Під час першої сутички Боулдер і його команда вже усунули будь-який опір і проникли всередину. Стрілянина, яку чув Чен Шан Мін, була зчинена Боулдером та його командою, коли вони були поза межами вілли.  Шень Хун уже був прострелений у горло, і помер, кров текла з ран без жодного звуку. — Чен Шан Міна тут немає? Я нікого не знайшов всередині. — Що, його тут немає? Обшукайте все негайно! Можна було почути серію відповідей, коли Чен Шан Мін намагався зменшити розмір свого тіла, ховаючись у тіні сусіднього дерева. Навіть його дихання не було чути. Чен Шан Мін був шокований, коли слухав цих людей:  «Хто вони? З такою поведінкою вони повинні бути зі спецназу. Чи можуть вони бути з корпорації Ченші? Ні, не може бути. Немає жодного способу, щоб корпорація Chenshi використовувала таку кількість зброї в Сінгапурі. Навіть кролик знає, що не можна їсти траву перед своєю ніркою. Так хто ж ці люди? Що я повинен зробити? У цьому пістолеті все ще три кулі, а там внизу більш як троє людей. Якщо я не вирішу це питання, мене застрелять». За одну мить у голові Чен Шан Міна почали з’являтися плани та думки, але жодної з них не було достатньо для того, щоб знайти рішення. Зважаючи на все це, він міг лише молитися, щоб його не спіймали. Він вправно володів пістолетом і бойовими мистецтвами, але не був безсмертним. У цей момент увійшла одна постать. — Ви вже знайшли Чен Шан Міна? — цією людиною була Лінь Ян Ань. Впевнившись, що ситуація під контролем вона зайшла з Ван Чао. «Тепер мій шанс. Щоб схопити зрадника, треба спочатку схопити короля. Ця жінка є лідером, якщо я її спіймаю, то зможу втекти звідси. Мені просто потрібен кращий ракурс, перш ніж я зроблю свій хід. Якщо він використає її як заручницю, то ці люди не будуть використовувати зброю; навіть якщо вони вірні своїй меті, цього тиску буде достатньо, щоб перешкодити їм. У радіусі двадцяти метрів одна секунда — це все, що мені потрібно, щоб втекти». Як тільки з'явилася Лінь Ян Ань, Чен Шан Мін взявся втілювати свій план! Вистріл! Його спис зробив дугу, коли чоловік кинув його вперед, як стріла, що вилітає з тятиви. За мить він очистив ставок, павільйон і сходи, щоб приземлитися прямо перед Лінь Ян Ань і схопити її. Бойове мистецтво Чен Шан Міна вже досягло неймовірної висоти. У цьому стрибку він був схожий на гепарда, який женеться за козлом. Завдяки імпульсу, запозиченому в списа, його швидкість зросла в рази. Навіть військові на місці не змогли б на це відреагувати. Знавець Вуліна підходив, щоб стати вбивцею. На близькій відстані людина була сильна, як нація. Коли дистанція була закрита, тоді навіть рушниця була не годна. Бах! Постать позаду Лінь Ян Ань негайно випустила звуки грому. Коли повітря вибухнуло від звуку, його кулак полетів до Чен Шан Міна. — Звідки взявся такий майстер! — Чен Шан Мін був наляканий. Його рука негайно обхопила кулак і спробувала скрутити таким чином, щоб розчинити Цзінь у ньому. — Майстер Чен, тримай руку! — Ви? Ці люди Ваші? Коли двоє чоловіків зійшлися, Чен Шан Мін раптом зрозумів, що кулак, по якому він вдарив, належав Ван Чао. Щойно він почув, як хлопець закликав його зупинитися, він не продовжив атаку. Його тіло впало на землю, а пістолет у руці був спрямований вниз, перш ніж обернувся навколо пальця. — Такий хлопець, значить, майстер Чен — майстер, здатний володіти пістолетом! — у той момент Лінь Ян Ань була налякана, але всі солдати, які були з нею, уже зібралися за спиною Чен Шан Міна. — Поспішайте покинути це місце, міліція вже повідомлена! Забирайтесь звідси й перегрупуйся на нашому старому місці! — Лінь Ян Ань подивилась на годинник і вигукнула попередження. — Майстер Чен, ми не маємо злих намірів. Ходімо, я все поясню потім, — сказав Ван Чао. Лінь Ян Ань розвернулась, щоб піти, а всі інші солдати кинулися вперед і зникли безслідно в одну мить. — Яка швидка група солдатів. Я не думав, що ви матимете такий великий вплив, — Чен Шан Мін подивився на Ван Чао, борода якого розвівалася на вітрі. Поклавши рушницю в рукави, він обернувся, щоб дістати спис, перш ніж також омити руки від крові біля ставка. — Ходімо. Коли троє вийшли, Боулдеру вдалося якимось чином витягти досить звичайну машину, щоб Чен Шан Мін увійшов зі своїм списом. — Чи могли б Ви відправити мене до причала? — Чен Шан Мін говорив спокійно. — Звичайно, але пане Чен, я прийшов сюди з проханням надати час. Чи можна було б для Вас тимчасово відкласти свій бій з майстром Чен Ай Яном до наступного місяця? — Ван Чао і Лінь Ян Ань подивилися на Чен Шан Міна. — Ха-ха, спочатку я планував не битися наступного місяця. Товариство відродження Китаю змусило мого брата боротися до смерті, чому б я дозволив це замовчувати? Я вже збирався повернутися до Канади сьогодні ввечері, коли ви прибігли, я вже вбив тих вартових ззовні, — Чен Шан Мін засміявся. — Майстер Чен, ви досить вправно володієте вогнепальною зброєю.   Лінь Ян Ань заговорила: — Ви навчений стріляти? Чен Шан Мін на мить погладив свою бороду, перш ніж зітхнути: — Прабатько нашої секти Чен Багуачжан був застрелений. Як ми могли не сприймати це як урок? Сотні років потому прибули іноземці зі своїми сильними човнами, гарматами та рушницями й розірвали ворота нашої нації. Ми сприйняли це як урок, який ніколи не забудемо. Навіть ми, майстри бойових мистецтв, повинні прагнути йти вперед у ногу з часом, щоб не відставати від течій сучасної епохи. Інакше ми будемо висушені припливами і зникнемо безслідно. Особливо важливо навчитися користуватися зброєю за кордоном. Незалежно від того, наскільки сильний хтось у бойових мистецтвах, він все одно буде мертвим. Вміння володіти зброєю та бойовими мистецтвами призводить до того, що в цьому світі дуже мало людей, здатних битися з ними. — Я не могла уявити, що серед китайців за кордоном у майстрів бойових мистецтв буде така відкрита людина, як майстер Чен, — зауважила Лінь Ян Ань. — Іншого вибору немає. Під тиском життя у людини немає іншого вибору, окрім як адаптуватися до нього. Треба пристосовуватися до середовища, інакше воно відторгне тебе, — вираз очей Чен Шан Міна був похмурим. — Ми, практикуючі Багуачжан, повинні навчитися користуватися зброєю. Вивчати бойові мистецтва та володіння вогнепальною зброєю, поєднувати роботу ніг зі стрільбою, щоб ви могли міцно стояти на землі. Коли мені було двадцять років, я вже три роки вправлявся у стрільбі з рушниці. Чесно кажучи, з двох областей я найбільше задоволений своєю влучною стрільбою. — Майстер Чен, шлях китайського боксу має багато різних варіацій. Навіть якщо хтось геній, він майже напевно ніколи не досягне рівня переваги, сфери, де інстинктивно уникати небезпеки, і сфери, де дух повертається в повне коло. Якщо хтось зосереджений на своєму шляху, як він може шукати інший шлях? Треба намагатися досягти якомога вищого царства бойових мистецтв, інакше ризикуєш втратити надію. Ван Чао зсунув брови. На мить дивлячись на Ван Чао, а потім похитав головою, Чен Шан Мін сказав:  — Досягнення найкращого шляху за допомогою бойових мистецтв завжди було безпідставною надією. Триста років тому тих гросмейстерів, які досягли такого етапу, можна перерахувати на пальцях. Щоб досягти найвищих рівнів бойових мистецтв, потрібний талант, старанність, зосередженість, а головне — удача. Таланту не бракує, як і старанності та зосередженості. Однак людям, які мають усе перераховане, справді не вистачає удачі. Я не такий, як вони, я можу лише рухатися далі, щоб знайти інший шлях. — Щоб досягти найкращого Шляху бойових мистецтв, потрібно розвивати тіло. Але зрештою неможливо здобути безсмертя і полетіти в небеса. Це не що інше, як мрія, яка не може бути втілена в реальності. Мати мрію в дитинстві добре, але погано бути відірваним від реальності. Ван Чао на мить подивився на Чен Шан Міна, перш ніж раптом сказав:  — Пане Чен, будь ласка, вибачте мені за відвертість. Ваші бойові мистецтва перевершують мої, і Ваш Цзян уже досяг Трансформуючого. Але це накопичення багатьох проривів, яких ви досягли за ці роки. Зараз вам вже сорок років, чи не так? — Правильно, цього року мені сорок два роки, — очі Чен Шан Міна блимали, коли він намагався зрозуміти, що мав на увазі Ван Чао. — Ваші бойові мистецтва можуть бути кращими за мої, але в битві на смерть Ваше натхнення не зрівняється з моїм. Навіть якби ми знову билися, ви втратили би перевагу. Раптові слова Ван Чао змусили Лінь Ян Ань здивуватися. — З припливами часу та напливом вогнепальної зброї Ваша впевненість у китайському боксі похитнулася. Коли впевненість коливається, як Ви можете говорити про більше натхнення чи дух? Навіть якби все було справді так, ми, майстри бойових мистецтв, повинні нести цю думку в наших серцях. Якщо в нас є надія, чи потрібні нам мрії? Як можна було рухатися вперед без цього натхнення? По правді кажучи, ми, практикуючі, отримуємо натхнення, знаючи, що це неможливо. — Ти теж говориш правильно. Практик повинен бути рішучим, щоб боротися з реальністю, навіть якщо це означає пожертвувати своїм життям. Таким чином, удача відіграє в цьому головний фактор. Здавалося б, тоді я людина цілеспрямована і удачлива. Чен Шан Мін замовк. Через деякий час він нарешті заговорив:  — Хто ти? — Я, звичайно, китаєць. Людина Китаю. Очі Чен Шан Міна спалахнули: — Здається я зрозумів, тож ти… Автомобіль зупинився, доїхавши до причалу. Вийшовши з машини, Чен Шан Мін звернувся до Ван Чао:  — Я пішов узбіччям, і мені не пощастило знайти правильний шлях. Багато чого я осягнув своїми кулаками, чого не можна залишити в Північній Америці. Суть школи Чен Багуачжан має залишитися в межах нашої батьківщини. Я дарую їх тобі в надії, що це допоможе тобі рухатися вперед. Чен Шан Мін сказав не передати, а радше подарувати. Очевидно, він почав сприймати Ван Чао як людину того ж покоління, що й він.     Для вас старалися: Переклад: DaoA Редактура: Yuuiopop Бета: Buruliy  Подякувати: 4441 1111 3516 97 T.me/KATARNOVEL

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!